У вівторок, 12 квітня, у сесійній залі Бориславської міської ради відбулися громадські слухання щодо пропозиції побудови міні-гідроелектростанції ТзОВ «Українська гірничо-промислова компанія». На громадських слуханнях були присутні зацікавлені особи, виконавчі органи міської ради, заступники міського голови та мешканці міста Борислава.
Розпочав обговорення начальник управління комунальної власності Ярослав Лаврик, який зачитав лист КП «Бориславводоканал».
Також він зазначив, що це питання розглянула комісія з питань житлово-комунального господарства, яка зобов’язала підготувати проект рішення, щоб питання можна було винести на обговорення Бориславською міською радою. А взагалі його буде обговорено на засіданнях трьох депутатських комісій: з питань управління майном, з питань житлово-комунального господарства та на планово-бюджетній. Висновки цих трьох комісій базуються на рішенні ліквідаційної комісії, адже вона є уповноваженою юридичною особою.
Далі до слова запросили голову ліквідаційної комісії КП «Бориславводоканал» Ярослава Лопушанського, який розпочав з того, як взагалі виникла ідея закупити таке обладнання і яким чином воно з’явилося у нашому місті. Напевне, всім відомо, що вода подається з Рибника на Бухів, а з Бухова вже йде на Борислав з перепадом висоти приблизно 270-280 м. Тиск у водопровідній трубі складає приблизно 30 атмосфер, через що немає можливості нормально працювати, тому що постійно стаються витоки води та прориви трубопроводів, які приходиться ліквідовувати. Спочатку виникла думка придбати регулятор тиску і таким чином зняти напругу. Пан Ярослав розповідає, що випадково познайомилися із словаками, які й подали таку пропозицію. Адже замість регуляторів тиску вони ставлять турбіну, встановлюють генератор, і таким чином вирішується проблема тиску і виробляється електрична енергія. Була навіть можливість побувати у словаків та подивитися на власні очі, як працюють такі турбіни на водоканалах. Цю ідею озвучили ПАТ «Укранафта», які й виділили гроші на такий проект. Була підготовлена вся проектна документація і вже наприкінці 2004 року обладнання поступило до нашого міста. Чимало кроків зроблено у 2005 році, отримано технічні умови від «Львівобленерго» та висновки від санітарної станції. Це обладнання протягом тривалого часу зберігали в сухому приміщенні, та пізніше його перевезли на склад водоканалу. І от уже 10 років воно знаходиться у вологому приміщенні. А ще за ці роки втрачена певна документація. Про те, чому КП «Бориславводоканал» звернувся з таким листом, Ярослав Лопушанський каже, що ні місто, ні підприємство не має технічної, фінансової та навіть кадрової можливості для запуску станції в дію. Тому і прийняли рішення звернутися до депутатів та міського голови. Тим більше, що є така людина, яка готова заплатити гроші відповідно до експертної оцінки і ще цього року запустити цю станцію.
Та чим більше хтось комусь щось намагався пояснити, тим більше запитань та звинувачень можна було почути у сесійній залі міської ради.
Депутат міської ради Олег Дергун поставив декілька запитань, серед яких питання про теперішній стан цієї міні-ГЕС, а також про те, чому за ці 10 років не було жодних спроб її встановити і скільки коштів потрібно на введення її в дію. І тільки після того, як будуть відповіді на ці всі запитання, можна розглядати цей проект рішення. Тож говорити щось про стан міні-гідроелектростанції зараз, коли ще не проведена інвентаризація, ще зарано. Та й зважаючи на те, що вона стоїть так би мовити без роботи стільки часу ще й у приміщенні, не придатному для зберігання такого обладнання, можна й самому зрозуміти, що стан її не найкращий. А чому ж 10 років ніхто не пробував її встановити, так мабуть проблема одна – не було коштів. Та й кому було братися за це, як Ярослава Лопушанського тоді на посаді начальника КП «Бориславводоканал» вже не було. А за ці роки там змінилися більше десятка керівників. Хоча у 2009 році, коли пан Ярослав знову ж таки був призначений на цю посаду, була ще одна спроба розпочати монтаж цього обладнання, що підтверджено документально. Але він пробув на цій посаді лише до 2010 року. Інше питання – скільки коштів потрібно на встановлення станції. Та відповідь напрошується одна: скільки б не потрібно було, а ніхто таких коштів не має.
Звичайно, лунали й звинувачення про невчасне повідомлення про громадські слухання, хоча оголошення на сайті міської ради розміщене ще від 7 квітня, також повідомляло міське радіомовлення. Лунали звинувачення, що обладнання розікрали, та йшлося тільки про те, що втрачено певні документи, а обладнання знаходиться у повному комплекті.
Щоб якось більше роз’яснити інформацію про продаж міні-гідроелектростанції до слова запросили представника інвестора Степана Сивика:
– Хочу наголосити на тому, що проблема стану цього обладнання є ризиком інвестора, а не міста та громади. Погоджуюся з тим, що воно і справді знаходиться не в найкращому стані, бо доволі-таки багато часу стояло. А кожен двигун треба прокручувати. Звичайно, що відновити його буде легко, але все ж. Я вважаю, що якщо є людина, яка готова підняти цей проект, довести його до завершення, готова працювати, то всього-на-всього потрібно встановити нормальні, прозорі правила співпраці і просто бути вдячними, що така людина є. Ви повинні усвідомлювати, що це єдиний шанс з цього щось зробити, і якщо його змарнувати, воно просто залишиться і далі іржавіти і гнити. Тим більше, що інвестор готовий вкласти тристоронню угоду, готовий заплатити гроші, відповідно буде можливість сплатити борги» водоканалу.
Пан Степан запропонував робити так, щоб був якийсь результат, а не просто пусті розмови, які ні до чого не приведуть.
Слухали і роз’яснення Миколи Тустановського, який перебував на посаді міського голови в той період, коли придбали цю міні-гідроелектростанцію.
Намагався достукатися до громади міста і перший заступник міського голови Едуард Бринь, який зазначив, що коли погоджувався йти на цю посаду, міський голова поставив перед ним завдання стабілізувати роботу КП «Бориславодоканал» і зберегти його в комунальній власності. «Ми маємо обладнання, яке вже більше десятка років стоїть просто так. І не треба зараз шукати винного. Це потрібно робити поза цим обговоренням. А тепер маємо те, що маємо. І треба шукати якийсь вихід», – наголосив заступник міського голови.
Та після двогодинних пояснень нічого так і не добилися. Обговорення все далі заходили в глухий кут, адже замість того, щоб вирішувати, що робити з обладнанням міні-ГЕС, яке вже протягом тривалого часу нищиться у вологому приміщенні, почали виясняти, хто винен у тому, що воно знаходиться у непридатному для зберігання приміщенні, у чому причина, що воно до цього часу не задіяне, скільки коштів треба на встановлення цієї міні-ГЕС і тому подібне. Тому й надалі залишається просто чекати, як вирішиться це питання і що з цього буде.
Ірина НОВАК

Print PDF