У минулий четвер в міській раді відбулася прес-конференція, темою якої стало вирішення проблем впорядкування міського сміттєзвалища. Вів її міський голова Ігор Яворський. Участь у розмові взяли представники компанії зі Львова «ГрінЕра Україна», яка претендує на те, щоб взятися за наведення ладу на нашому сміттєвому полігоні. Компанія надає комплексні послуги європейського рівня зі збору, сортування, утилізації твердих побутових відходів, є лідером на цьому ринку послуг. Підприємство хоч і молоде, проте вже позитивно зарекомендувало себе конкретними справами, долучившись до вирішення донедавна дуже гострих «сміттєвих» проблем столиці Галичини, а справжньою візитною карточкою для нього стало вирішення проблем зі сміттєвим полігоном у райцентрі Миколаїв, де ситуація була дуже подібна до тієї, що маємо в Бориславі.

Як зазначив, відкриваючи зустріч, міський голова Ігор Яворський, проблема сміттєзвалища тягнеться вже багато років. На сьогоднішній день міська влада несе повну відповідальність за все, що там відбувається. Адже 26 квітня нарешті закінчився десятирічний термін оренди Цього об’єкту фірмою пана Василянського «Ком-Еко-Борислав», під час господарювання якої постійно виникали непорозуміння і претензії міської громади щодо неналежного виконання орендарем своїх зобов’язань, зокрема, ігнорування рішень міської ради про заборону завезення сміття з інших населених пунктів, порушення санітарних та екологічних вимог тощо.Вже 27 квітня цей об’єкт, за рішенням сесії міськради, повернувся у власність бориславської громади і переданий комунальному підприємству «Еко-місто». Та після господарювання попереднього орендаря міське сміттєзвалище є реально небезпечним і завдає великої шкоди довкіллю та людям, які проживають у безпосередній близькості. Тож потрібні негайні дії і вжиття оперативних заходів для його належного впорядкування Адже бездіяльність в цьому випадку тільки загострить проблему. При тому знаємо, що, на основі перевірки стану справ і роботи ще попереднього орендаря екологічною інспекцією, розглядається судовий позов за поданням екологічної інспекції у зв’язку з грубими порушеннями екологічного законодавства, в якому поставлено вимогу про закриття цього сміттєвого полігону. Тож, якщо не почнемо вживати термінових заходів, щоб усунути недоліки, то цей об’єкт буде закритий. Але закривати його слід у цивілізований спосіб, належно впорядкувавши, довівши до стану, який не буде завдавати шкоди ані природі, ані людям. Без вжиття термінових заходів продовжувати його експлуатацію ми не маємо права.

За впорядкування цього полігону може взятися компанія зі Львова «Грін-Ера Україна». Тому на цю зустріч запрошено представників компанії – одного із засновників Богдана Михалуся та Романа Іванціва, який займається правовим забезпеченням. Схожу проблему підприємство вже вирішувало на сміттєзвалищі райцентру Миколаїв. Тож «ГрінЕра Україна» вже має позитивний досвід і практику, доведені реальною справою.

При тому міський голова наголосив, що наразі ніяких попередніх рішень чи домовленостей немає, зараз все це на етапі обговорення. Мета: дійти до якогось більш-менш правильного рішення, як поступати в цій ситуації. Тож одна з пропозицій, яку запропонували запрошені гості, також розглядається і має місце на життя. Знайдемо кращу – будемо розглядати кращу. Якщо не знайдемо іншої, будемо думати, чи підходить нам на всі сто відсотків ця пропозиція.

КІЛЬКА СЛІВ ПРО КОМПАНІЮ

Богдан Михалусь, засновник компанії «Грін Ера». Народився у Львові. Відомий спортсмен. До початку дев’яностих жив у Львові. Потім переїхав до США. Здобув освіту. керував чотирма найбільшими полігонами ТПВ у штаті Джорджія. Громадянин Сполучених Штатів. Через двадцять років у 2016 повернувся до Львова і заснував компанію «ГрінЕра Україна» яка займається у Львові вивезенням і захороненням та переробкою сміття. Багато долучилася для вирішення проблеми зі збором сміття у Львові. Вдалося вирішити і проблему із сміттєзвалищем у Миколаєві. Реальні результати цієї роботи, що справді вражають, було демонстровано слайдами, на яких можна порівняти стан сміттєзвалища у Миколаєві до і після року роботи з його впорядкування компанією «Грін Ера».

– Це був цікавий досвід, – наголосив пан Богдан. – І якщо буде прийнято позитивне рішення, то цей досвід застосуємо і у вас, в Бориславі.

Детальніше про досвід роботи у Миколаєві розповів Роман Іванців.

– У Миколаєві при впорядкуванні сміттєзвалища приймали зовнішнє сміття і за рахунок цих коштів робили повний порядок на сміттєзвалищі, вирішувалися всі поточні питання. В Миколаєві довіра людей мала ключове значення. Там теж були сумніви, що, мовляв, говорять одне, а завезуть більше. Щоб розвіяти ці сумніви, було встановлено камери відеонагляду, виведеного на сайт міської ради в он-лайн режимі. І вдень, і вночі будь-хто міг перевірити: їдуть машини чи ні. Не потрібно було для цього стояти на смітнику чи біля смітника, щоб це контролювати. Ваги також були задіяні і контролювалася сама вага сміття, що завозиться. На самому сміттєзвалищі встановили сервер, який записував всі події за місячний термін. Тобто, можна було проконтролювати кожну машину, яка заїжджала на смітник. Відеокамери були виведені й на сам смітник, що дало можливість проконтролювати, чи працює техніка, чи ні. Окрім того, там були обладнані підземні регуляторні свердловини, освітлення, офіс і розписано всі заходи, які мають бути проведені. Ще хочу звернути увагу, що таке 120 тонн, багато чи мало. Люди через півроку робіт з впорядкування і при завезенні отих 120 тонн зовнішнього сміття справді дивувалися: куди ви поділи наше сміття? Тому що його обсяг візуально впав, за рахунок утрамбування і засипання грунтом. Ми звичайною легковою машиною могли їздити по цьому полігону. Що це означає? На сьогодні оте сміття, що на вашому полігоні, воно не трамбоване, рихле, і при трамбуванні обов’язково суттєво зменшиться за об’ємом. Єдине, що площа смітника у вас трохи розшириться, адже висота стіни на бориславському смітнику п’ятнадцять метрів і її потрібно розширити до стандартного куту нахилу. Рішення за вами. Це модель, яку можемо скопіювати з Миколаєва, або придумати іншу. Але проблема є і потрібно її терміново вирішувати.

До речі, там була ситуація аналогічна Бориславу. Екологічна інспекція теж видала припис про необхідність закриття сміттєзвалища через постійне недотримання екологічних норм і через те, що місто не могло запропонувати шляхів вирішення цієї проблеми. Сміття було накидано стільки, що навіть заїхати туди не було можливості. Але Миколаїв не мав куди дівати своє сміття і йшлося не про закриття того полігону, а про його впорядкування. Бо в бюджеті не було коштів, щоб платити за вивезення сміття в інше місто. І тому ми починали роботи з такою метою, щоб все там впорядкувати, сформувати, утрамбувати, накрити куполом. Чому стоїть питання накриття куполом.? Чому це настільки важливо? Бо коли дощ попадає на накриття, то він стікає в сторону, не потрапляє в саме сміття, не втягує токсини, стає менше значно інфільтрату. Друге – накрите сміття не видає стільки газу, смороду, в усьому світі це експлуатується саме так.

Хочу лише додати, що через рік ми передали повністю впорядковане сміттєзвалище місту. Буквально два дні назад керівники міста звернулися, щоб далі продовжити співпрацю. Якщо б у нас виникали якісь питання, непорозуміння, що ми щось погано зробили, то, думаю, вони б знов не зверталися…

Запитань від учасників цієї розмови, депутатів міськради, представників громадськості та громадських організацій було багато. На жаль, обсяг газети не дає можливості подати їх усі. Тож лише кілька найсуттєвіших.

Мирон Цайтлер, еколог, кандидат біологічних наук.

– Де ви плануєте брати субстрат, глину для перешарування? Борислав в цьому є унікальним, бо на так званих «висипах» ми маємо 300 тисяч кубометрів оцієї породи, що ідеально підходить для перешарування. Ця логістика є доволі дешевою і,можливо, здешевить і втілення проекту. Маємо і висипи біля базару. Це порода, яка просочена нафтою, деякими солями і все те теж потребує рекультивації. Тобто, ми можемо досягти подвійного екологічного ефекту: будемо завозити грунт з висипів для розшарування сміттєзвалища і водночас, вивільнятимемо ділянку в центрі міста від оцих відвалів.

Богдан Михалусь:

– Якраз міська влада нам показала оті висипи, з яких можна завозити матеріал для перешарування. Ми були на тих двох ділянках. Ділянка біля базару логістично більше підходить, перевізник, що подивився на дорогу до висипів, сказав, що там буде трудно, нема нормального під’їзду. Або одна ділянка, або інша. Бо біля базару проблемою є дерева, яких там дуже багато. І питання стоїть не тільки, щоб їх зрізати і забрати, а питання стоїть в корінь. Що робити з тим корінням. Коли везти на сміттєзвалище, то воно займе велику площу. На сьогодні це питання тільки розглядається, або одна ділянка, або друга.

Мирон Цайтлер:

– Ми сьогодні не згадали про те, що поряд зі сміттєзвалищем тече потік, який несе свої води в Тисьменицю. Однозначно, що цей потічок збирає всі інфільтрати.Чи маєте ви технологію збору інфільтрату і що ви з ним плануєте робити?

Роман Іванців:

– Наскільки я знаю, була розроблена концепція контролю інфільтрату чи то попередніми власниками ще в 2017 році. Найголовніше, щоб інфільтрат не стікав до річки, потічками, а збирався в одному місці. Коли він збирається в одному резервуарі, стоїть питання його вивезення на очисні споруди. Потрібно зробити повний аналіз, щоб подивитися, що в ньому є, щоб визначити, чи очисні споруди в Дрогобичі зможуть його приймати. Зрозуміло, тоді треба буде платити кошти і вивозити, так, як це робиться на сьогодні в Грибовичах. Там обладнано, так би мовити, трубопровід, яким частина інфільтрату викачується. Але більша частина інфільтрату йде шляхом зворотного осмосу, своєрідної системи очистки, що являє собою комплекс з низки попередніх фільтрів та напівпроникної мембрани. Основна мета полягає у продавлюванні води під високим тиском через напівпроникну мембрану з метою усунути з води розчинені речовини, органіку, колоїдні частки та бактерії. Як на мене,то найкраще інфільтрат вивозити на очисні споруди в Дрогобич.

Після цього звучало багато запитань від учасників цієї розмови (депутатів міськради Ігоря Сагана, Андрія Бігея, Богдана Городиського, Андрія Спаса, Віктора Руднєва, Степана Костя та інших). Наводимо тільки деякі запитання та відповіді.

– Який інтерес компанії, коли немає з цього аж таких прибутків, все ж зайнятися Бориславським сміттєзвалищем?

– Перше – навести порядок зі збором сміття хоча б на Львівщині.Велике значення має у цій справі довіра людей, її не так легко завоювати. І друге – спорудження регіонального сміттєвого полігону, над проєктом якого працюємо вже п’ять років. Це неможливо без довіри людей. Зараз, наприклад, якби десь поблизу Миколаєва віднайшлася ділянка необхідного розміру, то певен, що там велика частина громади ідею підтримала б, адже побачили і оцінили реальні результати нашої роботи. Тому хочемо позитивних прикладів більше. І у вас, і в Золочеві та Жидачеві, де теж іде мова про співпрацю на перспективу, хотілося б зробити все добре, щоб завоювати довіру людей. Тоді можна вирішувати і питання регіонального полігону, коли люди переконаються у якості робіт нашої кампанії.

До речі, жодного стосунку до Борислава проєкт регіонального полігону не має.

Так, при вашому позитивному рішенні, ми експлуатуватимемо сміттєзвалище два роки. А далі все залежить від вас, чи захочете подальшої співпраці, чи ні. Борислав для нас не стратегічний. Він не цікавить нас і з точки зору пошуку місця під регіональне сміттєзвалище. Навіть такий кластер як Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниця компанії нецікавий. Для спорудження регіонального полігону потрібно місце, виділення ділянки. І якщо, гіпотетично, в місті Бориславі стоїть питання завезення 120 тонн і це спричиняє спротив, при тому, що тут буквально завалений смітник,то недовіру людей можна зрозуміти. Чому люди не довіряють? Бо є багаторічний негативний досвід поводження зі сміттям і проблеми сміттєзвалища: все захаращено, воно смердить і т. д. Коли ж ми показали в Миколаєві приклад належного захоронення, де люди переконуються, що це все впорядковано, нічого не смердить і не горить, то у людей зміцнюється довіра. Коли крок за кроком показати людям, що можна з тим навести порядок, то міцніє довіра і з ними можна говорити про можливість виділення ділянок під полігон регіональний. Це для нас ключова ідея. А по Бориславі – два роки і ставимо крапку,так само, як у Миколаєві, де віддали місту впорядкований полігон, що не несе жодної шкоди і на тому припинили.

Депутат Андрій Бігей:

– Ми не заперечуємо, щоб ви прийшли, але спочатку покажіть свою роботу. За ці роботи місто проплатило б.

Ігор Яворський:

– Проблема в нас, а не в них. При обговоренні цього питання з депутатами, громадськими активістами була й така позиція, що мовляв це питання залишимо для наступної каденції. Це категорично неправильно, бо сміттєзвалище завдає шкоди щодня. Тому треба приймати рішення і виділяти якийсь фінансовий ресурс, щоб розрахуватися або за рахунок завезення сміття, або коштами з міського бюджету, але щоб ці роботи починати якнайшвидше. Можливо, цей варіант, який запропонував пан Андрій, буде компромісний. Починайте роботу, ми порадимося, яка цифра не є критичною для нас, щоб не вийшло так, щоб ми потім не змогли розрахуватися. Три – п’ять мільйонів – ми їх знайдемо. Ви приступайте,робіть. Можливо, тоді і ступінь довіри збільшиться. Але розпочинайте вже. В кожному випадку ми отримаємо вже об’єкт впорядкований. Бо зараз це навіть не сміттєзвалище, це смітник…

Але, на жаль, так нереально.

Як роз’яснив керівник «Грін-Ера Україна», якщо розглядати варіант, щоб оплатити компанії за рахунок коштів міського бюджету,то потрібно врахувати, що видатки по бюджету чітко регламентовані державою. Тож треба виготовити проєктну документацію. Якщо сума більше 50 тисяч гривень, потрібно провести тендер. А це згаяний час. І дотримуючись такої процедурності, раніше жовтня роботи не розпочнуться. В даному випадку можна обговорити і співставити всі пропозиції. Але якщо компанія вкладає свій якийсь ресурс, а зараз вільних коштів немає, це знає кожен бізнесмен, а місто буде думати, яким чином то відшкодувати, це знову ж потягнеться в часі. Тут треба враховувати і цю сторону. Адже не стоїть питання про благодійність, що хтось щось повинен Бориславу подарувати.Йдеться про реалістичність, щоб громада виходила не тільки зі своєї позиції, але й враховували інтереси компанії, навіть не обов’язково саме «Грін Ера Україна». Має бути комплексна угода, щоб компанія знала, для чого вона вкладає кошти…

Депутат Ігор Тарновецький запропонував, щобтермін співпраці на два роки розділити на більш короткі періоди, поквартально. Тобто, є виконана робота протягом трьох місяців і за ту роботу розраховуємося тим же сміттям. Якщо все добре, то переходимо до другого етапу. Знову на три місяці… Бо оті два роки – це теж жахає людей…

Роман Іванців:

– Дивіться, якщо врахувати встановлення ваги – чітко можна порахувати. Якщо відеонагляд – теж рахується. Але коли говорити про роботу на смітнику, то розуміємо, що тут спланувати дуже складно. Можна і так, щоб кожен день оцінювати не за результатом роботи, а за процесом.Це можливо. Та йдеться про розрахунок завезеним сміттям. Зробимо роботу за три місяці, наприклад,на два мільйони. Але в нас немає стільки сміття на цю суму, де його стільки взяти? Адже сміття продукується кожен день.

– Як проконтролювати, чи завезли 120 тонн, а чи набагато більше?

– Відеонагляд, виведений на сайт міської ради,зможе увімкнути будь-яка людина вдень чи вночі і подивитися: їздять чи не їздять машини.Знову ж, в угоді має бути чітко прописано і зобов’язання і штрафні санкції. Якщо завезли більше, то компанія заплатить стільки, що повторити не захоче. В розрізі місяця має бути завезений дуже конкретний об’єм сміття. І тут жодних проблем не повинно виникати.Якщо говорити про закриття сміттєзвалища, то для цього ви можете не докладати будь-яких зусиль. Буде припис екологічної інспекції і його закриють. Інша справа, в якому стані закривати. Зараз це величезна загроза для довкілля. Коли буде рішення суду за поданням екологічної інспекції до попереднього орендаря –«Ком-Еко» – його зобов’язані виконати. Але коли ми там почнемо роботу і екологи приїдуть знов і побачать, що наведено порядок,то тільки схвалять. Екологічна інспекція не зацікавлена в закритті…

Розмова чи то дискусія тривала вподовж трьох з половиною годин.

Врешті підсумував міський голова.

– Маємо розглянути всі варіанти. У нас кінцева мета – зробити об’єкт безпечним, щоб він не завдавав шкоди. Розглядаємо всі можливості. Якщо приходимо до висновку, що в нас є альтернатива краща, аніж розплатитися завезенням сміття, менш шкідлива або менш загрозлива, – розглядаємо. Це не питання. Єдине, що так, як зараз, бути не може. Проблему маємо вирішити. Якщо ми не на словах, а на ділі вболіваємо за місто і за його мешканців…

Підготував Ігор ЮРИНЕЦЬ