//НАПЕРЕДОДНІ ПРОФЕСІЙНОГО СВЯТА У ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ МІСТА

НАПЕРЕДОДНІ ПРОФЕСІЙНОГО СВЯТА У ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ МІСТА

Як ми усі знаємо, протягом останнього року у Бориславі почався розвиток туризму. З метою туристичної промоції міста прикарпатських нафтовиків було обрано символічний слоган міста:«Все почалося з нафти». Окрім слогану, Борислав отримав айдентику (бренд) міста, яка також робить наголос на славетному нафтовидобувному минулому. Основою логотипу Борислава стала нафтова качалка, яка розміщена на краплині нафти. Ключові елементи бренду являють собою набір орнаментів з умовних позначень корисних копалин – нафти, газу, солі тощо. В результаті,  графічний стиль міста є простим конструктором для ґенерування нескінченної кількості патернів (орнаментів). Також варто зазначити, що командою місцевих ентузіастів ведеться розробка цікавих туристичних маршрутів. До прикладу, у лютому цього року команда місцевих ентузіастів на чолі з  Мироном Цайтлером  розробили унікальний маршрут «Новий світ» (Neue Welt), який отримав грант від Українського культурного фонду. Розпочинатиметься маршрут від садиби-музею «Карпатська хата ХІХ ст.». Він проходитиме через Солоне озеро, включатиме оглядовий майданчик, з якого видніються мальовничі карпатські узгір’я Борислава, всі його мікрорайони. Також на туристичній стежині буде нафтова дучка ХІХ ст. (невелика копанка, з якої у давнину селяни черпали нафту), про яку ще писав Стефан Ковалів. Далі – інфраструктура єдиної у Європі озокеритової шахти. На туристів чекає також чекає вишукана кухня “Шахтарської MENZА” (ресторан «Шахтарочка»). Цікавою атракцією є екологічні феномени озокеритових висипів (рідкісні орхідеї, солелюбні рослини, джерело бориславської нафтусі). Завершується шлях у Бориславському парку, де кожен матиме змогу обрати собі вид відпочинку відповідно до своїх вподобань – від атракціонів і до екскурсії в музеї.

Одним словом, для розвитку туристичної галузі у місті прикарпатських нафтовиків командою міського голови Ігоря Яворського та групою місцевих ентузіастів на сьогодні зроблено багато. В подальшому планується зробити ще більше…

На переконання багатьох експертів, «наріжним каменем» для розвитку туризму у тому чи іншому населеному пункті є музеї. І в цьому плані Бориславу є чим похвалитись. Так, при «Бориславнафтогазі», що на вул. Карпатська Брама, 26, функціонує музей нафтової і газової промисловості України. Тут можна ознайомитися з історією нафтовидобутку Борислава і околиць. Його керівник Олег Микулич завжди радо зустрічає гостей і проводить цікаві екскурсії. Особливий інтерес викликають діючі макети агрегатів нафтогазвидобування, що розташовані у своєрідному промисловому скансені.

Справжньою туристичною родзинкою міста нафтовиків є новостворений музей-аптека, присвячений всесвітньовідомому науковцю та винахіднику нафтової промисловості Йогану Зегу. У ній зібрані унікальні експонати аптечної справи початку минулого століття, колекція гасових ламп, різноманітних начинь для зберігання ліків. Переступаючи поріг аптеки-музею, завдяки його атмосфері та внутрішньому облаштуванню, відвідувачі переносяться у позаминуле чи минуле століття. Тут можна побачити цікаві хімічні експерименти, які радо продемонструє Ігор Романюк. Його розповіді про історію Борислава можна залюбки слухати годинами.

Говорячи про туристичні цікавинки Борислава, не варто забувати і про найстаріший у місті Історико-краєзнавчий музей, який місцеві мешканці називають музеєм «скарбів та ідей». І це не пафосні слова…

Цей музей був заснований 20 березня 1986  року.  Збором фондів музею, на громадських засадах, займався вчитель біології Микола Крижанівський. Для допомоги йому була створена музейна рада, що складалася з 14 осіб. Місце для експозиції було надано в будівлі костелу, що викликало неоднозначну реакцію в місцевих мешканців. Згодом, через хворобу, Микола Крижанівський залишив посаду директора музею. А за деякий час, зокрема 12 січня 1989 року на цю посаду було призначено Степана Сторонського. Однак заклад у цей час майже не працював у зв’язку з початком відродження релігійних свобод у Бориславі і зокрема поверненням культової споруди костелу релігійній громаді. Приміщення для музею, який фактично наново створювався від 1993 року, було віднайдено в самому центрі міста, — це був ошатний будиночок на вул. Шевченка, 75, в якому музей розташований по сьогоднішній день. Варто зазначити, що це приміщення має понад столітню історію. Його стіни бачили багато: радість, смуток, навіть смерть. У різні історичні епохи тут були нафтова фірма «Фанто», катівня НКВД (за історичними даними в ній загинуло 44 людей), місцевий відділ РАЦСу, відділ соціального забезпечення, відділ культури, товариство «Меморіал» і зрештою з 1993 року музей.

У цих стінах була катівня НКВД

Зараз експонати Бориславського історико-краєзнавчого музею розміщені у 7 залах. : Це експозиції природничого відділу , відділу історії та меморіального відділу, експозиції «Життя і творчість Стефана Коваліва», «Героїні світу Ірини Сеник», лауреата національнольної перемії ім. Т.Шевченка Івана Гнатюка, історії нафто-газо-озокеритовидобутку в м. Бориславі… Також в музеї діє виставкова зала, в якій щорічно відбувається не менше 10 виставок та багато культурно-мистецьких заходів.

Серед цікавих експонатів можна знайти: панорамну картину Ромуальда Волькеля «Вигляд Борислава у 1918 році», є також унікальні археологічні знахідки: старовинна монета 1 ст. н.е., залишки мамонта, знаряддя праці робітників нафтової промисловості 19 ст. та багато іншого.

Щоб дізнатися про те, з яким настроєм працівники цього унікального музею зустрічають своє професійне свято – Міжнародний день музеїв, я вирішила туди завітати.

Один з численних масових заходів. Фото з архіву

За словами директора Історико-краєзначого музею міста Борислава Андрія Спаса, своє професійне свято трудовий колектив Історико-краєзначого музею відзначає «сумлінною працею». Адже працювати є над чим:

 – Плани у музею амбітні – правдиво, якомога достовірніше показати історію нашого міста і краю. Для цього потрібно створювати нові і розширювати діючі експозиції…Тож роботи вистачає. Завдань перед нами стоїть багато, однак працівників в музеї бракує: на сьогодні тут працює четверо людей. Дві посади вакатні. Результатом нашої праці є численні позитивні відгуки відвідувачів, яких, до слова у 2019 році було майже чотири тисячі, у 2020 – 1802 відвідувачі. При тому географія наших відвідувачів широка: від Австралії і до Ізраїлю. Звісно, пандемія коронавірусу зробила свою сумну справу. Через карантинні обмеження відвідувачів поменшало. Зате у колективу з’явився час для вирішення господарських питань, складання і обговорення перспектив розвитку музею та інших важливих справ, – сказав пан Андрій.

В процесі подальшого діалогу керівник музею зазначив, що задумів на майбутнє є багато. Попереду реконструкція музею. Вже виготовлена проект-кошторисна документація:

– Плануємо створити нові експозиції, до слова, одну з них присвятимо пам’яті героїв новітньої московсько-української війни на сході Україні, також будуть експозиції, присвячені нашим видатним краянам, які зробили свій вагомий вклад у розвиток нашого міста: Володимиру Кописю, Миколі Сеньківу-Думяку, місцевим поетам, композиторам та іншим видатним діячам нашого міста. Ще одним важливим завданням є створення експозиції катівні НКВД в підвалі музею. Для цього ми готуємо підвал до будівельних робіт, – зазначив Андрій Спас – , З метою залучення коштів ми шукаємо відповідні грантові програми. Будемо подавати проєкт реконструкції музею на конкурс Державного фонду регіонального розвитку. Також ми маємо підримку міської ради і небайдужих громадян.

Попри пандемію та різні економічні негаразди за 2020 рік колективу музею вдалось провести певні зміни: встановити нову систему внутрішнього водопостачання, бак запасу води, зробили капітальний ремонт туалету, поміняти четверо дверей, провести 7 культорно-змистецьких заходів. До прикладу, виставку художника Василя Лялюка «Нові медіа», яка зібрала багато позитивних відгуків у соціальних мережах, виставку картин писаних озокеритом Павла Деленкевича, яку теж відзначили добрими словами на просторах інтернету.

Як наголосив пан Андрій, ці всі зміни стали можливими в тому числі і завдяки порозумінню з місцевою владою.

Тож своє професійне свято працівники Історико-краєзначого музею Борислава зустрічають з оптимізмом і запрошують краян і гостей нашого міста відвідати музей.

На такій оптимістичній ноті мій візит до Історико краєзнавчого музею міста Борислава закінчився.

Ольга МЕЛЬКО