Минулого тижня, 18  березня, на нашому гірськолижному комплексі «Буковиця», що став дуже цікавим притягальним об’єктом, своєрідною візитівкою Борислава, відбулася справді неординарна подія. В рамках промоції об’єктів історико-культурної спадщини міста нафтовиків чисельній делегації, яку очолив керівник Львівської ОДА Максим Козицький, презентовано туристичний проєкт «ВелоБескиди», який переміг у конкурсі від Державного фонду регіонального розвитку. Організаторами цього заходу стало Управління туризму та курортів облдержадміністрації. А мета його – налагодження співпраці у сфері туристичного розвитку регіону, популяризація цікавих об’єктів історичних та культурних можливостей Львівщини у рамках проєкту «Експедиція громад: фокус  на туризм як шлях до економічного розвитку». Ми попросили прокоментувати цю подію і трохи детальніше розповісти про реалізацію стратегії  на розвиток міста у туристичному напрямку безпосереднього учасника зустрічі керівника КП «Центр екології, туризму та сталого розвитку» міської ради, науковця, кандидата біологічних наук Мирона Цайтлера.

– Пане Мирон, якби Ви оцінили важливість цього заходу для промоції Борислава як історичного і культурного центру Галичини?

– Я б сказав, що проєкт «ВелоБескиди» був лише однією складовою того, що відбулося. А відбулося дещо більше. Управлінням туризму обласної Держадміністрації  організовано виїзди разом з представниками турагенцій до потенційних туристичних регіонів нашої області для визначення найбільш цікавих міст, об’єктів для подальшого їх розвитку. Одна з таких поїздок, як знаю, планувалася і в наш регіон. І тривала дискусія, куди поїхати: Дрогобич, Стебник, Трускавець, Борислав. Вибір був великим. Для мене особисто дуже приємно, що обрали саме наше місто, адже ми справді маємо що показати, чим зацікавити гостей з інших регіонів країни та із зарубіжжя. І зараз надзвичайно важливими є промоція, популяризація всіх тих історичних і культурних надбань. Власне в цьому напрямку, на перспективи розвитку Борислава як туристичного центру, дуже багато зусиль в останні роки докладено керівництвом міста, нашими депутатами міськради, міським головою. А відповідно – маємо і реальні результати. Свідченням тому, що в Бориславі багато що зроблено в цьому напрямку, є і подія минулого тижня на гірськолижному комплексі «Буковиця». На «Буковиці» побувала чисельна делегація, це понад сімдесят представників турбізнесу, керівники міст-сусідів, і, звичайно ж, – керівники області. Звичайно, значущості цій події надав і візит голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького, заступника голови Львівської ОДА Віталія Загайного, радника голови ЛОДА з питань розвитку ОТГ Галини Бордун, нашого міського голови Ігоря Яворського, міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, селищного голови Східниці Івана Піляка та засновника ГК «Буковиця» Віталія Мицака. Участь в заході взяли туроператори, екскурсоводи, гіди та представники бізнесу.

– Коли говорити про об’єкти історичної та культурної спадщини Борислава, що б Ви відзначили як найбільш вагоме?

– Зараз розкривається дуже багато туристичних об’єктів. Про деякі з них люди навіть не знають, бо вони наразі перебувають у форматі ідей, концепцій. А є вже й, так би мовити, апробовані як от аптека-музей Йогана Зега, «Новий світ», «Карпатська хата», арт-об’єкт «Шахта Франца-Йосифа». Це ті об’єкти, які вже зацікавили і є притягальними для гостей міста, для туристів, що було доволі широко висвітлено в інформаційному просторі  на рівні області, та засвідчили: в Бориславі багато що зроблено в цьому напрямку. До речі, представники делегації відвідали кілька наших туристичних об’єктів, зокрема, «Карпатську хату». Цю будівлю, споруджену у 1806 році, бориславець Сергій Силантьєв купив у одному з гірських сіл і в розібраному вигляді, позначивши кожен брусок, перевіз на нинішнє місце, де вона й встановлена. До речі, у пана Сергія у дворі є навіть криниця «нафтусі» і він заварює каву власне на цій водичці, що для гостей і туристів справді надзвичайно цікаво.

Ще одне, ми розробили також концепцію «Еко-теренкура». Це ніби мандрівка вздовж історичних епох Бориславом: від древнього – до майбутнього. Цей маршрут буде показувати різні епохи нашого міста. Оця територія – «Новий світ», розташована в межах вулиць Івасюка, Міцкевича і Петлюри, відображає допромисловий Борислав. І ми туди також заносимо сенси, які нам описує Франко і Ковалів. Наприклад, Ковалів пише десь так, це не дослівно, що «первісно була одна «дучка» у Бориславі на «Новім світі» і описує технологію, що селяни робили з тією нафтою. Ми відшукали ймовірну місцину тієї «дучки», де витікає й сьогодні нафта. Для гостей міста це буде справді цікаво. Також цікавим буде і аспект франкознавчий. Іван Франко написав повість «Боа констріктор» і цей Боа констріктор став одним із наших туристичних персонажів, що дуже багато значить. У творі нашого геніального краянина то була потвора, яка вирвалася з підземелля у вигляді нафти, вигляді деградації довкілля, щоб зруйнувати мирне бориславське життя. І Коли Франко описує цей старий Борислав, то пише, що «не знали бідні бориславці, говорячи зимовими вечорами сесю казку про підземну потвору, а менше вони знали, що ця потвора вирветься з підземелля, щоб зруйнувати їхнє сумирне село». І отой Боа констріктор вирвався у вигляді нафти, але водночас, ця потвора поселяється в душі цього експлуататора, який прийшов у Борислав відбирати землю у бідного селянина, щоб визискувати робітню людину. Зрештою, Боа констріктор сидить в кожному з нас, як бажання багато мати, бажання жадібності і загребущості. Власне, за задумом, оця територія «Новий світ» має занурювати нас в ту описану Іваном Франком епоху.

Скажу також, що зараз ми подали до Українського культурного фонду проєкт про створення туристичного маршруту тільки по так званих «висипах», куди входить і «Карпатська хата», і перша ця нафтова «дучка», а також заросле очеретом «Солоне озеро», яке за нашою легендою є місцем, де народився Боа констріктор. Туди входять Попелі, «Шахтарська нендза», «Барабський міст» тощо.

Маємо також ідею ще однієї локації – «Кварталу пам’яті». Це місцина «дучки», навпроти Палацу культури. Чому «Квартал пам’яті»? Це справді зараз доволі трагічне місце – меморіал загиблим воїнам, афганцям, чорнобильцям, Пам’ятний знак на місці страти члена ОУН Володимира Лисика. І потім «дучки» – це та локація, місцина, де починалися перші нафтові розробки. В той сюжет входять також і «хрущовки», що побудовані в шістдесятих роках і є ніби символом тієї епохи. Один з будинків по вул. Чорновола, 12 споруджений безпосередньо біля старої озокеритової шахти, ця шахта під вікнами квартири, звідки відселені люди через загазованість. А кілька метрів далі маємо ще один арт-об’єкт – «Шахта Франца-Йосифа», розташований на історичній ділянці побіч нинішнього «Аваль- банку». Ми маємо джерело 1902 року, яке дуже детально описує цю шахту і її історію. А далі у цьому так званому «Кварталі пам’яті» будинок, який вибухнув від загазованості, забравши життя дванадцяти людей, і встановлена на тому місці скульптура Святої Варвари.

Ще один комплекс – «Ворота Карпат». Якщо взяти стару фотографію, це, ймовірно, 1880 рік, мабуть, найстаріша фотографія, яку маємо, на ній – оця територія, де зараз міський парк культури, вул. Карпатська Брама і далі клином йде аж до Мразниці. Це власне і є «Ворота Карпат», або, як у Франка, – Бориславська котловина. До цієї локації також входить Городище, де в княжі часи була сторожова вежа. А ще дуже цікавим для гостей буде і той же «Барабський міст» як єдина біржа під відкритим небом, де також цілий комплекс цікавих об’єктів.

– Пане Мирон, ми говоримо про проєкти, перспективи туристичного розвитку міста. А наскільки реальним і близьким в часі зараз є Борислав як центр  туризму?

– Це вже стало реальністю. Туристи приїжджають до нас щодень. Переконаний, що навіть і сьогодні, от ми розмовляємо, а гості напевно вже є. Часто доводиться особисто вести екскурсії , чи то в суботу, чи в неділю. А окрім того, кожен з нас може бути популяризатором історичного минулого нашого міста. В кожного ж є друзі, знайомі. Особисто через мене тут уже побувало кілька туристичних груп з інших регіонів України.

– Зрозуміло, але коли говоримо про Борислав туристичний, то це передбачає і створення відповідної інфраструктури, де б гості міста могли зупинитися, відпочити.

– Якщо говорити про заклади харчування, то таку мережу вже маємо. Це «Барабський міст», «Автограф», «Шахтарочка», «Мармуляда»… Всі вони вже наповнені місцевим антуражем, що відображає бориславську специфіку, і можуть приймати гостей міста. Проблема є з благоустроєм. Наше підприємство – «Центр екології, туризму і сталого розвитку» цим також займається, у нас  є відділ благоустрою і перед ним поставлено завдання  приводи місто до належного порядку. Наприклад, нам потрібно постійно слідкувати за впорядкованістю міста, щоб не було засміченості, впорядкувати рекламу. Є певно десятки різних аспектів неправильного благоустрою, які слід виправляти. Це дуже важливо. Цим займаємося, адже впорядкованість міста чи не вперше кидається в очі нашим гостям і Борислав для них має бути привабливим. Ще скажу, що не менш важливим є утвердження позитивного іміджу міста. Не секрет, що часто проблеми Борислава, як от загазованість, витоки нафти, згущувалися, щоб добитися виділення коштів для  благоустрою з бюджетів вищих рівнів. Воно й виправдано. Але  перебільшуючи ті негаразди ми часто шкодили позитивному іміджу міста в очах гостей. При тому я наприклад двадцять п’ять років досліджував довкілля Борислава як еколог, і результати цих досліджень переконували дещо в іншому. В нас навпаки – є деякі речі, що виходять за рамки класичної екології. Наприклад, на відвалах озокеритовидобутку в Бориславі можуть рости червонокнижні орхідеї. Для Борислава характерні певні явища і феномени, які  засвідчують, що справи з екологією у нас не такі  сумні. Друге, для Борислава характерний температурний феномен, це коли температура часто може бути вищою, аніж в навколишніх  населених пунктах. Важко сказати, з чим це пов’язано. Ще одне – шкідливість чи нешкідливість нафти. Адже та ж нафтуся, утворення якої пов’язане саме з нафтою,  має лікувальний ефект. От такий факт: Йоган Зег все життя працював з нафтою і дихав нею. А при тому – дожив до вісімдесяти років. У 1884 році, коли бушувала холера в Галичині, Іван Франко спеціально приїжджав на якийсь час до Борислава, бо тут це захворювання не набуло такого поширення.

Коли говоримо про Борислав туристичний, то будуємо концепцію на таких сенсах – нафта, газ, озокерит, сіль, мінеральна вода, – це те, що в надрах, і два сенси, які на поверхні. Особливе екологічне розмаїття і мальовничі ландшафти.

Діяльність нашого КП «Центр екології, туризму та сталого розвитку» охоплює широкий спектр різноманітних напрямків. У нас є потужний науковий потенціал, працює два кандидати наук, еколог, який закінчив Києво-Могилянську академію, хороші спеціалісти, яким під силу вирішувати всі проблеми. А окрім того, тісно співпрацюємо із відділом оборонної роботи, цивільного захисту та охорони довкілля, при необхідності завжди можемо сподіватися на підтримку і розуміння керівництва міста, зокрема, міського голови. Тому вважаю, що всі поставлені перед нами завдання будуть вирішені. А коли говорити про ключове завдання нашого колективу, то кінцева мета – гармонія соціального, економічного і екологічного. Борислав має всі перспективи стати центром туризму. Ми бачимо цю мету і прямуємо до неї.

Підготував

Ігор ЮРИНЕЦЬ