Рішення Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» про утворення у структурі товариства єдиного «Управління нафтопромислового сервісу» із адміністративним центром у м. Долина Івано-Франківської області викликало у Бориславі хвилю громадського невдоволення. Суть у тому, що вказане рішення передбачає втрату Бориславською центральною базою виробничого обслуговування статус відокремленого підприємства та перехід у адміністративне підпорядкування єдиного «Управління нафтопромислового сервісу», центральний офіс якого буде розміщений у м. Долина Іван-Франківської області.

Правління компанії стверджує, процес зміни організаційної структури «Укрнафти» не відобразиться на виробничій діяльності структурних підрозділів товариства на місцях, де будуть збережені робочі місця і, відповідно, заробітна плата працівників. Проте міська влада та громадськість Борислава не хоче миритися із відходом у підпорядкування м. Долини одного із найбільших бюджетонаповнюючих підприємств міста. Суть у тому, що згідно із українським податковим законодавством сплата податку з доходів фізичних осіб має здійснюватися за місцем реєстрації нового відокремленого сервісного підрозділу, який з метою поліпшення внутрішньої виробничої логістики бізнес-підрозділу ПАТ «Укрнафта» Захід буде утворений на базі Долинського тампонажного управління. Відтак після інтеграції БЦБВО до централізованої структури із адміністративним центром у м. Долині Івано-Франківської області бюджет Борислава може втратити значні фінансові надходження. Громадські активісти, говорячи про бюджетні втрати Борислава від переходу БЦБВО у підпорядкування Долини, оперують цифрами на рівні 40 % від усіх надходжень у бюджет міста. Нафтовики називають суми втрат значно скромніші – близько 4,6% від дохідної частини бюджету міста або 1,5 % від загального бюджету Борислава на 2018 рік.

Нафтовики стверджують, що реорганізація виробничих підрозділів ПАТ «Укрнафта» шляхом створенням окремих сервісних підрозділів є частиною процесу трансформації найбільшої нафтовидобувної компанії України, яка спрямована на побудову сучасної організаційної структури та ефективних управлінських процесів всередині компанії, що передбачає зміну не лише структури та управління, але й технологічну модернізацію новоутворених підрозділів, в тому й числі Бориславської бази виробничого обслуговування нафтовиків.

Однак структурна перебудова «Укрнафти» чомусь сприймається окремими політиками та громадськими активістами Борислава як прихована спроба нафтовидобувної компанії України згорнути виробничу діяльність на Бориславському нафтогазовому родовищі та залишити міську громаду Борислава віч-на-віч з проблемами, породженими довготривалим видобутком вуглеводнів на території міста. Таке трактування позиції «Укрнафти» щодо майбутнього Бориславського родовища, по меншій мірі сприймається нафтовиками із нерозумінням, адже сьогодні компанія у Західному регіоні проводить буріння тільки в Бориславі. Дивує також позиція громадських активістів, щодо втрати юридичної самостійності Бориславською Центральною базою виробничого обслуговування. Перехід БЦБВО у адміністративне підпорядкування єдиного «Управління нафтопромислового сервісу» із адміністративним центром у м. Долина Івано-Франківської обл. чомусь порівнюють із реорганізацією Бориславського УБР, хоч подібне порівняння, за твердженням нафтовиків, позбавлене логіки. У практиці роботи світових нафтовидобувних компаній буріння завжди було відокремлене від нафтовидобутку і вважалося окремим сервісом, який ніколи не входив у структуру нафтовидобувної компанії. Щось подібне відбувається із бурильниками у структурі ПАТ «Укрнафта», яка хоч і утримує в Прилуках власний бурильний підрозділ, проте усім зрозуміло, що буріння невдозі виокремиться в окремий сервіс, який надаватиме послуги компанії на договірних засадах.

Проблемами врегулювання взаємовідносин нафтовиків та міської громади Борислава сьогодні розглядається робочою групою, яка покликана напрацювати можливі вирішення питань подолання наслідків довготривалого нафтовидобутку на території м. Борислава. У склад групи увійшли представники ПАТ «Укрнафта», науковці та фахівці різних галузей, представник Народного депутата України Богдана Матківського, депутати Бориславської міської ради, представники Львівської облдержадміністрації, ветерани нафтової промисловості та представники громадськості міста Борислава. Для ефективної роботи було визначено чотири напрямки, над якими працюватимуть фахівці: екологія, фінансові питання, нафтовидобуток, інвестиції та інновації.

Поки члени робочої групи напрацьовують шляхи вирішення бориславських проблем, ми вирішили зупинитися більш детальніше на Бориславській Центральній базі виробничого обслуговування. Не будемо приховувати, що поштовхом для спілкування із директором БЦБВО Кирилом Крицуном став факт відсутності на акціях громадської непокори, що проходили в місті, працівників бази, інтереси яких, власне, і почали активно відстоювати громадські активісти.

– Пане Кириле, події в Бориславі склалися так, що громада міста активно захищає інтереси працівників БЦБВО? Чи не вважаєте Ви дивним, що на протесних акціях не має тих, кого, власне, захищають активісти – працівників бази? Чи не могли б Ви детальніше розповісти, що являє собою сьогодні Центральна база виробничого обслуговування ПАТ «Укрнафта» у Бориславі?

– Почну із другої частини: база – не зовсім правильна назва. Вірніше, ця назва дісталася нам із соціалістичної епохи. Очевидно, на той час виробничою базою підприємство назвали з певною метою, щоб можна було застосовувати нормативні акти з охороні праці та техніці безпеки до даного виробництва. Але точної інформації, на жаль, ми не маємо. БЦБВО – це не база, у звичному розумінні – зі складами, де розміщується готова продукція чи інші матеріали, необхідні для нафтовидобутку. Ми на відміну від традиційної бази проводимо повний цикл виготовлення нафтового обладнання – від сировини до готової деталі. По суті, БЦБВО – це завод із повним циклом металообробки, монтажними цехами, литвом та можливостями роботи із усіма матеріалами – сталлю, чавуном, кольоровими металами. Окрім того, ми маємо також ремонтні майстерні із ремонту електродвигунів, редукторів, і можемо як деталі випускати, так і ремонтувати те нафтообладнання, що вийшло із ладу. Наші виробничі можливості дозволяють не просто повністю виготовляти окремі деталі та механізми, але й складне нафтовидобувне обладнання. Тобто, якщо брати нафтову качалку, то цілком реально, що ми здатні виготовити цей складний нафтовидобувний механізм на своїх виробничих площах. Єдине, що ми сьогодні не виготовляємо, – це електродвигуни, хоч можемо їх ремонтувати. У сучасному розумінні Бориславська Центральна база виробничого обслуговування – це не база у класичному розумінні, а сучасний завод із сервісним центром, який спеціалізується на ремонті та виготовленні нафтового обладнання будь-якої складності. Є поламана деталь, існує два шляхи вирішення проблеми – відремонтувати або виготовити нову. Власне, цим займається БЦБВО. А щодо участі наших працівників у мітингах та акціях непокори, то, очевидно, це питання слід ставити громадським активістам. Як на мене, все виглядає дуже просто, коли працівники не вважають за потрібне долучатися до акцій протесту, то, очевидно, проблема не в людях, а швидше у самих акціях, їхній спрямованості. На мій погляд, бориславські активісти не зуміли переконати наших працівників, що у протесних акціях йдеться про інтереси всього колективу БЦБВО, а не окремих політичних груп і партій, тому ніхто із нафтовиків Борислава не підтримав їхній протест ні на віче, ні під час блокування дороги. Скажу, більше блокування вул. Богдана Хмельницького створило нам проблеми із доставкою металу. Я розумію, що людям потрібна дорога. Проте аж ніяк не поділяю їхніх методів, тим більше, як практикуючий водій, розумію, що проблема бориславських доріг не лежить у площині діяльності «Укрнафти».

– Думаю, Ви не будете заперечувати, що проблема реструктуризації таки існує. Чи не могли б Ви, як керівник підприємства, обгрунтувати доцільність переведення БЦБВО у підпорядкування «Управління нафтопромислового сервісу» із адміністративним центром у м. Долина?

– На мій погляд, існує проблема сплати податків, а не зміна підпорядкування чи втрата статусу окремої юридичної особи нашим підприємством. За підрахунками наших фінансистів, через інтеграцію БЦБВО до «Управління нафтопромислового сервісу» бюджет Борислава може втратити ПДФО в обсязі 5,4 млн. грн. на рік. Ця сума буде сплачуватись за місцем реєстрації головного офісу підприємства у м. Долина і становить приблизно 4,6% від дохідної частини бюджету міста (116,4 млн. грн.) або 1,5 % від загального бюджету Борислава на 2018 рік, який складає 350 млн. грн. Разом з тим інші підрозділи «Укрнафти» і надалі сплачуватимуть місцеві податки та платежі до бюджету Борислава. Мушу відзначити, що правління «Укрнафти» перед реалізацією проекту консолідації нафтосервісних підрозділів офіційно задекларувала, що з розумінням ставиться до бажання бориславської громади зберегти в себе доходи від ПДФО. Колектив БЦБВО підтримує офіційну позицію правління товариства щодо сплати податків за місцем фактичної діяльності підприємства. Проте чинне українське законодавство передбачає, що сплата ПДФО має відбуватись за місцем реєстрації нового відокремленого підрозділу. Щоб вирішити це питання і сплачувати ПДФО за місцем роботи працівників у бюджет м. Борислава, компанія запропонувала внести зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів. Вирішення даного питання належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Однак з незрозумілих причин ініціатива «Укрнафти» не знайшла належної підтримки у депутатів. Виглядає на те, що окремих депутатів Верховної Ради більше цікавлять політичні шоу, аніж наповнення бюджету міста Борислава.

– Правління «Укрнафти» стверджує, що у ході реструктуризації структурних підрозділів планується провести модернізацію виробничих потужностей у Бориславі. Наскільки актуальними для БЦБВО є питання модернізації виробництва та оновлення верстатного парку. Розкажіть, на якій технічній базі сьогодні працює виробництво.

– У це складно повірити, але на виробництві ми маємо кілька старих верстатів 1906, 1907, 1911 років. Це пароповітряні молоти для виготовлення штампів і відковки деякої продукції. Маємо на виробництві ще довбальний станок 1896 року випуску. Вони поступаються сучасним механізмам в затратності та продуктивності. Обслуговувати таку техніку надзвичайно складно, адже кожну деталь при ремонті треба виготовляти за окремим технічним замовленням. Ці верстати не є конкурентоспроможними із сучасною технікою, хоч і продовжують працювати завдяки шанобливому ставленню і високій культурі виробництва працівників нашого підприємства. Металообробна техніка на виробництві також стара – 60 – 80 років виготовлення. В основному це уніфіковані металообробні станки радянської епохи, які виготовлялись із розрахунком на тривалий термін експлуатації. Проте, беручи до уваги їх енергозатратність, вони уже фактично морально застаріли, не дивлячись на те, що весь верстатний парк підприємства знаходиться в хорошому стані. Ми якось порівнювали ці станки, що виготовляються дотепер у Болгарії, із німецькими верстатами. У болгарських за ці роки змінилася тільки електрична частина, проте ці зміни виявилися несуттєвими. Для прикладу, німецький металообробний станок суттєво легший, електродвигун у два-три економніший, а головне – він у порівнянні із болгарським у два з половиною рази продуктивніший. Тобто, економія від модернізації очевидна, адже десять станків радянського виробництва може замінити три-чотири німецькі верстати. Ми порівнювали закупівельні ціни на це обладнання, які пропонувалися на виставці в Києві. Верстат болгарського виробництва коштує в межах 20 – 23 тисяч доларів, а звичайний металообробний станок німецького виробництва коштує 26 тисяч доларів. Тобто при практично одній ціні продуктивність зростає в рази. Тому крок за кроком треба оновлювати верстатний парк, що і ми останнім часом робимо.

– Що вдалося зробити станом на сьогоднішній день?

– На даний момент нам вдалося купити нову високочастотну гартувальну машину для виготовлення штанг та поліпшення їх технічних характеристик, щоб наша продукція бориславського виробництва могла конкурувати на рівних з нафтовим обладнанням, виготовленим фірмами із світовими брендами. Завершили повну реставрацію одного металообробного станка, а також подали документи на проходження тендерних процедур для закупівлі для вирішення виробничих завдань іще одного сучасного верстата. В минулому році були закуплені стрічкові пили, а у виробничий підрозділ, розташований в Долині, – плазморіз. Ще раніше на виробництво було придбано сучасний зварювальний апарат відомого світового бренду. Одним словом, виробничі потужності Центральної бази виробничого обслуговування оновлюються, відтак будь-які розмови про згортання діяльності нафтовиків у Бориславі не мають реального підґрунтя.

– Наскільки модернізація виробництва вплине на якість Вашої продукції?

– Щоб не бути голослівним, скажу, що ми проводили дослідження якості штанги. Дійшли висновку, що парк штанг, які використовується НГВУ, пройшов, як мінімум, три термін. Тобто, штанга згідно нормативів Держстандарту, яким визначається допустимий термін експлуатації, відробила період, що втричі перевищує допустимий. В основному, нафтогазовидобувні управління використовують штангу бориславського виробництва. Хоч був короткий період часу, коли штанга закуповували в Росії та Китаї. Зрозуміло, що коли штанга відпрацювала експлуатаційний термін, вона починає рватися. Заміна було проведено десь на рівні 20 % від всього парку, відтак щоб стверджувати, що вона неякісна, то треба принаймні, щоб її оновлювали вчасно. Говорили, що на виготовлення штанги використовується неякісний метал. Почали розбиратися – з’ясувалося, що метал якісний. Порівняли з імпортними аналогами, і виявилося, що іноземний виробник використовує не стандартний метал, який значно дорожчий у порівнянні із металом, передбаченим стандартами, але у підсумку – продукція іменитого виробника є не кращою за штанги бориславського виробництва, а за деякими характеристиками штанги Бориславської ЦБВО навіть переважають іноземних виробників за якістю. Сьогодні наше підприємство виготовляє насосну нафтову штангу класу «Д». Це достатньо високоякісна продукція. Проте коли ми почнемо при виготовленні штанги застосовувати високочастотну гартувальну машину, якість підніметься до класу «Супер Д». Тобто штанга бориславського виробництва буде не просто хорошої, а дуже хорошої якості і зможе на рівних конкурувати із відомими світовими виробниками нафтового обладнання.

– Чи не могли б Ви розповісти про колектив БЦБВО?

– Штат бази налічує 345 працівників, із яких 110 працює в Долині і 245 у Бориславі. База розкидана: частина виробничих потужностей знаходиться в Долині, частина – в Бориславі. Колись у штаті БЦБВО було 700 працівників, а Долинське виробництво входило у структуру Бориславської бази, як цехи № 3 і № 4. Потім був період, коли Долинське виробництво віддали у підпорядкування УБРу, а, образно кажучи, возз’єднання сім’ї відбулося минулого року. Тобто після реструктуризації УБРу ми свої цехи в Долині змогли повернути назад. Воно, до певної міри, є логічним коли одне виробництво зводиться під одним куполом. Так простіше навести порядок безпосередньо на самому виробництві і налагодити взаємини із замовником, якими є нафтогазовидобувні управління «Укрнафти». У процесі виробництва у нас постійно виникають питання виготовлення деталей, які раніше не виготовлялася або уже зняті з виробництва. Конструкторський і технологічний відділи підприємства, власне, і займаються розробкою та технологією виробництва цих деталей чи обладнання. З останніх виробів нестандартного обладнання на виробництві у нас була У-подібна траверса для розвантаження труб із контейнерів. Затрати часу при розвантаженні труб із застосуванням цієї траверси зменшуються в 10 разів, а якщо брати до уваги, що на митниці йде погодинна оплата за розвантаження, то економія за розрахунками фінансистів тільки за одне розвантаження складає 50 тис. грн. Це суттєва сума для «Укрнафти». ЦБВО Борислава було виготовлено 6 У-подібних траверс і одну мають ще замовити. Відтак нескладно порахувати економічний ефект від впровадження цього нестандартного обладнання. Це продукція нова, яка ніколи ніким раніше не виготовлялася. Усі технічну документацію, включаючи сам процес виготовлення, було виконано працівниками БЦБВО. Високий професійний рівень кваліфікації наших працівників дозволяє організувати як будь-яке серійне виробництво, так і виробництво унікального нестандартного обладнання, яке існує в єдиному екземплярі і, відповідно, вартість виготовлення якого буде у рази вища, якщо воно буде виготовлене для «Укрнафти» іншим українським виробником чи іноземною фірмою. Окрім того, наше підприємство виконує важливу соціальну місію – забезпечує роботою майже три сотні бориславців, які отримують на БЦБВО достойну заробітну плату плюс гарантований соціальний пакет. Працівникам підприємства також виплачуються щорічно кошти на оздоровлення і кілька посадових окладів при виході на пенсію. Люди почувають себе впевнено і жодних причин для занепокоєння, що ЦБВО у Бориславі будуть закривати немає.

– Але тим часом розмови про те, що у Бориславі припиняє діяльність Центральна база виробничого обслуговування нафтовиків можна почути практично на кожному кроці. Наскільки можна бути впевненим у тому, що БЦБВО не піде шляхом реструктуризованого на початку 2000-х років Бориславського УБР та цілого ряду промислових підприємств міста, які занепали?

– Питання ліквідації БЦБВО не стоїть і не може стояти найближчих років з двадцять. Суть у тому, що в світі радянський стандарт ніде не використовувався і для того, щоб підтримувати виробництво, необхідно підтримувати нафтовидобувне обладнання у робочому стані, виготовляти запасні частини, виробництвом яких сьогодні ніхто не займається. Американці роблять все в дюймах і їхнє нафтовидобувне обладнання жодним чином не співвідноситься з нашим. Європейці хоч і працюють із нами в метричній системі, проте у технічному і технологічному плані суттєво випереджують українську нафтову галузь, тому вести мову про технічне і технологічне заміщення виробничого обладнання нафтовидобувної галузі обладнанням європейського виробництва сьогодні нереально. На українських родовищах нафтовидобувне обладнання настільки застаріло, що розраховувати на те, що хтось сьогодні візьметься за його обслуговування чи виготовлення запасних частин, не варто. Покладатися на дешевого китайського виробника також не можна, бо, якщо він і береться щось випускати, то йому цікаве масове виробництво. Працюючи на попередньому виробництві у Північній Африці, я доволі часто стикався з китайськими виробниками. У Китаї ми замовляли обладнання, і коли у нас виникло питання виготовлення невеликої та у технічному плані нескладної деталі умовною партією 100 одиниць, у відповідь почули: нема питань, але мінімальна партія повинна бути не менша 10 тис. шт. Я спробував сперечатися навколо кількості, проте у відповідь почув, що вони готові виготовити цю невелику партію у 100 штук, але ціна буде як за 10 тисяч, бо у них закладена ціна собівартості. БЦБВО сьогодні виготовляє унікальне нафтове обладнання для всіх структурних підрозділів «Укрнафти», і альтернативи цьому унікальному виробництву як в Україні, так і за її межами наразі немає. Тому усі чутки про припинення діяльності Центральної бази виробничого обслуговування у Бориславі є нічим іншим, як черговим інформаційним фейком, на поширенні якого окремі політичні сили напередодні чергових президентських і парламентських виборів намагаються напрацювати політичний капітал.

Розмову записав Петро МАГУР