Цьогорічний народно-пісенний фестиваль «Східницьке літо», у рамках якого відбуваються усі важливі події у житті курортного селища впродовж всього відпочинкового сезону і завершувався великим гала-концертом на День Незалежності України несподівано отримав продовження. Відтепер фестиваль буде завершуватися 27 вересня у Міжнародний день туризму, який відзначатиметься у Східниці щорічно.

Як зазначив селищний голова Східниці Іван Піляк, туризм є однією з основних галузей життя курорту, відтак цілком логічно, що селище вирішило відзначати Всесвітній день туризму на офіційному рівні. Це сприятиме подальшій популяризації Східниці не лише як бальнеологічного курорту з унікальними лікувальними можливостями, але робить курорт одним із центрів розвитку туризму у Західному регіоні України, що має унікальні рекреаційні можливості і цікаву історію та здатен забезпечити цікаве та змістовне дозвілля прихильникам активного відпочинку.

День туризму у Східниці був цікавим та насичений різними заходами. Найперше, для усіх охочих глибше познайомитися з історією селища були відкриті музеї «Народного побуту», який діє при східницькій школі, та «Першовідкривача східницьких мінеральних джерел Омеляна Стоцького», що знаходиться на території санаторію «Карпати». В обох музейних закладах для відвідувачів були відкриті двері та проводилися безкоштовні екскурсії вчителем ЗОШ № 2 Надією Федишин і дочкою першовідкривача східницьких мінеральних джерел Ганною Стоцькою.

Вперше під час святкування Міжнародного дня туризму в Східниці було проведено пішу екскурсію селищем під назвою «Стежками історії». Розробив цей цікавий маршрут східницький історик та краєзнавець Василь Менько, який, власне, і провів цим маршрутом перших екскурсантів.

Розпочинався піший туристичний маршрут «Стежками історії» біля Східницької селищної ради на площі Порозуміння. Саме там слухачі довідались про те, що найдавніше минуле населення Карпат, в тому числі і Східниці, є однією з маловивчених сторінок в історії України. Найдавніші сліди перебування первісної людини на Львівщині виявив професор О. Черниш саме біля Східниці. Відпочиваючи тут, вчений біля пансіонату «Гуцулка» зібрав унікальну колекцію ручних рубил епохи пітекантропів, вік цих яких сягає 800 тисяч років.

Продовжуючи розповідь, екскурсовод зазначив, що згідно з легенд, сьогоднішня Східниця бере початок з поселення Золота Баня, яке отримало назву від солеварні, що тут розташовувалася здавна. Селяни добували з-під землі ропу, з якої випаровували сіль. У солеварнях збиралась вода, яка з часом набула золотистого відтінку через те, що в ній було чимало заліза. Така солеварня, наповнена водою, виблискувала золотом на сонці. Інша легенда розповідає, що тут видобували парафін, що теж блистів на сонці, наче золото.

Після нападів у ХІІІ ст. монгольських орд на Прикарпаття Золота Баня була спустошена. Частина мешканців втекла в ліси. Через деякий час на місці спаленого поселення почали збиратись люди, які почали сходитись на місце, де стояла спалена церква. Нове поселення почали називати Східницею.

Існує також наукова думка, що назва селища започаткована від назви річки Східничанки. Як відомо назви річок є набагато старші від поселень. А наші предки селились біля водних шляхів.

Далі екскурсійна група пройшла до скульптури ведмедя авторства В. Заляска, біля якої було закцентовано увагу на тому, що в VІІ – ІХ ст. терени сучасної Східниці, за припущенням вчених, входили до складу одного з білохорватських племен, а в часи існування Галицько-Волинського князівства – до Тустанської волості. Центром якої була фортеця «Тустань».

Перша писемна згадка про Східницю датується 6 листопада 1515 року. (В документі вказано, що Станіслав Рашко від себе та від імені брата Миколая підтверджує привілей, наданий раніше своєму слузі Сидору Паневичу на заснування нового поселення на берегах річки Східниця з такою самою назвою).

Під час екскурсії було звернено увагу і на символіку. В основу герба Східниці покладено зображення ведмедя. Найстаріша печатка датована 8 жовтня 1858 р. засвідчена війтом Якимом Бобешком.

Виходячи із зображення цієї сажової печатки діаметром 4,9 см., голова геральдичного товариства України Андрій Гречило у травні 1996 року запропонував герб Східниці: у зеленому полі золотий ведмідь з червоними очима та язиком в русі.

Рухаючись далі по вул. Промисловій вверх, слухачі зупинились біля помпи Worthington, де почули розповідь про славне нафтове минуле Східниці. На території селища в середині 1870-х рр. спеціалізовані гірники «першопрохідці» планово шукали в Східниці поклади озокериту, проте замість «скельної олії», натрапили на численні поклади нафти, яка в низинних місцях підходила до поверхні.

Новий період в історії Східниці відкрився 1858 р., коли розпочалася промислова розробка нафти. Її почали видобувати із копаних ям-криниць глибиною до 40 м. У 1850 – 1860 рр. власницею Східниці була Магдалена Іллюкевич, а в 1870 р. власником її став німецький князь Франц Карл Гюнтер І фон Шварцбург-Зондерсгаузен. Перша нафтова свердловина Східниці «Магдалена» глибиною 161 м. була пробурена 1872 р. промисловцем Кнаурем, з якої видобували 11 великих бочок нафти на добу.

На початку 1880-х. рр. Східницю купив граф Ксаверій Замойський, як придане для своєї доньки Марії, в заміжжі княжни Любомирської.

На межі 1879-1880 р. княжна Марія Любомирська (з Замойських), яка тоді володіла Східницею та Уричем надала геніальному інженеру Станіславу-Антонію Щепановському (1846 – 1900 р.) у різних місцях Східниці території для проведення пошукового буріння. У 1893 р. С. Щепановський одночасно пробурив кілька десятків потужних нафтових свердловин, після чого запатентував над ними власні нафтові шиби. Згодом сюди прибуває один польський капіталіст Казимир Одживольський, який був другом С. Щипановського. Спільно вони творили фірму «W. Wolski I K. Odrzywolsky» , яка займалася видобутком нафти у Східниці. Видобуток нафти зростає так стрімко, що вже 1893 році із Східниці до Борислава був збудований нафтопровід.

1895 р. почалось буріння найвідомішої східницької нафтогазової свердловини «Якуб», яка досягала глибини 303 м., видававши спершу 40 т. нафти на добу.

У 1898 р. видобуток нафти досяг свого апогею ‒ тут нараховувалось 30 копалень з 388 свердловинами, які в цей рік видали 168470 т. нафти. В 1900 р. кількість свердловин досягла 500 одиниць.

Перше потужне нафтове товариство у Східниці носило назву «Англо-банк». Це товариство у 1896 р. створило Акціонерну нафтову спілку «Schodnica» та викупило у княжни Любомирської за 1 млн. крон територію з покладами. Фірма почала будівництво малої рафінерії.

В подальшому екскурсія підійшла до лікарні, біля якої екскурсовод ознайомив слухачів з ще однією видатною сторінкою в історії селища – становленням Східниці як бальнеологічного курорту і ролі в цьому становленні першовідкривача східницьких мінеральних вод Омеляна Стоцького.

Піднявшись на «костельну» або «замкову» гору туристи довідались, що саме там було збудовано замок з дерев’яно-земляними укріпленнями.Чи не єдиною згадкою про нього є інформація, що замочок був здобутий, пограбований і спалений у 1648 році під час походу Б.Хмельницького на Львів і Замостя.

Поряд з валами і ровами замку, що залишились по сьогодні, знаходиться церква, збудована на фундаментах костелу Св. Кінги, що був побудований за меценатської підтримки К. Одживольського. Його могила знаходиться поруч.

Насолодившись чудовими краєвидами селища із «замкової» гори і прослухавши ще одну цікаву розповідь про історію церкви св. ап. Петра і Павла, що розташована на протилежному боці селища, група попрямувала в центральну частину Східниці, де і були підбиті підсумки екскурсії.

У рамках святкування Всесвітнього дня туризму у Східниці урочисто відкрили першу в регіоні поліцейську станцію. В урочистостях з нагоди відкриття станції взяли участь начальник відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління НП у Львівській області підполковник поліції Роман Гранківський, представники Східницької селищної ради на чолі з селищним головою Східниці Іваном Піляком, керівництво та особовий склад Бориславського відділення поліції, а також мешканці селища.

З відкриттям поліцейської станції правоохоронці, котрі нестимуть службу, зможуть оперативно реагувати на звернення та повідомлення громадян, а мешканці ‒ звернутись зі своїми проблемами безпосередньо до працівників поліції.

‒ У Східниці, ‒ зазначив під час чину освячення станції очільник курортного селища Іван Піляк, ‒ проживає близько трьох з половиною тисяч мешканців, але щомісяця до нас приїжджають приблизно тридцять тисяч відпочиваючих, тому постійна присутність працівників поліції нам необхідна. Ми впевнені, що відкриття поліцейської станції дасть свій результат і мешканці селища та відпочивальники почуватимуться тепер безпечніше.

Та все ж головною подією відзначення Всесвітнього дня туризму у Східниці стало закриття літнього народно-пісенного фестивалю «Східницьке літо», яке перетворилося на подячне свято східничан, які, як зауважив селищний голова Іван Піляк, створили самі себе і продовжують творити сучасну Східницю, яка з кожним роком набуває щораз то більшої популярності як в Україні, так і за її межами.

Авторитет Східниці тримається на плечах багатьох мешканців селища, які своєю самовідданою, а подекуди і жертовною працею намагаються робити селище цікавішим та привабливішим для людей. Відтак не дивно, що оргкомітет фестивалю на чолі із селищним головою Східниці Іваном Піляком вирішили відзначити офіційними подяками внесок мешканців селища, які своєю працею докладаються до розвитку та популяризації курорту. У числі відзначених офіційними подяками були самодіяльні артисти, громадські активісти та просто звичайні східничани, які своєю активною позицією та щоденною працею зуміли створити унікальний за своїми лікувально-оздоровчими властивостями бальнеологічний курорт, своєрідною та неповторною візитівкою якого є народно-пісенний фестиваль «Східницьке літо», що завдяки старанням самих східничан став культурною подією всього регіону та могутнім джерелом популяризації самобутньої бойківської культури нашого краю.

Подяками Східницького селищного голови Івана Піляка були відзначені Надія Малиновська, Омелян Гавак, Надія Федишин, Віталій Проць, Микола Рубель, Зеновій та Уляна Польки, Володимир Біляк, Орест Гавак, Микола та Ігор Дмитришини, Іван Мальчевський, Ярослав Партоляк, Іванна Полька, Наталія Жереб, Оксана Стемпіцька, Марія Модрицька, Оксана Цибульська, Оксана Паранюк, Богдан Полька, Юрій Нагребінчик, Ольга Драчевич, Ірина Рахвал, Марія Журавчак, Степан Кость, Святослав Дашинич, Галина Сушицька, Віталій Шкумбатюк, Степан Київ, Володимир Голуботовський, Ігор Михаць, Іванна Пронь, Марія Когут, Микола Федьків, Микола Ільницький, Галина Дмитришин, Любомир Каліцун, Дмитро Сенишин, Олег Жук, Наталя Хайнацька та Ілона Пронів.

Завершилось святкування Всесвітнього дня туризму у Східниці прем’єрою документального фільму, знятого на замовлення Східницької селищної ради, про життя селища-курорту впродовж року.

Петро МАГУР