На електронну скриньку «Нафтовика Борислава» надійшло звернення ГО «Дрогобицький Майдан» та Першої жіночої сотні до мешканців міста Дрогобича. І хоч громадські активісти звертаються до дрогобичан, редакція вирішила оприлюднити це звернення. Більшість проблем, про які йдеться у зверненні, сьогодні характерні для кожного західноукраїнського міста, в т. ч. Борислава. Читайте, думайте і робіть висновки!

Ми з вами знаходимось в дуже стисненому безліччю подій та інформацій часі. Стільки довкола зовнішньої чужої формальної, фарисейської закваски, яка отруює і обезличує людей, як непомітно і легко вона вливається, … як тяжко вимолюється. А ще страшний зовнішній ворог терзає і нищить фізично, морально, територіально. Не всі витримують ці тяжкі випробування; надто довго, навально, гнітюче іде нагнітання нових подій, які уже просто не хоче сприймати свідомість, настільки негативні і відповідальні реакції від кожного вони вимагають. Мало того, зацикленість на негативі (а війна і є суцільним негативом) на кожному кроці грає з нами в тяжкі жарти, кидаючи нас з “вогню в полум’я” різних моральних і життєвих упадків. Тяжкі осудження, ворожнечі між близькими, а то і просто бійки (як вчора у Верховній “Зраді”!) – стають повсюдним явищем.
Те, що починаються уже передвиборчі потрясіння, ми відчули по тому бруді, який почав ширитись Інтернетом в основному щодо активних людей Дрогобича. Оці слова Антоніни Листопад, написані 15 – 20 років тому: … торгують і праведністю, і гріхами, невинністю навіть гендлює вина… На трон себе коронував Обман. Нам холодно. На ватрищі свавілля – є квінтесенцією сьогоднішнього дня.
Ми – галичани, дрогобичани, які всім серцем ненавидимо комунізм з його стереотипами і каліцтвами, страшно дивуємось “східняками”, що вони такі сліпі і нещасні хочуть в СРСР, а натомість нищать свою землю і людей… – не помічаємо “свого” каліцтва. Бо замість того, щоб виробити свій християнський спосіб боротьби за переміну нашого життя, викорінюючи систему, цивілізованими засобами, які в суті своїй зобов’язані бути моральними, тобто кожен мусить чистити свої наміри, а потім тільки щось робити.
Замість того, щоб кардинально всіма силами противитись Злу і жити в Любові і Вірі, які якраз і дають силу встояти в Добрім до кінця, ми з вами виймаємо з “замшілої тоталітарної скрині” комуністичних духовних калік один з їх безпрограшних методів “чіпляння ярликів”. І чим абсурдніший ярлик, тим тяжче від нього відмитись. А чому має відмиватись чесна і щира людина, яка віддала спільноті своє здоров’я, свій час, шматок свого життя ?!
І ще одні слова Антоніни Листопад допоможуть нам прояснити стан речей: “Бо хіба ж це не найбільша у світі байдужість, що заздрість і розбрат у нас постійно чомусь беруть гору над порозумінням і справою. Світою справою!”. Про це гостро і безпощадно у вірші:
Гриземося у псарні.
Що більше слів, то менше діла.
Негідно, нешляхетно і негарно.
Для нас слова “Справа. Свята Справа!” мають означати Сенс нашого життя, тобто на кону життя і смерть нашої держави. Ми зараз знову маємо цейтнот (тобто брак часу на егоїстичні, особисті “слюнтяйства”).
Так, нам тяжко! Так, ми втомились! Так, у нас не вистачає сил моральних, духовних, тілесних! Але ми не маємо права вести себе так, ніби у нас нема Матінки Церкви, яка нас всіх до себе горне, батьківського проводу священиків, які, як добрі пастирі, таки вказують нам на “світло в кінці тунелю”, яким зараз є наше життя. Ми повинні з вами цінувати всім серцем саму можливість бути в церкві, молитись, належати до Христових воїнів. Вони, наші брати і сестри, на сході і в Криму не мають цієї можливості, а тому наш обов’язок молитись і за них. А не скиглити і опускатись нижче плінтуса, нищачи чужий авторитет і зганьблюючи працю інших.
Ніхто ще не здобув слави і успіху у ділі – знеславлюючи інших! Пам’ятаймо про це.
Чим благороднішими і чистішими будуть наші дії – тим кращим стане результат.
А тому всіма силами борімось всередині себе зі злими думками, лукавими намірами, сердитостями, гнівливостями, які ми в собі плекаємо нібито на Путіна і терориста, а виливаємо на свого ближнього.
Бо ця духовна боротьба з тими Духами Темряви є однією із запорук нашої перемоги у тій страшній справжній війні Росії з нами.
Ми зможемо перемогти тільки Божим Духом.
Слава Ісусу Христу!

ГО «Дрогобицький Майдан» та Перша жіноча сотня.

Print PDF