Минулої середи після тривалої перерви гостинно відчинала двері «Гуртівня будівельних матеріалів» по вул. С. Петлюри. Причиною тривалої перерви у роботі гуртівні стала нищівна пожежа, яка охопила торговий заклад своїми страшними обіймами у ніч на 12 листопада.

Для багатьох мешканців Борислава пожежа в одному із найбільш популярних магазинів міста стала своєрідним шоком, адже власники цього торговельного закладу брати-підприємці Микола та Роман Ковалики знані  у місті люди, активні учасники Революції Гідності, волонтери-благочинці, які упродовж багатьох років поспіль підтримують українських військових, що відстоюють незалежність Української держави проти зазіхань московської влади.

Язики полум’я здіймалися у небо усю ніч. На ранок, коли почало сіріти,  а на згарищі разом із залишками товару дотлівали результати багаторічної праці, описати морально-психологічний стан братів, які вклали у гуртівню не тільки зароблені важкою працею по закордоннях гроші, але й часточку своєї душі, складно. Старший із братів – Микола – не приховує. Це був шок, розпач, тривога. Якийсь внутрішній страх та невизначеність. Що робити? Куди рухатися? Чи вистачить сил та коштів, щоб відновити  знищене вогнем приміщення.

Проте з першими променями сонця на місце пожежі почали з’їжджатися люди. Їх було настільки багато, що територія навколо гуртівні у буквальному розумінні слова була заставлена такою кількістю машин, що декому довелося йти хвилин 10 -15 пішки, щоб дістати згарища. Кожен, хто приходив, пропонував допомогу. Хто віз надзвичайникам та людям, що усю ніч приборкували полум’я, чай, хто бутерброди, а дехто відразу приїхав з власним інструментом, щоб допомогти розбирати на згарищі завали. Допомога, як кажуть брати Ковалики, була настільки масовою, що приміщення та територію вдалося очистити від залишків пожежі за два дні.

– Ми розуміли, – говорить Микола Ковалик, – що гуртівня – комерційна структура, і у перші години після пожежі десь не могли повірити, що наша біда стала близькою для багатьох людей. Про таку підтримку та допомогу ми і подумати не могли. Бували дні, коли на згарищі працювало більше 80 чоловік. Це люди, яких ми практично не знаємо і не просили про допомогу. Вони приходили самі. Працювали добровільно, щоб допомогти нам подолати наслідки пожежі. Саме завдяки цій підтримці нам вдалося так швидко відновити роботу.

За твердженням пана Миколи, одним із перших, хто відгукнувся на нашу біду, був міський голова Борислава Ігор Яворський, який зателефонував ще під час гасіння пожежі та поцікавився, чим у цій ситуації нам може допомогти місто.

Особливої подяки, на переконання братів Коваликів, заслуговує начальник СДПЧ №6 ДСНС у Львівській області полковник цивільного захисту Олег Кобилецький, який вміло скоординував дії пожежних екіпажів надзвичайників, що приїхали із Дрогобича, Трускавця та Східниці. Саме професійні, виважені дії командира бориславських надзвичайників Олега Кобилецького дозволили швидко локалізувати пожежу та врятувати будівлю торгової зали від повного знищення.

Велике дякую брати Ковалики адресують також усім небайдужим мешканцям Борислава, які долучилися до відновлення роботи гуртівні після пожежі: міській владі, сусідам, релігійним громадам,які долучилися як молитвами,так і фізичною працею, нафтовикам та просто звичайним мешканцям міста, які сприйняли їхню біду, як свою власну, та надали посильну допомогу, що дозволило відновити роботу гуртівні у стислі терміни.

Окрема подяка підприємцям, які допомогли приміщеннями для зберігання товару, технікою, матеріалами – деревом, плитами, цеглою. Тим, хто готував їжу та годував людей в перші дні та впродовж всього періоду, а також тим, що допомагали координувати та організовувати людей, надавали фахові поради та підтримку.

Зараз, після півторамісячної напруженої роботи, – зауважив у розмові Роман Ковалик, –  складно когось виокремити. Люди допомагали настільки щиро і активно, що є певний острах, щоб, не Дай Боже, когось не забути. Усі працювали вмотивовано та самовіддано. Ніхто нікого не просив і не контролював. Завдяки оцій безкорисливій допомозі у стислі терміни вдалося виконати обсяги робіт, на які, здавалося, потрібно затратити щонайменше пів року. Саме безкорислива та самовіддана праця багатьох людей дозволила відновити роботу гуртівні після нищівної пожежі за півтора місяця.

Людська небайдужість у черговий раз продемонструвала, що в Україні вміють гуртуватися і приходити на допомогу в тяжкі хвилини. Хотілося, щоб таке єднання відбувалося не тільки в складні моменти.

Брати Ковалики розуміють, що співучасть громади покладає на них моральний обов’язок бути кращими, пропонувати широкий асортимент товару за помірними цінами, підняти якісний рівень обслуговування людей, які у черговий раз своїми діями підтвердили, що чужої біди не буває. Цю загальнолюдську істину добре розуміють бориславці. А ще у Бориславі знають, коли розділити біду на всіх, то з нею не так вже й складно впоратися.

Петро МАГУР