//Як підняти торгівлю з землі у Бориславі?

Як підняти торгівлю з землі у Бориславі?

Недавно міський голова Борислава Ігор Яворський на своїй сторінці у Facebook звернувся до мешканців міста з проханням надати своє бачення та пропозиції щодо вирішення проблеми стихійної несанкціонованої торгівлі харчовими продуктами на розі вулиць Весняної та Адама Міцкевича.

– Вже чимало заходів було вжито, для подолання стихійної торгівлі: проводили інспектування спільно із поліцією, накладали штрафи, облагороджували територію, пробували достукатись інформаційно… Всі вище перераховані методи наразі не працюють. На розі вулиць Весняної та Адама Міцкевичай надалі продають і купляють продукцію “із землі”, – зазначив міський очільник, – Ми – влада міста розуміємо, що для деяких людей це чи не єдиний спосіб заробітку, але водночас наголошуємо, що на облаштованому ринку достатньо місця для торгівлі, орендна плата мінімальна (в середньому 10 грн.). Але, незважаючи на це, біжучи за попитом, продавці провадять діяльність в неналежному місті, в неналежних умовах, створюючи небезпеку для здоров’я своїх покупців.

Наразі є кілька варіантів вирішення цієї проблеми:

  1. Працівники Муніципальної варти продовжують чергування і в принциповому порядку звільняють територію.
  2. Створюємо своєрідні об’єкти-перешкоди, які б завадили розміщенню торгових точок, – облаштовуємо квітники, встановлюємо стовпці, заповнюємо простір чимось корисним .
  3. Або ж одностайно не купуємо продукти “із землі”.
  4. Інший варіант.

Тому прошу конструктивних порад і підтримки, – написав пан Ігор

Допис Ігора Яворського зібрав сотні коментарів. Хтось у своїх коментарях висловлював обурення, мовляв, як можна купляти продукти харчування, повз яких постійно бігають пси, їздять машини, а піднятий ними порох та бруд падає на товар. Для цього є спеціально відведені місця. Не мало коментаторів стали на захист вуличних продавців. Кажуть, дайте можливість цим бідолашним людям, які виживають, безкоштовно торгувати в на ринку. Для бідної бабусі, яка приїхала до Борислава з Ясениці чи Бистриці Гірської, 10 грн. це великі кошти. Також наголошували, що це не найбільша біда в Бориславі. Загалом коментатори поставились схвально до бажання мера радитись з мешканцями.

Безумовно, торгівля продуктами харчування на асфальті в самому центрі міста , не прикрашає Борислав, зате рятує від злиднів пенсіонерів. Саме вони найчастіше торгують продуктами харчування на тротуарі.

Однак купляючи продукти у місцях стихійної торгівлі, ми не можемо не брати до уваги той факт, що якість і свіжість продуктів на стихійному ринку не перевіряють, а самі продавці працюють з грубими порушеннями санітарно-гігієнічних правил. Медична статистика фіксує, що більшість харчових отруєнь провокують саме «дикі» ринки,  на яких процвітає торгівля з землі.

Тож чи потрібна у Бориславі стихійна вулична торгівля, з’ясовувала редакція народного часопису «Нафтовик Борислава». З цією наш кореспондент завітала на стихійний ринок на ріг вулиць Весняна та Адама Міцкевича.

Вже з самого ранку торгівля тут триває повним ходом. На тротуарі вздовж вулиці лежать яйця, сир, молоко, фрукти, овочі. Продавці просять потенційних покупців скуштувати їхній товар та запевняють, що якіснішого навіть у магазині не знайти.

На початку вулиці Весняної мене зустрічають двоє працівників Муніципальної Варти. Кажуть слідкують за тим, щоб межі вуличного ринку не виходили за межі вулиці Весняної.

– Насправді жіночок, котрі продають сметану і молоко, ми просто просимо відійти в інше місце. Боротися дуже важко, адже це живі люди, яких не притягнеш до кримінальної відповідальності за те, що вони продають сир, сметану чи яйця, – розповіла інспектор КП «Надра Борислава» Сніжана Драган.

З вікон житлового будинку №2 по вулиці Весняній, сумно поглядає на світ старенька пані Євгенія. Жінка стверджує, що стихійний базар під вікнами будинку в якому вона мешкає заважає нормально жити мешканцям цього будинку.

– Жахливо виглядає, коли купа людей стоїть під моїми вікнами міста і кричить: “Пані, купіть сир, сметану!..” От як можна жити в таких умовах? Влітку ця проблема набуває більших масштабів. Не те, що зимою на вулиці торговців нема! Вони є, проте їх менше. Мешканці нашого будинку неодноразово писали колективні скарги до поліції та міського голови, проте позитивного результату ми так і не отримали, – зазначила пенсіонерка.

Пані Марія майже кожного дня добирається з села Ясениця у Борислав. Тут жінка має невеличкий «бізнес» – торгівля молочними продуктами на дорозі в центрі міста. У розмові з кореспондентом скаржиться, що на її мізерну пенсію, яка трохи більша тисячі гривень, неможливо нормально прожити. От вона змушена заробляти у такий спосіб.

– Я живу в селі, але час від часу приїжджаю в Борислав продавати. Пенсії для життя не вистачає, і треба якось виживати. Наплив людей є, проте навіть той дріб’язок, який пропоную людям, важко продати, бо частенько зганяють з місця інспектори Муніципальної ватри та поліцейські. Я їх в якісь мірі розумію, бо це їхня робота. На базар не йду, бо там кожен має своє місце, за яке платить гроші. Я не проти заплатити гроші за місце на ринку, однак для торгівлі там не створили умови. Площа ринку маленька і усі охочі торгувати там просто не помістяться. Там не має санвузла та каналізації. Мені не шкода заплатити кілька гривень за місце на ринку. Лиш створіть належні умови. А поки що люди стоять, ховаються, нас ганяють, але все одно щось продаємо, – розповідає продавчиня.

Директор бориславського ринку Степан Хома зазначає, що на ринку створені більш-менш нормальні умови для торгівлі. Покращення умов призведе до збільшення ціни за місце.

– Я переконаний: на ринку усі мають торгувати в однакових умовах. На цей час місця на ринку вистачає для кожного. Отож, я категорично проти стихійної вуличної торгівлі. По-перше, вона негативно впливає на економіку Борислава. Адже бабусі, котрі торгують продуктами харчування на тротуарі не платять податки у міський бюджет, на відміну від продавців, котрі торгують на ринку. По-друге, якість продукції на стихійному ринку ніхто не перевіряє, на відміну від ринкової продукції. Адже кожен продавець, що торгує на ринку, змушений офіційно за власні кошти провести обов’язкову державну експертизу своєї продукції. Лише після позитивного висновку експерта керівництво ринку дозволяє торгувати тут продуктами харчування. Звинувачення у тому, що на ринку не має умов для торгівлі є безпідставними. Всі умови тут створені. Ціна за місце невелика. Все залежить від виду та розміру продукції. До прикладу одна жінка, котра торгує молочними виробами за місце на ринку має заплатити 10 гривень. Окремо сплачуються кошти за експертизу. В середньому її ціна не перевищує 10 гривень Безперечно, інфраструктуру ринку потрібно покращувати. Але для цього потрібна фінансова основа, якої на даний момент не має. Покращення умов для торгівлі призведе до збільшення ціни за місце на ринку. Зрозуміло, що бажаючих торгувати в такому разі суттєво поменшає., – розповідає пан Степан

Людмила Харченко, котра вже більше десяти років працює контролером на ринку, стверджує, що люди, котрі готові нести за свою продукцію відповідальність в жодному разі не будуть торгувати нею на асфальті.

– На офіційному ринку торгують продавці зі стажем, котрі мають чималу кількість клієнтів. Щодо стихійного ринку, то там продають продукцію усі, кому не ліньки. Зі свого досвіду можу сказати, що багато тих людей, які торгують продуктами харчування на асфальті просто бояться заходити на ринок, оскільки хочуть уникнути експертизи. Адже вуличні продавці частенько підсипають у свій товар різноманітні домішки, щоб він здавався свіжим. Отож зрозуміло, що експертиза для більшості вуличних продавців річ не бажана. Доходи, які зароблять, так звані підприємці, за рахунок несанкціонованої торгівлі є не малими. Заплатити за місце на ринку бабусям насправді не важко, – повідомила контролер.

Варто додати, що несанкціонована торгівля, на жаль, процвітає у всіх містах Львівської області. У сусідньому Дрогобичі стихійний ринок розмістився між готелем “Тустань” та колишнім кінотеатром “Прометей”. Минулого року з метою подолання стихійної торгівлі у місті Котермака на території центрального ринку облаштували близько 70 місць для реалізації молочної продукції. Але проблеми це не вирішило, хоч мерія Дрогобича вклала значні кошти у благоустрій прилеглої до ринку території.

У Трускавці дуже часто таким стихійним «базаром» стає вулиця Стебницька. Влада міста по-різному намагалась вирішити це питання, залучаючи охорону парку, роблячи рейди спільно з комісією з благоустрою. Навіть журналісти центральних ЗМІ робили сюжети, намагаючись висвітлити масштаби стихійної торгівлі. Усі ці заходи були безуспішними, а торговці з «нагрітих» місць зникали максимум на декілька днів чи тижнів.

Тож, як бачимо, однозначного вирішення проблеми немає. Який із варіантів, запропонованих міським головою, оберуть мешканці Борислава і чи буде новий метод дієвим, – покаже час.

Ольга МЕЛЬКО