Чия правда, чия кривда або чому зростає плата за проїзд у маршрутках?

Найгострішою темою останнього тижня стало підвищення вартості проїзду в громадському транспорті загального користування. Наразі ціну за проїзд підняли тільки на міжміських та приміських маршрутах, проте для більшості мешканців Борислава та регіону стало зрозумілим, що невдовзі вартість проїзду зросте і у міських маршрутках. Принаймні, у Львові перевізники підняли вартість проїзду по місту до 5 грн. ще 18 грудня минулого року. Причому середній економічно обгрунтований тариф, який подали комунальне АТП-1 та чотири приватні компанії на розгляд та затвердження до управління транспорту Львівської міської ради, мав становити 6,80 грн. Водночас керівники компаній-перевізників заявляли, що тариф у 5 грн. не дасть змоги автотранспортним підприємствам Львова суттєво поліпшити рухомий склад, а відтак і якість обслуговування пасажирів, оскільки з часу останнього коригування тарифу суттєво зросла вартість пального, запчастин та мінімальна зарплатня.
Разом із підняттям вартості проїзду львівські перевізники заговорили також про необхідність обмеження кількості пільгових категорій громадян, які користуються правом безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Уже 20 січня 2018 розмови про необхідність обмеження кількості пільгових категорій набули реального змісту: приватні перевізники, які працюють на автобусних маршрутах Львова та області, запровадили стовідсоткову оплату за проїзд для пенсіонерів за віком. Право на безкоштовний проїзд було збережено для інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів військової служби, учасників АТО, інвалідів І та ІІ груп, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та для осіб, які супроводжують інваліда І групи.
Запровадження стовідсоткової оплати за проїзд для пенсіонерів у Бориславі та Дрогобиччині співпала у часі із підняттям вартості проїзду на приміських автобусних маршрутах загального користування. Вартість проїзду, для прикладу, із Борислава до Трускавця 20 січня зросла з 8 до 12 гривень, з Борислава до Східниці та із Дрогобича до Борислава – з 10 до 14, а з Борислава до Стебника – з 13 до 18. Перевізники обґрунтовують це суттєве підняття вартості проїзду на приміських маршрутах здорожчанням паливо-мастильних матеріалів та запчастин, знеціненням гривні та зростанням курсу долара, збільшенням вартості енергоносіїв та комунальних платежів, а також підняттям із 1 січня 2018 року мінімальної зарплати працівникам.
Кабінет Міністрів України Постановою № 240 «Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548» ще у червні 2015 року запровадив ринкові механізми встановлення вартості проїзду в приміському транспорті загального користування, відтак, щоб підняти вартість проїзду, перевізникам не потрібно було погоджувати тарифи на перевезення пасажирів на міжміських та приміських маршрутах із органами державної виконавчої влади. Постанова Кабміну дає право самому перевізнику, керуючись методичними рекомендаціям Міністерства інфраструктури України, розраховувати економічно обґрунтований тариф для здійснення перевезень на маршруті та відповідно до цих розрахунків вести господарську діяльність.
Уведення нових тарифів на приміських маршрутах загального користування стало своєрідним шоком як для мешканців Дрогобиччини, так і для організатора приміських пасажирських перевезень регіону – Дрогобицької райдержадміністрації.
На черговій нараді, що відбулася минулого тижня у Дрогобицькій райдержадміністрації з приводу підвищення цін на пасажирські перевезення у регіоні за участю керівництва району, сільських та селищних голів, представників громадськості та перевізників, вирували емоції, у ході яких взаємними звинуваченнями обмінювалися мешканці регіону із перевізниками. Люди говорили гаслами, відтак не дослухалися до економічних аргументів голови Асоціації перевізників Дрогобиччини Йосипа Дяківа, який намагався обгрунтувати зростання вартості пасажирських перевезень у районі економічними розрахунками – знеціненням гривні, здорожчанням пального, запасних частин, підвищенням заробітної плати тощо.
Представники Снятинки, Летні, Михайлевич, Вороблевич, Ролева, Рихтич, Болехівців, Дорожова, Літині, Ріпчич та інших сіл, сільські, селищні голови, а також присутній на нараді депутат Бориславської міської ради Олег Дергун категорично заявили, що перевізники не мають жодного розрахунку для підвищення тарифів і необґрунтовано високо піднімають ціни. Більше того, окремі виступаючі звинуватили керівників перевізницьких фірм регіону в тому, що вони намагаються вирішити економічні проблеми своїх приватних підприємств за рахунок мешканців, які і так живуть за межею бідності.
Свої пропозиції щодо врегулювання ситуації висловили депутат обласної ради Михайло Задорожний, перший заступник голови райдержадміністрації Віталій Скоропад, голова Асоціації сільських, селищних рад Степан Коваль. Останній, зокрема, повідомив, що Асоціація сільських, селищних рад району має намір звернутися до Кабміну з приводу відновлення державного регулювання цін на перевезення та до Верховної Ради України щодо невідкладного прийняття закону про монетизацію пільг.
Голова райдержадміністрації Володимир Шутко попросив пристуніх заспокоїтися і вийти з цієї зустрічі з певними рішеннями. Він повідомив, що відповідно до попередньо досягнутої згоди, перевізники не мали права підвищувати ціну включно до Різдвяних свят. Райдержадміністрацією була також поставлена умова про можливе зростання вартості не більше 20-30% (виходячи з особливостей кожного маршруту). Голова Дрогобицької РДА закликав перевізників до конструктиву і порозуміння та поставив перед ними вимогу – врегулювати підняття вартості проїзду на приміських маршрутах загального користування, які не виходять за межі Дрогобицького району, щоб загальна вартість зростання проїзду не перевищувала 20 – 30%. Пропозицію голови районної адміністрації перевізники сприйняли без особливого ентузіазму.
– Суть у тому, – зазначає голова Асоціації перевізників Йосип Дяків, – що ми давно їздимо не за економічно обґрунтованими, а швидше соціально збалансованими тарифами. Тобто, вищу ціну підприємство-перевізник поставити не може, бо втратить пасажира, і за менші гроші їздити також не може, бо збанкрутує. Люди повинні зрозуміти, що перевезення – це не тільки вартість палива. Є ще заробітна плата водіїв, мастила, запасні частини, колеса, енергоносії, податки та цілий ряд інших речей. Пасажирські перевезення – це той самий бізнес, в основі якого лежить перевезення людей, а не виготовлення ковбаси, випічка хліба чи пошиття «мештів». Якщо у магазинах зростає вартість основних продуктів харчування чи речей першої необхідності, нікому на думку не спаде протестувати та вимагати від райдержадміністрації проводити громадські слухання чи зобов’язати виробників погоджувати ціну хліба, молока чи ковбаси у крамницях із сільськими головами та громадскістю. Всі розуміють, що вартість товарів регулюється економічними законами. До вирішення питань пасажирських перевезень також треба підходити, виходячи із економічних законів, а не керуючись політичними гаслами та бажання сподобатися виборцям. Наведу декілька цифр. Економічні розрахунки говорять, що вартість поїздки на маршруті «Борислав (5 школа) – Дрогобич АС» повинна складати 22,87 грн. Фактична вартість проїзду після підвищення ціни – 18 грн. Маршрут «Дрогобич – Довге Гірське» економічно обґрунтована вартість поїздки при 15 % рентабельності підприємства мала би складати 65,03 грн. Фактична вартість проїзду – 27 грн. «Борислав АС – Підбуж ч/з Опаку» розрахункова вартість поїздки – 34,25. Фактична – 17 грн. Це ті реалії, у яких сьогодні працюють перевізники регіону. Про вщент розбиті дороги говорити якось не випадає, бо інших наразі немає. Ці економічні показники накладаються на рухомий склад, який по суті через відсутність не оновлюється.
– Сьогодні, – продовжує Йосип Дяків, – вартість нового «Богдана» коливається в межах 1,5 млн. грн. Щоб тільки повернути затрати на його придбання цей автобус упродовж 5 років щоденно повинен заробляти тисячу гривень. А є ще затрати на паливо, мастила, колеса, проходження ТО, зарплата водія і т. п. Це все і визначає вартість перевезень.
Пан Йосип також розповів, про непрості умови роботи перевізників. У сусідній Польщі зарплата водія пасажирського автобуса складає більше тисячі євро, через що на Дрогобиччині відчувається серйозна нестача висококваліфікованих водіїв. Причому брак кваліфікованих кадрів через відтік робочої сили за кордон перевізницькі підприємства відчувають щораз то гостріше, що у свою чергу змушує їх підвищувати заробітну плату. А зарплата у свою чергу збільшує розмір обов’язкових платежів, які підприємство повинно сплатити до бюджету.
Про подібні проблеми говорили також інші керівники перевізницьких підприємств регіону – засновник і директор МПП «Транспортник» Володимир Кузбит, директор ТзОВ «Транс Галичина» Ростислав Кобільник та керівник ТзОВ «Канзас» із Стебника Роман Бойко.
Наразі перевізники не хочуть робити поступок у плані зменшення вартості проїзду, але й мешканці регіону також не виявляють особливого ентузіазму платити більше та шукати у своєму перелатаному сімейному бюджеті додаткові гривні на транспортні видатки. Це не так просто зробити, коли ціни ростуть, наче дріжджове тісто. За воду – більше, за тепло – більше, за електроенергію – більше… Про вартість основних продуктів харчування говорити якось не випадає. Але попри всі «за» і «проти» переважна більшість мешканців регіону таки розуміє, що без підвищення тарифів на проїзд цього разу не обійдеться. І не тільки на приміських і міжміських маршрутах…
Виглядає на те, що розуміє це і влада. Та чи зуміють знайти вони порозуміння із перевізниками? Це стане відомо уже найближчим часом. Вибір у сторін цього конфлікту не надто великий. Зрозумілим також є і те, що яким би не було рішення, воно аж ніяк не зможе задовольнити обидві сторони – перевізників і пасажирів. Кожен висуває свої аргументи і відстоює свою правду. А відступати нікуди.
Чи вдасться цього разу Дрогобицькій РДА збалансувати інтереси обох сторін?
Вартувало би якось це зробити. Адже по обидва боки цього конфлікту стоять не якісь «зайди», а таки, як любив говорити наш Великий земляк – Іван Франко, наші, робочі, люди. І попробуй збагни, чия тут правда, а чия кривда. Особливо за умов, коли вартість палива перейшла межу в 30 грн. і продовжує зростати.
Петро МАГУР

Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментарі