Воскресіння Господнє – одне з найвеличніших християнських свят відзначили ми минулої неділі. У житті кожного з нас Великдень свято особливе, щороку відгукується воно в наших серцях любов’ю, надією і вірою, адже символізує собою перемогу життя над смертю, світла над пітьмою, добра над злом. Христове Воскресіння є найяскравішим прикладом безмежної любові Бога до людини і надихає нас на добрі і праведні справи, вселяє у кожне серце переконання, що спільно подолаємо всі труднощі, а з Божим благословенням утвердимо мир і спокій в Україні та й у всьому світі.
Цьогорічний Великдень визначальний ще й тим, що об’єднує всі християнські конфесії, бо відсвяткували його всі спільно, в один і той же день.
І, як кожного року, свято Воскресіння Господнього наш Борислав святкував, як і належить, – шанобливо, уклінно, з вірою у провидіння Боже, яке вивело нас з московської неволі і дає змогу Україні реалізувати Господнє призначення та перейшовши через усі випробування, досягти святої мети, що сконденсована у двох визначальних для кожного українця словах – Бог і Україна.
І в п’ятницю, і в суботу люд з усіх куточків міста прямував до наших храмів, щоб вклонитися Святій Плащаниці – отому диву з див, що залишив нам на вічне поклоніння Господь. Цей відбиток на сувої полотна для кожного християнина назавжди залишиться найсвятішим символом безсмертя людської душі. Переконливим свідченням того, що Син Божий – Ісус Христос взяв на себе усі гріхи людства, подолав смерть і дав нам надію на життя вічне.
А в суботу пополудні нескінченний людський потік прямував до храмів із святково прибраними кошиками, щоб освятити традиційні пасхальні дари. На подвір’ї церкви навіть важко було знайти поміж тисяч люду якийсь проміжок, щоб поставити свій кошик. Одні приходили, інші у піднесеному святковому настрої уже з посвяченим поверталися додому. Це тривало годинами. Дорослі, старенькі, зовсім маленькі – усі ми стали того дня однією світлою спільнотою, єдиною родиною, об’єднаною спільними бажаннями і спільним прагненням для усього світу – миру, добра, справедливості.
А недільного ранку над усією країною велично і хвилююче залунало традиційне твердження, що ніби долинуло до нас через багато століть від часу Христового Воскресіння.
Величаво та урочисто відзначали цьогоріч празник світлого Христового Воскресіння мешканці мікрорайону Губичі. Громада УГКЦ відсвяткувала Великдень з молитвою та освяченням пасок. Урочисте Пасхальне Богослужіння о. Святослав Городецький відправив у церкві Покрова Пресвятої Богородичі, де зібралася уся губицька громада. Це при тому, що чин освячення пасок здійснювався в обох греко-католицьких храмах, що знаходяться у розпорядженні парафіян і почергово використовуються вірними для богослужінь. Урочистий чин освячення пасок розпочався на подвір’ї найстарішого храму міста – собору Івана Хрестителя, а через якусь годину це невід’ємне Великоднє Таїнство відбулося на території церкви Покрова Пресвятої Богородиці.
Парох Губицької парафії о. Святослав Городецький побажав мешканцям мікрорайону веселих свят. Щоб світло Христового Воскресіння сприяло нам у всіх наших духовних починаннях. «Нехай Господь Бог, – наголосив о. Святослав, – сподобить кожного з нас великою пасхальною радістю. Святкуймо гарно та пам’ятаймо, що відзначаємо світле Христове Воскресіння у складний для України час. Тому радіймо так, щоб не принести прикростей один одному, щоб цьогорічні свята дійсно принесли кожній християнській родині усвідомлення, що ми переживаємо їх разом із Господом у радості, щасті та добробуті. І пам’ятаймо у сповнені тріумфом Христового Воскресіння хвилини про хлопців, які нині на фронті боронять Українську державу від ворога, щоби Матінка Небесна охороняла їх своїм Покровом. Щоб вони кожну мить відчували нашу духовну та матеріальну підтримку».
Під час цьогорічних святкувань Великодня на Губичах були приємні несподіванки. Грамотою Владики Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Владики Ярослава за довголітнє жертовне мирянське служіння старшою сестрицею при храмі Собору Івана Хрестителя та з нагоди 85-річчя від Дня уродин нагороджена мешканка мікрорайону Анна Магур, а у понеділок із великодніми вітаннями з нагоди свята світлого Христового Воскресіння з цікавою духовною програмою у храмі перед мирянами виступили діти – учні ЗОШ № 9.
У святкові дні на майданчиках біля більшості церков міста відбулися також Великодні гаївки, які вважаються особливим виявом радості та справжнім святом християнської душі. Оглушливі, повні сили і розмаху пісні та веснянки лунали і завмирали десь аж ген під небесами усі дні святкувань, наче стверджували: Христос Воскрес! Христос Воскрес! І це життєстверджуюче традиційне великоднє вітання вселяло у душі бориславців віру у відродження рідного міста та усієї України.
– Христос воскрес! Воістину воскрес!
Власна інформація
Цьогорічний Великдень визначальний ще й тим, що об’єднує всі християнські конфесії, бо відсвяткували його всі спільно, в один і той же день.
І, як кожного року, свято Воскресіння Господнього наш Борислав святкував, як і належить, – шанобливо, уклінно, з вірою у провидіння Боже, яке вивело нас з московської неволі і дає змогу Україні реалізувати Господнє призначення та перейшовши через усі випробування, досягти святої мети, що сконденсована у двох визначальних для кожного українця словах – Бог і Україна.
І в п’ятницю, і в суботу люд з усіх куточків міста прямував до наших храмів, щоб вклонитися Святій Плащаниці – отому диву з див, що залишив нам на вічне поклоніння Господь. Цей відбиток на сувої полотна для кожного християнина назавжди залишиться найсвятішим символом безсмертя людської душі. Переконливим свідченням того, що Син Божий – Ісус Христос взяв на себе усі гріхи людства, подолав смерть і дав нам надію на життя вічне.
А в суботу пополудні нескінченний людський потік прямував до храмів із святково прибраними кошиками, щоб освятити традиційні пасхальні дари. На подвір’ї церкви навіть важко було знайти поміж тисяч люду якийсь проміжок, щоб поставити свій кошик. Одні приходили, інші у піднесеному святковому настрої уже з посвяченим поверталися додому. Це тривало годинами. Дорослі, старенькі, зовсім маленькі – усі ми стали того дня однією світлою спільнотою, єдиною родиною, об’єднаною спільними бажаннями і спільним прагненням для усього світу – миру, добра, справедливості.
А недільного ранку над усією країною велично і хвилююче залунало традиційне твердження, що ніби долинуло до нас через багато століть від часу Христового Воскресіння.
Величаво та урочисто відзначали цьогоріч празник світлого Христового Воскресіння мешканці мікрорайону Губичі. Громада УГКЦ відсвяткувала Великдень з молитвою та освяченням пасок. Урочисте Пасхальне Богослужіння о. Святослав Городецький відправив у церкві Покрова Пресвятої Богородичі, де зібралася уся губицька громада. Це при тому, що чин освячення пасок здійснювався в обох греко-католицьких храмах, що знаходяться у розпорядженні парафіян і почергово використовуються вірними для богослужінь. Урочистий чин освячення пасок розпочався на подвір’ї найстарішого храму міста – собору Івана Хрестителя, а через якусь годину це невід’ємне Великоднє Таїнство відбулося на території церкви Покрова Пресвятої Богородиці.
Парох Губицької парафії о. Святослав Городецький побажав мешканцям мікрорайону веселих свят. Щоб світло Христового Воскресіння сприяло нам у всіх наших духовних починаннях. «Нехай Господь Бог, – наголосив о. Святослав, – сподобить кожного з нас великою пасхальною радістю. Святкуймо гарно та пам’ятаймо, що відзначаємо світле Христове Воскресіння у складний для України час. Тому радіймо так, щоб не принести прикростей один одному, щоб цьогорічні свята дійсно принесли кожній християнській родині усвідомлення, що ми переживаємо їх разом із Господом у радості, щасті та добробуті. І пам’ятаймо у сповнені тріумфом Христового Воскресіння хвилини про хлопців, які нині на фронті боронять Українську державу від ворога, щоби Матінка Небесна охороняла їх своїм Покровом. Щоб вони кожну мить відчували нашу духовну та матеріальну підтримку».
Під час цьогорічних святкувань Великодня на Губичах були приємні несподіванки. Грамотою Владики Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Владики Ярослава за довголітнє жертовне мирянське служіння старшою сестрицею при храмі Собору Івана Хрестителя та з нагоди 85-річчя від Дня уродин нагороджена мешканка мікрорайону Анна Магур, а у понеділок із великодніми вітаннями з нагоди свята світлого Христового Воскресіння з цікавою духовною програмою у храмі перед мирянами виступили діти – учні ЗОШ № 9.
У святкові дні на майданчиках біля більшості церков міста відбулися також Великодні гаївки, які вважаються особливим виявом радості та справжнім святом християнської душі. Оглушливі, повні сили і розмаху пісні та веснянки лунали і завмирали десь аж ген під небесами усі дні святкувань, наче стверджували: Христос Воскрес! Христос Воскрес! І це життєстверджуюче традиційне великоднє вітання вселяло у душі бориславців віру у відродження рідного міста та усієї України.
– Христос воскрес! Воістину воскрес!

Print PDF