У структурі Долинського газопереробного заводу Бориславське газопереробне виробництво займає важливе місце. Його призначенням є відбензинення сирого газу, та подача його в газопроводи, а також переробка суміші вуглеводнів з метою виробництва стабільного газового бензину та скраплених вуглеводневих газів різних марок.

Бориславський газопереробний цех Долинського ГПЗ займає площу 6 гектарів. Трудовий колектив тут не великий: всього 100 працівників.

Виробничі традиції підкорювачів земних надр у Бориславі формувалися століттями .З історичних джерел відомо: нафта в Бориславі та його околицях була ще в сиву давнину. У місцях нафтопроявів люди копали колодязі і черпали з них «кип’ячку», використовуючи в’язку маслянисту рідину для змащування возів і в медичних цілях. Також нафту змішували з іншими оливами, які наливали у каганці – лампи для освітлення. Після того, як аптекар Йоган Зег у 1853 році отримав патент на запроваджений ним спосіб очищення нафтових дистилятів, який по сьогоднішній день застосовують нафтопереробні заводи у всьому світі, а майстер-бляхар Адам Бартковський виготовив гасову лампу, нафтова промисловість у місті вийшла на новий рівень. Нафту почали промислово переробляти, нею торгували. Найвищого видобутку нафти досягнуто в 1907-1913 роках. Зокрема, у 1908 році пробурена ударним способом свердловина з глибини 1016 метрів давала щодоби 3000 тонн нафти і 900 тисяч кубів газу.

З видобутком нафти з надр виходив природний газ. Відтак, поступово в Бориславі починається зародження і розвиток газоперебного виробництва. У 1912 – 1920 роках на Бориславському родовищі збудовано великі газовні, які за допомогою ексгаустерів відбирали із свердловин газ, очищували його від газоліну і направляли споживачам. У 1922 році була збудована велика установка стабілізації з американським і німецьким обладнанням для переробки попутніх газів. У 1925 році введена в експлуатацію вуглеадсорбційна установка по вулиці Крутій, в 1930 році – по вулиці Городище. Кількість переробки попутного газу зросла від 38 відсотків у 1926 році до 82 – у 1939 році. Така продуктивність збереглася до початку Другої світової війни, під час якої майже все було знищено, і в 1944 році управління тресту «Укргаз» відновило десять вуглеадсорбційних установок, які завантажувалися 15 компресорними станціями.

Надалі видобуток нафтового газу почав зменшуватися і в 1967 році закривається Східницький завод, деякі компресорні станції, і внаслідок реконструкції створюється Бориславський газопереробний завод. Згідно з проектним завданням, призначенням нового заводу було відбензинення сирого газу, який видобувається з нафтою, з видачею його очищеного і осушеного у магістральні газопроводи, а також переробку суміші вуглеводнів у стабільний бензин та зріджені гази. В 1979 році Бориславський газопереробний завод став цехом – структурною одиницею Долинського ГПЗ як Бориславське газопереробне виробництво.

Разом із розвитком науково-технічного прогресу змінювалися технології виробництва, проте у всі віки для працівників газопереробного виробництва Борислава незмінним залишається високий професіоналізм та відповідальне ставлення до праці. Саме ці риси є сьогодні визначальними у роботі Бориславського газопереробного цеху Долинського ГПЗ

Вже чверть століття на Бориславському газопереробному виробництві працює інженер-технолог Олег Гелетій – професіонал-практик, який добре знає всі тонкощі роботи підприємства. Про виробництво та про людей, які на ньому працюють пан Олег розповідає з теплотою.
-Все те, що ми маємо сьогодні, чого досягли за весь час трудової діяльності здобуто наполегливою працею багатьох людей, робітників підприємства, які здобувши професії машиністів, операторів, слюсарів, електромонтерів та інших спеціальностей, під керівництвом здібних інженерів, освоїли складне газопереробне обладнання і забезпечують його безперебійну роботу, своєчасні профілактику і ремонт. Хоча колектив у нас порівняно невеликий, всього сто чоловік, проте згуртований та дружній. Без злагоди та взаєморозуміння в колективі не можна було б справитися із тим обсягом робіт, що доводиться вирішувати щодня. Адже успіх досягається перш за все завдяки високому професійному рівні робітників, злагодженості в діях, високому розумінні важливості своєї справи. Та, зрештою, так працює весь колектив цеху. Бо нафтовики інакше не можуть – вони перші сьогодні відповідають за добробут і затишок не лише своїх родин, а й тисяч бориславців, – розповідає інженер.

Зварювальник Степан Копач, який більшу частину життя пропрацював в нафтовій промисловості запевняє, що хоч колектив і не великий, проте згуртований та дружній.

– Ми живемо ніби однією сім’єю, адже робимо спільну справу і зацікавлені щоби результати були найкращими. Ми не тільки спільно відзначаємо свята, але й завжди готові подати руку допомоги один одному у випадку несподіваної хвороби чи інших непростих життєвих ситуаціях. За весь час своєї трудової діяльності я не пригадую щоб у колективі колись виникали чвари. Звичайно бували різні ситуації, адже усі ми люди, а кожна людина має свої особливості характеру. Проте загалом у колективі панує взаємодопомога та взаєморозуміння. Всі проблеми ми з колегами вирішуємо спільно, – розповідає пан Степан.

Робітники газопереробного виробництва є щирими патріотами рідного краю. Тут переконані: промисловість не може розвиватися поза суспільством. Працівники цеху ще ніколи не відмовляли у допомозі громадам, на землях яких ведуть свою діяльність. Бо чітко усвідомлюють, що у певних питаннях місцевим мешканцям більше ні на кого покластися.

Бориславське газопереробне виробництво бореться з проблемою загазованості Борислава.

– Часткова дегазація міста сьогодні здійснюється за допомогою двох вакуумних компресорних станцій та мережі вакуумопроводів, які стягують газ із свердловин і подають до нас на завод. Ми той газ переробляємо, виробляючи на його основі скраплений газ, – розповідає начальник Бориславського газопереробного цеху Долинського ГПЗ Андрій Костів.

Під час розмови пан Андрій не без гордості відзначає високий рівень кваліфікації невеличкого колективу підприємства. Адже більшість працівників до того як потрапити на роботу пройшли конкурсний відбір.

– Керувати колективом завжди непросто. До того ж у часи змін, а їх останнім часом на відбувається не мало як і власне на підприємстві, так і у всій нафтовій промисловості, та й зрештою в державі. На даний момент, Бориславський газопереробний цех Долинського ГПЗ проходить реструктуризацію та оптимізацію виробництва. Зміни відбуваються у структурі підприємства. Можливо зараз ці перетворення не всім зрозумілі, не всім вони подобаються, проте реформи необхідні адже ми виходимо на європейський ринок, значить змушені відповідати європейським стандартам. Я впевнений: завдяки наполегливій праці кожного члена трудового колективу нам вдасться подолати усі тимчасові негаразди. На мою думку, сьогодні час по-справжньому командної роботи: Щоб відповідати вимогам часу потрібно більше вчитися, більше розуміти, більше знати, вчитися самому та організовувати навчання у колективі. Важлива взаємозамінюваність, готовність кожного з нас брати на себе відповідальність. Найбільше ціную в людях порядність, безкорисливість і самовідданість у роботі. Таких немало серед тих, хто зі мною працює, – розповідає Андрій Костів

Працівники газопереробного виробництва характеризують свого керівника Андрія Костіва як прекрасного спеціаліста і чесну людину. Його життєвий і професійний досвід, вміння працювати з людьми, чітко ставити завдання і створювати всі умови для їх успішної реалізації, а водночас здатність розуміти проблеми і складнощі колег по праці та готовність допомогти у складній ситуації належно оцінюють і пам’ятають у колективі нафтовиків.

Загалом на території підприємства панує атмосфера злагоди і миру. Кожен працівник чітко знає свої обов’язки, що належить зробити сьогодні чи завтра. Дисципліна на першому плані, адже саме вона і є запорукою успішної і чіткої роботи. А, те , що за увесь рік тут,на вибухонебезпечній території, не трапилося жодного нещасного випадку чи будь-якого іншого інциденту, є також яскравим показником якості підготовки техніки і кваліфікації працівників.

Звичайно нестабільна економічна ситуація не найкращим чином вплинула на розвиток виробництва, та все ж воно гідно тримається на плаву. Як розповів Андрій Костів, на виробництві нещодавно розпочалися ремонтні роботи, планується закупити нове обладнання. Відтак відкриваються нові перспективи для розвитку як самого цеху, так і Бориславського нафтопромислового району, центром якого був і залишається Борислав – місто, де писалася історія українського нафтовидобутку. І цю незаперечну істину у черговий раз підкреслює невеличкий колектив Бориславського газопереробного цеху Долинського ГПВ. Можливо, саме цьому невеликому, але продуктивному підприємству судилося вписати чергову сторінку в історію нафтового Борислава, який продовжує залишатися одним із потужних центрів нафтовидобутку сучасної України.

Ольга МЕЛЬКО