ГОРНО НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Картинки по запросу дрогобицький педагогічний університетДрогобицький державний педагогічний інститут (тепер – університет) ім. Івана Франка – провідний освітній заклад не лише Львівщини, але й усієї України. Студенти, що навчалися в ньому, здобували вагомі фахові знання на всіх факультетах, звісно. Чимало із них знайшли себе і в науці.
Інститут був заснований у 1960 році шляхом злиття Львівського педінституту та Дрогобицького вчительського інституту. У 60-70-х роках на філологічному факультеті (українське і російське відділення)працювали викладачі: доктори наук – Пархом Яременко, Клим Забарило, Гаврило Шило, доценти – Адам Войтюк, Мар’ян Демський, Людмила Краснова, Степан Пінчук, Марк Гольберг, Зенон Гузар, Микола Домницький, Ярослав Радевич-Винницький, Іван Кунець, Аудерський, Дора Кацнельсон, Іванна Уздиган, Катерина Кріль, Михайло Паночко, Микола Бутенко, Михайло та Юлія Кочергани, Ганна Піскун, Нінель Давиденко, Еней Кравченко, Клавдій Яскевич. Деякі з них стали згодом докторами філологічних наук. Це, зокрема, Адам Войтюк, Марк Гольберг, Степан Пінчук, Мар’ян Демський, Людмила Краснова, декан Василь Винницький, Василь Літовченко, Марія Луканинець-Кравченко,Теофіл Комаринець.
З числа студентів кандидатські дисертації захистили Мирон Грицик, Ганна Сабат, Теодозій Присяжний, Тетяна Орищич-Токарська, а Григорій Штонь набув звання доктора філологічних наук. З інших факультетів відомими вченими стали Олексардр Кіндзера, Мирон Чернець (фізико-математичний факультет), Михайло Хай (музично-педагогічний) та інші.
На факультеті історію читали доценти: ректори Анатолій Черненко, Володимир Чорній, Василь Надім’янов, Петро Ханас, Михайло Кошарний, Михайло Савчин, Микола Осухно, політекономію – Василь Літовченко, Андрій Тростянчук, психологію – Василь Літянський. Викладали предмети й викладачі: Омелян Сюта – шкільну педагогіку, доцент Кость Скрипник – науковий комунізм, Григорій Данилькевич – атеїзм, доктор медицини Мирослав Романюк – шкільну гігієну, Ганна Ключник – німецьку мову.
Чимало випускників Франкового вузу стали членами Національної спілки письменників України. Це – Микола Ільницький, Роман Гром’як, Михайло Шалата, Ігор Нижник, Євген Титикайло, Віктор (Віталій) Романюк, Григорій Штонь, Надія Ковалик, Марія Ковалюк- Дорошенко, Геннадій Мороз, Михайло Левицький, Люба Проць, Ольга Яворська, Андрій Грущак, Руслан Щуплакевич. Дехто з них стали кандидатами та докторами наук.
Є в університеті й нова генерація вчених, пізніших часів, котрі, як педагоги, сіють розумне, добре, вічне. Переконаний,що зв’язок освітянських поколінь буде нерозривний – і тепер, і в майбутньому!
Скільки б років не минуло, але кожен з нас , колишніх студентів Франкового вузу, повертається сюди завжди, наче в свої молоді літа, згадуючи тільки хороше: друзів, улюблених викладачів, і ті студентські роки, що визначили всю подальшу життєву дорогу.
І ще одне. Випускник Львівського університету ім. Івана Франка, письменник Роман Пастух і я неодноразово зверталися до декана філологічного факультету з тим, аби виготовити якийсь стенд чи бодай би пам’ятні списки про випускників – членів НСПУ! Безперечно, це було б чільне лице навчального закладу та наочний приклад для теперішніх студентів. На жаль, до наших просьб очільник деканату не прислухався. Даремно звертались, бо, як мовиться, віз і нині там…
І ще одна немаловажна деталь: чому жодного разу не було організовано зустріч «своїх» письменників із студентами рідного вузу?
Ми ж не в закордонні живемо, а в Україні, на етнічній землі своїх предків… Жаль, звичайно, та що поробиш?!.

Андрій ГРУЩАК,
випускник інституту, письменник

Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментарі