Любов і милосердя у висловлюваннях і заповідях Матері Терези

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Найважливіші ліки – ніжна любов і турбота.
Мати Тереза.

Такою темою вечора, для студентів Бориславського медичного колледжу, які проживають у гуртожитку, була проведена дискусійна розмова з висловлювань і заповідей Матері Терези – найвпливовішої жінки ХХ століття, яка стала символом любові до ближнього і втілення людської доброти. А її висловлювання і заповіді досі надихають мільйони людей у світі.
Мати Тереза Калькутська (справжнє ім’я Агнес Гонджа Болджиу), народилася у Македонії, це країна в Європі на Балканському півострові. За національністю – албанка. Все своє життя присвятила у допомозі хворим і знедоленим людям, ризикуючи своїм життям. Вона заснувала в Індії у 1950 році Орден милосердя, відкрила багато медичних пунктів, шкіл, притулків для бідних і хворих проказою. У 1979 році вона стала лауреатом Нобелівської премії. Римо-католицька церква визнала Матір Терезу Святою.
Майбутні медики, кожне висловлювання Матері Терези, поєднювали з обраною професією і своїм життям, щоб працювати над собою, займатися самовдосконаленням і самовихованням. Отже, за словами Матері Терези, любов розпочинається з любові до себе і з приняття себе. У душі людини любов живе завжди. Це уміння радіти життю, любити усі її прояви, знаходити у цьому задоволення і реалізацію. Тільки тоді людина здатна любити.
Найстрашніша хвороба сучасного світу – це хвороба під назвою нелюбов, люди почувають себе нелюбимими. Одним з висловлювань Матері Терези є слова: «Легко любити дальніх, але не так уже легко полюбити ближніх. Ніколи не сердьтеся на маму. Не кажіть їй слів, які можуть засмутити її, або розбити її серце. Мама у вас лише одна. Зробіть її щасливою, як і вона хотіла б цього для вас. Любіть і цінуйте своїх батьків. Ми настільки зайняті своїм дорослішанням, що забуваємо про те, що батьки теж старіють з часом. Цінуйте батьків. Вас ніхто ніколи не любитиме так сильно, як вони».
Наше життя надзвичайний дар, коштовний камінь, отриманий нами з рук матері-природи, для того, що самі шліфували і полірували доти, поки його блиск не винагородить за наші труди. Любов – це мотор усієї нашої діяльності. Якщо цей мотор буде добре працювати, то наше життя буде присвячене учиненню добра, перенесенню труднощів. Не чекай, щоб тебе любили, – люби сам! Буває, що ми почуваємося самотніми, обділеними любов’ю. Хочеться, щоб нас розуміли, підтримували, та інколи доводиться залишатися у своїй проблемі самотнім. Такий стан пригнічує і може перейти у зневіру. Ніхто не народжується з ненавістю до іншої людини. Люди вчаться ненавидіти, і якщо вони, можуть навчитися ненавидіти, треба намагатися вчити їх любові, тому, що любов набагато ближча людському серцю.
«Гордий шукає особливої любові до себе, – сказала Мати Тереза.
– Смиренний любить сам, нічого не чекаючи взамін. Людям любові не вистачає набагато більше, ніж хліба… І цей голод найсильніший». Любов не буває поза людиною – вона живе тільки усередині неї. Чим сильніше ви любите, тим більшою любов’ю оточені. Любов – найвигідніший вклад: чим більше віддаєш, тим більше отримуєш у відповідь. Любов – найунікальніший вклад: чим більше її даруєш, тим більше народжується у вас самих. Якби усі це розуміли, наскільки легше було б житии. Світ без любові – все одно, що вітер за вікном, ні торкнутися його, ні вдихнути. Любов перемагає все. Ненавистю не можна здолати ненависть, її можна перемогти лише любов’ю.
Раніше медичних сестер називали «сестрами милосердя», що відбражено у творах Івана Франка, Лесі Українки та інших письменників. Прояви любові різноманітні, проте одним із найголовніших і найблагородніших є милосердя. Милосердя – це добре, співчутливе ставлення до людей, тобто людина, що готова до добрих учинків. Дуже важливо вчити студентів, щоб вони звільняли місця у громадському транспорті старшим, інвалідам, вагітним і хворим.
Життєвим завданням кожного студента є жити, любити і проявляти милосердя у майбутній діяльності своїх пацієнтів, співчутливе ставлення до них і готовність до добрих учинків.
Що означає бути милосердним для майбутнього медика? Насамперед – бути милосердним до свого серця, яке шукає Бога; бути милосердним до своїх знань, які вимагають якісної підготовки; бути милосердним до свого організму, який створений до ведення здорового способу життя.
Кожний учасник вечора сприйняв почуті висловлювання і заповіді Матері Терези, як потребу постійно працювати над собою і усвідомив те, що більше любові, мудрості, краси і доброти відкриються в тобі, коли любов поширюється повсюди, де б ти не перебував і насамперед у власному домі, навчальному закладі. Своїми роздумами поділилися майбутні медичні сестри Марія Кузьо, Тетяна Андрійчин, Мар’яна Трембач, Марія Ковальчук, Вікторія Гасиджак, вихователь-педагог Лідія Освенцінська та інші.

Роман ПОЦЮРКО,
викладач педіатрії Бориславського медичного колледжу

Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментарі