Європейський вибір став своєрідним стимулом поширення в Україні ініціатив, які сьогодні успішно працюють у країнах Європейського Союзу та США. Саме до таких новітніх рухів, які почали утверджуватися у нашій державі можна віднести Ініціативу прозорості видобувних галузей. ІПВГ – це незалежний і добровільно підтриманий на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості, який впроваджується у 51 країні світу. У рамках ІПВГ здійснюється перевірка (аудит) сум платежів, які сплачують видобувні компанії у вигляді обов’язкових податків, зборів та напрямків, за якими такі платежі використовуються урядом.
Метою заходів із впровадження стандарту EITI є в основному подолання значних перешкод для залучення іноземних інвестицій у розвиток видобувних галузей. Наближення ринку до міжнародних стандартів прозорості в подальшому дасть змогу зацікавити іноземних і вітчизняних інвесторів, а також без упередження ставитися до інвестування у видобувні компанії України та забезпечити ефективний менеджмент. Тим більше, що потенціал тільки газового видобутку в Україні оцінюється в мільярди євро.
Слід зазначити, що Україна отримала статус країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ) 17 жовтня 2013 року. Вимоги стандарту ЕІТІ в Україні вже застосовуються у сферах видобутку і транспортування вуглеводнів, передусім нафти і газу, а 7 грудня 2015 року Україна вперше оприлюднила перший ІПВГ, який розкриває інформацію про діяльність користувачів нафтогазоносних надр.
Для компаній, що працюють у видобувних галузях, вигода від впровадження стандарту EITI очікується в довгостроковій перспективі. З досвіду інших країн-учасниць Ініціативи прозорості відомо, що лише через кілька років після впровадження цього стандарту стане відчутним поліпшення роботи компаній добувних галузей. Прозорість діяльності компаній сприятиме зменшенню податкового тиску та вдосконаленню державного регулювання. І що принципово важливо, є запорукою довіри громадян і місцевих громад, на територіях яких працюють добувні компанії.
У рамках подальшого впровадження прозорих стандартів діяльності нафтовидобувної галузі минулого понеділка у Львові відбулась конференція «Прозорість видобувної галузі для підвищення якості життя громад». Конференція зібрала близько 60 представників органів влади, компаній, громад, громадських організацій із Львівської, Івано-Франківської та Волинської областей. Захід відбувся напередодні оприлюднення другого національного Звіту ІПВГ України.
Під час відкриття конференції, Світлана Мізіна, експерт з питань комунікацій ІПВГ в Україні, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, зазначила, що Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні підтримується Урядами Німеччини та Великої Британії через проект «Ефективне управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Міжнародна тенденція розглядати питання роботи видобувної галузі, її прозорості у контексті екологічного та соціального виміру починає втілюватись в Україні. Саме тому учасники конференції зробили наголос на питаннях охорони довкілля та якості життя громад через призму співпраці усіх зацікавлених сторін та підзвітності і доступу до інформації.
Тематично конференція була розділена трьома тематичними блоками: «Вплив видобувної галузі на довкілля та якість життя громад», «Компанії, місцева влада, громади: співпраця задля добробуту» та «Посилення прозорості видобувної галузі на місцевому рівні». Впродовж кожного із блоків відбувалися виступи спікерів і обговорення серед учасників.
Свої виступи на конференції представили заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо, заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Василь Стрищак, директор Департаменту ПЕК та енергозбереження Львівської облдержадміністрацій Михайло Мельник. Наше місто на цьому форумі представляв заступник начальника НГВУ «Бориславнафтогаз» Михайло Данчишак.
Під час першої сесії конференції увага була зосередження на впливі видобувної галузі на довкілля та якість життя громад. Кроком в напрямку застосування якнайкращих практик у цьому контексті має стати імплементація європейських норм і стандартів в Україні, що є основою імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та євроінтеграційного курсу України загалом. Врахування ризиків для довкілля від видобувної галузі має відбуватись на ранніх етапах діяльності – проектуванні, а можливого негативного впливу слід уникнути чи мінімізувати його. За твердженнями старшого аналітика Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», Зоряни Козак, один із основоположних принципів ІПВГ – використання природних ресурсів задля сталого розвитку. Сталий розвиток – це не тільки забезпечення соціальної та економічної, але й екологічної складової. Подальший розвиток і впровадження ІПВГ повинен враховувати і питання безпечного довкілля для людини і громад.
Другий блок конференції «Компанії, місцева влада, громади: співпраця задля добробуту» підтвердив, що питання співпраці на місцевому рівні та довіри між владою, компаніями та громадами є запорукою підвищення якості життя громад, не лише у сенсі економічних та фінансових вигод, а також турботи про стан довкілля та здоров’я місцевих мешканців. Адже громадськість неодноразово наголошує на проблемах недовіри громад видобувним підприємствам. «Закритість угод про розподіл вуглеводнів, використання невідомих хімічних реагентів для гідророзриву, використання водних ресурсів у значних обсягах, захоронення відходів буріння у місцях, які не забезпечують екологічну безпеку довкіллю та мешканцям, викликають недовіру до видобувних підприємств, що є серйозним гальмом для розвитку галузі», – зазначила у своїй доповіді Алла Войціховська, еколог 1-ої категорії БФ «Екологія. Право Людина».
Третя частина конференції була присвячена проблемам посилення прозорості видобувної галузі на місцевому рівні. Попри кроки України в напрямку прозорості видобувної галузі, багато питань ще залишається невирішеними. На таких проблемах у своєму виступі наголосила юрисконсульт БФ «Екологія. Право Людина» Марта Панькевич. Зокрема, вона зазначила: «Уряд незаконно засекречує будь-яку інформацію, що стосується видобутку сланцевого газу, в тому числі екологічну. Громадськість не має доступу до жодної офіційної інформації про те, які хімічні речовини будуть використовуватися під час гідророзриву, який вплив можуть здійснювати такі речовини на здоров’я людей і до яких наслідків це призведе».
Голова правління ГО «Антикорупційна платформа» Зелінська Христина, зазначила, що структура платежів видобувних підприємств неоднорідна і це є суттєвим фактором при оцінці впливу роботи компаній на локальному рівні у плані децентралізації ренти з 2018 року.
Роман Ніцович, керівник програм аналітичного центру Дікгі Груп, зазначив, що другий звіт України за стандартом ІПВГ, вже на порядок детальніший за перший та охоплює низку додаткових галузей – видобуток вугілля, залізних, титанових та марганцевих руд. Для Львівщини та інших видобувних регіонів особливо корисна інформація про платежі від кожної з 59 компаній, які працюють на теренах Львівщини та надали офіційну відповідь на запити. Всього до Зведеного бюджету компаніями, що працюються у Львівській області, сплачено 1,347 млрд. грн. Однак особливість адміністрування податкових надходжень у тому, що значна частина цих платежів фіксується не за місцем діяльності, а за місцем реєстрації компанії. Стандарт ІПВГ є цінним інструментом для того, аби на локальному рівні вимагати більш детальної інформації про розробку надр та платежів на користь місцевих бюджетів, якими можуть розпоряджатися громади. Наступний крок – законодавче закріплення вимог ІПВГ щодо звітності компаній за кожним проектом (окремим родовищем або групою родовищ) і за бюджетами-отримувачами платежів. Саме такий підхід повинен бути законодавчо закріплений Українським парламентом.
А ключем до загального розвитку громад, бізнесу та влади, – за висловом директора НДІ нафтогазової енергетики і екології Івано-Франківського технічного університету нафти і газу Максима Карпаша, – є не що інше, а таки доступ до повної та достовірної інформації про галузь.

Петро МАГУР

Print PDF