Фронтозмінозаври, радикакали, контрольори всякі, садомазопоміч, абсурдальність…. наш край – то значи наш конєц ?…. Чуєш, ти ОЛЕНЮ ШКІРЯНИЙ в пінжаку, ґальсбіндель сино-жовтий начепив си на груди, шос сі надув, як бАльон ? Шо то за буда на хіднику стоїт ? Аааа, то мерцЕдес ? Твій ? Забрати, бо полЕтит в дебри… Накалапуцькали ту, жи незнаш з котрої сторони підойти до міськради, би в гівно не трапити… Шмарклі витер, руки з кішень і вйо до роботи ! Води наносив, жарувки вкрутив, дороги залАтав, дітям в школи-садочки сніданки відтарабанив ! Пошпортай в тотім своїм пулярисі, викігни шос вкрав і туво на пляцу положи. Тиждень, чуєш тиждень, ті даєм би”с всьо порівнєв в нашім місті ! Бо зустрів”єм, акурат, бабу Здісю з Помірок, вна каже, жи як нич не зробиш, мастисі глинов три рази на день. Би потомка, в земли, леґше було ! Я ї знаю, баба Здіся – кобіта нешутєйна ! В неї бригада така… Ліпше би”с ніґди сі не довІдав про них… Не в єдної ше стриковий машинґвер на стриху намащЕний лежит ! Файрант ! Скінчилосі, бдем вас теперка на оку мати вдень і вночи !