Коли говорити про загазованість, що завжди була і є гострою проблемою для Борислава, то слід відзначити, що не виникла вона сто чи двісті років тому, а з часу освоєння нафтових покладів. Адже власне першим критерієм для розробки Бориславського родовища, що розпочалося у  вісімнадцятому столітті, буливитоки нафти на поверхню. Зрозуміло, що з нафтою  надходив в атмосферу і безпосередній її супутник – нафтовий газ. Інша справа, що в давні часи навряд чи хтось звертав увагу на такі “дрібнички”, чи на вплив  того отруйного газу на навколишнє середовище. Люди з тим і жили з покоління в покоління. А маслянисту чорну ропу, що  виповзала на поверхню, примудрилися використовувати для власних потреб, застосовували при лікуванні різних хвороб і як мастило для змащування коліс у возах. І лише із середини дев’ятнадцятого століття  в Бориславі розпочався справжній нафтовий бум. Спочатку видобували нафту з допомогою шурфів-колодязів. На порівняно невеликій площі до двадцяти гектарів  тут викопали понад десять тисяч копанок, з яких і вичерпували “кип’ячку”, як тоді називали нафту.  А вже в  1886 році на Бориславському родовищі ударним способом пробурено першу свердловину. Тільки згодом почали застосовувати більш ефективні технології обертового буріння.

В історичному аспекті обставини склалися так, що на діючому нафтовому родовищі було збудоване місто Борислав. На даний час, скажемо так, ситуація у місті є досить непростою, бо особливості геологічної будови родовища створюють умови, за яких пластові флюїди можуть виходити на земну поверхню. Це по-перше. По-друге, гірничі виробки, які будувалися у давні часи – шурфи, колодязі, а також свердловини без цементажу – не ліквідовувалися належним чином і зараз вони також є шляхами міграції і спричиняють вихід пластових флюїдів на поверхню. По-третє, за часів інтенсивної розбудови міста Борислава, будівництво велося із грубими порушеннями будівельних норм та правил. Це треба визнати. Будинки споруджували в місцях наближених до гірничих виробок, а іноді безпосередньо на них, що зараз і створює великі проблеми.

Про великі запаси нафти і газу у Бориславі вели мову у всі часи, а от про загазованість заговорили лише 1972 року після вибуху газу в підвалі будинку № 12 по вул. Володимира Великого, жертвами якого стали 18 чоловік. Державна комісія Ради Міністрів УРСР встановила, що причиною вибуху стало проникнення попутного вуглеводневого газу в підвал із розташованих на віддалі 150 м від будинку старих нафтових шурфів. Нафтовий газ вибухнув від іскри, що утворилася при включенні електровимикача на стіні підвалу чи запаленого сірника.

 Тоді ж, у 1972 року, у структурі НГВУ «Бориславнафтогаз» було створено робочу пошукову групу з виявлення шурфів на території Бориславського нафтового родовища. Ліквідаційні роботи на свердловинах та виявлених шурфах виконували працівники цеху капітального ремонту свердловин. А при Бориславській конторі газового господарства розпочала діяльність спеціалізована лабораторія з контролю за станом загазованості підвалів житлових і громадських будинків, підземних споруд та комунікацій міста. Вже пізніше розпорядженням Ради Міністрів України від 23 липня 1978 року на Прикарпатті було створено Спеціалізовану лабораторію науково-промислових досліджень, а в нафтогазовому управлінні «Бориславнафтогаз» — спеціалізований цех з дегазації.
 Проблема загазованості Борислава постійно була і продовжує перебувати під контролем нафтовиків. Фактично, нині «Укрнафта» є єдиною компанією, яка робить практичні кроки із дегазації міста після того, як закінчилася державна програма у 2005 році. З того часу «Укрнафта» спрямувала в програму по дегазації понад $22 млн.

На території Борислава сьогодні майже 20 тисяч закинутих шурфів-колодязів, а також 2 260 нафтових, газових і пошуково-озокеритових свердловин. Щодо багатьох із них відсутня будь-яка документація, і в багатьох випадках їх неможливо знайти на місцевості. Саме ці свердловини є додатковими шляхами міграції вуглеводнів із глибин до поверхневих відкладів і створюють на території міста зони з підвищеним вмістом вуглеводневих газів. Більшість шурфів-колодязів є в центральній частині міста, найбільш забудованій житловими, громадськими та виробничими будинками.
 Слід наголосити, що ПАТ «Укрнафта» за відсутності державної підтримки і надалі бере на себе основний тягар з дегазації території м. Борислава та проводить фінансування природоохоронних робіт.

Один із методів, який застосовує НГВУ для зменшення екологічного навантаження на місто, це примусове відбирання газу з діючих, спостережних, жолонкових та дегазаційних свердловин за допомогою двох вакуумних компресорних станцій (ВКС). Загальна мережа вакуумопроводів на Бориславському нафтовому родовищі становить близько ста кілометрів та експлуатується понад 60 років. Один із основних центральних колекторів ВКС №2 прокладений на вулиці Богдана Хмельницького та введений в експлуатацію у 1963 році. Ним відбирається нафтовий газ із свердловин, що розташовані в районі вулиць: Лугова, Гуцульська, Дорошенка, Нафтова, Гірна, Шкільна, Карпатська Брама.

Ще одна ВКС №1 розташована у другому кінці Борислава на горі Городище і користується сіткою вакуумопроводів загальною протяжністю трохи менше 49 км, через які відкачується нафтовий газ із свердловин, розташованих в районі вул. С. Бандери, Високої, Джерельної, Гірної, Потік та центральної частини міста.

 – До речі, після реформування ПАТ «Укрнафта» у нас багато що змінилося в кращу сторону, – розповів майстер бригади ВКС №2 Олег Мосевич. – Зокрема, щодо постачання необхідною технікою, обладнанням, та й в організації праці. Раніше коли йшлося про забезпечення інструментом, необхідним устаткуванням – доводилося чекати доволі довго. Зараз все це вирішується дуже оперативно. Коли виникає проблема, спрацьовують всі служби. Є взаємодопомога і співпраця між різними підрозділами і цехами. Адже вакуумно-компресорна станція – стратегічний об’єкт, що убезпечує місто від загазованості, надмірних витоків газу, щоб бориславці дихали свіжим повітрям, а не забрудненим. Наша робота пов’язана не тільки з видобутком газу. Не менш важливою є і боротьба із загазованістю. Це для нас не щось абстрактне, адже всі ми тут мешкаємо, ростимо дітей і екологічні проблеми міста для нас дуже близькі. До речі, щороку ПАТ «Укрнафта» спрямовує десятки мільйонів гривень на боротьбу із цією справді гострою проблемою для Борислава. А це тільки збільшує відповідальність нашого підрозділу…

Так, завдання, що їх вирішують працівники бригади ВКС-2, дуже складні. Адже в зону обслуговування цього підрозділу входить понад сорок кілометрів мережі вакуумпроводів, через які відбирається попутній газ від численних свердловин, що розкидані по всьому місті, і перенаправляється на виробничі потужності Бориславського цеху Долинського газопереробного заводу. Будь-яка нестандартна ситуація, що може спричинити до призупинки цього процесу, вимагає термінового реагування.

Нафтовики відверто кажуть, що рівень загазованості Борислава напряму залежить від роботи двох вакуумно-компресорних станцій, розташованих на двох протилежних околицях міста — Понерлі та Городищі. Начальник цеху видобутку нафти і газу №1 НГВУ «Бориславнафтогаз» Володимир Шахунов розповідає, що у 1982 році Борислав забезпечував добовий видобуток попутного нафтового газу на рівні 1 млн куб. метрів. Сьогодні добовий видобуток нафтового газу із Бориславського родовища коливається в межах 70-80 тис. куб. м, до якого додається ще попутний газ, відібраний із інших родовищ.

«Ми можемо суттєво наростити обсяги відкачування газу, проте цей газ немає куди дівати. Якщо б «Укрнафті» вдалося вирішити питання споживання цього незатребуваного надлишкового газу, то, відповідно, загазованість в Борислава можна було б зменшити», -розповідає В. Шахунов.
Що ж до проблеми реалізації попутного нафтового газу, то вони породжені надмірним насиченням його киснем, через що він не придатний для подачі побутовим споживачам, оскільки не відповідає чинним Державним стандартам. За словами фахівців, проблему відповідності нафтового газу існуючим стандартам розв’язується спеціальними установками, які здатні доводити газ до необхідних кондицій, визначених ДТСУ, щоб його можна було подавати до загальної газової мережі для споживання у побуті. Проте цей варіант вирішення проблеми лежить поза межами компетенції «Укрнафти» і може бути вирішеним тільки на рівні держави

Міський голова Борислава Ігор Яворський вважає, що найефективніший шлях розв’язання проблем використання попутного нафтового газу, відібраного із Бориславського нафтового родовища, а також більшості екологічних проблем міста, які породжені тривалим видобутком вуглеводнів, лежить у площині ухвалення окремого закону по Бориславу, який би окреслював можливі шляхи розв’язання основних екологічних проблем і стимулював розвиток приватної ініціативи та підприємництва на території міста.

Пошук шляхів вирішення цієї справді складної проблеми продовжується і перебуває постійно в центрі уваги керівництва міста.

У 2018 році свою допомогу місту запропонувала українсько-фінська компанія ТОВ «Ламор Юкрейн», локальний партнер всесвітньо відомої корпорації LAMOR CORPORATION ( Порвоо Фінляндія). ТОВ «Ламор Юкрейн» впроваджує в Україні світовий досвід роботи з вуглеводневими забрудненнями, ліквідації аварійних розливів, проведення комплексного екологічного моніторингу довкілля. Практично через рік, за підсумками численних технічних зустрічей, презентацій, спільної роботи з міською владою та представниками ПАТ «Укрнафта»  сформовано та підписано Меморандум та Технічне завдання на реалізацію проекту з проведення комплексного екологічного моніторингу на території Бориславського родовища. А 4 червня 2020 року укладено Договір про участь у виконанні робіт щодо екологічного моніторингу, згідно із яким LAMOR CORPORATION у особі ТОВ «Ламор Юкрейн» проводитиме комплексний моніторинг параметрів довкілля та оцінку стану навколишнього середовища на території Бориславського нафтового родовища та в цілому міста. Підписання Договору відбулося завдяки значній підтримці НАК «Нафтогаз України» і зокрема, ПАТ «Укрнафта», компанії, що постійно долучається до формування сприятливих умов для безпечної життєдіяльності громад, постійно реалізуючи спеціальні комплексні програми та заходи, не лише в рамках ліцензійних ділянок, а й поблизу них, де виникає потреба.

А 16 серпня цього року, в рамках робочого візиту в Західну Україну, Борислав відвідав голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко та представники компанії. Також у місто нафтовиків завітав директор Бізнес-підрозділу (Захід) ПАТ Укрнафта Олег Мальчик.

Делегація зустрілася з міським головою Ігорем Яворським , який детально ознайомив із ситуацією у місті, зокрема з проблематикою, пов’язаною із довготривалим нафтовидобутком. В ході зустрічі він наголосив, що є ряд напрацювань щодо впровадження екологічних проєктів, економічного зростання та перспектив розвитку. Тісна співпраця з «Укрнафтою», яка є зараз, приносить свої результати. Проте цього, на жаль, не вистачає: для розв’язання питань по суті потрібно виходити на загальнодержавний рівень.

У підсумку зустрічі було досягнуто домовленостей про напрацювання спільної позиції для подальшого розв’язання проблем. 

Тож є привід для стриманого оптимізму і дуже хочеться сподіватися, що проблеми міста нафтовиків таки отримають державну підтримку і врешті залишаться в минулому.

Підготував Ігор ЮРИНЕЦЬ