Ми уже повідомляли, що Державна служба геології та надр України за поданням Державної екологічної інспекції України намагається через суд позбавити ПАТ «Укрнафта» спеціального дозволу на користування надрами Бориславського родовища.

На знімку вище: Нафтопрояв. Берег річки Тисмениця, вулиця Чорновола, м. Борислав

Позбавлення «Укрнафти» права здійснювати виробничу діяльність на території Борислава Держгеонадра мотивує порушенням угоди про надрокористування. Іншими словами, «Укрнафту» звинувачують у тому, що діяльність компанії погіршує екологічну ситуацію в Бориславі.

За твердженням нафтовиків, позов не має під собою підстав, а заявлені Держгеонадрами у позовній заяві порушення є законодавчо необгрунтованими та недоведеними. Більше того, ПАТ «Укрнафта» здійснювала всі можливі спроби врегулювати цю ситуації в досудовому порядку, надаючи не лише відповіді та пояснення щодо стану техногенної безпеки в Бориславі, а й повідомляючи про вжиті нафтовиками заходи та плани дій щодо подолання наслідків довготривалого нафтовидобутку на території міста і можливі наслідки зупинки видобування на Бориславському родовищі. Однак всі ці спроби були марними.

---

Звинувачення, що лягли в основу судового позову

Підставою для висунення судової вимоги про позбавлення ПАТ «Укрнафта» ліцензії на Бориславське родовище стали результати планової та позапланової перевірок Державною екологічною інспекцією у Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства НГВУ «Бориславнафтогаз» на нафтогазовому родовищі у Бориславі. Таких перевірок було дві. Перша – планова. Проводилася в період з 16 по 29 листопада 2017 року (Акт № 755/03/994). Друга позапланова проходила у період з 20 липня по 2 серпня 2018 року (Акт № 405,417/02/634). Результати обох перевірок були оформлені відповідними документами, які, власне, і зафіксували, як зазначено у позовній заяві, нібито порушення. Наприклад, одним із порушень, за твердженням Держекоінспекції, є зупинка експлуатації нерентабельних свердловин. В той же час жодного обгрунтування щодо встановлення причинно-наслідкового зв’язку між зупинкою свердловин та погіршенням стану екологічної безпеки не наведено. Необхідно відзначити, що практично всі зупинені в 2016 році свердловини в тому ж таки році відновили роботу і на момент проведення перевірки працювали, про що інспекція як під час перевірки, так і на етапі досудового врегулювання була проінформована.

Наступним нібито порушенням, яке відзначене як інспекцією, так і Держгеонадрами, є не проведення нафтовиками щомісячних газодебітних зйомок територій, прилеглих до свердловин. Це викликає певний подив, оскільки жодним нормативним актом дані вимоги не передбачено. Здивування викликає те, що інспекція констатує у своїх документах, а Держгеонадра в позові виконання управлінням заходів з ремонту і заміні трубопроводів іншого зношеного технологічного обладнання. Тобто, інспекція погоджується з тим, що «Укрнафта» реалізує необхідні заходи, які мінімізують вплив на довкілля та які є превентивними в частині запобігання погіршення техногенної безпеки на території міста, проте з невідомих причин ці заходи записуються в актив порушень!

Щодо наступних нібито виявлених недоліків ПАТ «Укрнафта» обгрунтовано та повно надала відповідну інформацію та висловила свою позицію як на адресу Держекоінспекції, так і на адресу Держгеонадра, надавши в тому числі копії відповідних документів.

Особливе здивування викликає той факт, що проблеми, які посилюються в місті у зв’язку із закриттям озокеритової шахти і відсутністю будь-яких заходів щодо її убезпечення, теж занесені в актив порушень «Укрнафти». Компанія жодного відношення до експлуатації, консервації шахти не має і ніколи не була її власником чи власником спеціального дозволу на користування надрами на цій ділянці!

Позовна заява містить обґрунтування позовних вимог, у зв’язку з чим Державна служба геології та надр України, як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у правовідносинах з надрокористувачами, просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 1757 від 22. 02. 1999 року, наданого Публічному акціонерному товариству «Укрнафта».

З чим не погоджується «Укрнафта»?

ПАТ «Укрнафта» заперечує проти позову у повному обсязі та вважає вимоги Держгеонадр безпідставними і необґрунтованими, а також такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

У запереченні на позов нафтовики вказують, що Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА, враховуючи дані, наведені у звіті з оцінки впливу на довкілля, який був виконаний незалежною науковою організацією – Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу – та з урахуванням наявної інформації, вважає допустимим провадження планованої діяльності структурних підрозділів «Укрнафти» на Бориславському родовищі.

Основною причиною підвищеного рівня загазованості та загострення техногенної безпеки на території міста Борислава є поєднання геологічних особливостей будови родовища та техногенний фактор, який сформувався протягом майже 200-річної експлуатації родовища. Поверхневе залягання нафтогазонасичених порід, наявність різного роду тріщин, розломів, інших геологічних порушень, по яких відбувається міграція вуглеводнів, а також існування старих гірничих виробіток, які були споруджені в минулі періоди і не ліквідовані належним чином. Тобто, причини, на які ПАТ «Укрнафта» не може мати вирішального впливу, але вимушена продовжувати експлуатувати збиткові свердловини для зниження рівня загазованості та підтримки динамічної рівноваги, сформованої геолого-техногенної системи, а також і зниження ризиків виникнення можливих надзвичайних ситуацій та техногенних аварій не лише на об’єктах нафтогазовидобутку, але і на об’єктах соціально-культурної, комунальної та інших сфер м. Борислава.

На знімку: Нафтова копанка в руслі річки Тисмениця, м. Борислав

Ми гадаємо, що всім жителям Борислава наразі відомо, що забруднення ґрунтового покриву нафтою розпочалося на початкових стадіях розробки родовища в другій половині XІХ ст. під час викопування шахт-колодязів завглибшки до 100 м (рідше до 150 – 180), на відстані один біля одного (8 – 10 м), діаметром 1,8 – 2,0 м, а також в результаті безпосереднього виходу на поверхню нафти і газу природними шляхами міграції через розломи та тріщинами земної поверхні. Саме природні виходи нафти і газу на поверхню були першими критеріями пошуків нафтогазоносних ділянок. Вичерпавши нафту з колодязів, їх поверхню перекривали дошками,  а зверху робили глиняний насип. Після цього переходили на інші нафтоносні ділянки. Пізніше, з 1909 по 1915 pp., для зберігання нафти на території м. Борислав і його околиць було викопано в землі сотні ям-резервуарів пересічною ємністю до 10 тис. куб. м кожен, завдовжки 80 м, завширшки 40 м і завглибшки 3 м. Таким чином у другій половині XIX ст. було знищено родючий шар грунту на площі, не меншій як 30 га, а на поверхню піднято близько 5 млн. куб. м породи, просоченої нафтопродуктами.

За твердженням начальника цеху видобутку нафти і газу № 1 НГВУ «Бориславнафтогаз» Володимира Шахунова із аргументацією у Держгеонадра також не все гаразд. Як керівник структурного підрозділу «Укрнафти», що здійснює виробничу діяльність безпосередньо на Бориславському родовищі, пан Володимир зазначає, що згідно з наказом ПАТ «Укрнафта» № 150 від 10 березня 2016 року на Бориславському родовищі дійсно було зупинено151 свердловину. Проте майже всі свердловини були запущені в роботу ще до 2017року. Станом на сьогодні недіючими залишилися лише три свердловини, дві з яких підключені до вакуумної мережі трубопроводів для відбору газу вакуумними компресорними станціями № 1 та № 2, а одна знаходиться за межами житлової забудови м. Борислава, в очікуванні на проведення поточного ремонту. Це звичайна штатна ситуація, характерна для будь якого нафтогазового родовища, де проводиться періодична зупинка свердловин з метою їх поточного ремонту.

– У НГВУ «Бориславнафтогаз»,– наголошує Володимир Шахунов, – здійснюються усі необхідні заходи щодо проведення ремонтів, підтримання в належному стані технологічного обладнання та комунікацій, які, власне, мають позитивний вплив на підтримку належного стану навколишнього середовища. В штаті НГВУ наявні спеціальні структурні підрозділи, основне призначення яких – ремонт свердловин.

На Бориславському нафтовому родовищі, за твердженням начальника ЦВНГ № 1, сьогодні експлуатуються 4 нагнітальні свердловини. З приводу заявленного невиконання проектних рішень по бурінню трьох нагнітальних свердловин на ділянці Піднасуву Бориславського родовища, то станом на сьогодні, розробка родовища продовжується відповідно до «Доповнення до технологічної схеми дорозробки Бориславського нафтового родовища», яку розглянуто та затверджено протоколом Центральної комісії з розробки газових, газоконденсатних, нафтовихродовищ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 81 від 02. 10. 2014 року. Останнім документом уточнено технологічні показники розробки об’єктів та родовища в цілому, за яким передбачено проводити розробку покладів Піднасуву за базовим варіантом без буріння проектних свердловин.

Щодо зауваження по приведенню меж ліцензійної ділянки Бориславського родовища та прив’язки свердловин на місцевості то станом на 01. 01. 2019 року було проведено розмежування на місцевості ліцензійних ділянок Бориславського та Східницького родовищ ПАТ «Укрнафта», ліцензійної ділянки Північно-Бориславської площі ТзОВ «НВП «ЕКОНАФТОГАЗ» та ліцензійної ділянки ТзОВ «Східницький полігон».

На знімку: Неконтрольваний вихід поверхневої нафти на поверхню на території приватного домогосподарства на вулиці Степана Бандери, м. Борислав

Проводяться роботи з обстеження, прив’язки та винесення гирл свердловин на місцевість згідно каталогу координат з метою визначення їх місця розташування, відповідно меж  до ліцензійних ділянок ПАТ «Укрнафта». В результаті вищенаведених робіт обстежено, уточнено місце розташування та проведено прив’язку сучасним геодезичним приладом GPS TrimbleGEO-7X 235 свердловин. Згідно картографічних матеріалів НГВУ «Бориславнафтогаз» по Бориславському родовищу прив’язано 1465 свердловин, по Східницькому родовищу 303 свердловини. Роботи з визначення їх локалізації проводяться .

З приводу заявленого окремого блоку проблем із Бориславським озокеритовим родовищем та значних, навіть катастрофічних проблемних питань із шахтою, значного її впливу на стан довкілля на території міста, то ПАТ «Укрнафта» не є власником зазначеного об’єкту та не має жодного відношення ані до цього родовища, ані до питань його експлуатації, консервації, провітрювання чи інших будь-яких інших заходів, пов’язаних із локалізацією негативного впливу озокеритовою шахти на довкілля.

Питання, які потребують відповідей

Позиції Держгеонадр та Укрнафти кардинально протилежні. Якщо нафтовики переконані, що ведуть на Бориславському нафтовому родовищі виробничу діяльність, яка тісно взаємопов’язує технологічні процеси видобутку вуглеводнів із заходами, які покликані мінімізувати негативний вплив довготривалого видобутку вуглеводнів на стан техногенної безпеки, то Державна служба геології та надр України вважає, що ПАТ «Укрнафта» повинна бути позбавлена права здійснювати видобуток нафти і газу на Бориславському нафтогазовому родовищі, оскільки виробнича діяльність компанії погіршує екологічну ситуацію в Бориславі.

Щоб з’ясувати істину і, так би мовити, розставити всі крапки над «і», редакція вирішила звернутися за роз’ясненнями до Державної екологічної інспекції у Львівській області з офіційним запитом про отримання публічної інформації щодо погіршення екологічної ситуації у м. Бориславі через порушення вимог ліцензійної діяльності структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта».

Упродовж двох тижнів автор цих рядків робив безуспішні спроби домовитися із екологами про інтерв’ю, у якому можна було б детально розповісти про екологічні проблеми Борислава, породжені довготривалим видобутком вуглеводнів. Позаяк про зустріч з інспекторами екологічної служби домовитися не вдалося, редакція направила на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області ряд запитань, відповідь на які дозволять читачам газети сформулювати власні судження про те, наскільки виробнича діяльність нафтовиків забруднює довкілля Борислава та чи, справді, позбавлення ПАТ «Укрнафта» ліцензії на здійснення виробничої діяльності на Бориславському родовищі здатне поліпшити ситуацію в місті:

1. За якими критеріями встановлено погіршення стану екологічної безпеки на Бориславському родовищі? Чи існують законодавчо затверджені нормативи вмісту вуглеводневих газів у грунті, які б дозволяли зробити висновки щодо порушень структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» умов ліцензійної діяльності у Бориславі? Чи входить до компетенції Держекоінспекції перевірка рівня загазованості? Чи відбирались проби для встановлення факту погіршення стану рівня загазованості і його відповідності затвердженим нормативам? Чи може інспекція назвати законодавчо затверджену та метрологічно повірену методику, за якою слід проводити газогрунтові зйомки ?
2. Одним із загальновідомих методів геологічних пошуків нафти і газу є геохімічні аномалії з підвищеним вмістом вуглеводневих газів над поверхнею нафтогазових родовищ. Враховуючи, що як в минулому, так і сьогодні на території Бориславського родовища мали і мають місце прямі природні виходи пластових флюїдів на денну поверхню, які підстави у інспекції стверджувати, що геохімічні аномалії спричинені саме діяльністю ПАТ «Укрнафта»?
3. Чи може вважатись зупинка свердловин нафтогазового родовища порушенням та яким нормативно-правовим актом визначено, що зупинка свердловин є порушенням законодавства в сфері екологічної безпеки?
4. На підставі чого інспекція стверджує про необхідність проведення щомісячних газодебітних зйомок та яким нормативно-правовим актом регламентується їх проведення?
5. Якщо, на думку інспекції, зупинка свердловин призводить до зростання загазованості на території Бориславського родовища та безпосередньо м. Борислава, то в чому тоді полягає суть подання Державної екологічної інспекції України стосовно анулювання спеціального дозволу на користування надрами, адже це неминуче призведе до зупинки всіх свердловин родовища на тривалий термін та, відповідно, до суттєвого погіршення стану довкілля у м. Борислав? Невже державні інспектори не розуміють негативних наслідків зупинки свердловин на Бориславському родовищі і свідомо своїми діями сприяють погіршенню екологічної ситуації у Бориславі? Хто буде відповідати за наслідки таких дій?
6. Якщо, за твердженням інспекції, відсутній контроль за якістю пластових вод на Бориславському родовищі, то на яких підставах робиться висновок про необхідність додаткового очищення цих вод? Чому під час перевірки не проведено відбирання пластових вод для встановлення їх реальної якості?
7. Який норматив Законодавства України порушено відсутністю закачування індикаторних рідин на родовищі?
8. Чому порушення вимог законодавства в межах впливу закинутої озокеритової шахти на території м. Борислав увійшло до подання Державної екологічної інспекції про анулювання спеціального дозволу ПАТ «Укрнафта» на користування надрами Бориславського нафтового родовища? На підставі чого інспекцією встановлено, що господарська діяльність ПАТ «Укрнафта» має відношення до закинутої озокеритової шахти?

Редакція усвідомлює, що відповіді на поставлені перед екологічною інспекцією Львівщини запитання, мало вплинуть на стан техногенної безпеки на території м. Борислава. Складна екологічна ситуація у місті нафтовиків формувалася упродовж двох століть і пов’язана не із виробничою діяльністю ПАТ «Укрнафта», а швидше – із неконтрольованим чи, правильніше буде сказати, варварським способом видобутку вуглеводнів, після якого на території Бориславського родовища залишилося 20 тисяч шурфів і майже 2 тисячі свердловин та комунікацій, що були споруджені в минулому та які до сьогодні належним чином не ліквідовані і навіть не обліковані. Свій негативний вплив на довкілля зробила також хаотична і безконтрольна забудова міста, що десятиліттями розвивалося безпосередньо на родовищі, де чимало будівель розташовані над облаштованими ще позаминулого століття шурфами-колодязями чи неліквідованими свердловинами із грубим порушенням будівельних норм і правил.

На знімку: Грифон в районі вулиці Івасюка (висипи), м. Борислав

ПАТ «Укрнафта» сьогодні у Бориславі є єдиною структурою, що здійснює заходи у рамках програми дегазації території міста, хоча на Бориславському родовища виробничу діяльність здійснюють також інші надрокористувачі. Після згортання державних програм, починаючи з 2006 року, компанія вклала понад 220 млн. грн. у заходи із дегазації території міста. Минулого 2018 року витрати ПАТ «Укрнафта» на ліквідацію загазованості м. Борислава склали більше 35 млн. грн. На 2019 рік компанія планує на природоохоронні заходи витратити ще понад 40 млн. грн. Ці кошти передбачають виконання життєво необхідних для міста заходів, а саме: забезпечення функціонування та обслуговування вакуумно-компресорних станцій та вакуумопроводів, герметизацію гирла діючих та недіючих свердловин, буріння нових та обслуговування існуючих дегазаційних свердловин, ліквідацію шурфів-колодязів, проведення періодичних замірів концентрацій вуглеводневих газів у атмосферному повітрі, тощо.

Самостійно «Укрнафта» не може вирішити існуючих проблем Борислава, в т. ч. комунальних, соціальних та інших. Держава в особі Держгеонадр, на переконання бориславських нафтовиків, мала би створити для українських нафтовидобувних компаній сприятливі умови роботи на виснажених довготривалим видобутком родовищах, які сприяли б вирішенню проблем територій, а не позбавляти спецдозволу компанію, яка є єдиним виробничим підрозділом на Бориславському родовищі, що планомірно здійснює заходи по дегазації території м. Борислава та підтримання безпечного стану довкілля.

Петро МАГУР