День Теплого Олекси у Східниці

бджоли

Кінець минулого тижня був напрочуд сонячним і теплим, що не могло не потішити наших краян. Якщо вірити народним приповідкам, то у цьому заслуга Теплого Олекси, який проганяє зиму та допомагає весні вступити у свої права. Та у Теплого Олекси є ще одне важливе завдання, від якого залежить урожай восени – він пробуджує бджіл від зимового сну і направляє їх до праці. Саме 30 березня усі пасічники України святкують День Теплого Олекси з особливим трепетом та відповідальністю, адже саме цього дня відбувається перше випускання медоносиць до роботи, яке супроводжується молитвами, замовляннями та іншими ритуалами для здоров’я роїв, їхньої працьовитості та прибутку.
Традиційним стало тепер святкування Дня Теплого Олекси і у наших краях. Уже третій рік поспіль сусідня Східниця приймає у себе пасічників з усієї країни. Також у цей день відзначають і Всесвітній день апітерапевта, адже апітрапія – це один із різновидів народної медицини, який грунтується на застосуванні у лікуванні бджіл та продуктів бджільництва.
Цьогоріч святкування на бальнеологічному курорті Східниця зібрало близько 50 пасічників, апіконсультантів та апітерапевтів з усієї України, де на науково-практичній конференції вони ділилися своїми досвідом та вміннями.
Першого дня, саме в День Теплого Олекси, ввечері відбулася дуже цікава та пізнавальна лекція від лікаря-неврпатолога, лікаря народної нетрадиційної медицини, почесного апітерапевта України Дмитра Сенишина про людський організм та широкі можливості впливу на нього продуктами бджільництва. Пан Дмитро у своїй лекції «розклав» людину аж на протони і нейтрони та зумів логічно і аргументовано прив’язати науку до духовності. Оскільки лікар Сенишин працює у Східниці, то він розповів чимало корисного і про поєднання у лікуванні мінеральних вод бальнеологічного курорту із апітерапією. Як виявилось, обидва методи лікування доволі ефективні, але вдале їх комбінування покращує результати багатократно. Шкода, що бажаючих послухати лекцію було мало, незважаючи на те, що інформування було широким і завчасним, а час був вигідним для багатьох. Не хочеться думати про відверту байдужість як лікарів, так і відпочиваючих, а тим паче місцевого населення, адже тема є корисною та актуальною. Можливо такий «ажіотаж» був пов’язаний більше із відносною новизною науки на наших теренах, хоча за межами нашої країни, наприклад, у Туреччині, вона вже закріпилася на державному рівні і активно розвивається.
Наступного дня на урочистостях з нагоди свята та початку конференції першим з вітальним словом виступив голова Дрогобицької районної ради Михайло Сікора, який виявився пасічником із сорокарічним стажем. Пан Михайло розповів цікаву історію його становлення як бджоляра та побажав присутнім на святі колегам по медовій справі перш за все здоров’я для себе і для роїв, щедрих урожаїв, стабільних і зростаючих прибутків, а також нових відкриттів та визнання. Також привітав пасічників із початком сезону і селищний голова Східниці Іван Піляк, який завжди активно підтримує бджолярів і всіляко сприяє розвитку апітерапевтичного напрямку поруч із водолікувальним.
Цілу п’ятницю досвідчені бджолярі провели з цікавими лекціями, конструктивними дискусіями та пізнавальними обговореннями. А субота була для учасників конференції практично-екскурсійною, адже у першій половині дня були майстер-класи з матководства та виготовлення препаратів із продуктів бджільництва, а після обіду учасники конференції відвідали лікувальну апіпасіку нового покоління Василя Демківа, яка знаходиться у селі Ластівка Турківського району. Але про це вже детальніше у наступному номері часопису.

Анна САГАН

Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментарі