У ході публікації матеріалів, пов’язаних із намаганням Державної екологічної інспекції та Державної служби геології та надр України у судовому порядку позбавити ПАТ «Укрнафта» спеціального дозволу на користування надрами Бориславського родовища, редакція, керуючись положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернулась до Державної екологічної інспекції у Львівській області з інформаційним запитом, щодо надання публічної інформації з питань, які здатні внести ясність щодо обґрунтованості вимог Держгеонадр.

Звертаючись до Державної екологічної інспекції у Львівській області із запитом, редакція керувалася тим, що в основу судового позову Держгеонадр України щодо позбавлення Укрнафти спецдозволу на Бориславське родовище лягли матеріали перевірок, які були проведені екоінспекцією на об’єктах нафтовидобутку ПАТ «Укрнафта» у Бориславі. Намагаючись з’ясувати обгрунтованість вимог Держгеонадр позбавити Укранафту права здійснювати виробничу діяльність на Бориславському родовищі редакція звернулася до Держекоінспекції Львівщини з проханням дати відповідь на запитання:

1. За якими критеріями встановлено погіршення стану екологічної безпеки на Бориславському родовищі? Чи існують законодавчо затверджені нормативи вмісту вуглеводневих газів у грунті, які б дозволяли зробити висновки щодо порушень структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» умов ліцензійної діяльності у Бориславі? Чи входить до компетенції Держекоінспекції перевірка рівня загазованості? Чи відбирались проби для встановлення факту погіршення стану рівня загазованості і його відповідності затвердженим нормативам? Чи може інспекція назвати законодавчо затверджену та метрологічно повірену методику, за якою слід проводити газогрунтові зйомки ?

2. Одним із загальновідомих методів геологічних пошуків нафти і газу є геохімічні аномалії з підвищеним вмістом вуглеводневих газів над поверхнею нафтогазових родовищ. Враховуючи, що як в минулому, так і сьогодні на території Бориславського родовища мали і мають місце прямі природні виходи пластових флюїдів на денну поверхню, які підстави у інспекції стверджувати, що геохімічні аномалії спричинені саме діяльністю ПАТ «Укрнафта»?

3. Чи може вважатись зупинка свердловин нафтогазового родовища порушенням та яким нормативно-правовим актом визначено, що зупинка свердловин є порушенням законодавства в сфері екологічної безпеки?

4. На підставі чого інспекція стверджує про необхідність проведення щомісячних газодебітних зйомок та яким нормативно-правовим актом регламентується їх проведення?

5. Якщо, на думку інспекції, зупинка свердловин призводить до зростання загазованості на території Бориславського родовища (м. Борислав), то в чому тоді суть подання Державної екологічної інспекції України стосовно анулювання спеціального дозволу на користування надрами, адже це неминуче призведе до зупинки ВСІХ свердловин родовища на тривалий термін та, відповідно, до суттєвого погіршення ситуації у м. Борислав? Невже державні інспектори не розуміють негативних наслідків зупинки свердловин на Бориславському родовищі і свідомо своїми діями сприяють погіршенню екологічної ситуації у Бориславі ? Хто буде відповідати за наслідки таких дій?

6. Якщо, за твердженням інспекції, відсутній контроль за якістю пластових вод на Бориславському родовищі, то на яких підставах робиться висновок про необхідність додаткового очищення цих вод ? Чому під час перевірки не проведено відбирання пластових вод для встановлення їх реальної якості ?

7. Який норматив Законодавства України порушено відсутністю закачування індикаторних рідин на родовищі ?

8. Чому порушення вимог законодавства в межах впливу закинутої озокеритової шахти на території м. Борислав увійшло до подання Державної екологічної інспекції про анулювання спеціального дозволу ПАТ «Укрнафта» на користування надрами Бориславського нафтового родовища? На підставі чого інспекцією встановлено, що господарська діяльність ПАТ «Укрнафта» має відношення до закинутої озокеритової шахти?

На своє офіційне звернення редакція отримала ґрунтовну відповідь львівських екологів за підписом начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Миколи Маланича, яке ми подаємо у вигляді світлокопії:

Беручи до уваги, що запитаня а також відповіді екоінспекції мають специфічний характер, ми попросили прокоментувати ці два документи начальника служби охорони довкілля і моніторингових досліджень ПАТ «Укрнафта», кандидата технічних наук Арсена ПУКІША:

Ознайомившись із запитом народного часопису «Нафтовик Борислава» до Державної екологічної інспекції у Львівській області, а також відповіддю інспекції (лист № 08-2511 від 28.05.2019 р.) можна стверджувати, що екоінспекція відповіла лише на частину запитань редакції газети.

З відповіді Держекоінспекції зрозуміло, що Державна служба геології та надр України здійснила подання щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами Бориславського родовища на підставі подання Державної екологічної інспекції України. Вказане подання, на мою думку, мало би базуватись на підставі висновків Державної екологічної інспекції у Львівській області, яка проводила перевірку діяльності НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» на родовищі. Проте у відповіді на запит редакції Держекоінспекція у Львівській області стверджує, що жодних пропозицій щодо зупинення чи анулювання спеціального дозволу на користування надрами Бориславського нафтогазоконденсатного родовища не надавала.

У своїй відповіді екоінспекція, посилаючись на п. 42 розділу XVIII «Охорона навколишнього природного середовища» «Правил розробки нафтових і газових родовищ», стверджує, що питання зупинки свердловин, яке може призвести до забруднення водоносних горизонтів і загазованості території, повинне вирішуватись окремо за інформуванням центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та здійснення державного гірничого нагляду. Виходячи із зазначеного треба зауважити, що тут має місце невизначеність самого законодавство, оскільки термін «може призвести» є дуже відносним і може бути трактований суб’єктивно. Це по-перше. По-друге, Держекоінспекція не є органом, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та здійснення державного гірничого нагляду.

Виходячи з відповіді, Державна екологічна інспекція у Львівській області не наділена повноваженнями щодо контролю за дотриманням гігієнічних нормативів допустимого вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів та контролю за їх вмістом на межі санітарної захисної зони, встановленої умовами дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Подібне питання не порушується ані у запиті, ані у поданні Держгеонадр, ані у приписі інспекції. В даному випадку мова йде про рівень загазованості, який визначається за результатами так званих «газогрунтових» (газодебітних) зйомок. Цей вид замірів передбачає відбір проб газоповітряних сумішей безпосередньо із грунтового покриву на певній глибині шляхом проникнення перфорованого шпура в грунт. Це так звані геохімічні дослідження, які базуються на наукових положеннях про те, що над поверхнею нафтогазових родовищ концентрації вуглеводневих газів в приповерхневих грунтах є підвищеними. Подібні дослідження проводяться під час пошуків покладів нафти і газу та мають здебільшого науковий і рекомендаційний характер. Екологічні нормативи щодо таких досліджень жодним нормативно-правовим актом не затверджені, тому робити висновки щодо порушень, посилаючись на них, не зовсім коректно.

Щодо використання в роботі екоінспекції результатів відомчого моніторингу НГВУ «Бориславнафтогаз», а також результатів, висновків та рекомендацій НДР «Авторський нагляд за реалізацією проектних технологічних документів по розробці родовищ нафти і газу НГВУ “Бориславнафтогаз», то позитивним є вже сам той факт, що підприємство проводить такі роботи, як, відомчий моніторинг, проте трактування його результатів повинне проводитись відповідними фахівцями і може мати суб’єктивний характер, через відсутність законодавчо встановлених критеріїв оцінки його результатів. Такі моніторингові дані, безперечно, повинні братись до уваги і використовуватись органами контролю, проте у випадку їх трактування, як порушення законодавства, результати однозначно необхідно підтверджувати відповідно до встановлених вимог, тим більше, що будь які заміри є мінливі в часі. Проведемо аналогію: навряд чи інспектор поліції складе протокол про порушення правил дорожнього руху з перевищення швидкості на підставі того, що водій транспортного засобу, який рухався позаду «порушника», побачив на спідометрі свого автомобіля заборонену швидкість або сам «порушник» заявить про таке порушення на підставі показів спідометра. Це по-перше.

По-друге, не виконання рекомендацій не може вважатись порушенням хоча б через те, що вони носять не обов’язковий до виконання характер. Підприємство намагається виконувати всі рекомендації, проте таке виконання з різних причин може бути, наприклад, відтерміноване у часі.

Стосовно озокеритової шахти, то хочеться наголосити, що жодної відповідальності за порушення іншого надрокористувача ПАТ «Укрнафта» нести не може. Тому подання з пропозицією анулювати спецдозвіл на нафтогазоконденсатне родовище через те, що виявлені порушення на озокеритовому родовищі, виглядає дуже не логічно.

На моє особисте переконання, – наголошує у коментарі Арсен Пукіш, – взаємини між екологічною інспекцією (а також іншими контролюючими державними органами) та суб’єктами господарювання повинні бути конструктивними. Зокрема, державний інспектор повинен вжити всіх заходів, для безперешкодного існування підприємства, дати можливість, навіть рекомендувати, яким чином можна усунути порушення і лише після того, як вказані рекомендації та приписи не були виконані, вживати будь-які санкції для впливу на господарюючий суб’єкт (штрафи, акти про порушення, зупинки підприємств і т. п.) Тільки таким чином можна досягнути розвитку економіки та успішного підприємництва в країні.

Щодо міста Борислав, то слід зазначити, що тут є три зацікавлені сторони: громада міста, підприємство і контролюючий орган, які повинні з розумінням підійти до ситуації, що склалась, і вести конструктивний діалог. При цьому, на першому місці повинні бути інтереси населення – максимально комфортне та безпечне проживання людей. При ухваленні рішень щодо діяльності на родовищі, слід обов’язково врахувати, що видобуток нафти і газу, а також заходи, які вживає НГВУ «Бориславнафтогаз» щодо зниження рівня загазованості території є життєво необхідними для міста. В протилежному випадку ситуація може стати неконтрольованою, що призведе до негативних наслідків. Найгірший сценарій розвитку подій, як ми можемо переконатись на прикладі озокеритової шахти, – це погіршення техногенної безпеки на території міста внаслідок зупинки діяльності підприємства, тому реалізацію саме такого розвитку подій допустити не можна.

Підготував
Петро МАГУР