//ПИТАННЯ УПОРЯДКУВАННЯ МІСЬКОГО СМІТТЄЗВАЛИЩА ПОТРЕБУЄ ШИРОКОГО ОБГОВОРЕННЯ

ПИТАННЯ УПОРЯДКУВАННЯ МІСЬКОГО СМІТТЄЗВАЛИЩА ПОТРЕБУЄ ШИРОКОГО ОБГОВОРЕННЯ

За вирішення нелегкого завдання нещодавно взялась міська влада – здійснити практичні кроки для упорядкування міського сміттєзвалища. Протягом 10 років його долею опікувалось товариство з обмеженою відповідальністю «КОМ-ЕКО Борислав 2010». Однак 26 квітня завершилась дія договору щодо оренди земельної ділянки, на якій розміщене сміттєзвалище, цим підприємством. Як показала практика, ефективних господарів з «КОМ-ЕКО Борислав 2010» не вийшло. За часи їхньогогосподарювання на Бориславському сміттєзвалищі захоронення твердих побутових відходів проводилось без дотримання відповідних вимог і стандарів, що не найкращим чином вплинуло на екологічну ситуацію у місті. «Чому так відбувалося?» – питання складне і багатогранне. На сьогоднішній день полігоном для захоронення твердих побутових відходів опікується КП «Еко-місто», яке виявилося не готовим вирішувати проблеми міського смітника, які дісталися йому у спадок після десятирічного господарювання ТзОВ «Ком-Еко».

Але як би там не було, сміттєзвалище, яке знаходиться за 3 км від центру міста, потрібно впорядковувати відповідно до екологічних норм та стандартів. Коштів для цього у бюджеті міста немає.Відтак влада міста нафтовиків вимушена була шукати нестандартний вихід із ситуації, що склалася. Грубе порушення правил захоронення твердих побутових відходів загрожує накладенням санкцій з боку екологічної інспекції. Думаю, про наслідки закриття сміттєвого полігону посеред літа говорити не треба.

Джерелом фінансування проєкту стали кошти, які компанія отримувала за захоронення львівського сміття. Упродовж двох років «ГрінЕра» завозила на Миколаєвське сміттєзвалище львівське сміття, за рахунок чого були проведені усі необхідні роботи, щоб привести сміттєвий полігон у Миколаєві до екологічнох вимог і стандартів.

Проаналізувавши стан Бориславського сміттєзвалища, фахівці «ГрінЕри» оцінили першочергові природоохоронні заходи, які необхідно виконати на сміттєвому полігоні у Бориславі, у суму, що орієнтовно сягає 50 млн. грн. Основний обсяг робіт компанія береться виконати у стислі терміни – до вересня 2020 року. Розрахуватись за них місто нафтовиків зможе двома шляхами: власними або залученими коштами чи за рахунок коштів, які місто буде отримувати, давши дозвіл приймати на полігон сміття з інших міст – 120 тон щодня протягом двох років. Другий варіант розвитку, на думку міських керманичів, є найбільш прийнятним, оскільки не потребує залучення додаткових фінансових ресурсів, а дозволяє навести порядок на міському смітнику за рахунок раціонального використання його площі та правильного захоронення твердих побутових відходів.

Однак, беручи до уваги, що за цей термін на територію Борислава буде завезено зі Львова близько 86 тис. тонн сміття, таке рішення потребує громадських слухань та широкого обговорення. Для попереднього обговорення питання впорядкування міського сміттєзвалища 12 травня у залі засідань виконкому Бориславської міської ради була проведена зустріч, на яку були запрошені представники найближчого до сміттєзвалища мікрорайону Губичі. Зважаючи на карантин, на зібрання прийшло 10 осіб, які не тільки не висловили підтримку пропозиції влади, але і різко засудили завезення відходів з інших міст.

Проблемою збору та захоронення твердих побутових відходів мешканці мікрорайону Губичі переймаються найбільше через те, що міське сміттєзвалище знаходиться поблизу мікрорайону і його екологічні проблеми губичани відчувають на собі. Щоб зменшити кількість побутових відходів, що вивозяться на полігон, саме мешканці цього мікрорайону близько двох років тому взялися самотужки впроваджувати власний задум – роздільне сортування твердих побутових відходів. Так, завдяки перемозі на обласному конкурсі проєктів місцевого розвитку, громада цього мікрорайон закупила та встановила відповідні контейнери для сортування побутовогосміття,що дозволило в рази зменшити кількість сміття, покращити екологічну ситуацію в мікрорайоні та отримувати від цього певні кошти.

Контейнери для роздільного сортування твердих побутових відходів у мікрорайоні Губичі

Відтак, не має нічого дивного в тому, що громада мікрорайону Губичі виявилася найбільш стурбованою ситуацією, що почала розвиватися довкола міського сміттєзвалища.

За словами голови органу самоорганізації населення «Квартальний комітет «Губичі» Тараса Багрія, порядок на міському смітєзвалищі потрібно зробити давно, бо в такому вигляді, як є сьогодні, воно в подальшомуексплуатуватися не може. Питання лиш в тому, якими шляхом це буде зроблено.Однозначно губицьку громаду не влаштовує ідея завозити у Борислав сміття з інших міст. Адже місто нафтовиків уже має негативний досвід у цьому плані:

– Усі ми добре пам’ятаємо той час, коли на територію Борислава протягом цілого місяця привозили сміття зі Львова. Тоді по документах завозили одну кількість сміття, а по факту вона була в рази більша. Тож немає нічого дивного в тому, що у місті нафтовиків почався справжній сміттєвий колапс. Але тоді бориславська громада зуміла захистити місто, завдяки протестам місцевих мешканців, в яких активну участь приймали саме губичани. Депутатами Бориславської міської ради було прийнято рішення про заборону ввезення на територію Борислава твердих побутових відходів з інших населених пунктів. Таким чином вдалося запобігти збільшенню об’ємів твердих побутових відходів для захоронення на міському сміттєзвалищі, – наголошує пан Тарас. – Зараз Борислав знову може наступити на ті ж самі граблі, хоча наразі влада обіцяє, що кількість сміття, що завозитиметься на територію міста, буде контролюватися. Проте обіцяти можна багато… Проблема у тому, що ті обіцянки дуже швидко забуваються. Тому громада мікрорайону Губичі пропонує міській владі при перегляді міського бюджету передбачити 2% бюджетних надходжень на першочергові заходи для впорядкування сміттєзвалища, це близько 5-6 млн. грн.

Голова органу самоорганізації населення «Квартальний комітет «Губичі» переконаний: до побудови потужного регіонального сміттєзвалища чи сміттєпереробного заводу, або ж до винайдення іншого розумного способу захоронення сміття, Бориславський полігон захоронення твердих побутових відходів потрібно розвивати, а не торгувати ним.А разом з тим – і здоров’ям людей.

Тарас Багрій

Позицію пана Тараса поділяє також губицький активіст Віктор Сабат. На його переконання, на міському сміттєзвалищі давно слід навести порядок, але не у такий спосіб, як це планується робити. Адже мова йде про безпеку мешканців міста, а вона безцінна:

– Я десь можу зрозуміти позицію влади міста,яка шукає шляхи залучення коштів у міський бюджет, але в цьому випаду львівські підприємці просто роблять нам ведмежу послугу. Вони, можливо, інвестують свої кошти у бориславське сміттєзвалище, але хто заплатить за підірване здоров’я людей? Ви уявляєте, які тонни сміття вони хочуть завозити легально, та ще ту кількість, яку буде завезено нелегально.Місто просто перетвориться у помийну яму, а нам з вами ще жити в ньому треба, – зазначив громадський активіст. –Всі ми добре розуміємо, що живемо в непростий час. Пандемія коронавірусу добре вдарила по і без того крихкій економіці нашого міста. Та все ж міським керманичам слід знайти якийсь альтернативний шлях для залучення коштів на рекультивацію міського сміттєзвалища. Звісно, важко отак раптово вирішити проблему, яка створювалась десятки років, але і чужого сміття нам не потрібно. Відтак, людям у владних кабінетах слід зрозуміти одну просту річ: громаді міста нафтовиків не байдуже на екологічну ситуацію у рідному Бориславі,бо вони живуть у цьому місті і будуть відстоювати справедливість!

Не вважає правильним кроком завезення на територію міста твердих побутових відходів з інших населених пунктів депутат Бориславської міської ради, губичанин Руслан Зелінський:

– Я, як депутат, зобов’язаний виражати і захищати інтереси громади.Окрім цього, як корінний мешканець Губич,чудово розумію, наскільки рішуче налаштована громада. Проблема сміттєзвалища для нас не нова. Люди не хочуть перетворювати міське сміттєзвалище на регіональне. Ще у липні 2007р. громада в результаті чотирьохденної блокади не дозволила завозити до Борислава сміття з Дрогобича. Відчуваючи безпосередньо на собі шкідливий вплив газів, що випаровуються із смітника чи від продуктів горіння, люди переживають за своє здоров’я. Кінцева мета для всіх – закриття цього смітникаіз подальшою його рекультивацією. Ми розуміємо, що такий сценарій можливо реалізувати лише за умовстворення регіонального полігону ТПВ. Коли це станеться – важко сказати, але за цей час мешканці повинні бути певні, що можливості нашого міського сміттєзвалища не вичерпаються. Щодо моєї позиції: в березні 2017 року я разом з активістами громади приймав участь і в акції протесту проти завезення ТПВ зі Львова, і в нараді, щодо врегулювання питання ввезення ТПВ на міське сміттєзвалище, результат якої став основою для прийняття рішення сесії про заборону ввезення на територію м. Борислава ТПВ з інших населених пунктів, – наголосив пан Руслан.

Руслан Зелінський

Депутат Бориславської міської ради, відомий бориславський підприємець Ігор Михаць вважає, що ситуація, яка склалась довкола упорядкування міського сміттєзвалища та можливості завезення на територію Борислава сміття з інших міст, потребує широкого обговорення.

– Я повністю поділяю позиції близької для мене громади мікрорайону Губичі щодо того, що питання про ввезення на територію міста Борислава твердих побутових відходів з інших населених пунктів та подальшої долі міського сміттєзвалища має обов’язково підлягати широкому обговоренню за участю депутатського корпусу, представників обласної та місцевої влади, членів квартального комітету громади «Губичі», громадських активістів, а також журналістів. Без перебільшення, зараз вирішуються доленосні для Борислава і його мешканців речі: яким повітрям ми будемо дихати, по якій землі будемо ходити, яке місто ми залишимо у спадок майбутнім поколінням. А такі важливі питання в демократичному суспільстві влада не має морального права вирішувати тільки на свій розсуд, навіть в умовах карантину, – стверджує пан Ігор.

Як представник громади Губич у Бориславській міській раді, Ігор Михаць, повністю солідарний із позицією людей і вважає, що влада повинна знайти інший шлях вирішення проблеми рекультивації міського сміттєзвалища, який не передбачає ввезення сміття зі Львова чи інших населених пунктів:

– Проблема поводження з твердими побутовими відходами у Бориславі існує давно. Допоки у регіоні не створено сміттєперобного заводу, великого регіонального сміттєзвалища чи винайдений якийсь інший метод адекватного поводження зі сміттям, ми змушені думати, як привести до ладу міське сміттєзвалище. Звісно, завдання це надзвичайно складне.Особливо в сучасних умовах. Однак, ідея ввезення на територію міста Борислава твердих побутових відходів з інших населених пунктів громаді мікройонуГубичі здається дещо абсурдною. Я розділяю занепокоєння людей з приводу того, що не має гарантій того, що сміття буде завозитись в тій кількості, яка буде передбачена умовами договору. Вважаю, що владі слід мобілізувати зусилля на пошуки фінансів необхідних для упорядкування міського сміттєзвалища. Задача це важка, але, як каже народна мудрість, безвихідних ситуацій не буває, а знаходить лише той, хто шукає, – наголосив Ігор Михаць.

Ігор Михаць

Наразі єдності у питанні розв’язання проблем міського сміттєзвалища немає. Усі розуміють, що у такому стані сміттєвий полігон далі експлуатуватися не може, але ніхто не говорить, де взяти фінансовий ресурс у розмірі 50 млн. грн. для виконання необхідного обсягу робіт. Влада однозначно стверджує, щознайти таку суму в бюджеті міста нереально. Особливо зараз, після карантиннихобмежень. Громада мікрорайону Губич, як і усі бориславці, однозначно негативно ставляться до ідеї ввозити на територію Борислава тверді побутові відходи з інших населених пунктів. Люди вірять, що зуміють відстояти свою позицію і цього разу. Влада переконана, що зуміє переконати людей підтримати ідею впорядкування сміттєзвалища за рахунок додаткових об’ємів сміття, що буде ввозитися до Борислава. Чи вдасться знайти компроміс владі та громаді у цьому непростому для Борислава питанні побачимо найближчим часом.

Ольга МЕЛЬКО