Військовий Меморіал. Мовою документів та фактів

Світлина від Петра Магура.Сучасний військовий меморіал в місті Бориславі розмішений по вул. Данила Галицького, 32 (колишня вул. Карла Маркса). Історія цього меморіалу сягає в далекі сорокові – сімдесяті роки минулого століття.
Практично цей меморіал об’єднює дві великі братські могили загиблих солдат. В п’ятидесятих роках тут на першій могилі був встановлений пам’ятний знак. Це була скульптура воїна, який в скорботі схилив голову над могилою.
У 1973 році виконком міської Ради депутатів трудящих прийняв рішення № 223 від 7 червня про проведення реконструкції та встановлення пам’ятного знаку на братській могилі.
У 1974 році рішенням № 187 від 18 квітня був затверджений графік проведення робіт підприємствами та установами міста по реконструкції пам’ятного знаку і в цьому ж році урочисто відкрито до 30-ї річниці Перемоги. Скульптура воїна і жінки виготовлена з бетону, таблиці-стели відлили з алюмінію. На чотирьох стелах меморіального комплексу розміщено написи з іменами загиблих воїнів. Всього викарбовано 48 імен.
В паспорті Меморіального комплексу занотовано (мовою оригіналу): «У червні 1941 року радянські воїни обороняли Борислав від німецько-фашистських загарбників. 22 червня 1941 року загинув рядовий Пройдаков Микола Захарович, 1920 року народження, рядовий Жигалов Віктор Петрович загинув 21 липня 1941 року.
У серпні 1944 року воїни 141-ї стрілецької дивізії при підтримці підрозділів 161-ї дивізії вели бої за визволення Борислава.
6 серпня пізно увечері вони розгорнули наступ з боку Стебника та Дрогобича, а 7 серпня о 14 годині вступили до міста.
В боях з ворогом і від фронтових ран загинули 65 воїнів. Серед них підполковник Потугін П.Т., майор Шатерін П.О., капітан Юшко П.А., І.Боровський Е.Б., лейтенант Подкідишев П.М., рядова Чхаїдзе Марія Григорівна із Ланчухутского району Грузинської СРСР та ін. Їх поховали в могилі №1.
У 1945 – 1948 рр. в Бориславі померли від фашистських ран та загинули від рук українських буржуазних націоналістів 37 радянських воїнів. Їх поховали в братській могилі № 2».
В боях за Борислав відзначилися військові частини: 565, 569, 575 стрілкові полки 161 стрілкової дивізії, 203 окремий саперний батальйон та 1646 штурмово-протитанкова бригада.
Підводячи підсумки військових втрат на військовому меморіалі міста по підрахунках мало б бути поховано в двох братських могилах 92 солдати, але на стелах викарбовано лише прізвища та імена 48 осіб.
Тай в самому паспорті написана неправдива інформація щодо оборони Борислава. Ніякої оборони міста в червні 1941 року не було. Бої за місто не проводились. Останніми місто покинули підрозділи НКВС, які замінували та підірвали ряд промислових підприємств (електростанція, озокеритова шахта) та нафтові свердловини.
На сьогоднішній день по документах Центрального архіву Міністерства оборони теперішньої Російської Федерації та Російського державного військового архіву і завдяки публікацій Російського ОБД «Меморіал» виявлено ряд документів, які стосуються втрат рядового, сержантського та офіцерського складу в м. Бориславі з військових частин які були дислоковані в місті, а їхні прізвища занесені на стели міського військового меморіалу. Цьому є підтвердження на 48 осіб воїнів з книги пам’яті Дрогобицького об’єднаного військового комісаріату.

Роман ТАРНАВСЬКИЙ

Більше читайте у нашій газеті “Нафтовик Борислава” № 81-82 від 13 жовтня 2017 року.

Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Залишити коментарі