Ротавірусна інфекція, ротавірусна діарея, ротавірусний гастроентерит – це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується проносами, блюванням, загальною слабістю, підвищенням температури тіла. В Україні на долю ротовірусної інфекції припадає від 35 % до 75% усіх випадків гострих кишкових інфекцій. 
Збудник ротавірусної хвороби вперше був виявлений у 1973 році в біоптатах слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Через рік вірус був виділений з калу хворих. Ротавіруси – РНК – вмісні віруси, що належать до родини Reovividae. Їх поділяють на 6 серологічних груп: А, В, С, Д, Е,F. Віруси групи А є найбільш поширеною причиною ротавірусної діареї у світі.
Сприйнятливість до захворювання на ротавірусну інфекцію висока серед усіх вікових груп населення, але найбільша у дітей віком від 6 місяців до 4 років.
Джерелом інфекції при ротавірусній інфекції є хвора людина або вірусоносій. Виділення вірусу з фекаліями починається одночасно з першими прявами хворобами досягає максимуму на 3 – 5 день і закінчується на 7 – 10 день хвороби.
Ротавірусна хвороба клінічно перебігає як гастроентерит.
Інкубаційний період (період від моменту попадання збудника в організм і до появи перших клінічних ознак хвороби) триває від 15 годин до 3 – 5 днів, але як правило не перевищує 48 годин і лише в окремих випадках досягає 7 днів.
Хвороба починається гостро. Основні клінічні симптоми розвиваються протягом 12 – 24 годин. Першими ознаками є нудота і блювання, пронос, біль у животі підвищення температури тіла до 38-39˚С. Блювання з’являється одночасно з проносом, або частіше випереджує його. У більшості випадків блювання закінчується протягом доби, повторюється 3-4 рази.
Пронос є постійною ознакою хвороби. Позиви до дефекації з’являються раптово, супроводжуються бурчанням і болями в животі. Фекалії водянисті, у великій кількості жовтого або жовто-зеленого кольору, пінисті, з різким кислим запахом.
Хвороба триває 7 – 9 днів і найчастіше закінчується видужанням.
За ступенем важкості перебігу розрізняють три форми ротавірусного гастроентериту: легку, середньо-важку, важку.
Легка форма характеризується випорожненнями до 5 разів на добу водянистим калом.
У хворих на середньо-важку форму випорожнення до 10 – 15 разів на добу. Зневоднення, яке спостерігається при цій формі хвороби не перевищує І ступеня (втрата близько 3% маси тіла).
Тяжка форма хвороби характеризується значною інтоксикацією, випорожненнями – 20 разів на добу з великою кількістю водянистих фекалій, багаторазовим блюванням. Зневоднення може досягати ІІ-ІІІ ступеня (втрата 6 – 9 % маси тіла).
Зневоднення – найсерйозніший симптом ротавірусної інфекції у малих дітей, який виникає через втрату рідини організму з блювотними масами та рідким випорожненням. Саме ступінь зневоднення визначає важкість стану дитини.
Прогноз у разі своєчасного і адекватного лікування сприятливий.
Постінфекційний імунітет після перенесеної хвороби нетривалий.
За період 2017 р. в м. Бориславі на гострі кишкові інфекції захворіло 32 особи, з них 28 осіб захворіло на ротавірусну інфекцію.Серед захворілих – 28 дітей до 17 років, з найвищим показником у віковій групі 1 – 4роки – 21 особа.
Основні заходи профілактики ротавірусної інфекції:
Основу профілактичних заходів становлять загально-гігієнічні заходи спрямовані на попередження і поширення збудників водним, харчовим, контактно-побутовим шляхами:
1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип’ячену воду.
2. У випадку підтоплення криниць проводити відкачування води, очищення криниць та їх дезінфекцію.
3. Обов’язково щоденно дотримуватись правил особистої гігієни.
4. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання. Для пиття і приготування їжі використовувати бутильовану питну воду або воду з централізованих джерел водопостачання.
5. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води; для миття посуду і рук використовувати тільки профільтровану і проварену воду.
6. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою; для споживання дітьми – обдати кип’ятком.
7. Перед приготуванням та вживанням їжі обов’язково мити руки з милом.
8. Обов’язково мити руки після відвідування туалету.
9. При виникненні захворювання на ротавірусний гастроентерит в сім’ї госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар для проведення відповідного лікування, не займатися самолікуванням.
10. Особи, які доглядають за хворим повинні часто мити руки, обробляти їх антисептичними засобами. Обробка рук 70% етиловим спиртом інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання.
11. Забруднені поверхні (в квартирі, дитячих колективах і т. д.) повинні піддаватися дезінфекції дезінфікуючими засобами, зареєстрованими в Україні.
12. З метою попередження таких випадків захворювання в сім’ї, колективі за особами, які контактували з хворим встановлюється медичне спостереження протягом 7 днів медпрацівниками ЛПЗ.
Пам’ятайте, що хворобу краще попередити ніж лікувати!
Галина ГЕРМАН,
лікар-епідеміолог Дрогобицького
міськрайонного
відділу «ДУ ЛОЛЦ МОЗУ»

Print PDF