Сальмонельоз – гостра інфекційна хвороба, яка характеризується ураженням органів травлення з розвитком синдрому інтоксикації і водно-електролітних порушень, рідше тифоподібним або септичним станом, викликаних мікроорганізмами роду сальмонела.
Захворюваність на сальмонельоз у Львівській області у 2016 р. порівняно з аналогічним періодом 2015 р. зросла в 6,9 рази.
Захворюваність на сальмонельоз у м. Бориславі перевищує середньо-обласні показники (2,18 на 100 тис. населення) і становить 15 випадків з показником 43,5 на 100 тис. населення проти 4 випадків з показником 11,6 в 2015 р. (ріст на 11 випадків).
У більшості випадків сальмонельоз протікає з переважним ураженням травного тракту. Збудники сальмонельозу – велика група сальмонел, яка нараховує на сьогоднішній час більше 2200 сероварів. Джерелом інфекції є домашні тварини (корови, телята, свині, вівці, коні, коти, собаки, качки, гуси, кури ), а також дикі тварини, у кишках яких з великою постійністю містяться різні серовари сальмонел. Хвороба у тварин може протікати у вигляді виражених форм, а також у вигляді безсимптомного носійства, яке не проявляється клінічними проявами. Тварини можуть виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Бактеріоносійство може тривати багато місяців і навіть років. Механічним переносником сальмонел можуть бути мухи, які переносять сальмонели на лапках, а також у своєму кишківнику. Серед людей найбільшу небезпеку становлять хворі з легкими та стертими формами сальмонельозу.
Сальмонельоз широко розповсюджений серед диких птахів (голуби, горобці, чайки і ін.). При цьому птахи можуть забруднювати послідом предмети зовнішньої обстановки і харчові продукти. За останні 30 років у більшості країн світу відмічається різке збільшення числа позитивних знахідок сальмонел у сільськогосподарських птахів і в першу чергу курей.
Основні шляхи зараження сальмонельозом – аліментарний (харчовий), водний, контактно-побутовий. Аліментарний (харчовий) шлях зумовлений вживанням у їжу продуктів, у яких знаходиться велика кількість сальмонел. Звичайно це спостерігається при неправильній кулінарній обробці харчових продуктів (недостатня термічна обробка). Водний шлях зараження зумовлений вживаннм забрудненої сальмонелами води, а також використання такої води для миття посуду та предметів обстановки.
Контактно-побутовий шлях зумовлений недотриманням правил особистої гігієни хворими людьми та особами, які проживають з хворою людиною.
Збудник (сальмонели) потрапляють з брудних рук на продукти харчування, предмети обстановки (рушники, іграшки, дверні ручки, меблі, книги і т. д.). Після контакту із забрудненими предметами і недотриманням правил особистої гігієни відбувається інфікування здорових осіб.
Сальмонели стійкі у зовнішньому середовищі: у воді зберігаються до 5 місяців, у м’ясі до 6 місяців (в тушках птиці більше року), в молоці – до 20 днів, в кефірі – до 1 місяця, у маслі – до 4 місяців, в сирах – до 1 року, в яєчному порошку – до 9 місяців, на яєчній шкаралупі – до 24 днів, в ґрунті – до 18 місяців.
Сальмонели виживають у воді і на різних предметах при кімнатній температурі 45 – 90 днів.
Експериментально встановлено, що при тривалому (більше місяця) зберіганні курячих яєць в холодильнику сальмонели можуть проникати в середину яєць через непошкоджену шкарлупу і розмножуватися в жовтку. При 70 градусів С сальмонели гинуть на протязі 5 – 10 хвилин, в товщині куска м’яса витримують кип’ятіння протягом певного часу, а в процесі варки яєць зберігають життєздатність в білку і жовтку протягом 4 хв., при 100 градусів С сальмонели гинуть миттєво. У деяких продуктах (молоко, м’ясні вироби) сальмонели здатні не тільки зберігатися, але і розмножуватися, не змінюючи зовнішнього вигляду і смаку продукту. Сальмонели добре розмножуються при кімнатній температурі, але найбільш інтенсивно при 37 градусів С. Соління і коптіння виявляють на них дуже слабий вплив, а заморожування навіть збільшує терміни виживання мікроорганізмів в продуктах харчування.
Небезпечні в епідемічному відношенні є люди хворі на сальмонельоз, а також носії сальмонельозу, які виділяють збудник з фекаліям.
Інкубаційний період при харчовому шляху зараження сальмонельозом коливається від 6 год. до 3 діб (частіше 12 – 24 год.)
Захворювання починається гостро: озноб, підвищення температури до 38-39 градусів С, головна біль, слабість, недомагання, приступо-подібні болі в животі, нудота, блювота. Стілець рідкий, водянистий, пінистий, зловонний, зеленуватого кольору від 5 до 10 разів на добу. На 2-3 день хвороби у випорожненнях можуть бути домішки слизу і (рідко) крові. Тривалість захворювання в більшості випадків від 2 до 10 діб. Спостерігаються легкі, середньо-важкі та важкі форми сальмонельозу. Генералізована форма сальмонельозу з тифоподібним або септичним протіканням виникає при проникненні збудника в кров.
У закладах громадського харчування та особистій домашній практиці слід строго дотримуватися санітарно-гігієнічних правил приготування їжі, роздільної обробки сирих та варених продуктів,використовуючи окремий інвентар для сирих та варених продуктів, умов і термінів зберігання готової їжі, тривалої термічної обробки м’ясних та рибних страв, яєць, заборона вживання не кип’яченої води та молока.
Найбільш частою причиною захворювання на сальмонельоз служить м’ясо заражене при житті тварини (ендогенно) – хворого чи бактеріоносія (до 70 – 80% всіх випадків захворювання).
Сальмонельоз не рідко виникає внаслідок порушення технології приготування харчових продуктів і в першу чергу м’ясних. Благоприємних середовищем для розвитку сальмонел є холодець, м’ясні начинки для налисників, пиріжків, вироби із субпродуктів і т. д.
Пам’ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати.
При перших ознаках захворювання звертайтесь до лікаря, не займайтеся самолікуванням.
Основні заходи профілактики кишкових інфекцій, в тому числі сальмонельозу:
Дотримуйтесь правил особистої гігієни. Частіше ретельно мити руки з милом, особливо як повертаєтеся з вулиці, після поїздки в громадському транспорті, обов’язково після відвідування туалету та перед прийомом їжі. Пити лише переварену воду або питну бутильовану. Не пити сирої води з колодязів і відкритих водойм – може бути забрудненою, містити збудників кишкових інфекцій. Купатися лише у визначених для цього місцях.
Не давати дітям пити сире молоко та їсти сирі яйця. Використовувати для приготування їжі лише свіжі продукти. Не купувати продукти на стихійних ринках.
При перших проявах кишкового інфекційного захворювання негайно звернутися до лікаря, не займатися самолікуванням.
Галина ГЕРМАН,
лікар-епідеміолог Дрогобицького міськрайонного відділу
лабораторних досліджень ДУ «ЛОЛЦ» ДСЕСУ

Print PDF