Минулої неділі в приміщенні актової зали ОШ № 9 відбулися громадські слухання з питань вивезення та утилізації твердих побутових відходів на міському сміттєзвалищі. Вірніше, міський голова Борислава Ігор Яворський разом із першим заступником Едуардом Бринем та керуючим справами виконкому Ігорем Кобилецьким приїхали до громади мікрорайону Губич для відвертої розмови про найближчі перспективи міського сміттєзвалища.
Про це, власне, йшлося у короткому та змістовному виступі директора ТзОВ «КомЕко» Олександра Василянського, який розповів про інвестиційний проект рекультивації міського сміттєзвалища та будівництво у Бориславі сучасного сміттєсортувального заводу, який дозволить зупинити подальшу експлуатацію сміттєзвалища та надасть нині діючій системі збору та утилізації твердих побутових відходів у місті сучасного цивілізованого характеру.
Керівник «КомЕко» розповів, що очолюване ним підприємство наразі є єдиним підприємством в області, яке володіє необхідною технологією закриття сміттєзвалища і готове застосувати її на практиці у Бориславі. Водночас Олександр Василянський наголосив, що із 2010 року підприємство пропонує закрити діюче сміттєзвалище у Бориславі та розпочати працювати за новими сучасними технологіями збору та утилізації побутового сміття, які сьогодні використовує увесь цивілізований світ. Це при тому, що адміністрація підприємства у повній мірі усвідомлює, що такий екологічно небезпечний об’єкт, яким є сьогодні Бориславське сміттєзвалище, вивести із експлуатації не так просто. Але це необхідно робити якнайшвидше. І трагічні події на Грибовицькому сміттєзвалищі зайвий раз це підтверджують. Проте щоб вивести міське сміттєзвалище з експлуатації найперше потрібно зупинити подальший потік на нього побутових відходів.
– Ще у 2010 році, – продовжує пан Василянський, – коли нам надали земельну ділянку, ми першими у Львівській області розробили містобудівельне обґрунтування на будівництво сміттєсортувального заводу, отримали усі необхідні для цього експертні висновки – екології, санепідемслужби, Держнагляду – та подали їх для розгляду і затвердження сесією Бориславської міської ради, щоб у подальшому перейти до виготовлення проектно-кошторисної документації та будівництва сміттєсортувального заводу.
– У листопаді 2010 року, – наголосив директор «КомЕко», – ми подали пакет документів на затвердження, але депутатський корпус Бориславської міської ради тоді так і не затвердив нам містобудівельного обґрунтування на будівництво у м. Бориславі сміттєсортувального заводу на суміжній із міським сміттєзвалищем земельній ділянці. У грудні минулого року наше підприємство повторно подало містобудівельне обґрунтування на затвердження сесією міської ради, і сподівається, що цього разу гору над політичними амбіціями окремих людей візьме здоровий глузд.
Пан Олександр детально розповів про комплекс робіт, які планує виконати на міському сміттєзвалищі у випадку будівництва сміттєсортувального заводу очолюване ним підприємство:
– Сьогодні на міському сміттєзвалищі є земельна ділянка площею 3 га, безпосередньо відведена під складування сміття. Близько 2 га цієї ділянки уже заповнені. Відтак ресурсний запас існуючого сміттєзвалища можна буде використовувати орієнтовно десь орієнтовно ще п’ять років. Зараз на сміттєзвалищі просто проводиться захоронення відходів шляхом перешарування сміття інертними матеріалами. Сміттєзвалище не впорядковане. На ньому не проводяться збір фільтрату, дегазація та рекультивація відпрацьованої ділянки. У випадку погодження містобудівельної документації, – продовжує пан Олександр, – наше підприємство починає виготовлення проектно-кошторисної документації на впорядкування та рекультивацію відпрацьованих площ існуючого сміттєзвалища та будівництво на суміжній земельній ділянці сміттєсортувального заводу.
Керівник «КомЕко» детально розповів, що у себе включає поняття рекультивації відпрацьованих площ сміттєзвалища. За його висловом, основною проблемою під час виведення із експлуатації сміттєзвалища є збір фільтратів та газів, які утворюються в нагромадженому смітті. Будь-який подібний об’єкт, де нагромадження сміття сягає більше 5 метрів вимагає обов’язкової дегазації. Для цього на тілі сміттєзвалища забурюються свердловини, через які метан виводиться назовні, де спалюється і перетворюється в теплову чи електричну енергію.
Рекультивація також включає у себе гідроізоляцію верхнього шару сміттєзвалища вологонепроникною плівкою. Це дозволить убезпечити сміттєзвалище від попадання у його тіло води, яка потім є головним забруднювачем довкілля. Водонепроникна плівка буде виконувати функцію своєрідного даху, який дозволить уникнути забруднення поверхневих вод шкідливими речовинами, які нагромадилися безпосередньо у самому тілі сміттєзвалища. Після виконання таких робіт об’єкт можна буде вважати безпечним і упродовж 20 – 25 років його негативний вплив на довкілля буде зведений до нуля.
Проте не слід забувати, – зазначив у ході виступу пан Василянський, – що вивести із експлуатації діюче сміттєзвалище – це лише половина справи. Місту необхідно вирішити, що робити із сміттям, яке утворюється щодня. Завод, який ми пропонуємо збудувати на суміжній із міським сміттєзвалищем земельній ділянці зупиняє потік сміття на звалище. Спорудження заводу дозволить перейти до сортування сміття. З нього будуть відбиратися усі придатні для вторинної переробки речі та матеріали. У структурі твердих побутових відходів папір та різного роду пластмаси складають близько 20 %. Ще до 40 % – ганчір’я, фарбована деревина, промаслений папір, забруднена плівка і тому подібне. Решта – це органіка, харчові відходи, дорожній змет і т. д.
На суміжній із міським сміттєзвалищем земельній ділянці площею 5 га ми пропонуємо збудувати сміттєсортувальний завод та новий полігон, де утилізуватимуться побутові відходи, що не підлягають вторинній переробці. Новий полігон відразу буде запроектований під сучасну технологію утилізації сміття із нішами для закладання спресованих брикетів, які не матимуть шкідливого впливу на довкілля.
Керівник «КомЕко» наочно познайомив присутніх із сміттєсортувальною лінією швецької компанії «ПресонаАБ», яка спеціалізується на проектуванні рентабельного, готового до експлуатації обладнання під замовлення для обробки відходів і пакування сміття. Власне, саме технологію цієї провідних світової компанії розробників і виробників пакувальних пресів товариство планує використати при будівництві сміттєсортувального заводу в нашому місті.
Проте кольоровий рекламний проспект із детально описаним процесом сортування та пресування із подальшою утилізацією побутового сміття разом із незаперечним авторитетом на світовому ринку шведської компанії «Пресона АБ» мало кого переконав. «Не вірю!!!» – таким був висновок підприємця-губичанина, який уважно вислухав виступ Олександра Василянського.
Виглядало на те, що більшість учасників слухань взагалі не вникало у перспективи міського сміттєзвалища. Людей більше цікавило, чому львівське сміття продовжують возити до Борислава. І хоч керівник «КомЕко» пояснив, що відповідно до рішення сесії на Бориславське сміттєзвалище було прийнято та захоронено 300 тонн сміття, люди не вірили у це. Як і у те, що за два останні тижні на сміттєзвалищі повністю розчищено дорогу та ліквідовані завали, які виникли у зв’язку із поломкою техніки. Учасники громадських слухань просто відмовлялися вірити, що станом на сьогоднішній день на сміттєзвалищі наведено порядок. Сміття розплановується на тілі сміттєзвалища, перешаровується інертними сипучими матеріалами, а охорону та облік завезеного туди сміття паралельно із працівниками «КомЕко» веде «Муніципальна варта».
Громадські слухання більше нагадували стихійний мітинг, метою якого було просто «пошуміти» навколо наболілих міських проблем чи задекларувати спробу усунути з посади міського голову. Власне, це декілька разів пробувала робити одна немолода пані, яка взяла на себе місію представляти мешканців усього мікрорайону вул. С. Коваліва. Правда, очікуваного розуміння та підтримки з боку губичан вона не отримала, хоч і дуже настирливо намагалася нав’язати свою позицію людям, які відверто пояснювали їй, що прийшли обговорити проблеми сміття та міського сміттєзвалища, а не знімати з посади міського голову.
Розмов було дуже багато. Причому інколи пристрасті зростали настільки, що зала наповнювалася криками ганьба. А ще було дуже багато «протертих» цифр про стан довкілля у місті, ображених емоцій на незадоволені особисті запити та звернення, а також безпідставних звинувачень та образ. До числа ображених відніс сам себе депутат міської ради Олег Дергун, який, очевидно, розраховував на повну підтримку з боку губичан свого відвертого несприйняття «КомЕко». А позаяк мешканці Губич не дуже поділяли думку депутата розірвати договір із «КомЕко», то депутат-опозиціонер не знайшов нічого кращого, як заявити, що більше не буде балатуватися в депутати, щоб захищати інтереси безініціативних людей. Кажуть, що ще раніше він заявляв, що складе депутатський мандат, якщо міська влада проігнорує його думку і не розірве угоду з «КомЕко». Для більшості мешканців Губич так і залишилося незрозумілим, з якою метою депутат Олег Дергун разом із редактором маловідомої Трускавецької інтернет-газети Назаром Хопя’ком прийшли на громадські слухання і що конкретно хотіли донести до губицької громади.
Поза увагою губичан залишилися також пропозиції депутата Руслана Зелінського, який запропонував «КомЕко» до 2020 року розробити концепцію виводу з експлуатації сміттєзвалища і у випадку, якщо до того часу львів’яни збудують сміттєпереробний завод, возити сміття з Борислава туди. Окрім того, депутат-губичанин звернувся до керівництва «КомЕко» з проханням надати графік руху сміттєвозів територією міста, а також заборонити у нічний час рухатися сміттєвозам територією міста, щоб громада могла зорієнтуватися куди і звідки рухаються машини.
Дуже багато різного роду запитань адресувалося міському голові Ігорю Яворському, якому під кінець слухань таки вдалося переконати Губицьку громаду у тому, що попри усі розбіжності у поглядах та позиціях проблеми міського сміттєзвалища доведеться таки вирішувати. Причому, чим швидше це буде зроблено, тим краще для людей і міста.

Петро МАГУР

Print PDF