Усім відома істина, що ліс – це наче інша країна, де панують свої закони. Ще з сивої давнини, майже кожен ліс мав «особливих друзів» серед людей, які знали про нього усе й дбали за чистоту і порядок. Свої знання і вміння лісники передавали з покоління в покоління. У наш час професію лісника здобувають у спеціалізованих навчальних закладах, після закінчення яких люди працюють в конкретних лісових господарствах, які старанно опікуються довіреними їм чітко визначеними лісовими територіями.

Лісовим масивом у Бориславі, та й зрештою, у всьому Франковому краї, опікується Державне підприємство «Дрогобицьке лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. До складу підприємства входить 11 лісництв: Бориславське, Попелівське, Гаївське, Східницьке, Трускавецьке, Доброгостівське, Раневицьке, Нагуєвицьке, Лішнянське, Летнянське, Воля-Якубівське а також Нижній склад, Лісозавод і Транспортний цех. На цей час у тут працює 336 працівників. За результатами роботи у цьому році ДП «Дрогобицьке лісове господарство» сплатило до бюджету близько 22 мільйони 228 тисяч гривень обов’язкових платежів.

У структурі Дрогобицького лісового господарства Бориславський лісогосподарський комплекс має важливе значення. У Бориславський підрозділ Дрогобицького лісгоспу входять Бориславське та Попелівське лісництва, транспортний цех, нижній склад та Бориславський лісозавод. Загалом у виробничих підрозділах лісгоспу на території міста зайнято 94 висококваліфікованих працівників.
Виробничі традиції працівників Дрогобицького лісового господарства у Бориславі формувалися десятиліттями. Разом із розвитком науки і техніки змінювалися технології деревообробки, росла та модернізувалася виробнича база, яка знаходилася неподалік залізничної станції міста. На початках це був просто нижній склад Дрогобицького лісгоспу, куди звозили ліс-кругляк із лісових вирубок всіх лісництв. Згодом біля нижнього складу виросли виробничі корпуси лісозаводу, потім з’явився сувенірний цех, різьбярська продукція якого користувалася значним попитом далеко за межами України. Проте час та суспільно-історичні процеси кінця 90-х років внесли в роботу лісівників свої корективи. Сувенірне виробництво у Бориславі згорнули, а на території міста залишилися працювати нижній склад та лісозавод.

Незмінними для працівників Дрогобицького лісгоспу в Бориславі залишилися хіба що виробничі традиції. Саме тут працюють справжні професіонали, знавці своєї справи, спеціалісти високої кваліфікації.

Про сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку Бориславського лісогосподарського комплексу я вирішила поспілкуватись із начальником Бориславського лісозаводу Олександром Меленчуком, головним інженером ДП «Дрогобицький лісгосп» Мироном Маковецьким та начальником нижнього складу Іваном Матійцьом.

Як зауважили співрозмовники, роботи вистачає завжди, лише встигай робити. Особливо це стосується нижнього складу.

– Підприємство працює стабільно щодня, – розповів Мирослав Маковецький. – Ми відповідально займаємось веденням господарства – рубаємо ліс, який уже пора рубати, і там же за потреби садимо молоді дерева. Цьогоріч працівники ДП «Дрогобицький лісгосп» посадили в Бориславському лісомасиві 10 тисяч дерев, а в загальному по лісгоспі 500 тисяч саджанців. Також завозимо дрова твердих та хвойних порід, які вантажимо і відправляємо до замовників. Іншу продукцію ми стараємося завозити прямо з лісу споживачам. В цьому році будемо розвозити опалювальну деревину по школах міста та іншим підприємствам, з якими маємо відповідні договори.
За словами пана Мирона, сьогодні працівникам лісгоспів доводиться боротися з наслідками неправильного ведення господарства у минулому. Хоч важко, але дають собі із тим раду.

– Через те, що ліси вчасно не рубалися, зараз старі дерева почали ставати загрозою для людей, які приходять до лісу. Наша підкарпатська лісова зона є унікальна тим, що у ній можна створювати нові насадження не культурами, а рубками, тобто у вже пристигаючому лісі закладати майбутній ліс. Вирубуючи і забираючи старі дерева даємо можливість природно далі розвиватись молодому підросту. Але, знову ж таки, тут потрібен постійний догляд. Дерево є таким самим живим організмом як і людина, відповідно воно потребує особливого догляду. Через ті небезпечні ситуації з падаючими деревами нам було надано дозвіл вирубувати старі насадження. Проте ми відразу зіштовхнулися із проблемою. Перестиглий ліс нікого не цікавить. Лише одна фірма «Кроно-Україна», яка знаходиться у місті Брошневі Івано-Франківської області, купує такий ліс з гниллю та дуплами.

Начальник нижнього складу Іван Матійцьо продемонстрував зрізані дерева, які в діаметрі стовбура мають трохи більше метра, але дві третини або трухляві або взагалі зігнилі.

– Пошкоджені дерева часто вводять в оману працівників лісгоспу своїм зовнішнім виглядом, – розповідає пан Іван, – їх записують як ділову деревину, але поки їх не зрубали цього напевне знати не можна. Відтак такі дерева стають «сюрпризом» і йдуть лише на тріску та більше ні на що не годяться. З лісу їх ніхто не візьме. Тому, поки йде пошук споживачів, вони змушені «жити» на нижньому складі. Захисники природи та громадські активісти кричать на кожному кроці про вирубки лісу. Звісно подекуди вони праві, бо деревини на сьогодні використовується чимало. Причому ліс рубають не лише працівники Дрогобицького лісництва. Думаю, активістам вартувало б знати, що ліси Дрогобицького лісництва межують із лісовими масивами Галсільлісу, а також лісами, що належать громадам. Проте про догляд, облік деревини та вирубки цих площ ніхто не говорить. Всі чомусь кивають на лісгосп, хоч у нас уся зрубана деревина чіпується. Проте я хочу наголосити на іншому: хто відповість за незрубаний ліс, який зігнив. Маючи зв’язані руки численними інструкціями, у працівників Дрогобицького лісгоспу не завжди є можливість вчасно подбати про ліс, щоб уникнути подібних наслідків. Тому сьогодні мусимо докласти усіх зусиль, аби змінити ситуацію на краще.

До змін на краще слід віднести лісові аукціони, на яких ліс по секторах виставляється на продаж і таким чином клієнти з усієї України мають можливість отримати деревину для власних потреб без корупційної складової. Відтак лісгоспи заготовляють цю деревину, а покупці вивозять її в основному власним транспортом прямо із лісу.
– Люди часто не розуміють процесу ведення лісового господарства і починають блокувати машини, вчити, як правильно вести лісове господарство, – зазначив начальник нижнього складу, – Також часто чуємо, що зупинили вантажівку повну деревини без документів. Такими забудькуватими можуть бути лише приватні перевізники, яких найняли особи, що на аукціоні купили ліс. Нашим водіям ми щоразу перед виїздом готуємо рознарядку, диспетчери пишуть путівки, лісничий робить замовлення, яке реєструється в електронному обліку і відбивається товарна накладка, подібна до тих, які є у звичайних магазинах на товар. Та багато машин, які возять ліс, є приватними, їх наймають ті особи, які придбали ліс на аукціоні. Відтак вони мають повне право звернутися по допомогу з вивозу до нас, або найняти для того приватну фірму, тому в Бориславі та Східниці часто можна побачити машини з інших областей.
Як наголосив головний інженер ДП «Дрогобицьке лісове господарство» Мирон Маковецький робота у Бориславському лісокомплексі як і в усьому підприємстві ведеться потужна і, не зважаючи на наявні проблеми, підприємство в принципі твердо стоїть на ногах. Чималою проблемою для лісовиків стали прийняті Верховною Радою зміни до Податкового кодексу, що стосуються діяльності фермерських господарств, запроваджується земельний податок на лісові землі, які раніше в Україні ніколи не оподатковувались – держава оподатковувала лише нелісові землі. Податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати (був 1 платіж), тепер податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (стало 2 платежі, причому, порядку взаємозаліку не передбачено, тобто, наявне подвійне оподаткування). Зрозуміло, що все це позначиться, зокрема, на вартості деревини і не сприятиме розвитку галузі лісового господарства в Україні.
Іншим проблемним питанням є відсутність державного фінансування лісового господарства. Власних коштів, отриманих від реалізації робіт та послуг, лісгоспам не вистачає для впровадження природозабезпечуючих технологій та будівництва лісогосподарських доріг. На думку, працівників Бориславського лісокомплексу слід відновити бюджетне фінансування, зокрема, для ведення лісового і мисливського господарств, охорони і захисту лісів у лісовому фонді. На жаль, у новому проекті державного бюджету такого фінансування не виділено. А воно необхідне.

Ринкові умови господарювання вимагають від працівників лісового господарства працювати над зменшенням виробничих затрат. Саме із цією метою підприємство купило автомобіль «IVECO Stralis», яким тепер доставляють ліс-кругляк із місць вирубок, що знаходяться на території Дрогобицького, Турківського та Стрийського районів, на нижній склад у Бориславі. Економічний ефект від використання «фури» значний. Завдяки даній покупці вдалося створити два додаткові робочі місця.

Окрім цього, на нижньому складі нещодавно була придбана та встановлена нова стрічкова рама, призначена для розпилювання грубого, хворого та дуплового лісу з подальшою реалізацією на ТОВ «СВИСС КРОНО» у Брошнів.

Працівники Бориславського лісозаводу відповідально ставляться до праці Начальник Бориславського лісозаводу Олександр Меленчук зазначає, що якість є вихідним початком у будь-якій роботі – від матеріалів, обладнання та технологій до організації та управління. Кожен працівник заводу відповідально ставиться до праці. Керівництво підприємства ДП «Дрогобицьке лісове господарство» приділяє належну увагу питанням збереження життя і здоров’я працівників та дбає про добробут кожного з них. Середньомісячна заробітна плата на підприємстві за 2019 рік коливається в межах 10 тисяч гривень. Кожному працівнику гарантується безкоштовне харчування та повний соціальний пакет, чим може похвалитися у Бориславі мало яке виробництво.

Продукція Бориславського лісозаводу реалізовується на внутрішньому ринку. Основними споживачами продукції здебільшого є місцеві підприємства та установи: бельгійська сімейна фабрика «Белуко» купує дошку, КП «Бориславтеплоенерго», санаторії та школи є споживачами дров. До числа стратегічних клієнтів лісгоспу належить ТзОВ «СВІСС КРОНО» із Брошнева Івано-Франківської області, що входить до складу швейцарської групи SwissKronoGroup На сьогоднішній день ТзОВ «СВІСС КРОНО» є провідним виробником деревостружкових плит та інших продуктів на основі ДСП (ДСП ламіновані та стільниці) в Україні, а також єдиним на території країни виробником плит OSB.
За словами пана Олександра, працівники підприємства враховують інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, громаду та довкілля в усіх аспектах своєї діяльності.

– На жаль, про лісову галузь люди знають мало, тому інколи не можуть зорієнтуватися у потоці не завжди правдивої інформації, яку поширюють мас-медіа. Як наслідок – у громадськості сформувалася стереотипна думка, що лісівники тільки крадуть ліс. Але я впевнений і постійно на цьому наголошую, що понад дев’яносто відсотків працівників нашої системи – порядні люди, професіонали своєї справи, які щиро вболівають за галузь та навколишнє середовище, – підкреслив начальник Бориславського лісозаводу.
Працівники лісового господарства активно підтримують наших краян, які воюють із сепаратистами на Сході держави.
За період з з 2017 року ДП «Дрогобицький лісгосп» надав значну спонсорську допомогу паливними дровами громадським організаціям, учасникам АТО та родинам загиблих воїнів. Зокрема, у 2017 році обсяг благочинної допомоги складав 350,46 м. куб., у 2018 – 665, 4 м. куб., а за три квартали 2019 року громадським організаціям та неприбутковим установам, учасникам АТО та родинам загиблих воїнів виділено 310,78 м. кубічних паливної деревини. Активну участь підприємство взяло в будівництві фортифікаційних споруд у зоні проведення ООС на Сході України.

За цей рік ДП «Дрогобицьке лісове господарство» сплатило 22 млн. грн. податків до бюджету. З року в рік сума платежів зростає, і це при тому, що останні два роки обсяги заготівлі деревини зменшилися.
Попри всі негаразди, успіхів у наших лісівників багато. Напружена та наполеглива робота приносить свої результати. Звісно, прикро, що приходиться нести чималі збитки, але працівники лісового господарства Дрогобиччини дбають не тільки про прибутки, але й про завтрашній день нашого краю, про те, щоб зберегти і примножити ці справжні скарби Карпат для майбутніх поколінь.

Ольга МЕЛЬКО