Виглядає на те, що тема утворення об’єднаної територіальної громади навколо Борислава починає викликати суспільний інтерес. Найбільше зацікавлення громадських кіл Дрогобиччини викликає запитання, чи вдасться Бориславу у процесі творення ОТГ подолати об’єднавчі амбіції Підбузької та Східницької селищних рад, які не хочуть входити у формат Великого Борислава, а прагнуть утворити окремі територіальні громади із центрами у Підбужі та Східниці.

Напередодні Трійці група депутатів Східницької селищної ради разом із селищним головою Іваном Піляком та головами рад сільських населених пунктів рекреаційної зони Карпат здійснили ознайомчу поїздку в щойно утворену Гніздичівську ОТГ Жидачівського району. Як стверджують самі східничани, поїздка стала черговою ланкою у довгому ланцюгу інформаційно-роз’яснювальної роботи депутатського корпусу та виконавчого комітету Східницької селищної ради із представниками адміністрацій та населенням сільських населених пунктів, що повинні увійти в окрему об’єднану територіальну громаду із центром у Східниці. Вони говорять, що поїздка у Гніздичів дала можливість представникам сільських населених пунктів переконатись в ефективності та результативності добровільного створення саме невеликої ОТГ, наштовхнула на роздуми, а також дала відповіді на багато питань, які першочергово цікавили представників громад.
У складі делегації, що вивчала досвід утворення Гніздичівської ОТГ не було жодного представника Бориславської міської ради, хоча Східниця територіально підпорядкована Бориславу. Тому наша розмова із міським головою Борислава Ігорем Яворським розпочалася саме із цього факту, який у місті трактується по-різному.

– Пане Ігоре, даруйте за відвертість, але нещодавня поїздка 17 представників різних громад рекреаційної зони Карпат разом із селищним головою Східниці Іваном Піляком до Гніздичева сприймається широким загалом як черговий успішний крок Східницької селищної ради на шляху створення окремої об’єднаної територіальної громади із центром у Східниці. Тому дозвольте поцікавитися, як Ви ставитеся до самого факту організації такої поїздки та чи поділяєте думку, що Східницька селищна рада зробила черговий успішний крок до створення окремої спроможної ОТГ із центром у Східниці? Як Ви ставитеся до об’єднавчих ініціатив депутатського корпусу Східницької селищної ради щодо виходу із підпорядкування Борислава та створення окремої ОТГ із центром у Східниці?
– Мабуть, почну із того, що факт поїздки окремих сільських голів гірських населених пунктів Дрогобицького та Турківського районів у Гніздичівську ОТГ сприймаю дуже позитивно. Люди чи не вперше отримали можливість на конкретному прикладі познайомитися із особливостями адміністративно-територіальної реформи, що сьогодні реалізується в Україні, а також почути про особливість творення ОТГ та її переваги. Це дуже добре, коли керівники громад виходять за межі власних сіл і знайомляться із життям та господаркою інших населених пунктів. Будь-який новий досвід ще нікому не пішов на шкоду. Єдине, з чим не погоджуюся, це з твердженням, що поїздка до Гніздичева – черговий успішний крок на шляху створення окремої об’єднаної територіальної громади із центром у Східниці. Якщо б із створенням окремої Східницької ОТГ все так було гаразд, то, очевидно, голови Рибницької та Довжансько-Гірської сільських рад не бойкотували б цієї поїздки, а громада Нового Кропивника чи Опаки давно б прийняли рішення про добровільне приєднання до Східниці. Але так не є. Люди наразі думають, визначаються: що вони отримають у випадку об’єднання із Східницею і що їм дасть входження у формат Великого Борислава. Треба визнати, що Борислав має значно більші шанси стати об’єднавчим центром для 17 адміністративно-територіальних одиниць Дрогобицького району, включаючи території Східницької та Підбузької селищних, а також Модрицької, Попелівської, Ясенице-Сільнянської, Бистрицької, Довжанської, Новокропивницької, Опаківської, Рибницької, Старокропивницької, Ластівківської, Залокоцької, Смільнянської, Нагуєвицької та Урізької сільських рад.
– Сьогодні про Борислав та Східницю, як центри майбутніх ОТГ, лунають багато суперечливих суджень, які зачасту дуже далекі від правди. Даруйте за настирливість, але хотілося б почути, що Ви думаєте з цього приводу? Наскільки реальні шанси Борислава стати центром великої об’єднаної територіальної громади?
– Мені дуже шкода, що питання реалізації адміністративно-територіальної реформи на Дрогобиччині набуло політичного забарвлення. Надмірна заполітизованість питання аж ніяк не сприяє нормальним цивілізованим об’єднавчим процесам, а тільки шкодить справі творення ОТГ. Я десь розумію, що під час реформи хтось намагається відстояти свої особисті інтереси чи інтереси впливових осіб. Комусь дуже вже не терпиться і він дуже поспішає утворити під себе окрему громаду. Мені неприємно дивитися, як деякі особи задля досягнення сумнівної мети починають діяти не за принципом демонстрації переваг того ж таки Підбужа чи Східниці у випадку створення навколо них ОТГ, а йдуть найпростішим шляхом – намагаються очорнити Борислав, роблячи акцент на тимчасових труднощах, які сьогодні переживає місто. Із міста з 630-ти річною історією, на плечах якого виросли не лише Дрогобич, але й довколишні села разом із Східницею та Підбужем, починають робити опудало, яким залякують навколишні громади, переконуючи їх, що до Борислава не варто приєднуватися. З моральної позиції це виглядає низько. Візьмемо, для прикладу, останній випадок, коли у боротьбі із позитивним іміджем міста використовують звинувачення міської влади Борислава, що вона заблокувала вивезення сміття із Східниці тільки через те, що мешканці селища мають своє бачення майбутнього та місце курорту у ході реалізації адміністративно-територіальної реформи на Дрогобиччині. Це при тому, що люди, які поширюють цю брехливу інформацію, знають, що Бориславське міське сміттєзвалище знаходиться в оренді у приватної фірми і навіть мають діючу угоду із цією компанією на захоронення твердих побутових відходів на Бориславському сміттєзвалищі. Проте хто на це буде звертати увагу, коли метою є не сміття, а імідж міста, яке починає звільнятися від тягару проблем, які упродовж багатьох років гальмували його розвиток. Борислав далеко не такий, яким змальовують його у своїх розповідях опоненти. Сьогодні місто має усе необхідне для того, щоб стати центром великої територіальної громади. Борислав сьогодні має розвинуту економічну базу, значні поклади вуглеводнів, які залягають у третьому та четвертому ярусах на глибині від 4.5 до 6,5 кілометрів, відтак нафтовидобувна промисловість міста з огляду на політику енергетичної незалежності Української держави має серйозні перспективи розвитку. А якщо брати до уваги, що з першого січня 2018 року чистина рентної плати за використання надр буде залишатися на місцях, то місто отримає додатковий фінансовий ресурс до бюджет, який дозволить вирішити чимало міських проблем. Це при тому, що Борислав має значно більший бюджет, який в останні два роки отримав стабільну динаміку росту надходжень і дозволяє утримувати не лише свою розвинуту соціальну інфраструктуру, але й фінансувати потреби на утримання соціально-культурних установ Східниці – лікарні, школи, будинку «Просвіти» та дитячих дошкільних установ. У цьому році у місті введено у дію нові виробництва: деревообробне українсько-турецьке підприємство «Вудкрафт Трейдінг» та фабрика «БЕЛУКО» Бельгійської компанія Hima, а на території колишнього хлібокомбінату розпочала діяльність всесвітньовідома компанія «Hausbau Group Ltd», що займається виготовленням дерев’яних будинків та споруд.. Окрім того, на території міста почали розвиватися два гірськолижні комплекси – курорт «Буковиця» та «Крутогір». Є цілий ряд інших напрацювань, які мають шанс бути втіленими у найближчі один-два роки. Найперспективнішим є проект встановлення у місті коогенераційних установок, які дозволять перетворювати найбільшу екологічну проблему міста – супутній нафтовий газ – в теплову та електричну енергію. Такі реалії нашого сьогодення і найближчі перспективи розвитку міста, яке, сподіваюся, у найближчому майбутньому стане центром великої об’єднаної територіальної громади Борислава, що утвориться навколо нього.
– Але ж побутує думка, що Східниця також має усе необхідне, щоб стати адміністративно-територіальним центром окремої ОТГ. Більше того, більшість східничан переконана, що входження селища у формат Великого Борислава гальмуватиме розвиток курорту. Що скажете з цього приводу?
– Я знаю, що східничани мають своя точку зору на цю проблему. Вони переконані, що Східниця повинна йти своїм курсом і розвиватися окремо від Борислава, ставши центром окремої ОТГ. Це їхнє право, хоча я категорично проти такої позиції. Логіка адміністративно-територіальної реформи в Україні зводиться до об’єднання, але аж ніяк не націлює громади на роз’єднання, що, власне, намагається сьогодні зробити Східниця, увібравши у свій склад землі різних за структурою та економічним розвитком сільських населених пунктів Дрогобицького та Турківського районів. Перебування Східниці у складі Бориславської міської ради аж ніяк не гальмувало і у жодному випадку не гальмуватиме розвитку селища, як курорту. Хочу зауважити, що свого нинішнього статусу, східницька громада набула, перебуваючи у підпорядкуванні Борислава, а не поза його межами. Підпорядкування Східниці Бориславу не стримує її інтенсивного розвитку. Навпаки Борислав із Східницею дуже багато сьогодні пов’язує і об’єднує. Тому, на моє переконання, сама думка, що входження Східниці у формат громади Великого Борислава буде гальмувати розвиток рекреації, є нелогічною. За всі роки перебування селища у підпорядкуванні Бориславської міської ради не було жодних перешкод чи інших речей, які могли би нашкодити селищу. Більше того, Борислав, вкладаючи кошти в утримання соціально-культурної галузі Східниці, завжди сприяв інтенсивному розвитку курорту.
– Що Ви маєте на увазі?
– Борислав, як я про це уже говорив, несе основні видатки на утримання на території навчвльно-освітніх закладів, медичної амбулаторії та культурно-освітніх установ Східниці. Це близько 5 млн. грн., які щорічно виділяються з міського бюджету Борислава для курортного селища. Видаткова частина східницького бюджету у порівнянні із Бориславом є невеликою, хоч треба визнати, що його дохідна частина перевищує видаткову. Згідно норм нині діючого законодавства видатки на утримання установ медицини, освіти та культури, що працюють на території селища здійснюються із міського бюджету Борислава. Щоб не виглядати голослівним і пояснити, як це виглядає у реальному житті хочу навести декілька цифр. Скажімо, на утримання Східницької амбулаторії на 2017 рік передбачені видатки міського бюджету м. Борислава у розмірі 630 тис. грн. На утримання закладів освіти Східниці у 2017 роців міському бюджеті Борислава закладено видатки: 2 453 400 грн. – на школу та 1 452 000 грн. – на садочок. Наголошую, що це кошти міського бюджету Борислава без субвенції. А є ще затрати міського бюджету Борислава на утримання закладів культури – народного дому «Просвіта» та селищної бібліотеки. Ніхто не заперечує, що для фінансування цих закладів селище із власного бюджету виділило кошти в межах декількох десятків тисяч гривень. Проте основний тягар фінансування – зарплата працівників та витрати на енергоносії – завжди лягали на плечі міського бюджету Борислава. Хочу зазначити, що для повного фінансування потреб амбулаторії по заробітній платі до кінця 2017 року не вистачає 157 тис. грн. Ще складнішою є ситуація із утриманням навчально-освітніх закладів. Але це, знову ж таки, проблеми м. Борислава, а не Східниці. Східницька селищна рада утримує лише апарат управління, який вона фінансує зі свого бюджету. Решту доходів селищної казни селищна рада без будь-яких докорів сумління може спрямовувати на благоустрій курорту. Як кажуть у народі, дуже легко господарювати, коли за тебе платить хтось інший. Якщо на словах сьогодні Східниця готова стати центром окремої ОТГ і вважає, що вона має всі можливості сформувати і фінансувати усі інфраструктурні заклади новоутвореної об’єднаної громади, то цифри говорять протилежне. За попередніми підрахунками, нинішнього бюджету селища не буде вистачати для забезпечення нормальнормальної життєдіяльності ОТГ із центром у Східниці.. Для прикладу, за перший квартал цього року від ведення господарської діяльності на території селища Східниця бюджет міста Борислава отримав 767 тис. грн. податків і зборів. При такій динаміці за рік бюджет селища орієнтовно отримає близько 3 млн. грн., а видатків ми нарахували орієнтовно на 4,5 млн. грн. Тобто із нинішніми доходами Східницька ОТГ не виглядає самодостатньою. По факту першого кварталу 2017 року цифри також говорять не на користь Східниці. Із бюджету м. Борислава селище у першому кварталі 2017 року отримало 1,204 тис. грн., а податків і зборів надійшло 767 тис. грн. Відтак бюджет м. Борислава вимушений був продотувати «успішну» Східницю на суму 473 тис. грн. В межах року, образно кажучи, «бідний» Борислав дотує «успішну» Східницю на суму 1,5 – 2 млн. грн. Це реальні цифри, які підтверджуються офіційними документами та вказують на реальний стан справ. А він говорить, що ми уже в цьому році витратили на Східницю 1,200 тис. грн., а Східниця на себе – 500 тис. грн.
– Чим Ви пояснюєте настирливе прагнення східничан стати центром об’єднаної громади в умовах, коли цифри говорять не на їхню користь? Чи не простіше буде бориславській громаді дати можливість Східниці утворити окрему ОТГ, яка, зіткнувшись із власною неспроможністю, через певний час вимушена буде увійти у формат Великого Борислава?
– Щодо позиції східничан та їхнього настирливого бажання стати центром окремої ОТГ, то, очевидно, про це треба питати безпосередньо у депутатів Східницької селищної ради, які вийшли із пропозицією утворити таку окрему громаду із центром у Східниці до мешканців сільських населених пунктів рекреаційної зони Карпат Дрогобицького району. Від себе можу лише додати, що залишаюся на позиції утворення великої спроможної громади навколо Борислава – так званого Великого Борислава, – куди ввійдуть 17 адміністративно-територіальних одиниць Дрогобицького району, включаючи території Східницької та Підбузької селищних, а також Модрицької, Попелівської, Ясенице-Сільнянської, Гірських Бистрицької та Довжанської, Новокропивницької, Опаківської, Рибницької, Старокропивницької, Ластівківської, Залокоцької, Смільнянської, Нагуєвицької та Урізької сільських рад. Така громада має серйозні перспективи для розвитку, адже попередні економічні розрахунки говорять, що ця громада матиме близько 6 млн. грн. профіциту бюджету, який стане вагомим підґрунтям швидкого та сталого соціально-економічного розвитку цієї громади. Про одноразову субвенцію із Державного бюджету, яка буде виділена новоствореній громаді я свідомо не говорю, оскільки ці кошти будуть спрямовані виключно на вирішення інфраструктурних проблем сільських населених пунктів, що увійдуть у формат об’єднаної Бориславської громади. Щодо другої частини запитання, то мушу зауважити, що адміністративно-територіальна реформа не має простих і складних рішень, адже йдеться, у першу чергу, про інтереси простих людей. Власне, у цьому і полягає процес добровільного об’єднання, який повинен врахувати інтереси усієї громади, а не керуватися короткотерміновими інтересами чи владними амбіціями окремих людей чи груп. Ми це розуміємо, тому ведемо із громадами конкретну та аргументовану розмову. Ніхто не тішить себе та людей ілюзіями, що з перших днів створення ОТГ буде розвиватись швидкими темпами. Зрозуміло і я уже про це неодноразово говорив, що для того, щоб внести перші якісні зміни у життя людей, виділяється одноразова субвенція з Держбюджету, яка має бути спрямована виключно на інфраструктурні заходи, що дозволять внести відчутні зміни в інфраструктуру сільських населених пунктів. Далі треба братися за зміну структури надходжень обов’язкових бюджетних платежів, які повинні забезпечити сталий розвиток ОТГ. Формат Великого Борислава дозволяє громадам уникнути додаткових затрат на створення інфраструктури. Мова йде про створення навчально-методичної бази освіти, позашкільного начально-виховного комплексу, культури та медицини, які сьогодні успішно працюють у Бориславі і не потребують додаткових фінансових затрат новоутвореної громади для обладнання приміщень та створення базових умов для їхньої діяльності. Формат Великого Борислава дозволить громаді не нести додаткові витрати на створення структурних підрозділів та служб, які надають соціально-правові та адміністративні послуги мешканцям ОТГ, бо вони уже сьогодні успішно працюють у місті. Це відділення Пенсійного фонду, податкової, управління праці та соціального захисту населення, центру зайнятості, соціальних служб у справах сім’ї та молоді, Центру надання адміністративних послуг, відділень Національної поліції та цивільного захисту населення, поштового зв’язку, суду та Державної міграційної служби. Це ті структури, доступ до яких отримають мешканці сільських населених пунктів та Підбужа у випадку входження у формат Великого Борислава, а мешканці Східниці послугами цих служб користуються упродовж багатьох років. Я не бачу і не розумію підстав, щоб для розвитку зеленого туризму і рекреації створювати окрему об’єднану Східницьку територіальну громаду, якщо ці напрямки успішно до цього часу розвивалися в рамках територіального підпорядкування Східниці Бориславській міській раді. Давньогрецький вчений-енциклопедист Арістотель стверджував, що кількісна визначеність речей не торкається їхньої якості. Відтак одна лише наявність окремої ОТГ із центром у Східниці не гарантує розвитку рекреаційної зони Карпат. В основі будь якого успіху, як говорив наш великий земляк Іван Франко, лежить «тяжка, чорна, ненастанна праця» усієї громади. А оскільки можливості громади Великого Борислава більші, то відповідно, успіхи її розвитку будуть вагоміші.
Розмову записав
Петро МАГУР

Print PDF