Нафтовики у Бориславі завжди були у пошані. Місто у буквальному розумінні слова виросло на нафто-газовому родовищі, відтак у щорічному календарі святкувань День працівників нафтової, газової та нафтопереробної займає одне із найпочесніших місць, адже разом із відзначенням професійного свята нафтовиків мешканці Борислава відзначають День міста. Напередодні професійного свята біля адмінбудинку нафтовиків за гарно облаштованою огорожею з’явився елемент технологічного обладнання, яке у свій час використовувалося для видобутку нафти. Начальник НГВУ «Бориславнафтогаз» Ігор Михайлишин пояснив, що це всього лише перший фрагмент музею-скансесу, який планують нафтовики облаштувати у місті, щоб мешканці та гості Борислава могли наочно знайомитися із історією українського та світового нафтовидобутку, яка творилася на теренах Борислава. Колектив бориславських нафтовиків має бажання встановити унікальне обладнання, яке сьогодні зберігається на виробничій базі колишнього УБР та на виробничій базі нафтопромислу в Східниці для загального огляду. Зрозуміло, що це справа не одного року, адже для облаштування музею під відкритим небом потрібні значні кошти. Проте уже сам факт, що ідея, про яку у місті велася мова декілька років поспіль, почала набирати матеріального втілення, обнадіює.
Бориславське НГВУ у структурі Укрнафти завжди займало ключові позиції. Тому наша розмова із начальником НГВУ «Бориславнафтогаз» Ігорем Михайлишином напередодні професійного свята Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної та Дня міста Борислава розпочалася із запитання:
– Пане Ігоре, розкажіть, із якими виробничими здобутками підійшли бориславські нафтовики до відзначення свого подвійного свята цього року.
– Найпершим і найголовнішим досягненням колективу є те, що виробничу програму року ви виконуємо із значним випередженням. Перевиконання вдалося досягнути завдяки того, що минулого року на Верхньо-Масловецькому родовищі ми ввели в експлуатацію високодебітну свердловину, вміла експлуатація якої забезпечує управлінню перевиконання виробничих показників. Окрім того виконуємо багато заходів, щоб стабілізувати той видобуток, який маємо на інших не дуже продуктивних свердловинах, які експлуатуються тривалий час. Одним словом, колектив управління працює добросовісно, продуктивно і бачить перспективи на майбутнє. Маємо надію, що із призначенням нового голови правління «Укрнафти» Марка Ролінза, виробничі показники роботи Бориславського НГВУ суттєво зростуть. Хочу зазначити, що Марк Ролінз найближчим часом повинен приїхати до Борислава, щоб особисто на місці познайомитися із станом справ та умовами праці нафтовиків в одному із найстаріших нафтогазовидобувних управлінь України.
– Кого із працівників управління Ви хотіли б відзначити напередодні професійного свята?
– Виділяти когось зокрема, на мій погляд, було б неетично. Колектив управління – це особливий злагоджений організм, у якому важлива кожна ланка. Тому у переддень свята хочу відзначити увесь колектив управління, високі результати якого забезпечує кожен працівник добросовісною та сумлінною працею на своєму робочому місці.
– Наскільки на роботу колективу Бориславського НГВУ впливає політична нестабільність в країні?
– Ми є складовою частиною українського суспільства, відтак політична ситуація в Україні не може не позначатися позначається на роботі нашого підприємства. Наші працівники у складі військових формувань із зброєю в руках відстоюють цілісність та незалежність нашої держави на сході України. Колектив управління забезпечив їх необхідною амуніцією і постійно надає різнобічну допомогу як самим військовим, так і членам їхніх родин. Та най прикрішим є той факт, що нинішня політична та економічна нестабільність накладає негативний відбиток на фінансовий стан підприємства. Українське суспільство чомусь дивиться на Укрнафту, як на курочку, яка несе золоті яйця. Держава, як основний акціонер компанії, прийнявши рішення про виплату дивідендів, по-суті не залишила компанії коштів для розвитку. Підприємство не має ресурсів ні на придбання нового обладнання, ні транспорту, ні на інші виробничі потреби. А більшість виробничого устаткування у нас не тільки зношене, але й морально та фізично застаріле. Така правда. Правдою є також те, що завдяки ентузіазму нашого колективу ми працюємо. Щось підремонтуємо, щось «підлатаємо» чи, як кажуть у нас самі працівники, «підшаманимо», і воно мусить закрутиться і дати людям роботу, а Україні нафту.
– Чи не могли б Ви пояснити, яким чином, перебуваючи у такому непростому становищі,бориславські нафтовики все-таки знаходять можливість допомагати місту?
– Борислав – легендарне місто, де все пов’язане із нафтою. Тут зародилася професія українського нафтовика, а молодь з діда-прадіда виховувалася на виробничій культурі нафтовидобутку. Тому нафтовики не можуть стояти осторонь життя міста. Допомагаємо місту, чим можемо. Тільки у природоохоронні заходи, пов’язані із ліквідацією наслідків тривалого нафтовидобутку наше підприємство щорічно вкладає 15 млн. грн. Це дуже великі кошти. Окрім того, цього року ми вишукали можливість виділити кошти для ремонту вул. С. Бандери. Більше того, під час візиту до Борислава голови правління ПАТ «Укрнафта» Марка Ролінза маємо намір перед правлінням товариства порушити питання відновлення мосту по вул. Героїв ОУН-УПА. Ця проблема уже обговорювалося мною під час робочого візиту до Борислава голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки. Сподіваюся, що під час візиту до Борислава голови правління ПАТ «Укрнафта» це питання вдасться вирішити позитивно.
– Що побажаєте працівникам управління та мешканцям міста з нагоди професійного свята та Дня міста Борислава?
– Життєвого оптимізму, миру та спокою. А ще разом із словами вдячності за високий професіоналізм та добросовісне ставлення до праці щиро бажаю працівникам управління, рідним, друзям та колегам здоров’я, щастя, добра, достатку, щедрої долі, сили і наснаги в усіх справах та починаннях. Нехай віра у перемогу добра над злом, у  краще майбутнє українського народу надихає усіх нас на нові добрі починання на благо славного нашого міста Борислава та в ім’я соборної незалежної процвітаючої України. Слава Україні!
Розмову записав
Петро МАГУР

Print PDF