Те, що нині відбувається в Білорусі, ще довго вивчатимуть історики, як нове і нещодавно ще зовсім неймовірне явище

Так, до Білорусі були революції Арабської весни, дуже на неї схожі, потім Вірменська революція 2018 року, їй уже майже подібна. Але саме Білоруська революція дає приклад чистого типу повстання мас культурного народу проти жорсткої авторитарної диктатури в епоху інтернету.

Епоха інтернету тут ключовий момент. Саме інтернет дозволяє самоорганізуватися народу без харизматичних вождів, без оволодіння поштою і телеграфом, телецентрами і друкарнями газет. Вся ця абетка революції XIX-XX століть тепер стала надбанням минулого. І виступ революціонізованих військ, як було на Сенатській площі або під час Першого польського повстання, або навіть у 1905-1917, тепер не потрібен.

Раніше — революційна сила проти влади в кращому випадку за співчуття народу, а іноді й без нього (жовтневий переворот 1917) — досить його байдужості. Тепер — виступ більшої частини народу — беззбройного, налаштованого на ненасильницький протест. Раніше не було засобів мобілізувати такий протест. Тепер такий засіб є — це горизонтальна комунікація інтернету. Революцію в Білорусі здійснює NEXTA і дружні чати. Необхідна умова такої революції нового типу — сильне обурення всього народу на владу, що втратила популярність і не бажає йти по-доброму.

Якщо значна частина народу задоволена владою, революція нового типу відбутися не зможе. Влада тими ж способами мобілізує своїх прихильників. Тому влада конфесійної, племінної або етнічної меншини над більшістю має великий запас міцності. Але там, де влада претендує на те, що представляє все суспільство, вона тепер вкрай вразлива. Все суспільство легко може організуватися проти «своєї» влади, якщо перестає вважати її своєю. І саме це відбувається зараз в Білорусі.

Диктатор знехтував Конституцією, править вже 26-й рік, народ втомився і не почувається щасливим, у порівнянні з сусідніми народами Польщі, Литви, Латвії. Знову ж, інтернет, навіть без подорожей, робить ці сусідні країни добре відомими, а ще є й міцні прикордонні зв’язки. Начебто на боці диктатора силові структури. Але вони — ті ж білоруси, які користуються тим же інтернетом, живуть серед інших білорусів. Будь-яка анонімність, яка раніше була при перекиданні військ з одного округу в інший, тепер неможлива, особливо в маленькій країні.

Мирний масовий спротив має величезний силовий потенціал

У відповідь на звірства міліції в інтернеті починають публікувати всі особисті дані міліціонерів. І нехай вони потім доводять сусідам, а їхні діти, сусідам по парті в школі, що особисто вони нікого не хапали і не били… В епоху інтернету такий моральний тиск в однорідному суспільстві швидко стає нестерпним.

Звичайно, є особисто віддані диктатору люди — хто за гроші, хто в надії на владу. Але таких завжди мало при тиранічному режимі. І ці люди легко змітаються масовим протестом за деморалізованих силових структурах.

Революції нового типу не відбуваються в один день-ніч. Моральний тиск зростає поступово. Залякування, терор влади, дуже ефективний в роз’єднаному суспільстві людей — картоплин в мішку, абсолютно провалений в суспільстві, об’єднаному інтернетом, де жорстокості можуть призвести не до залякування, а до посилення та згуртування народу.

Мирний масовий спротив має величезний силовий потенціал. Якщо навіть у диктатора не нерви, а залізні канати, не совість, а звіриний інстинкт влади за всяку ціну, то через деякий час він виявляє, що спиратися йому майже ні на кого, і навіть найближчі соратники вже поволі підшукують йому заміну, щоб вижити самим перед обличчям бунтівних громадян.

Звичайно, громадяни можуть втомитися щонеділі виходити на мітинг, але навіть залишаючись вдома вони не перестають ненавидіти тирана і не стають більш лояльними до нього. А активна меншість продовжує виходити на вулицю і поширювати в інтернеті все нові й нові зубодробильні факти. І нарив зріє знову.

І в якийсь новий гострий момент там, де в кращому випадку виходило сто тисяч, тепер місто заповнить мільйон обурених громадян. І так мирний протест переможе безповоротно.

У сучасному світі, в розвиненій однорідній країні, режим, розраховуючи лише на брехню, силу і жорстокість, приречений. Режим Лукашенка приречений безумовно, в найближчій перспективі приречений і режим Путіна, і режим старця Назарбаєва. Нині, коли Путін дав Лукашенку мільярд доларів, а той продовжує бити своїх громадян, Путін став співучасником білоруського тирана, що політично вмирає. І це суттєво прискорює падіння обох.

Всесвітньо-історичне значення Білоруської революції — тема майбутніх докторських дисертацій. На її досвіді народи будуть вчитися в багатьох країнах звільнятися від тиранів без пролиття великої крові, спираючись не на військову змову, а на сучасні технології. А самі правителі, схильні до тиранії, зрозуміють, що старі вождистські режими — це не для них, це історія, яка в нових обставинах не буде відтворюватися, хіба що ненадовго і як фарс, нехай і з жорстокими обертонами.

І нам, простим громадянам, і їм, любителям попанувати вволю, треба звикати жити в суспільстві, де всі про всіх знають все і легко можуть встановлювати зв’язки і домовлятися, не вдаючись до послуг влади.

Це і є нові обставини майбутнього, яке вже починається на вулицях білоруських міст.

Із матеріалів сайту nv.ua