Бориславська центральна база виробничого обслуговування ПАТ “Укрнафта” наразі одне з найпотужніших підприємств міста. Колектив чисельний, понад двісті працівників. А разом зі ще одним підрозділом, що перебуває у міста Долина, – понад триста осіб. Більш як три роки керує підприємством Кирило Крицун, – професіонал високого рівня, за плечима якого кілька років роботи у розвідувальному бурінні в Сибіру, а після цього багато років на різних посадах у штаті відомої американської компанії “Шлюмберже” – світового лідера розвідування та освоєння нафтових і газових покладів у кількох країнах Африки.

Його професіоналізм належно оцінено і зараз пана Кирила переведено до столиці на посаду операційного менеджера (виробничі послуги), що пов’язано із реструктуризацією ПАТ “Укрнафта”, і в той же час він виконує обов’язки начальника Бориславської центральної бази виробничого обслуговування. А наразі, до призначення нового керівника, на місці, в Бориславі, господарює головний інженер Анатолій Кавич. З ним і була наша розмова про нинішній день і перспективи Бориславської центральної бази виробничого обслуговування, про ті позитивні зміни, що відбулися на підприємстві за останній час.

– Пане Анатолію, щоб керувати таким потужним виробничим підрозділом, мабуть, недостатньо знань, потрібен ще й великий досвід. Скільки часу Ви працюєте вже на ЦБВО?

– Якщо в цілому, то з 1993 року. Правда, ще раніше, у вісімдесятих, два роки пропрацював тут слюсарем-ремонтником. Потім п’ять років роботи на РЕМА, що зараз теж є одним з найбільших підприємств міста. А далі повернувся знову на Центральну базу виробничого обслуговування. Можна сказати, перейшов всі щаблі: від роботи слюсаря до технолога, начальника технологічного відділу і, врешті, у 2006 році призначений головним інженером. Працював і навчався, закінчив механічний технікум, потім три роки – на вечірній формі навчання у Дрогобицькому політехнічному, а далі заочно закінчив Харківський політехнічний інститут. Що ж до Борислава, то тут народився, тут навчався у шостій школі, що в мікрорайоні Мразниця, тут розпочинав життєвий шлях. Тому всі проблеми і міста, і підприємства, на якому працюю вже стільки часу, для мене дуже близькі і зрозумілі.

– Якщо брати останні роки, то відчувається, що ПАТ “Укрнафта” почала приділяти нам набагато більше уваги. Постійно йде оновлення верстатного парку. А це обумовлює і підвищення якості та конкурентоздатності нашої продукції. На початку року ми запустили нову високочастотну індукційну установку для поверхневого гартування металу. Це дало можливість підвищити суттєво якість насосної штанги для нафтових качалок, що зараз може конкурувати з відомими світовими виробниками нафтового устаткування. Цього року вже отримали новий сучасний токарний верстат. А зараз очікуємо, це вже тривають тендерні процедури, на ще два токарні верстати, один фрезерний і установку плазмового різання з програмним управлінням. Це складний комплекс, що передбачає джерело плазми, систему програмного управління – своєрідний такий портал, можна вводити відповідні координати і за програмою будуть вирізані ті конфігурації, які задано. Що там казати, оновлення верстатного парку має велике значення. Адже до цього у нас найновішими були тільки два токарні верстати початку дев’яностих, а решта і взагалі випуску сімдесятих-вісімдесятих років. До речі, для цієї лінії СВЧ, яку встановили цього року, зараз самі доробляємо установку для автоматичного завантаження і розвантаження цієї лінії для гартування насосної штанги струмом високої частоти.. Ми прикинули, що набагато вигідніше, аніж ставити трьох людей, які будуть завантажувати і розвантажувати, зробити установку, що автоматизує цей процес.

– Так, звичайно, це й зрозуміло, адже у нас працюють справжні професіонали. Хіба що для пуско-налагоджувальних робіт запрошуємо фахівців від виробника, бо йдеться про подальше гарантійне обслуговування цього устаткування. Міг би назвати багато прізвищ, але не хочу, бо в нас усі хороші спеціалісти – тільки кращі і найкращі. Хоча, треба сказати, що, як і у всій країні, гостро постала проблема поповнення робітничих кадрів. Поки що даємо собі раду, але знайти заміну хорошому працівникові, який звільнився і поїхав працювати десь закордон, не так легко. Є у нас в місті професійний ліцей, там за нашим профілем готують електромонтерів і зварників, але теж з набором на робітничі професії не все добре. Цього року, наскільки чув, поєднали в одній групі електриків і зварників, бо не вдалося набрати дві окремих групи. Шкода, що молодь не дуже охоче обирає робітничі професії, хоча ці професії – токаря, фрезерувальника, зварника дуже ціняться в усьому світі. Це при тому, що і зарплати у нас непогані, і умови створені для нормальної роботи, але маємо те, що маємо.

– Якщо говорити про номенклатуру, то цей перелік дуже великий. Хоча основні вироби – насосні штанги для нафтових качалок, різні складові до них – конструкції, противаги, ключі для НГВУ, засувки, шарнірні коліна. Асортимент дуже великий, понад 800 найменувань тільки гумово-технічних виробів. У нас повний цикл виробництва – від сировини до готової деталі. Ми не тільки виготовляємо, але й ремонтуємо нафтопромислове обладнання. Звичайно, основні замовлення від підприємств “Укрнафти”, ми постійно завантажені. Але трохи робимо, так би мовити, на сторону, для інших замовників, це дає можливість заробляти додаткові кошти. А взагалі, певні позитивні результати від реструктуризації, що триває, ми відчуваємо. Це реальні речі. Оновлення обладнання, верстатного парку, конкретна допомога і підтримка у вирішенні всіх проблем, що інколи виникають. Тому з оптимізмом дивимося у майбутнє і певні, що наше підприємство – центральна база виробничого обслуговування як складова “Управління нафтопромислового сервісу” ПАТ “Укрнафта” має всі умови для подальшого розвитку і нарощування виробничих потужностей.

Розмову вів Ігор ЮРИНЕЦЬ