Наше життя стрімголов летить вперед, не даючи можливості осмислити того, що відбувається навколо. Сьогодні усе виглядає не так, як уявлялося нам ще вчора. Ще 50 років назад у Бориславі було зо два-три десятки громадян, що мали власне авто. Нині усі вулиці міста заповнили сотні, тисячі автомобілів приватних власників. Науково-технічний прогрес вносить зміни в усі сфери людського життя. Карколомно змінюються професії: одні зникають – інші виникають, як, до речі, і виробництва. Колись основна частина населення міста працювала в НГВУ «Бориславнафтогаз» і Бориславському УБР та супутніх організаціях. Нині багато абревіатур пов’язаних з нафто- та газовидобутком щезає.

Є багато статей, книг, що побачили світ уже в ХХІ сторіччі з питань історії та прогнозу видобутку нафти та газу. Зокрема, Деніеля Єргіна «Великий куш. Всесвітня історія боротьби за владу, гроші, нафту», Роджера Н. Андерсена «Видобуток нафти у ХХІ столітті», Саффаа А. Фоуда «Рідке пальне з природного газу» і т. д., і т. п.

У науковій літературі є підтвердження п’ємонтності  нафтового Борислава. Зокрема про це йдеться у виступі науковців Інституту геології, геохімії горючих копалин НАН України Ігоря Дудка та Маргарити Семенюк на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції  «Геологічні пам’ятки – яскраві свідчення еволюції землі», м. Кам’янець – Подільський, 16-20 травня 2011 року.

Якщо дивитися на розвиток нафтової індустрії світу і теперішньому прогнозу про кінець «епохи нафти», простежується ряд фактів, які безсумнівно вказують на пріоритети Борислава! У науковій літературі кожен з них має відповідний резонанс, але без акценту на виняткову роль місцини, що окреслює нинішній Борислав.

З давніх-давен людство використовує нафту для своїх потреб. До речі, жодна жива істота на Землі, крім людини, цього не робить. Разом з тим, усі перші нафтові родовища світу були відкриті завдяки виходу нафти на поверхню. І Борислав тут не виняток.

Відомий письменник Чарльз Буковскі стверджує, що людський рід усе перебільшує: своїх героїв, своїх ворогів, свою важливість. Але чомусь, в історії Борислава навпаки усе применшується, замовчується, переінакшується, замальовується його минуле лише з сірими відтінками. Чомусь нема детального обґрунтування його авангардної ролі, його важливості у світовому історичному просторі нафтової, вірніше вуглеводневої індустрії (нафтової, плюс озокеритової, плюс газової).

Декілька думок, щодо оцінки теперішнього стану. На нинішньому етапі завершальної довготривалої стадії дорозробки Бориславського родовища його вплив стає лояльним до навколишнього природного середовища завдяки вичерпаності запасів вуглеводнів, а відтак – зменшенні інтенсивності нафтогазовидобутку і робіт, пов’язаних з експлуатацією свердловин і т. д. Тому нафтогазовидобувні об’єкти, т. з. качалки, на території міста Борислава стають об’єктами атракцій, що приваблює туристів. Сьогодні територія міста, як ніде у світі, усіяна свердловинами, переважно амортизованими і ліквідованими, але поряд із ними є і видобувні. Згадаємо і десятки тисяч первісних гірничих споруд з дерев’яним облаштуванням стовбура – колодязя, шахточок, які давно втрачені для видобутку і на поверхні землі теж. Були часи ажіотажу з видобутку нафти і озокериту, тоді у Бориславі проживало майже 50 тисяч населення, причому місцевого населення було лише третина. Тому місто Борислав нині є спадкоємцем різних культур, тобто усе мішано, перемішано.

Треба сказати, що першим аргументом винятковості Борислава в історії нашого краю є перший у світі декрет Австрійської держави, датований 1810 роком щодо монополії на природні корисні копалини цісарського значення – на нафту та озокерит. Такого документу на той час не мала жодна країна Європи чи Світу. Цей документ засвідчує високу активність певних груп населення у торгівлі продуктами з вказаних природних мінералів. Важливо і те, що згодом офіс, який видавав дозвіл на їх використання знаходився не деінде, а у Дрогобичі. Крім цього, Йозеф Геккер, урядник цісарської адміністрації в королівстві Галичини та Льодомерії, що у 1808 – 1819 рр. проживав у м. Дрогобичі, заснував у 1810 році гірниче товариство «Доброї Надії» у Трускавці для розвідки корисних копалин краю, тому числі нафти та озокериту.

Другою подією світового значення було геніальне відкриття Яна Зега хімічного впливу на продукт перегонки бориславської нафти, що дало змогу отримати гас – освітлювальний (керосин). Це продукт гідний для отримання якісно нового освітлення без кіптяви. Це послужило прогресу у розвитку людства завдяки подовженню добового періоду  для праці (аж до застосування електроенергії для освітлення), а також було першим у світі кроком до отримання широкої гами продуктів, у т. ч. хімічних речовин від переробки нафти, але у першу чергу бензину. Недарма найбагатша людина США кінця ХІХ століття Джон Рокфеллер, засновник компанії «Стандарт Ойл» у своїх мемуарах стверджував, що свій капітал нагромадив завдяки продажу гасу освітлювального. Позатим, уже 29 вересня 1916 року він став першим у світі доларовим мільярдером завдяки торгівлі, передусім,газоліном, бензином, мастилами і т. д., отриманими з нафти.

Це запатентоване відкриття Яна Зега, було явищем світового прогресу і стало можливим, передусім, завдяки його вийняткового таланту! Разом з тим, цьому сприяло і те, що у першій половині ХІХ сторіччя у Галичині можна було отримати фундаментальну освіту з хімії, а також те, що була при аптеці Петра Міколяша такого ґатунку хімічно-фармацевтична лабораторія, що були співпрацівники такі, як Ігнатій Лукасєвич. Швидкому розповсюдженню гасу освітлювального у світі сприяла, поза всяким сумнівом, і феноменальна лампа майстра виробів з листового металу (бляхи, як у нас казали) ліхтарів, коновок, посуду тощо Адама Братковського. Не треба залишати поза увагою і кмітливих людей, таких як Абрагам Шрайнер, що спонукали до пошуку нових продуктів з нафти.

Іншим незаперечним фактом винятковості Борислава є те, що перший у світі трансатлантичний телеграфний кабель було споруджено, передусім, завдяки винайденню продукту для його ізоляції на дні океану, себто з Бориславського озокериту. Це сприяло активізації економіки світу. Адже з появою телеграфу стало можливим підтверджувати готовність забезпечення боргових зобов’язань щодо торговельних операцій (не при кожній операції, а по закінченні певного звітного періоду) без використання реальних грошей – тобто з’являється перший в історії людства механізм безготівкової форми розрахунків. На прикладі це виглядало так. Два контрагенти, що знаходяться на різних континентах, проводять розрахунок за договором.

До появи телеграфу їм доводилося перевозити грошову масу в натуральному вигляді (наприклад, на кораблях), таким чином піддаючи свій капітал величезному ризику. Після того, як стало можливим завдяки телеграфу підтверджувати свою готовність забезпечити реальний платіж, значно прискорився процес виконання зобов’язань по договорах і значно знизилися ризики несанкціонованого захвату або втрати грошових коштів під час їх переміщення від контрагента до контрагента.

Ажіотажний попит на озокерит спричинив до його світового рекордного видобутку – 19650 т у Бориславі в 1873 році. Саме на цей час припадає закінчення будівництва залізничної колії, що з’єднувала Париж, Берлін, Відень  з, даруйте на слові, селом Борислав, вказуючи на його виняткову роль в економіці Європи. Саме завдяки колії стало можливим здійснити масштабний інноваційний проект з будівництва озокеритової шахти Франца Йосипа у Бориславі, першої такої споруди у світі для видобутку озокериту.

Як оповідають, вона була вищою за п’ятиповерховий будинок із металічними конструкціями, оснащена сучасними механізованими приводами, потужною вентиляцією та системою відкачки води. Транспортування породи здійснювалося вагонетками по металічних вузьких коліях. Шахта складалася з двох стовбурів та двох горизонтів (на глибині 80 м та 120 м).

Так сталося, що через 110 років біля двох стовбурів цієї шахти у вересні 1990 року було пробурена дегазаційна свердловина № 2016 – Борислав глибиною 301 м, яка при освоєнні компресором наробила лиха у підвалі, на той час, дитячої поліклініки…

Дещо про інші інноваційні проекти, що впроваджувалися завдяки багатству надр Борислава.

Початком світового промислового нафтовидобутку вважається 1859 рік, бо саме у цей рік Едвін Дрейк пробурив першу в США нафтову свердловину. Цю інновацію при заглибленні у надра було використано у Східниці та Бориславі уже в 1862 році, завдяки діяльності німецького підприємця Роберта Домса. Він привіз обладнання для ударного ручного буріння свердловин. Згодом, з 1886 року, Вільям Генрі Мак-Гарвей, бізнесмен канадського походження, почав впроваджувати ще кращий спосіб, ударного механічного буріння, на теренах Бориславського нафтового родовища. Це дало можливість перетворити  Бориславський нафтовий басейн у першорядну світову торговельну місцевість. Разом з тим, встановити рекорд Європи, пробуривши таким способом свердловину «Піонер – Орів 1» на глибину 2274 м.

Перший мільйон тон нафти у світі був видобутий з понад тисяч свердловин у 1873 році в Пенсільванії США, а в Баку Російської імперії такий обсяг видобутку нафти було досягнуто в 1889 році. Разом з тим такого рівня нафтовидобуток у Бориславі було досягнуто у 1907 році з кількох сотень свердловин. А світового рангу нафтовидобуток у майже 2 млн. т, і третє місце  серед усіх на той час нафтовидобувних держав був досягнутий у Бориславі у 1909 році завдяки експлуатації майже 500 свердловин.

Після максимального нафтовидобутку, на території Борислава продовжувалося розбурювання родовища аж до понад 1500 свердловин перед ІІ світовою війною.

Для отримання газоліни з газу компресорний спосіб вперше застосували у Бориславі на копальні Фройнда, що дало поштовх до створення нової інфраструктури нафто газовидобутку з будівництвом газолінових заводів.

Для удосконалення нафтогазовидобувної справи було засновано Геологічну станцію, яка трансформувалася в Карпатський геолого-нафтовий інститут – перший такого роду заклад у Європі.

Позатим, у Бориславі реалізовувалися все нові і нові інноваційні проекти, як-то будівництво і експлуатація Бориславської електровні з використанням супутнього газу. І далі, коли по всьoмy свiтy щe димiли пaрoвoзи, нiмцi та австрійці вжe пeрeхoдили нa рeйкoвi aвтoбyси з двигyнaми внyтрiшньoгo згоряння. Першим отримав такий зв’язок зі Львовом за допомогою, так званої «люкс – торпеди» саме Борислав.

Перший у Європі газопровід для опалення житлових будинків був збудований у Бориславі, а перед тим – перше використання газу для опалення парових котлів було здійснено у Східниці ще у кінці ХІХ сторіччя.

Перелік новацій, які застосовувалися при розробці Бориславського нафтогазоозокеритового родовища важко перерахувати у короткому дописі. Разом з цим, такі відомості містяться в книгах: Євгена Іваницького та Володимира Михалевича «Історія Бориславського нафтопромислового району в датах, подіях і фактах»;  українсько-польській монографії «Нафта і газ Прикарпаття. Нариси історії»; Володимира Іванишина, Ярослава Лазарука «Нафтогазова галузь Західного регіону України»; у працях славетних Бориславських краєзнавців Романа Тарнавського, Олега Микулича, Зенона Яремко та інших.

Продукція переробки корисних копалин з надр Борислава широко використовувалася в Європі. Зокрема, відомо про її експорт у листопаді 1933 року здійснювався в  такі країни: Англія, Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Данія, Франція, Греція, Італія, Югославія, Люксембург, Литва, Німеччина,  Швейцарія, Швеція, Угорщина. Експортували переважно: бензину, нафту, газоліну, парафін, асфальт, мастила.

Отож, пріоритет Борислава у прогресі людства, у світовому розвитку нафтогазової галузі та озокеритовидобуванні полягає:

1. У визнанні державою вперше у світі, як корисних копалин нафту і озокерит, які були багатством надр Борислава.

2. У винайденні способу хімічного впливу на рідину від перегонки  нафти з метою отримання нової якості продуктів, які сприяли  світовому прогресу і спонукали до зростання пропозиції на їх видобуток, себто розширення географії нафтопошуків та зростанню обсягів нафтовидобутку.

3. У використанні озокериту, як єдино надійного ізолятора трансатлантичного телеграфного кабелю між Європою і Америкою.

4. У досягненні майже двомільйонного видобутку  нафти у 1909 році з надр тільки одного Бориславського родовища за допомогою майже пів тисячі свердловин, що дало можливість займати у світі призове, третє місце, перепустивши вперед великі країни, такі як США і Російська імперія.

5. У використанні інноваційних технологій світової нафтогазової індустрії, що розвивалася і т. д.

Любомир МИХАЛЕВИЧ