«Моя рідна Україно, я – твоя мала частина»

Нещодавно в другокласників нашої школи відбулося патріотичне свято «Моя рідна Україно, я – твоя мала частина».
Затишна класна кімната, родинне гніздечко, на дошці – українська хата, тин із соняшниками, криницею, квіти-обереги: мальви, чорнобривці, маки, хрещатий барвіночок і журавлі-веселики. В кетягах калини назва свята. В народі кажуть: «Сумна та хата, яку гості оминають». А гостями свята були учні початкових класів, вчителі та батьки. Гостей свята із щирими посмішками та з українським короваєм, прибраним барвінком на вишиваному рушникові, зустріли ведучі цього свята українка Софія Партоляк та українець Захар Яців. У виконанні ведучої пролунала пісня «Я маленька Українка».
Українська пісня зачарувала. А далі свято все більше набувало розмаху.
«Родина – це не тільки рідні, це і наш клас, і школа. Родина до родини – народ…» такими словами продовжила виступ своїх вихованців класний керівник другого класу Шийка Галина Романівна.
Вірші про родину, маму й тата, рідну хату, українські народні святині з піднесенням декламували учні класу. Вірші перепліталися з піснями, танцями, інсценізацією.
Всіх зачарувала «Пісня про маму» у виконанні Ксенії Хвостик, яка приїхала до нас із Донецької області та пісня «Україно – краю» у виконанні Вікторії Сарахман. Не менш видовищною була інсценізація вірша «Облітав журавель», в якій взяли участь Тарас Блинда, Тарас і Андрій Немировський (в ролі автора), Денис Яців (в ролі Журавля), Святослав Паньків (в ролі Сонечка).
Естафету свята підхопили ведучі Богдан Голодняк (Луганськ), Софія Широка (Східниця), Ксенія Хвостик (Донецька область) Єлизавета Гулішвілі (Донецька область). До речі, новоприбулі учні зі Сходу України дуже швидко влилися у шкільний колектив, стали невід’ємною частинкою класу.
Цікавим став перегляд відеокліпу про нашу рідну Україну. Музичний супровід додав гордості та піднесення за рідну Батьківщину. А Станіслав Кузнецов (Донецька область) із трепетом в голосі продекламував вірш «Любіть Україну» В. Сосюри.
І тут полинула пісня «Батьківщина» у виконанні учнів класу, музику до якої написав вчитель школи, композитор Омелян Гавак.
«Без калини нема України, без народу Вкраїни нема», – такими словами продовжив свято ведучий Богдан Голодняк і чарівна калинонька, Софійка Городинська, продекламувала вірш, а учні класу проспівали пісню «Ой є в лісі калина».
Український вінок – символ добра, надій, оберіг сплели діти – квіти ружа (Х. Базилюк), мальва (С. Вінтоняк), безсмертник (Д. Михаць), барвінок (Т. Блинда), калина (С. Городинська), волошка (К. Томин), ромашка (К. Хвостик), мак (А. Парай), квіти яблуні (С. Партоляк). Зазвучала чарівна мелодія танцю. Всі дівчатка-україночки сплели український віночок-танок.
Дівчатка імітують вишивання рушника, розказують вірші: «Синя нитка – птиці пролітають, а червона – мальви розцвітають», – старанно декламувала Ілона Ліщинські. Та де там сидіти маленьким ніжкам, знову просяться до танцю. Український рушник – не тільки окраса нашого дому, я й оберіг. Приємні враження залишив у серцях присутніх «Танок з рушниками» у виконанні дівчаток.
Про державні символи України розказали вірші С. Широка, Б. Кундрик, К. Хвостик. З гордістю гості і господарі свята під мелодію пісні М. Вербицького проспівали Гімн України. Патріотичними рядками і словами молитви за Україну завершили свято С. Кузнєцов, І. Пронів, В. Сарахман. Логічним завершенням став вихід із прапорцями та жовто-синіми кульками під мелодію пісні «Це моя земля» і створення на сцені великого прапора України. Гості довго ще не хотіли розходитися. В класі лунали оплески. Слова вчителя Г. Шийки: «От і добігло наше свято до кінця. Я вірю,що на вашу долю припадуть радісні хвилини гордості за те,що ми – український народ», – дали зрозуміти, що свято завершилося.

Надія ФЕДИШИН,
учитель світової літератури та художньої культури
Східницької ЗОШ І – ІІІ ст. № 2

Print Friendly Version of this pagePrint Get a PDF version of this webpagePDF
Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментарі


Нафтовик Борислава.