Минулої п’ятниці головуючим суддею Бориславського міського суду Андрієм Слишем було ухвалено рішення, згідно якого приватне підприємство «Нафтовик Борислава» повинно виплатити колишньому редакторові газети Романові Івановичу Соловчуку 112 837 гривень 45 копійок компенсаційних втрат частини доходів у зв’язку із порушенням строків виплати заробітної плати при звільненні.

Фішка у тому, що у 2013 році редактор міської газети Борислава Соловчук Р. І. звільнив із посади редактора себе сам, своєю рукою написав наказ № 45 від 20 серпня 2013 року «Про звільнення Соловчука Р. І. від виконання обов’язків редактора народного часопису «Нафтовик Борислава» і водночас того ж таки 20 серпня наказом за № 46 призначив себе заступником редактора підприємства з правами тимчасово виконуючого обов’язки керівника. У цьому статусі Роман Іванович керував редакцією практично два тижні, до 6 вересня 2013 року, але зарплатні борги самому собі чомусь не виплатив.

Відразу після звільнення редактор Соловчук Р. І. подався до Бориславського міського суду з позовом про погашення заборгованої заробітної плати, яка, за його твердженням, утворилася через постійне недофінансуванням видання Бориславською міською радою.

Мушу відзначити, що фінансово-економічний стан підприємства на момент звільнення Соловчука Р. І. справді був катастрофічний. Станом на вересень 2013 року редакція боргувала ПриватБанку по овердрафту більше 13 тисяч гривень, що перевищувало місячний фонд заробітної плати. Ситуація ускладнювалася тим, що банківську позику необхідно було погасити у двотижневий термін. Окрім боргу по заробітній платі, що сягав 200 тис. грн., за редакцією рахувалося чимало господарських боргів, які коливалися у межах 1-2 тисяч гривень, а, для прикладу, експлуатаційний борг перед ЖЕК № 3 за обслуговування приміщення складав майже 6 тисяч грн. Усі ці борги створив колишній керівник КП «Редакція народного часопису «Нафтовик Борислава» Роман Іванович Соловчук, який керував підприємством більше 40 років.

Зарплатний борг колишньому редактору газети Соловчуку Р. І. у розмірі 139 тис. грн. за рішенням суду виплачував колектив із власних коштів уже після того, як міський голова Борислава Ігор Яворський уклав з колишнім редактором «Нафтовика Борислава» мирову угоду, а той написав розписку, що матеріальних претензій у частині виконання рішення суду по виплаті заробітної плати не має.

Проте наявність домовленостей між міським головою Борислава та письмова розписка не стала перешкодою для Соловчука, щоб знову звернутися до суду і зажадати від редакції компенсаційних виплат, включаючи виплати за вимушений прогул, у зв’язку із невчасною виплатою заробітної плати на суму 250 тис. грн. Ніхто не брав до уваги факт, що редакція «Нафтовика Борислава» за цей період пройшла процедуру роздержавлення і набула статусу приватного підприємства. Відтак зникла сама причина утворення зарплатного боргу колишнього редактора – колектив видання з вересня 2018 року позбавлений державної підтримки, а користується фінансовим ресурсом, який заробить сам за надання інформаційних послуг. Відповідно жодного стосунку до зарплатних боргів, створених самим Соловчуком за 40 років керівництва редакцією, колектив не має і мати не може, оскільки усі газетні борги згідно Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» Бориславська міська рада, як співзасновник видання, зобов’язана була погасити перед перетворенням коммунального підприємства у приватне. Проте сталося чомусь не так, як передбачено буквою Закону.

Цікавий факт. Під час слухання судової справи редакція подала зустрічний позов на суму 61 тис. грн. Це заробітна плата, яку отримав Соловчук двічі. Спочатку на картку ПриватБанку, а потім  за рішенням суду. Відтак у зустрічному позові колектив просив повернути незаконно виплачену зарплату. І хоч зустрічний позов був підкріплений банківськими виписками, а під час слухання справи сам Соловчук Р. І. підтвердив, що особисто отримав всю суму через банкомат, але суд у задоволенні зустрічного  позову редакції відмовив.

Чим керувався суд, звалюючи на плечі щойно утвореного приватного підприємства непідйомний тягар умовних боргів знахабнілого редактора у розмірі 112 тис. грн., зрозуміти складно. Очевидним наразі є те, що заручником ситуації став колектив газети, якого в один момент зробили без вини винуватим.