На превеликий жаль, в Україні часто виникають ситуації коли тварини стають жертвами людської агресії та бездушності. В цьому випадку лякає не тільки жорстокість, а й безглуздість людських вчинків по відношенню до тварин, яких в народ називав нашими меншими братами.
Сьогоднішнє українське суспільство не вважає жорстоке поводження з тваринами суттєвою проблемою. У той же час у Сполучених Штатах Америки з 2016 року злочини проти тварин віднесено до найтяжчої категорії злочинів, як вбивства та викрадення людей. Так американці дбають про те, щоб суспільство не перетворювалось на спільноту вбивць. Адже багато психологів вбачають зв’язок у тому, що особи, які скоювали злочини проти тварин, потім поводилися жорстоко щодо людей.

Як би прикро не було це визнавати: сьогодні в нашій державі випадків жорстокого поводження з тваринами значно більше, ніж судових рішень про притягнення до відповідальності живодерів. Юристи стверджують, що на практиці виграти судову справу проти тих, хто знущається над тваринами, сьогодні в Україні практично неможливо. Поліція не розслідує факти жорстокого ставлення до тварин не тільки тому, що не вважає їх злочинами, а й через те, що сьогодні в Україні скоюється дуже багато злочинів проти людей. Відтак немає нічого дивного, що справи у яких йдеться про жорстоке ставлення до «братів наших менших» часто навіть до суду не доходять.

Проте інколи все ж траплялися ситуації коли українська Феміда карала живодерів. У 2012 році киянина Олега Ведулу засудили до чотирьох років ув’язнення за жорстоке поводження з тваринами та поширення пропаганди насильства і жорсткості.

Нині триває судовий розгляд проти скандального київського живодера Олексія Святогора, який пропагував убивство та насильство над собаками. В газеті «Україна кримінальна» він від свого імені публікував статті з закликом до вбивства тварин та особисто визнав вбивство одним із дієвих методів боротьби із бродячими собаками. Навіть пропонував створити для цього мережу сіті-хантерів, щоб охопити шкільні подвір’я та дитячі майданчики. На суді свою вину чоловік не визнає, оскільки вважає що діяв правильно.

У нашому місті, на жаль, також знаходяться люди, для яких ідеї київського живодера є близькими. Нещодавно соцмережі шокувала історія Бориславського нелюда-живодера, котрий з рушниці стріляв у собаку поблизу адмінбудівлі водоканалу. Очевидцями кривавого інциденту стали працівники водоканалу, які зателефонували до зоозахисниці Наталі Петрицин – керівника громадської організації «Товариство захисту тварин» у Бориславі.

– Отримавши повідомлення про кричущий випадок живодерства, – розповідає пані Наталя, – я одразу звернулась до членів нашої організації та ветеринарів. Один з лікарів, Тарас Білас, погодився допомогти. Собака була в жахливому стані, стікала кров’ю. Ми надали їй першу допомогу, «прокапали». Лапа та груди собаки були прострелені дробом з набою мисливської рушниці. Поранену тварину ми відвезли до лікаря в Дрогобич, де з її тіла витягли шість дробин. Та це ще не всі. Деякі залишились в тілі собаки. Витягти їх неможливо. Зробили рентген. На ньому їх видно. В собаки є шийний перелом. Дві з половиною години тривала операція. На даний час собака знаходиться в нас. Вона потребує постійного догляду, який ми їй і надаємо, – зазначає зоозахисниця.

Саме вона із власної ініціативи навідалась до чоловіка, який, за словами очевидців, стріляв в собаку. Жінка каже, що він поводився дуже агресивно, а на запитання чому зробив це, відповів, що його попросила господиня тварини.

Разом з очевидцями інциденту пані Наталя написала заяву в Бориславське відділення поліції. За словами начальника Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГНПУ у Львівській області Олександра Закутного, на сьогодні всі матеріали справи передані до суду.Вирішується питання про наявність у діях чоловіка складу злочину, передбаченого статею 299 Кримінального Кодексу України – жорстоке поводження з тваринами, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Чоловік свою вину не заперечує. На запитання правоохоронців, чому він це зробив, стрілок відповів, що тварина заважала йому спокійно жити. Чоловік зауважив, що стріляв з власної ініціативи, а не тому, що його попросила господиня собаки.

Мисливська рушниця, з якої здійснено постріли, на даний момент вилучена. Також вирішується питання про притягнення догхантера до відповідальності за стрільбу з вогнепальної зброї в населеному пункті, що заборонено законом.

Історія розстрілу собаки у Бориславі викликала чимале обурення серед громадськості нашого міста . Люди вимагають справедливого покарання для нелюда. За словами Наталії Петришин, бориславці допомагають собаці одужати.

На перший погляд проблема насильства над тваринами здається нам малозначимою. В країні п’ятий рік йде війна, гинуть люди. Окрім того, люди щоденно стикаються із купою економічних негараздів, які не завжди можуть вирішити. Де вже тут до захисту тварин? Проте жорстоке поводження з живими істотами, які не можуть нічого протистамити людській жорстокості, насправді дуже небезпечне явище для розвитку суспільства. Практично всі особи, які чинять жорстокі розправи над тваринами, рано чи пізно починають і з людьми поводитися подібним чином. На жаль, людство за свою історію не винайшло ефективних шляхів подолання насильства над тваринами. Зоозахисники стверджують, що у країні, де процвітає у різних формах живодерство, доречно створити щось на кшталт зоополіції, яка буде захищати домашніх і безпритульних тварин від жорстокого поводження, запобігати нападам агресивних тварин на людей. Незалежно від того чи появиться колись в Україні зоополіція чи ні, нам давно час ставитися серйозно до злочинів проти тварин – адже безкарність розбещує і підштовхує до чергової агресії, жертвою якої може стати людина.

Ольга МЕЛЬКО