У приміщенні міського історико-краєзнавчого музею м. Борислава у вівторок, 23 вересня, відбулося відкриття виставки «…Немов ковток свіжого повітря». Ця виставка побувала вже у різних містах України і приїхала до нас із Харкова.

На виставці представлені стенди з портретами жертв нацизму з Білорусі, Росії та України. На кожному зі стендів можна прочитати коротку історію з життя тих, хто пройшов концентраційні табори та пережив німецьку окупацію. Колишні жертви нацизму розповідають про свої долі та про те, як змінила їхнє життя програма «Місце зустрічі: діалог», яку з 2014 року реалізує в Україні Німецький федеральний фонд «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє».

Виставку організувала журналіст, представник німецького фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє», за підтримки якого проходить виставка, Леся Харченко у співпраці з Всеукраїнською благодійною організацією «Турбота про літніх в Україні».

«Ця виставка є немовби містком, який повертає нас в часи Другої світової війни, в часи лихоліть. Ця  виставка проходить у нашому музеї, в підвалах якого була катівня НКВС, де було вбито близько 40 людей, серед яких не тільки українці, а й поляки, і німці», – зауважив настоятель храму святої Анни отець Петро.

Своє слово виголосив заступник міського голови Борислава з гуманітарних питань Сергій Оленич, який зазначив, що сьогодні ми є свідками того, що історія повторюється і на наших очах зміцнюється ще одна тоталітарна система, яку певною мірою можна порівняти з націонал-соціалізмом. Це тоталітарна Росія і «путінський» режим, який несе смерть та понівечені долі.

На відкриття виставки прийшла і учасниця цих подій, жителька села Волоща Дрогобицького району пані Катерина Копач. Вона поділилася зі слухачами коротенькою історією зі свого дитинства, яке зовсім не було схоже на дитинство теперішнього покоління. «Не дай Бог, щоб ви пережили таке», – сказала пані Катерина, згадуючи ті страшні події, які досі зринають у її пам’яті.

Сумною історією з дитинства поділилася із присутніми пані Мирослава. Зі сльозами на очах згадувала пані Мирослава ту жорстокість, з якою довелося стикнутися, будучи дитиною.

Ця виставка є дуже важливою особливо сьогодні, коли на наших очах твориться історія, коли за нашу свободу гинуть тисячі людей. Вона дає змогу ще раз згадати про жахливу трагедію людства та про те, що ми повинні зберегти в нашій пам’яті історії тих людей, які пройшли війну та відчули біль і нещастя.

Виставку можна буде відвідати до 2 жовтня по вулиці Т. Шевченка, 75 у приміщенні міського історико-краєзнавчого музею. Вхід безкоштовний. Тож запрошуємо громаду м. Борислава відвідати цю виставку.

Ірина ГЕРЯК.