Перспективи збільшення видобутку нафти та шляхи вирішення екологічних проблем Борислава

Із виступів на конференції  «Стратегія розвитку Борислава»

Світлина від Петра Магура.Наука про нафту – це складна і багатогранна галузь знань, яка тісно пов’язана з геологією, дослідженнями нафти і газу та умовами їх залягання в надрах. Вона покликана дати теоретичну і методичну основу для пошуків родовищ та буріння свердловин, видобутку, транспортування і переробки вуглеводневої сировини. На сьогоднішній день важко визначити пріоритети тих або інших вчених, шкіл чи установ, бо система знань про нафту і озокерит, а пізніше і про природній газ, накопичувалася з поодиноких, майже одночасних розробок дослідників і винахідників у різних країнах світу, де видобували ці корисні копалини. Але, звичайно, перед вели у цій справі найстаріші і найпотужніші центри нафтовидобутку.
Одним з них був нафтовий Борислав. Тут нафту почали добувати у більш-менш промисловому обсязі ще на початку ХІХ століття. У цей час великі нафтові фірми, які добували нафту, не мали спеціалізованих геологічних служб, матеріали по геології були недосконалими і не систематизувались. На промислах працювало небагато освічених спеціалістів з нафтової геології.
У середовищі нафтовиків усе більше виникала потреба в спеціалістах такого профілю та спеціального інституту, який би вивчав геологію нафтових теренів та копалень, а також видобутку нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів. Недостатність наукових знань геологічної будови приводила в конкретних випадках до помилкових характеристик нафтових родовищ. Не вистачало точних геологічних карт, на яких були б позначені родовища нафти і газу геологічних теренів експлуатаційних. Не вистачало також глибинних карт структурних профілів геологічних та бурильних. Слабі знання будови самого родовища були причиною неналежного використання родовища в технічному плані, через що не підтримувався правильно пластовий тиск та в результаті витрачалася велика кількість супутнього газу. При цьому також неправильно використовувались водні запаси нафтового гірництва, що приводило до заводнювання нафтових родовищ.
На 2 з’їзді нафтовиків та гірників у Львові у 1910 році професор геології Ягеллонського університету Йосиф Гжибовський (1869 – 1922 р.) вказав на необхідність створення наукової бази, яка б займалася геологічним вивченням Бориславського нафтового родовища, наукового трактування матеріалів буріння та збір дуже важливих статистичних даних. Професор Гжибовський констатував, що накреслення профілів нафтових свердловин переважно виготовлялися по пам’яті, що геологічні спостереження робляться поспіхом, аби швидше дістатися до нафти. Навіть найбільші на той час спеціалісти по нафті не мали багатьох відомостей потрібних для характеристики родовища. Не вистачало організаційного джерела, згідно якого можна було б розрахувати дослідно-промислову розробку родовища нафти і газу не тільки на сьогодні і завтра, але і на довший час. Вже попередньо в середовищі нафтовиків були розмови про необхідність створення наукового інституту по нафті, про що згадували інженери Клавдій Ангерманн, Томаш Лащ, доктор Стефан Бартошевич.

Микола ВАНТУХ,
головний геолог НГВУ «Бориславнафтогаз»

Більше читайте у нашій газеті “Нафтовик Борислава” № 75 від 22 вересня 2017 року.

Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментарі