У галузі пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування Борислава відбулися зміни: після відмови «Транспортника» міські маршрути почало обслуговувати ПП «Галич Авто» із Дрогобича. Зміна перевізника, на жаль, не вирішила проблем, які роками нагромаджувалися у галузі пасажирських перевезень автомобільним транспортом Борислава і які, по суті, стали основною причиною відмови МПП «Транспортник» від обслуговування міських маршрутів, які підприємство Володимира Кузбита у свій час «накатало» по вулицях міста, утворивши окрему галузь міської господарки.

Сьогодні у галузі пасажирських перевезень міста змінилося дуже багато. На зміну маленьким переобладнаним маршруткам із невеликою пасажировмістимістю прийшли комфортабельні великі автобуси, які здатні перевозити значну кількість людей, але не можуть проїхати по багатьох вузьких вуличках приватної забудови Борислава. Окрім того, місто є транзитним і на міські маршрути накладаються чимало приміських. Відтак забезпечити роботу машин на міських маршрутах загального користування без погодження схем та графіків руху із перевізниками, які обслуговують приміські маршрути у Бориславі не реально. Власне через те, директор ПП «Галич Авто» Ростислав Кобільник хотів, щоб участь у розмові про стан, проблеми і перспективи розвитку пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування у Бориславі брали участь керівники усіх автотранспортних підприємств регіону, які у тій чи іншій мірі дотичні до Борислава, разом із головою Асоціації перевізників Дрогобиччини Йосипом Дяківим. Суть у тому, що уже тривалий час автотранспортні підприємства Дрогобиччини координують свою діяльність на ринку пасажирських перевезень і ведуть мову про створення одного потужного автотранспортного підприємства, яке працювало би на ринку пасажирських перевезень Дрогобиччини в тому числі і міста Борислава. Відтак немає нічого дивного, що до запланованої розмови із директором приватного підприємства «Галич-Авто» Ростиславом Кобільником про проблеми та перспективи розвитку міських пасажирських перевезень у Бориславі долучилися керівники товариств з обмеженою відповідальністю «Сігма» Михайло Пастушак та «Канзас» Роман Бойко, а також голова Асоціації перевізників Дрогобиччини та водночас директор автотранспортного підприємства «Транс Екіпаж» Йосип Дяків.

Більшість міських маршрутів є збитковими та проблематичними

Непросту розмову розпочав директор ПП «Галич-Авто» Ростислав Кобільник, який упродовж півроку здійснює пасажирські перевезення у Бориславі та має статус міського перевізника.

– Розпочалося з того, – розповідає Ростислав Кобільник, – що з «Транспортником» розірвали договір на обслуговування і я, як перевізник, який на конкурсі зайняв друге місце виїхав обслуговувати маршрути. Робота розпочалася з «двійки», де почав курсувати один автобус, здійснюючи два ранішніх і один вечірній рейси. З відновленням мосту на маршрут було поставлено два транспортних засоби, які повноцінно почали обслуговувати «двійку». Цьому передував факт, що «Транспортник» взагалі відмовилося від обслуговування Борислава, відтак міська влада уклала угоду на обслуговування міських маршрутів з приватним підприємством «Галич Авто», як тимчасовим перевізником. На «двійці» з відновленням мосту почали їздити два транспортні засоби, які працювали в режимі руху «на зустріч» з інтервалом відправлення з кінцевих точок однієї години та виконанням десяти рейсів за зміну. Машини за день орієнтовно накатували трохи більше як сто кілометрів, що у міському режимі роботи складає близько 20 літрів палива на один транспортний засіб. Відтак, щоб зорієнтуватися із витратами тільки на паливо множимо 20 літрів на 30 грн. і отримуємо орієнтовно 600 грн. витрат тільки на паливо, а є ще заробітна плата водія, амортизаційні та інші затрати, які несе підприємство, щоб забезпечити виїзд транспортного засобу на лінію. Про це я зараз не говорю. Рахуємо тільки паливо. Щоденні витрати по паливу для двох автобусів на другому маршруті за один день складали 1200 грн., а «виручка» заледве покривала третину цих затрат. Відтак за місяць роботи на «двійці» підприємство отримало близько 30 тисяч грн. збитків. Коштів, які заробили машини на обслуговуванні маршрутів № 1 та 1А не вистарчає для того, щоб перекрити збитки від роботи «двійки». Маршрути № 1 та 1А до підняття вартості проїзду без Попелів також є збитковими маршрутами. Якщо б їздили окремі транспортні засоби з Попелів до автостанції Борислава, як це передбачено умовами конкурсу, а кінцевою точкою відправлення міських маршрутів стала Нижня Баня, то «1» та «1А» були б збитковими.

Тепер щодо маршрутів № 5 та № 9. Маршрут № 5, – продовжує розповідь керівник ПП «Галич Авто», – є також проблематичним, адже значна частина його пролягає по вулиці, де два транспортних засоби розминутися не можуть, а у кінцевій точці немає місця для розвороту. Це дуже велика проблема, адже великого автобуса на його обслуговування не поставиш. Через оцю завуженість вулиць вказаний маршрут обслуговувався двома невеличкими «Мерседесами» 90-х років випуску. Сталося так, що один власник транспортного засобу продав автомобіль і поїхав на «заробітки» в Польщу, інший автомобіль з’їхав з маршруту через аварію. Ми пробували замінити ці невеличкі «маршрутки» повноцінним автобусом, але через те, що більша частина маршруту пролягає по надто вузькій вулиці, обслуговувати його виявилося не реально. Пробували їздити до колишнього ШБУ-7 – ефекту ніякого. Послугами цього маршруту в основному користувалися мешканці мікрорайону Раточини, відтак зміна кінцевої точки відразу вплинула на пасажиропотік. Наразі розглядаємо можливість придбання спеціального автобуса, який би був здатний обслуговувати цей маршрут.

Вартість квитка і рухомий склад автотранспортних підприємств поняття взаємопов’язані

Директор ТзОВ «Сігма» Михайло Пастушак, зазначає, що придбання нового транспортного засобу не є вирішення проблеми, оскільки, купляючи новий автобус, ми відразу збільшуємо амортизаційну складову, а це відповідно потягне за собою зростання вартості проїзду. Чи готові мешканці платити за проїзд не 5 гривень, як це передбачено тарифом, а 10 чи 15?! Власне, через те, що мешканці не готові покривати економічно обгрунтовану вартість проїзду, перевізники вимушені працювати сьогодні за соціально збалансованим тарифом. Якщо перевізники, – наголошує пан Михайло, – почнуть працювати за економічно обгрунтованим тарифом, багато хто із мешканців просто не зможе користуватися автобусним сполученням. Такі сумні українські реалії: Галузь пасажирських перевезень працює за схемою, коли перевізники працюють за ціною, яку може заплатити пасажир. За таких умов ніхто нових транспортних засобів сьогодні не купляє.

Проблему оновлення парку транспортних засобів можна було б вирішити шляхом його придбання на вторинному ринку. Але тут також є свої нюанси. «На даний момент часу, – продовжує керівник дрогобицького автотранспортного підприємства «Сігма», – законодавець заборонив використання для пасажирських перевезень переобладнані транспортні засоби. Українські виробники також припинили випуск невеликих пасажирських автобусів на базі російської «Газелі», відтак шукати такі транспортні засоби необхідно у закордонного виробника. Проте законодавство дозволяє ввозити в Україну автомобілі класу Євро-5 і вище. Відтак на рівні закону накладено заборону на те, щоб наші пасажири могли їздити у комфортабельних автобусах класу Євро-3 чи Євро-4, які значно дешевші у порівнянні із тим же ПАЗом, але значно комфортніші у порівнянні із автобусами нашого виробника. Хоч мушу відзначити, що ПАЗ ніколи не був автобусом нашого виробника. Проте він сьогодні доволі успішно продається на теренах України, і, напевно, буде ще продаватися довго, якщо не будуть внесені відповідні зміни у законодавство, яке дозволить ввозити в Україну автобуси класу Євро-3 чи Євро-4. За 10 тисяч доларів на вторинному ринку Європи можна придбати автобуси значно кращої комфортності, м’якості, у порівнянні із тими, що пропонує сьогодні український виробник. У нас сьогодні експлуатуються деякі європейські автобуси: МАНи, Мерседеси, Рено, які за комфортністю не йдуть у жодне порівняння із новими ПАЗами, Рутами чи іншими автобусами вітчизняного виробництва. Тому не дивно, що є люди, які пропускають нові автобуси нашого виробника, і очікують транспортний засіб європейського виробництва, який по роках випуску є старіший, але по комфорту значно кращий у порівнянні із автобусами українського виробництва.

Новий конкурс «старих» проблем не вирішить

Відсутність транспортних засобів, – зазначає директор ПП «Галич Авто» Ростислав Кобільник, – які могли би обслуговувати маршрути із вузькими вулицями, була причиною того, що на обслуговування маршрутів №№ 5 і 9 подав документи лише один перевізник. Зараз оголошений новий конкурс, бо ніхто не має законного права обслуговувати цей маршрут. Коли проводився попередній конкурс жоден із перевізників, окрім, звичайно, «Транспортника» на цей маршрут не подавалися. Відповідно, після відмови «Транспортника» від обслуговування міських маршрутів у Бориславі, необхідно було провести конкурс, який би визначив перевізника, що обслуговуватиме цей маршрут на постійні основі. З 1 та 1А виявилося простіше. Під час конкурсу МПП «Галич Авто» зайняло другу місце, відповідно після відмови «Транспортника», законне право обслуговувати ці маршрути отримало підприємство, яке під час конкурсу посіло друге місце.

Наразі «Галич Авто» обслуговує «п’ятірку» на правах тимчасового перевізника і наміру брати участь у конкурсі на обслуговування вказаного маршруту не має. Звісно, – продовжує Ростислав Кобільник, – що переукладення угоди на обслуговування міських маршрутів Борислава з новим перевізником відразу породило проблеми, адже в обслуговуванні «Транспортника» залишився приміський маршрут «Попелі – Борислав», де за умовами конкурсу, який проводила Дрогобицька райдержадміністрація, передбачена робота шести транспортних засобів. Будь-якого впливу на рух машин на цьому маршруті, окрім погодження схеми руху автотранспортних засобів територією міста, влада Борислава не має. Специфіка міста якраз і полягає у тому, що Борислав є транзитним містом, відтак вирішити питання пасажирських перевезень без участі самих перевізників не реально. Я пропонував міському голові Борислава Ігорю Яворському провести «круглий» стіл за участі усіх зацікавлених сторін за яким обговорити усі найважливіші проблеми у місті.

Діюча мережа пасажирських перевезень міста потребує змін

– Для нікого не є таємницею, – втручається в розмову голова Асоціації перевізників Дрогобиччини та водночас директор МКП «Транс Екіпаж» Йосип Дяків, – що нині діюча мережа пасажирських перевезень на Дрогобиччині не відповідає вимогам часу. Щоб створити нову мережу пасажирських перевезень у м. Бориславі, у першу чергу, необхідно зробити аналіз та паспортизацію існуючих автобусних маршрутів Дрогобицького району, які пролягають через місто. На маршруті «Дрогобич – Борислав», для прикладу, наші автобуси їздять щоп’ятнадцять хвилин. Проте якщо накласти на інтервал руху інші маршрути цього напрямку – Рибник, Новий Кропивник, Свидник, Східниця, Старий Кропивник, Зубриця, Довге, Майдан, Залокоть – то по вул. Дрогобицькій до центру міста отримаємо інтервал руху машин кожні три хвилини. Такому графіку може позавидувати Львів і навіть Київ. Питання у тому, чи задоволені таким станом справ люди?!

– Візьмемо, для прикладу, – продовжує пан Йосип, – міський маршрут № 2, який повністю накладається на маршрут «Борислав – Східниця» та «Стебник – Східниця» . Невже не доцільніше було б продовжити маршрут «Борислав – Дрогобич» до межі міста у напрямку Східниці і у такий спосіб вирішити проблему доїзду мешканців Мразниці, якщо маршрути «Борислав – Східниця» та «Стебник – Східниця» не здатні забезпечити потреби мешканців Мразниці в транспортному обслуговуванні.

Подібних маршрутів, які можна перекрити за рахунок приміського сполучення у Бориславі є достатньо. Ця ситуація проговорюється сьогодні перевізниками досить детально і потребує змін.

– Ми маємо приклад м. Самбора, – продовжує голова Асоціації перевізників Дрогобиччини Йосип Дяків, – де немає жодного міського маршруту, а всі міські перевезення здійснюються за рахунок приміських. Виникає запитання: для чого робити у місті окремі міські маршрути і створювати у такий спосіб додаткові проблеми, якщо усі внутріміські перевезення є можливість перекрити приміськими маршрутами. Усі міські перевезення можна здійснювати машинами, які рухаються у напрямку Східниці, Трускавця, Дрогобича чи Самбора. Для прикладу, на маршруті до с. Попелі, якщо я не помиляюся, має працювати шість машин, але їх ніхто і ніколи там не бачив. Проблема доїзду мешканців с. Попелів до Борислава завжди вирішувалася за рахунок подовження схеми руху міських маршрутів м. Борислава № 1 та 1А. Зараз, щоб узаконити право міського маршруту заїжджати у Попелі, виконком зробив там місце розвороту.

– У Бориславі – підтримує голову Асоціації перевізників Дрогобиччини директор ПП «Галич Авто» Ростислав Кобільник – є багато проблем із прохідними маршрутами, які би взагалі не мали їздити до центру міста, а кінцевою та відправною точками такого маршруту мала би стати автобусна станція. Візьмемо, для прикладу, приміський маршрут «Борислав – Ясениця». Яка потреба для цього автобуса заїжджати в місто та робити місцем відстою центральну частину міста. Приїхав, висадив людей – і їдь на автобусну станцію, не створюй для інших автобусів проблеми, перетворивши центральну частину у місце відстою. Це ж можна сказати про два автобуси маршруту «Винники – Трускавець». І таких випадків є багато. Я нарахував близько 8 автобусів, кожен із яких виконує 3-4 оборотні рейси, створюючи серйозну конкуренцію машинам, які працюють на міських маршрутах. Люди, як правило, не розрізняють, який це транспортний засіб – міський чи приміський. Їх цікавить одне: як швидше та комфортніше доїхати додому.

«Круглий» стіл як шлях до вирішення транспортних проблем Борислава

– Сьогодні – долучається до розмови директор ТзОВ «Канзас» Роман Бойко – автотранспортники працюють в умовах обмеженого ресурсу. Бракує людей. Немає достатньо транспорту. Відтак саме життя заставляє нас, автотранспортників, допомагати один одному, перекривати той чи інший маршрут, погоджувати графіки руху чи об’єднювати схеми руху машин. Якщо брати бориславський міський маршрут № 2, то у Бориславі він повністю накладається на приміський маршрут «Стебник – Східниця». Чи не доцільніше було б узгодити графіки і вирішувати проблема доїзду мешканців Мразниці, використовуючи цей приміський маршрут. Практика нашої роботи підтверджує, що подібні підходи є дуже ефективними. У свій час МПП «Транспортник» виграв тендер на обслуговування маршруту «Дрогобич – Перепростиня», але автобус до Перепростині ніколи не їздив, бо маршрут був збитковим. Проблему транспортного забезпечення мешканців Перепростині вдалося вирішити шляхом подовження схеми руху автобуса «Дрогобич – Новий Кропивник», який отримав можливість виконання окремих рейсів до Перепростині. Тепер цей маршрут так і називається «Дрогобич – Новий Кропивник з виконанням окремих рейсів до Перепростині». Склалося так, що машини маршруту «Дрогобич – Борислав» поїхали до «п’ятої» школи. Відмінити це зараз не реально. На мій погляд, треба виходити із пропозицією до мерії міста Борислава і об’єднювати частину приміських маршрутів із нині діючими міськими маршрутами Борислава.

Подібної думки дотримуються практично усі перевізники, які працюють сьогодні на ринку пасажирських перевезень Дрогобиччини. Об’єднання у Бориславі окремих приміських маршрутів з міськими дозволить суттєво зекономити матеріальні та людські ресурси автотранспортних підприємств, а головне – воно є вигідним для мешканців Борислава, які отримають якісне обслуговування автомобільним транспортом загального користування. Першим кроком у цьому напрямку, на переконання перевізників, повинен стати «круглий» стіл, на якому усі зацікавлені сторони змогли б обговорити пропозиції щодо створення нової мережі пасажирських перевезень у м. Бориславі, тарифну політику, відшкодування за пільгові перевезення та подальші перспективи розвитку галузі пасажирських перевезень у місті.

Петро МАГУР