ПОРАНЕНА БАНДУРА

В Пісках, що на Донбасі, –
Розбитий дім культури,
Поранені бандури.
Із вечора й до рання
Зболілих струн стогнання…

Боєць утратив руку.
В полон взяли. На муки.
Товариша убили.
І не знайти могили.
Приїхав син молодший,
Щоб волю захищати.
– А я зварю вам борщик, –
Втирає сльози мати.

…Спустошена та сильна
Співає Україна.
Серця героїв – зорі
У небі неозорім.

******

Живу й живу, немов листок кленовий.
Всміхаюсь сонцю, як прийшла весна.
Життю радію з подругами в школі.
Ще поки не одна я, не одна.

Кружляє вітер у сумномувальсі
І друзів, і мене… Ми ще живі.
Та кілька з нас зів’яли на асфальті, –
Не допоможуть розпач і жалі.

Упасти в час, у простір –незбагненні,
Довіритись Творцеві на віки…
Листки воскреснуть на одвічнім клені
І соком набубнявіють бруньки.