ПАМ’ЯТІ ІВАНА РОМАНЮКА

Світлина від Петра Магура.13 липня на 68 році життя відійшов у вічність визначний бориславець, відомий українець Іван Миколайович РОМАНЮК.
Господь Бог покликав його до Себе.
Ім’я Івана Миколайовича Романюка знане не лише в Україні, але далеко за її межами і за океаном. Його життя – це служіння Богові і служіння людям. У різні часи він був пресвітером помісних церков євангельських християн-баптистів у містах Бориславі, Стрию, Львові. Ніс служіння єпископа у Львівській області, а в останні часи був заступником голови Всеукраїнського Союзу ЄХБ. Іван Романюк був один із засновників Української Баптиської Теологічної Семінарії, яка відкрилася у 2000-у році у м. Бориславі, а з 2002 р. по 2013 р. був її ректором.
Іван Миколайович Романюк народився 7 грудня 1949 року в селі Побережжя Івано-Франківської області в родині євангельських християн-баптистів Марії та Миколи Романюків. Після успішного закінчення восьмирічної школи вступив на навчання до Дрогобицького нафтового технікуму і у 1967 р. здобув професію техніка-геолога. Свою працю розпочав у нафто-розвідувальній експедиції.
У серпні 1972 року Іван Романюк одружився з Ніною Давидовою у м. Бориславі. Тут на вул. Нафтовій вони постійно проживали. У них народилися четверо дітей – три сини і донька.
У 1975-1976 роках навчався в Московському інституті хімічної промисловості, оскільки на той час працював начальником технологічної зміни збагачувальної фабрики Стебницького калійного комбігнату. У 80-х роках працював на газопереробному заводі у Бориславі. З початком незалежності займав різні посади у приватних підприємствах. На початку він намагався поєднувати підприємництво і церковне служіння, але згодом останнє взяло верх.
У 1989 був запрошений на пасторське служіння у церву м. Стрия, яке звершував до 1996 року.
Іван Романюк приділяв значну увагу навчанню, читанню, самоосвіті. У радянську епоху комуністичних заборон він разом з іншими ентузіастами підпільно передруковували перекладені богословські твори на звичайній друкарській машинці. Іван оволодів навиками реставрації та зшивання книг ручним методом. При першій нагоді навчатися він вступив до Московського Біблійного Інституту (1990 – 1993 рр.). З 1996 по 1998 роки навчався в Київській та Одеській Богословських семінаріях. Отримав ступінь «Доктор служіння».
В 1994 році на позачерговій конференції служителів, Івана Миколайовича Романюка було обрано Головою Львівського обласного об’єднання церков ЄХБ. Це служіння він благословенно звершував двадцять років.
У 2002 році І. Романюка призначили ректором Української Баптистської Теологічної Семінарії у
м. Бориславі. Під його керівництвом було завершено будівельні роботи та здійснено перший набір студентів за програмою «Бакалавр богослов’я» на стаціонарну та заочну форми навчання. На посаді ректора Іван Романюк приклав багато зусиль для розвитку богословської освіти. Коли в листопаді 2013 року ректором УБТС було призначено Ярослава Пижа, тоді Іван Миколайович очолив Опікунську раду семінарії.
У 2009 році пастор Романюк обраний регіональним заступником голови Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських Християн-Баптистів. 13 червня 2014 року рішенням 27-го з’їзду ВСЦ ЄХБ обраний заступником голови ВСЦ ЄХБ.
Іван Романюк багато старань, часу, таланту та енергії присвятив поширенню благовістя про спасіння через віру в Ісуса великій кількості українців як на Батьківщині, так і в діаспорі. З цією метою була заснована місія «Благовісник Галичини». Євангелія проповідувалася Словом, навчаннями та підтримкою місіонерів, а також практичними справами: благодійна їдальна та різноманітна гуманітарна допомога як у Львові, так і в багатьох містах і селах.
Багато зусиль та енергії пастор Іван Романюк присвятив розвитку української духовної і теологічної літератури. Він видавав часопис «Благовісник Галичини», ініціював написання книг та переклад і видавництво українською не одного десятка книг.
Упродовж всього життя Іван Романюк робив особливу ставку на молодь, яку він наставляв, скеровував на навчання, довіряв служіння, опікував.
Іван Миколайович був людиною широкого світогляду, відкритий до нового, цікавий до найрізноманітніших знань, поважав вчених і мудрих. Він неабияк любив людей: здавалося, що він знав усіх і усі знали його. Він поважав інших і не розчаровувався в людях. Він завжди служив усім і ніколи не робився важним і високо заслуженим, бо продовжував усім служити. Він не переставав заохочувати людей навколо себе до розвитку та навчання. Навколо нього зросло декілька поколінь нових служителів.
За порадою у складних питаннях церковного служіння і життя до Івана Миколайовича зверталося багато служителів. За пів року до смерті він завершив та надрукував практичний посібник – книгу «Церковне служіння».
Служитель такого рівня, як Іван Романюк, – це честь для Борислава. Він по-особливому любив наш край та не шукав іншого міста для проживання, хоча мав такі можливості та пропозиції. У справах служіннях пастор Іван Романюк їздив по Україні, Європі, Америці, Канаді, але завжди спішив до сім’ї у рідний для нього Борислав. За його підтримки реалізовані численні проекти у нашому місті. У будівлі колишнього пансіонату «Бескид» (урочище Городище) організовано теологічну семінарію. Відтак була не лише збережена від руйнування унікальна для Борислава споруда, але вперше утворено навчальний теологічний осередок у нашому місті, де багато наших краян змогли отримати освіту. Там викладали не лише богослови та науковці з-за кордону, але й викладачі українських університетів, а також вчителі з Борислава. Багатьох бориславців там було працевлаштовано, як технічний та обслуговуючий персонал.
В останній рік Іван Романюк організував у Бориславі будівництво дитячого сімейного будинку, який відкрито восени 2016 року на вул. Зеленій. У нашому регіоні це був перший прецедент на шляху реформування системи соціального захисту сиріт. Для Борислава такий будинок це гарний подарунок. Навесні 2017 Іван Романюк започатковує будівництво другого такого будинку у Бориславі.
За його підтримки функціонує дитячий табір при церкві ЄХБ-1 (вул. Богуна, 32). Близько 200 дітей з нашого міста збирає табір на відпочинок три рази на рік.У місті функціонує дитячий спортивний клуб «Авана», у якому щосуботи десятки наших дітей добре і корисно проводять свій час. Іван Романюк спонукав церкву до благоустрою міста. Завдяки його зусиллям відновлено та перекрито зупинку біля ЗОШ № 7. Надано допомогу міському Палацу культури для відновлення кінозалу. Традиційним для церкви стали прибирання та косіння у міському Парку культури. Для бориславської громади організовано проведення на рівні міста святкування Дня батька і Дня матері.
Іван Миколайович запам’ятався життєрадісною людиною, надійним і вірним служителем, патріотом свого краю, добрим братом, турботливим батьком та люблячим чоловіком.
Сотні людей, які приїхали з різних куточків України проводжали Романюка Івана Миколайовича – свого друга, сусіда, знайомого, пастора, служителя, чоловіка і батька і просто брата. Сотні людей, які не змогли прибути, переглядали похоронну процесію онлайн.

Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

1 коментарів до нотатки “ПАМ’ЯТІ ІВАНА РОМАНЮКА”

  1. Mikhail Shumylo коментує:

    Не тільки Борислав але Сполучені Штати Америки втратили чудову людину ,це був мій найкращий друг і порадник.

Залишити коментарі