ЛЕОНІД ФЕДЕВИЧ: «Це наше місто і всі ми хочемо бачити його впорядкованим»

Шостого лютого КП «Муніципальна варта» провела перший рейд з питань дотримання норм благоустрою та утримання територій по суб’єктах господарювання, розташованих по вул. Шевченка. Це був перший вихід після прийняття другого лютого виконкомом міської ради рішення про надання посадовим особам, в тому числі і «Муніципальної варти», права складати протоколи, акти і приписи з питань, що стосуються благоустрою.
Керівником цієї  правоохоронної структури призначено учасника вікопомних подій на Майдані взимку 2013 року, воїна-добровольця одного з підрозділів Національної Гвардії, що брав безпосередню участь у Антитерористичній операції на Донеччині, Леоніда Федевича. Ми запросили його до розмови і попросили  трохи детальніше розповісти про те, як створювалася «Муніципальна варта», які завдання ставить перед собою, що у планах цього правоохоронного формування. Тож йому слово.
– Власне кажучи, очолити це новостворене формування мене запросили бориславські «атовці», так би мовити побратими по зброї. Бо робота в мене була значно легша, стабільна. Я ходив на роботу і знав, що буде сьогодні, що завтра. Зарплата вища, все нормально, але, певно, відвик я від такого дуже вже спокійного і розміреного життя. І коли хлопці приїхали й розповіли, що мають проблему, бо до керівника комунального підприємства є чіткі вимоги: вища юридична або управлінська освіта і п’ять років керівного стажу. Серед «наших», тобто тих, хто воював в АТО, не було такої кандидатури. То можна сказати, що вони мене вмовили. Запевнили, що в усьому допоможуть і таки справді дійсно допомагають.
Звичайно, наразі «Муніципальна варта» робить перші кроки. Розпочинати завжди важко. Наразі у нас у штаті вісім чоловік. Всі учасники АТО. Ми плануємо зараз підписати наступну угоду і взяти до себе ще трьох-чотирьох хлопців. Зараз не добираємо, бо людям треба платити зарплату, а ті гроші на чомусь потрібно заробляти.
А коли говорити про завдання, що їх ставить перед собою наша структура, то найперше – дати роботу побратимам, які повернулися з війни. Це люди, які справді жертвували собою задля рідної країни. Бо гарантії ніхто з них не мав, що повернуться живими і здоровими. Тобто, вони свідомо ризикували життям задля України. Їм потрібна робота, їм потрібно допомогти. Адже знаємо, що таке посттравматичний синдром, я на собі це пережив. Психологічні проблеми є у всіх без винятку. Психологи вважають, що достатньо двадцять днів участі у бойових діях, щоб зламати психіку на все життя. Це всього двадцять днів. А дехто з наших був на війні і півроку, і навіть рік. І коли ми будемо разом, то набагато легше всі ті речі переживати. Адже ми розуміємо один одного, нам не треба пояснювати, що десь там всередині тебе відбувається.
Наступне, до нас таки підвищені вимоги чи то очікування від громади. Бо, певно, й ви чули, що, мовляв, «атовці» прийдуть, порядок наведуть. І найперше ми взялися за найгостріші для міста речі: сміття на вулицях, контроль за завезенням сміття на сміттєзвалище. Взялися за те, за що ніхто більше братися не хоче. Тобто починаємо наводити порядок. А порядок розпочинається з дрібниць. Навіть з отих недопалків викинутих на вулицю. Є така теорія «розбитих вікон», вона доволі популярна на Заході. Вчені доводять, що коли сміття і бруд на вулицях, то й загальна кількість всіх злочинів теж зростає. Ставили такий експеримент, що в поштову скриньку клали конверт, щоб його було видно, а з конверту виглядало п’ять доларів. І от така закономірність: коли вулиці чисті, то тільки сімнадцять відсотків перехожих забирали той конверт з купюрою. А коли на вулиці засмічено, то вже 25 відсотків перехожих тяглися за тими дармовими грошима. Коли ж засмічено і стіни брудні, то вже 27 відсотків прагнули поживитися дармівщиною.
Зараз, наприклад, ми займаємося охороною сміттєзвалища. Там постійно чергують наші хлопці. Перевіряємо документацію на кожну машину. Друге – наводимо порядок на вулицях. У нас є два інспектори, – Надія Лисенко та Микола Пилипів, обоє з вищою освітою, які доводять до відома працівників всіх приватних магазинів, офісів вимогу поставити смітник, щоб перехожі не шукали, де ж знайти ту урну для папірця чи недопалка. Це нібито дрібниці, але власне з них і починається чистота у місті. До речі, подібне не наша вигадка, а передбачено законодавством України. Ми виписуємо приписи і такі смітники будуть стояти біля кожного магазину, офіса чи іншої установи. Далі будемо братися за виявлення будівельних порушень, щоб не було такого, що паркан вилазить на половину тротуару і навіть людям пройти важко. На нашому базарі трохи навели порядок із тими купами сміття, що там залишають торгівельники. Помаленьку будемо братися за все. Ми розуміємо, що буде багато спротиву, негативу, але наполегливості і впертості нам вистачить, люди перейшли випробування у набагато складніших умовах. Вистачає й проблем. Зокрема, не маємо свого транспорту і добре, що коли треба кудись під’їхати, то виручає власним автомобілем наш побратим Андрій Бігей. Але, думаю, з часом все владнається. Головне, що є підтримка від мешканців міста. А те, що залежить від нас, то, звичайно, будемо реагувати на кожне звернення бориславців. Адже це наше місто і всі ми хочемо бачити його чистим і впорядкованим.

Підготував
Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print Friendly Version of this pagePrint Get a PDF version of this webpagePDF
Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

1 коментарів до нотатки “ЛЕОНІД ФЕДЕВИЧ: «Це наше місто і всі ми хочемо бачити його впорядкованим»”

  1. Богдан коментує:

    Подайте своі координати

    Відповіcти

Залишити коментарі


Нафтовик Борислава.