Про це кандидат у народні депутати по 121-му Дрогобицькому виборчому окрузі Іван Піляк написав на своїй сторінці у Fasebook після зустрічі із громадським діячем, колишнім депутатом Львівської обласної ради та екс-директором Департаменту АПК Львівської облдержадміністрації Осипом Магуром, який вже понад 8 років намагається довести незаконність того, що 11 населених пунктів Дрогобиччини у 1995 році не отримали статусу гірських пунктів. Йдеться у першу чергу про м. Борислав, а також села Дрогобицького району: Ясениця, Попелі, Нагуєвичі, Мокряни, Доброгостів, Уличне, Уріж, Медвежа, Унятичі, Котовань, – які підлягають під всі необхідні критерії, виписані в законі «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Про проблему необхідності надання Бориславу та окремим селам Дрогобицького району статусу гірських населених пунктів говорять, мабуть, з лютого 1995 року – часу прийняття Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». На жаль, з боку влади до цього часу не було зроблено належних кроків, які б дозволили Бориславу та деяким селам Дрогобиччини отримати цей статус.

– Правовий статус гірських населених пунктів в Україні, – розповідає Осип Магур, – регулюється окремим законом – «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Цим законом визначено критерії та порядок надання населеним пунктам статусу гірських, а також визначено державні гарантії щодо їх соціально-економічного розвитку, а також надання пільг громадянам, які проживають і працюють чи навчаються на його території. По всіх критеріях місто Борислав разом із Ясеницею, Попелями, Нагуєвичами, Мокрянями, Доброгостовим, Уличним, Урожем, Медвежою, Унятичами та Котованню мають право бути визнаним гірськими населеними пунктами, однак належних кроків з боку влади для отримання цього статусу не було зроблено. Через те у багатьох мешканців регіону, виникає запитання, чому, для прикладу, м. Долина та Болехів разом із навколишніми селами Івано-Франківської області мають статус «гірського», а Борислав не зумів його набути до цього часу. Це при тому, – наголошує активіст, – що у 2013 році мені вдалося отримати висновок юридичного відділу Львівської обласної ради, що підстав для відмови у наданні статусу «гірського» немає. Перепад висот, наприклад, у Бориславі, – продовжує пан Осип, – складає 40 метрів – від 300 метрів над рівнем моря у найнижчій точці до 340 – у найвищий. Проте середній показник перевищує відмітку визначену законом. Окрім того, значна частина території міста розташована на висоті понад 400 метрів. Рельєф території Борислава розчленований ріками, потічками, байраками, водотоками, загальна протяжність яких становить понад 65 км. Кліматичні умови міста досить суворі – холодна і довга зима, велика кількість опадів, мають місце повені, підтоплення, снігові замети. Територія міста віднесена до 6-бальної зони сейсмічності за шкалою MSK-64, значна площа сільськогосподарських земель розташована на схилах крутизною 12 градусів і більше. Борислав, як і 10 сіл Дрогобицького району, про які я згадував вище, у повній мірі відповідає критеріям гірського населеного пункту. Спеціалістами було проведено порівняльну характеристику міст Старого Самбора та Долини із Бориславом, згідно їх висновків Борислав за всіма критеріями знаходиться на пункт вище і прирівнюється за параметрами до гірських населених пунктів Старосамбірського району.

Пан Осип також зазначив, що невизначеність влади та депутатського корпусу, як Бориславської міської так і Дрогобицької районної влади, в оцінках та підходах до вирішення зазначених проблем змусила його у свій час звернутися за кваліфікованим висновком науковців, щоб визначити, принаймні для себе, чи вартує займатися вказаними проблемами.

Отримані висновки науковців підтвердили правильність суджень. Середня висота, наприклад, міста Борислава відносно рівня Балтійського моря складає 420 метрів, що перевищує параметри, визначені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». За висновком відділу сейсмології Інституту фізики Національної Академії Наук Борислав знаходиться на розломі тектонічних плит, де загроза у випадку землетрусу складає 7 балів за десятибальною шкалою. Тобто, Борислав відповідає вимогам закону «Про статус гірських населених пунктів в Україні» і за другим параметром – рівнем сейсмічності. Уже два ці факти дають підстави домагатися надання місту Бориславу статусу гірського населеного пункту. Але це ще не все. Львівський регіональний центр гідрометеорології у своєму кваліфікованому висновку також підтвердив, що Борислав за погодно-кліматичними умовами претендує на статус гірського населеного пункту. За висновками метеорологів кількість зимових днів у Бориславі дорівнює літнім, а самі зими холодні і переважно із сильними морозами. Кількість опадів також у 4-5 разів перевищували загально обласні показники упродовж 18 років. Високі паводки у Бориславі були 1948, 1962, 1966, 1969, 1980, 1981, 1993, 1997, 1998, 2004, 2007, 2008 та 2010 роках. Причому, у 2010 році повеневі води випробовували бориславські господарства та наносили місту значну шкоду три рази. Усі ці параметри дають підстави домагатися надання місту статусу гірського населеного пункту. А є ще кут нахилу, під яким знаходиться територія міста, та кількість ріллі, яка припадає на одного мешканця міста. За усіма параметрами Борислав повинен мати статус гірського населеного пункту. Адже якщо порівнювати із Бориславом населені пункти Дрогобицького, Старосамбірського, Турківського та Сколівського районів Львівської області та Івано-Франківщини, які у 1995 році отримали гірський статус, то у Бориславі Мразниця – це населені пункти Старосамбірщини, а мікрорайон «Губичі» розташований на такому ж рівні, що і м. Долина Івано-Франківської області, яке, як я вже зазначав раніше, на відміну від Борислава має статус гірського населеного пункту.

Кандидат у народні депутати по 121 Дрогобицькому виборчому окрузі, Східницький селищний голова Іван Піляк вважає, що у ситуації із наданням 11 населеним пунктам Дрогобиччини статусу гірських може мати місце факт ігнорування чиновниками вимог Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
– Основне завдання законодавчої гілки влади – зазначає кандидат, – якраз і полягає у тому, щоб відстояти права людей і домогтися виконання закону. У випадку вияву довіри з боку виборців та обрання мене депутатом Верховної Ради України, – наголошує Іван Піляк, – я зроблю усе, щоб знайти відповідь на запитання, чому із 1995 року закон «Про статус гірських населених пунктів в Україні» щодо Борислава, Ясениці, Попелів, Нагуєвич, Мокрян, Доброгостова, Уличного, Урожа, Медвежі, Унятич та Котовані не працює.

На переконання пана Івана, жителі нашого гірського краю не повинні потерпати через те, що хтось у високих київських кабінетах вирішив зекономити кошти. Якщо люди мають право на преференції, які передбачені українським законодавством для гірських населених пунктів, то це право має бути зреалізоване в реальності, а не тільки на папері.

Кандидат у народні депутати Іван Піляк у випадку його обрання до Верховної Ради України пообіцяв Осипу Магуру ініціювати перегляд надання гірського статусу населеним пунктам Дрогобиччини, а також з’ясувати та усунути всі порушення, які були допущені при наданні статусу гірського населеним пунктам Дрогобиччини. На переконання Івана Піляка, Борислав, а також села Дрогобицького району: Ясениця, Попелі, Нагуєвичі, Мокряни, Доброгостів, Уличне, Уріж, Медвежа, Унятичі, Котовань, – які підлягають під всі необхідні критерії, виписані в законі «Про статус гірських населених пунктів в Україні», повинні отримати статус «гірського» та користуватися усіма привілеями, що передбачені українським законодавством для таких населених пунктів. Це прямий обов’язок народного депутата, як представника законотворчої гілки влади України. Тож цю проблематику потрібно піднімати і розв’язувати.

Василь ГРИЦЬКІВ