Відома теза «Велике бачиться здалека» стосується і великої проблеми нашого Бориславського управління бурових робіт, яке з 2003 року стало Бориславською експедицією (БЕ) Прикарпатського УБР.
Колись, у 70-80-ті роки ХХ сторіччя, Бориславське УБР було великим та самодостатнім підприємством у складі «Укрнафти». Більше того, воно було однією з найкращих організацій такого типу в тогочасній державі. Сюди приїжджали переймати досвід з різних куточків країни, тут проводилися всесоюзні семінари і конференції щодо новітніх методів організації праці при бурінні і застосуванні, на той час, новітніх технологій. Тут впроваджувалось буріння свердловин з продуванням повітрям, нові типи доліт і турбобурів, нові види бурових розчинів, нові способи вторинного розкриття продуктивних горизонтів тощо. Така увага центральних органів Міннафтопрому до Борислава була не випадковою. Тут спостерігалася найкраща, як на той історично-промисловий відтинок часу, організація і дисципліна праці при бурових роботах та на базі виробничого обслуговування.
Саме Бориславське УБР стало першим претендентом на розбурювання нафтогазових родовищ Сибіру, але через значний середній вік працівників і керівництва на ці роботи від «Укрнафти» було спрямовано Івано-Франківське УБР.
Бориславське УБР було славне своїми спеціалістами, які перейняли досвід буріння свердловин ще довоєнних майстрів цієї справи. Воно було кузнею кадрів для бурових організацій інших нафтопромислових районів. Тут проходили виробничу практику учні Бориславського профтехучилища, студенти Дрогобицького нафтового технікуму та студенти Львівської політехніки, ІФІНГу тощо. Саме з Бориславського УБР починали свою кар’єру десятки спеціалістів Долинського, Надвірнянського і східних нафтопромислових районів, передусім, Полтавського. Тут починали свою виробничу діяльність: Шинкарик Петро Васильович, згодом керівник управління буріння Міністерства геології УРСР; Яремійчук Роман Семенович, нині доктор технічних наук, професор, академік УНГА, фахівець у сфері буріння свердловин; Струс Ярослав Михайлович, представлений в «Енциклопедичному альбомі нафти і газу Росії – історія в особах і звершеннях», що готувався до видання у 2013 році і багато-багато інших відомих постатей нафтогазової галузі, зокрема голова Спілки буровиків України в Івано-Франківській області Фриз Іван Михайлович, кандидат технічних наук, фахівець у сфері техніки і технології буріння свердловин. Цікаво лише, хто голова Спілки буровиків у Львівській області? До слова, голова Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко був у Бориславі і висловився за сприяння у відновленні недіючого фонду свердловин та погодився бути співорганізатором Третього Міжнародного форуму нафтовиків.
Щоб перелічити усіх відомих бориславських буровиків, необхідно було б підготувати окрему монографію, адже це люди, які у важких природних, вахтових умовах віддали своє життя справі підкорення надр при складних перипетіях колективної роботи. Про що ще можна говорити, коли чотири голови українського міста Борислава є екс-працівниками нашої бурової організації.
Значення Бориславського УБР і його внесок у розвиток Бориславського нафтогазоносного басейну (далі – БНБ), і не тільки, потребує вивчення, встановлення їх почесного місця і накреслення перспектив розвитку.
Занехаяння Бориславського УБР розпочалося у середині 80-х років ХХ сторіччя, коли в час перебудови тодішнє Львівське обласне керівництво стрімко взяло курс на створення рекреаційної зони з нашої, уже в багатьох місцях, техногенної території. Спочатку Львівська обласна екологічна інспекція перестала давати дозволи під ділянки для забурювання нових пошуково-розвідувальних й експлуатаційних свердловин. І насамкінець, під приводом меншовартості нафтогазових покладів головний державний інспектор Львівської області в газеті «За Вільну Україну» за 22 вересня 1990 року обґрунтовує припинення бурових робіт в цілому. Голова профспілкового комітету Бориславського УБР Іван Рочняк і начальник геолого-тематичного загону Любомир Михалевич подали перспективи нафтових ділянок області та спростували негативізм від буріння свердловин в статті «Екологія: гірка доля» в газеті «За Вільну Україну» від 21 листопада 1990 року. Проте справу на той момент уже було зроблено. Рік за роком розпочалося зменшення кількості забурення свердловин, зменшення пошуково-розвідувального й експлуатаційного метражу, а відтак приросту запасів нафти. Натомість, на сході України бурові роботи продовжувалися у колишніх обсягах.
Від 1986 року динаміка падіння показників роботи Бориславського УБР (далі – БУБР) та видобутку нафти НГВУ «Бориславнафтогаз» (далі – БНГВУ) стала разючою. Так, у 1986 р. Бориславське УБР пробурило 27,8 тис. м гірських порід, було завершено бурінням 13 свердловин, що дало змогу збільшити запаси нафти на 302 тис. т, а видобуток нафти по БНГВУ складав 295,7 тис. т. Через 3 роки, у 1989-му було пробурено вже 19,5 тис. м, що на 30 % менше, ніж у 1986 р., видобуток нафти складав по БНГВУ 243,2 тис. т. Ще через 2 роки, у 1991-му, в незалежній Україні Бориславське УБР пробурило у нашому районі 7,3 тис. м, що майже у 4 рази менше від пробурених у 1986 р. Було завершено бурінням 9 свердловин, в т. ч. одну експлуатаційну – 67-Мразниця. Приросту запасів нафти уже не було, а видобуток нафти по БНГВУ знизився до 204 тис. т. Тобто за якихось 5 років знизився маже на 100 тис. т нафти, чому сприяло і різке зменшення обсягів буріння, і, звичайно, негативні результати від пробурених свердловин.
У 1994 році було пробурено лише 5,8 тис. м гірських порід, завершено бурінням 5 свердловин, в т. ч. пошукову свердловину 1-Яцьківська при глибині 4200 м спущеній 245 мм обсадній колоні на глибину 4020 м перевели в тимчасову консервацію, яка триває й до сьогодні. Такого рішення тогочасного керівництва ніхто з бориславців уявити собі не міг, бо раніше такого ніколи не було. А потенціал цієї свердловини при добурюванні її до глибини 5400 м оцінювався дебітом нафти до 100 тонн на добу. Фактично у тому ж 1994 році завершилося пошуково-розвідувальне буріння в ХХ сторіччі БУБром в БНБ Львівської області, хоча ДП «Західукргеологія» ще кілька років продовжувала бурові роботи. Кінець експлуатаційного буріння силами БУБР у ХХ сторіччі завершився на наших теренах у 1996 р., коли була завершена будівництвом свердловина 76 Заводівського нафтового родовища. До кінця ХХ сторіччя завдяки природному темпові спаду видобутку нафти з родовищ БНГВУ рівень його знизився ще майже на 100 тис. тонн.
Стрімко зменшувалася і глибина буріння завершених будівництвом свердловин. Так, у 1986 р. було звершено бурінням 5 свердловин з глибинами вибою від 4762 (св. 51-Зав) до 5618 м (св. 35-НСх) на Новосхідницькій і Заводівській ділянках, 3 свердловини з глибинами 1300 – 1361м на Коханівській ділянці і ще 5 з глибиною 300 – 710 м на Мразницькій ділянці. А уже в 1994 р. 2 свердловини завершено при глибинах 5603 (св. 14-ДСтр) – 4200 м (св. 1-Яц), одна свердловина – 21-ХЛоп з глибиною 2256 м і 2 свердловини на Старосільській ділянці з глибинами 618 – 710 м.
Іншими метаморфозами виробничого процесу в бурінні в ті часи було те, що при отриманому дозволі на земельну ділянку, при складеному і погодженому проекті на буріння, спланованому майданчику, при завезеному буровому обладнанні для будівництва пошукової свердловини 15-Добромиль – Стрільбичі (1994 р.), а також експлуатаційної свердловини 56 Заводівська (1996 р.) з центру надходили команди припинити роботи, а бурове обладнання завезти на базу. Згодом було погоджено на всіх рівнях буріння експлуатаційної свердловини 1800 у Бориславі та бульдозерами сплановано майданчик під її буріння і знову ж таки надійшла команда від керівництва про припинення робіт. Такого досі не було ніколи, щоб на затверджених до буріння і розпочатих будівництвом свердловинах припинялися роботи… Тут очевидний вплив на згадані випадки власника відкритого акціонерного товариства в період перехідної економіки в нашій державі.
Таким чином, київський менеджмент повністю перевів колектив БУБР на виконання бурових робіт вахтовим методом на родовищах східних нафтових районів. Фактично Бориславське УБР уже не було, Бориславським за напрямком робіт хіба що люди були нашими. І то був перший етап руйнування бурової організації, хоча колектив зберігався, обсяги робіт були… Ніхто у ті часи не думав протестувати, бо здавалося, що така робота буде завжди.
Так сталося, що спочатку екологічні пута, а далі економічна скрута в державі посприяли припиненню буріння свердловин в БНБ силами БУБР. З іншого боку, є думка, що маємо погані результати тому, що мало буримо, а нічого не буримо тому, що маємо погані результати … Треба зазначити, що у світовому масштабі, щоб добути три барелі нафти, потрібно витратити один. Це образна оцінка вартості видобутку нафти. Щось схоже відбувається і в житті людини, наприклад, щоб прожити 75 років треба 25 з них витратити на спання, начебто намарне.
Є ще й поняття успішності буріння, тобто скільки свердловин від загальної кількості є продуктивними.
За період від 1950 по 2014 рік, передусім у Бориславсько-Покутській тектонічній зоні, пробурено майже 600 свердловин різної категорії (пошукових, розвідувальних, експлуатаційних тощо) силами Бориславського УБР (82%) і ДГП «Західукргеологія» (18 %), з яких 41 % введено в експлуатацію. Тобто можна вважати це коефіцієнтом успішності за 65-річний період бурових робіт у БНБ. Треба звернути увагу, що майже таку кількість свердловин було пробурено ударним механічним способом і на Східницькому, і на Бориславському нафтових родовищах при досягненні з них максимального рівня видобутку нафти, відповідно у 1900 і 1909 роках. Для порівняння, статистика світового монстра з нафтовидобутку, компанії Shell, свідчить, що у них є продуктивними кожні 3 свердловини з 10-и експлуатаційних (тобто, відсоток успішності лише 30 %). У цьому випадку вирішальним фактором є сприятливість геологічної будови до отримання комерційних видобутків. І, як бачимо з наведеної статистики, бориславські надра не є за цим показником відвертим аутсайдером перегонів, де призом за звитягу є «чорне золото».
Цікавим є і те, що турбінно-роторний спосіб буріння з використанням бурових розчинів дав змогу більше ніж у два рази збільшити глибину занурення в надра для пошуків нафти і газу. Якщо до 1950 р. бурилися здебільшого свердловини до глибини 2000 м (пригадаємо, що максимальну глибину для ударно-механічного способу буріння було досягнуто у свердловині «Піонер-Орів-1» і становила вона 2274 м), то свердловин із глибиною до 2000 м за згаданий період пробурено лише 17,5 %, натомість свердловин з глибиною вибою від 2000 до 4000 м пробурено 56 %, а з глибиною до 5000 м – 16,7 %, більше 5000 м – 9,7 %.
Як би там не було колись, але лише завдяки наполегливим старанням менеджменту БНГВУ, після семирічної перерви, на зламі ХХ і ХХІ сторіччя Бориславському УБР вдалось пробурити пошукову свердловину 1-Верхньомасловецька глибиною 1900 м. Цією свердловиною було відкрито два нафтові поклади у стрийських відкладах крейди і менілітових відкладах олігоцену. Нині на Верхньомасловецькому родовищі пробурено низку свердловин, що дало можливість збільшити обсяги видобутку нафти, а відтак підтримувати його на рівні 100 тис. тонн при природному падінні на інших родовищах БНБ.
До реорганізації у 2004 р. Бориславське УБР в БНБ забурило і першу у ХХІ сторіччі експлуатаційну свердловину 20-Верхньомасловецька. Тієї ж категорії свердловину 45-Старосільська у 2003 р. не було забурено через відсутність верстата для буріння на малі (до 1000 м) глибини. Здійснено лише виїзд робочої комісії на майданчик бурової і подано матеріали у Старосамбірську райраду на погодження користування земельною ділянкою.
Чому реорганізація бурової структури, чому створення Прикарпатського УБР у м. Долині Івано-Франківської області, яку у ЗМІ часто називають Прикарпаттям? На сьогодні це риторичні запитання. Маємо те, що маємо. Але це було другим етапом руйнування підприємства буровиків Борислава, що призвів до нинішньої кризової ситуації. Майже щороку, в останнє десятиліття, від львівських та Бориславських депутатів надходили звернення в Кабінет Міністрів України для владнання питання діяльності бориславських буровиків.
У 2004 році, після реорганізації, Бориславська експедиція, пробурила для «Бориславнафтогаз» 4500 м і для «Полтаванафтогазу» – 12239 м (разом 16739 м) пошуково-розвідувального метражу. Для прикладу, Івано-Франківська експедиція пробурила лише 4985 м гірських порід для «Охтирканафтогаз» і «Надвірнанафтогазу», а Надвірнянська експедиція для «Надвірнанафтогазу» – 3465 м.
Можливо, Бориславський нафтовий басейн, найменш перспективний серед інших районів Прикарпаття і тому така немилість сьогодні до бориславських буровиків? Виявляється, навпаки: наша територія найперспективніша. Бо в науковій статті «Основні напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ в Західному регіоні України» журналу «Нафтова і газова промисловість», № 1, 2001 провідних вчених, докторів геолого-мінералогічних наук Маєвського Б. Й., Крупського Ю. З., кандидатів геолого-мінералогічних наук Мончака Л. С., Кузьмика Л. М. і Чебан В. Д. йшлося про 16 першочергових об’єктів, тоді як для Долинського НПР про 5, для Надвірнянського – 4. Крім цього, для оцінки нафтогазоносності на глибинах порядку 7 тис. м у нашому районі обґрунтовано буріння параметричних (дослідних) свердловин: Дережицька-1, Рибницька-1, Прираточинська-1, Скелівська-1, Соколовецька-1, Довголуцька-2.
Разом з цим у 2002 – 2004 рр. було погоджено в «Укрнафті» обґрунтування на проведення спеціальних капітальних ремонтів 13-и свердловин (4, 5, 6, 11, 25, 30, 133-Ново-Східницька, 8, 15-Заводівська, 7, 46-Іваниківська, 2-Північно-Бориславська, 1-Південно-Монастирецька тощо) для отримання промислового припливу нафти. Кілька з цих заходів проведено, інші очікують отримання, правильніше, придбання мобільного важкопідіймального верстата для проведення складних капремонтів свердловин.
Отож обсяги робіт є для нашої бурової організації і на наших нафтогазоносних об’єктах.
За інформацією, від 16 липня уряд хотів віддати під приватизацію 50 % державних акцій «Укрнафти». Ще раніше група Приват хотіла продати свою частку акцій «Укрнафти». Ми живемо у складний період, де політична ситуація має вплив на хід подій і у нашій галузі.
Створення сервісних організацій у нафтовій промисловості є невід’ємною частиною Євроінтеграції. Тільки яким чином ця реорганізація повинна здійснюватися без шкоди і втрат для працівників Бориславської бурової організації?

Любомир МИХАЛЕВИЧ.

Print PDF