//ІВАН СОРОКА: КП “ЕКО-МІСТО РОЗВИВАЄТЬСЯ І БУДЕ РОЗВИВАТИСЯ ДАЛІ. АДЖЕ НАША ПРАЦЯ ВКРАЙ НЕОБХІДНА ДЛЯ БОРИСЛАВСЬКОЇ ГРОМАДИ…”

ІВАН СОРОКА: КП “ЕКО-МІСТО РОЗВИВАЄТЬСЯ І БУДЕ РОЗВИВАТИСЯ ДАЛІ. АДЖЕ НАША ПРАЦЯ ВКРАЙ НЕОБХІДНА ДЛЯ БОРИСЛАВСЬКОЇ ГРОМАДИ…”

КП “Еко-місто”– одне з підприємств, робота якого завжди на видноті. Адже основний напрям – благоустрій міста: чистота вулиць і хідників, впорядкованість скверів, частковий поточний ремонт найбільш проблемних ділянок доріг та й багато чого іншого, що ніби й не входить до обов’язків цього комунального підприємства. Як працюється, які проблеми у роботі, що вже вдалося зробити, а що лише у планах, – про це і була наша розмова із керівником “Еко-міста” депутатом міської ради Іваном Сорокою, який очолив підприємство майже три роки тому.

– Пане Іване, чи не шкодуєте, що дали згоду очолити “Еко-місто”, адже це – маса проблем, робота, що не закінчується ніколи, а в результаті – одні оцінять, інші – ні, адже всім не можна вгодити?

– Спочатку трохи вагався, бо знав, що робота комунальників завжди викликає прискіпливу увагу наших мешканців, а заслужити їхнє схвалення не так легко, тож буде і добре слово, але ще більше  критичних закидів. Та потім увійшов в курс справи, тим більше, що відчув підтримку міського голови, міської ради. Тож почали працювати. Для міста, для нашої громади. Звичайно, є у нашій роботі плюси, є й якісь недоробки, всім не вгодиш. Я завжди казав і буду казати: треба починати із себе. А разом зробимо більше. В тому плані, що не потрібно сидіти, телефонувати  і чекати, коли хтось прийде і вирішить проблему за тебе, інколи треба вийти і просто самому взятися та зробити.

– Знаємо, що  на будь-якому підприємстві успіх залежить не тільки від керівника, але й від того, чи має він відповідну команду, людей , на яких може покластися і які готові працювати спільно у наперед визначеному напрямку.

– Коли очолив підприємство, то залишився той склад, який був і при попередньому керівникові. А це люди різні за віком, у кожного свій характер, свої амбіції. Не в усьому співпадало бачення нашої роботи. Але знайшли спільну мову. Люди, з якими працюємо, йдуть в ногу зі мною, підтримують, завжди готові щось підказати. Справді, є на кого покластися. От, Василь Миронович Савуляк, – він вже пенсіонер, але виконує свою роботу на всі сто відсотків. Вміє комунікувати з людьми, вміє знайти спільну мову, а найголовніше – має великий досвід і практику. Те саме молода майстрова Король Леся Ярославівна, що керує прибиранням вулиць бригадним методом, дуже відповідальна у всіх справах.  Великий досвід має і майстер  Катерина Миколаївна Дребот, яка працює в комунальній сфері вже понад тридцять років. Працюють вони спільно, “закривають” ті ділянки, де немає двірників і де треба навести порядок. На сьогодні всі штатні одиниці двірників зайняті і люди працюють справді на совість, що можна оцінити і по чистоті наших міських вулиць. Також хочу відзначити Любу Гнатівну Чаплю – нашого економіста, яка дуже професійно виконує свої обов’язки, так би мовити, людина на своєму місці. Звичайно, інколи є якісь дрібні непорозуміння, але це як і в кожному колективі, робочий процес…Показово, що ті, хто приходить до нас, залишаються вже надовго, хоча і зарплати невеликі. Та все – в порівнянні. Коли прийшов на підприємство, вони були ще нижчими. Зараз вдалося зарплатню трохи збільшити, звичайно, завдяки розумінню з боку міського голови, міської ради. А відповідно, немає такого, щоб наші працівники звільнялися, хоча робота не з легких у тій же дорожній бригаді, в двірників. Люди тримаються роботи.

– Що, на Вашу думку, найважливіше вдалося  зробити за час керівництва підприємством?

– Найважливіше, що люди в нас вчасно отримують заробітну плату. Це дуже суттєво. Якщо людина важко працює, а потім ще й думає, коли отримає платню за свою роботу і чи взагалі її отримає, то такі речі неприпустимі. Нехай зарплати у нас невеликі, але працівник має знати чітко, що такого числа буде аванс, а такого числа – зарплатня. Це моя принципова позиція як керівника. Основне для людей – фінансова винагорода. Нехай вона буде невеликою, але – вчасно. Такою є й позиція міського голови Ігоря Явворського, а від підтримки міської влади дуже багато залежить, адже ми комунальне підприємство. Наскільки знаю, раніше були протермінування із зарплатою і по кілька місяців. А ще  працювали й на 25 відсотків , 75 відсотків ставки. Згодьтеся, при наших зарплатах це неприпустимо. У нас зараз всі працівники на повних ставках, а тому й результат є, працюють з бажанням і повною віддачею.

– Основний напрям вашої роботи – благоустрій міста…

– Так. Поточний ремонт дорожнього покриття, тротуари, сквери, встановлення лавочок,  дорожня розмітка і дорожні знаки, прочищення ливневих каналізацій та й багато іншого. У нашому підпорядкуванні і кладовища, де нарешті навели порядок, хоча це було дуже нелегко. Ми зробили повний перепис усіх захоронень на всіх кладовищах міста. Це дуже потрібно, бо часто звертаються люди, що довгий час працювали десь за кордоном, і відшукують могили своїх родичів. Всі старі кладовища у нас закриті, там можливі тільки родинні підпоховання. А на новому міському кладовищі зроблено багато. Періодично, бригадним методом  викошуємо трави, там є вода весь час у великому бакові, встановлено нові туалети. Замінили старий дерев’яний хрест, що був поставлений ще тридцять років тому. Багато робимо і по мікрорайонах міста. От зараз самі монтуємо і встановлюємо столи для настільного тенісу. Працюємо над відновленням пішохідного містка по вул. Володимира Великого. Встановлюємо нові металеві перила, все забетонували, щоб було максимально зручно для пішоходів.  Що там казати, спектр робіт дуже широкий…

– Але все це, мабуть, потребує належної матеріальної бази…

– Звичайно, треба мати що робити, але й чим робити. У нас є дуже гарний механік Степан Марич., – молодший років на п’ять від мене. Раніше техніка у нас була в дуже занедбаному стані, практично, її не було: один трактор і УАЗ, що вже розвалювався. Нам вдалося відновити важку техніку – Т-150 для снігоприбирання, купити нову одиницю МТЗ-82, купили новий прицеп, що збирає дорожній змет сміття по місту. Також відремонтували сміттєвоз, піскорискидувач, водовозку. Зараз є розуміння і можливо ми візьмемо в лізинг новий КРАЗ, який взимку буде робити порядок на дорозі, там є солерозкидач, і відвал спереду, а в літній період можна возити пісок, щебінь, тобто, простоювати він не буде. Співпрацюємо в цьому напрямку з Укргазбанком, який вивчає наші можливості щодо сплати, фінансову спроможність підприємства, і сподіваємося, що ця техніка в скорому часі запрацює на вулицях міста. Тут маємо підтримку і депутатського корпусу, і міського голови. Зараз виконуємо багато робіт по місту, про які  раніше не було й мови. Це теж прийшло не відразу. Але з часом  навчились і зварювати, і  майструвати лавочки, і класти бруківку та плитку. Тепер все це вже не проблема. Нашу роботу можна побачити в скверику і на Данила Галицького, і на перехресті вул. Ірини Сеник та Дрогобицької, і в скверику біля стоматполіклініки  на вул Коваліва. Такий же скверик ми зробили і по вул. Куліша, адже там і хворі лежать, терапевтичне відділення. Зараз пацієнти можуть вийти і подихати свіжим повітрям, присісти на одну з лавочок, які там встановлено. Цю ідею підтримав наш міський голова, адже  дуже важливо, щоб людям було комфортно. Там зараз будемо завершувати роботи, заасфальтуємо, все доведемо до ладу.

– Я знаю, що і ота  мальовнича писанка, встановлена на центральній площі на Великдень, теж робота “Еко-міста”….

– Ми це не дуже афішували. Але справді, ідея була наша. Хотілося навіть у цій тривожній ситуації, що маємо з коронавірусом,  подарувати мешканцям міста ковточок якогось позитиву. До речі,  у Львові така інсталяція була висотою 4 метри 20 см, а ми зробили на 5 метрів 70 сантиметрнів, тобто, набагато вищу і мабуть, найвищу в Україні. Все своїми руками: нарубали лози в районі колишнього “Галлаку”, зварили структуру, і прикрасили центральну площу. Як кажуть, очам страшно, а руки роблять. А до Дня Конституції України теж встановили на площі  ще одну інсталяцію, і приємно, що мешканці  цю нашу роботу оцінили позитивно, було багато гарних відгуків. Щось цікаве плануємо створити і до Дня Незалежності, але що саме – наразі не буду говорити, нехай це буде сюрпризом. Головне, що ці роботи не є затратними. Наприклад, та ж інсталяція до Конституції України в часі склала десь два робочих дні.

– Я так зрозумів, що всі ці речі неможливі без підтримки з боку керівництва міста. Чи є налагоджена така співпраця?

– Звичайно. Щоранку я доповідаю міському голові, що робиться і яка ситуація на підприємстві. Що плануємо зробити, над чим думаємо працювати цього дня. Плани узгоджуються, десь коректуються. А далі – робота. Наскільки вона результативна, бориславці можуть оцінити самі. І, до речі, оцінюють, здебільш дуже позитивно. Коли виїжджаю по об’єктах – часто підходять зовсім незнайомі люди, дякують. Адже розуміють, що праця наша дуже нелегка. Це і є стимулом у роботі. Після цього хочеться працювати і зробити ще більше  Хоча, на жаль, бувають і упереджені дописи в Інтернеті завжди незадоволених, такі люди також є. На жаль.

А коли говорити про перспективу, як Ви її бачити для КП “Еко-місто”?

– Знаєте, найважливіше для нас належна матеріально-технічна база. Нам не потрібно ні комфортніших кабінетів, чи якихось визначних умов. Все менше-більш нормально. А от щодо приміщень для техніки, щоб вона не мокла під дощами та снігом, для наших майстерень, адже і зварювальні, і фарбувальні, і всі інші роботи – все в одному тісненькому приміщенні. Це складно. Тому єдине прохання, щоб вирішити оцю проблему. Не треба нам ні кабінетів комфортніших, жодних інших вигод. Потрібно роздягальні для працівників, кімнату для майстрів і виробничі приміщення: гаражі, майстерні, щоб люди мали умови для нормальної роботи. Це справді важливо, бо підприємство розвивається і буде розвиватися далі, адже наша праця вкрай необхідна для нашого міста, для бориславської громади.

Підготував Ігор ЮРИНЕЦЬ.

На знімку:директор КП “Еко-місто” Іван Сорока з працівниками підприємства Олегом Свірком, Тарасом Пігуром та Петром Моцкусом.