//Про світло в кінці тунелю або про майбутні варіанти вирішення екологічних та нафтогазових проблем у Бориславі

Про світло в кінці тунелю або про майбутні варіанти вирішення екологічних та нафтогазових проблем у Бориславі

Грудень 2018 року був багатим на знакові події як для України, так і для Борислава. У Києві після об’єднавчого собору українці отримали єдину Православну церкву України. У Бориславі у Палаці культури відбулися збори, себто дискусія майбутніх підписантів і їх представників «Меморандуму про співпрацю щодо проведення комплексного екологічного моніторингу території міста Борислава».

З красномовної статті у «Нафтовику Борислава» від 14 грудня 2018 року «Дискусія, що покликана відродити нафтову славу Бориславу» дізнаємось про учасників обговорення проблеми загазованості території міста Борислава та їх думки щодо виконання фінською фірмою, себто її дочірнім підприємством ТзОВ «ЛАМОР ЮКРЕЙН» комплексного екологічного моніторингу для попередження виникнення надзвичайних ситуацій. Зразу зазначимо про засадничу задачу першого пункту «Меморандуму…», а саме «…попередження виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру…». Світова практика широко вивчає техногенний вплив на рівновагу у природному середовищі. Зокрема в монографії А. Е. Шейдеггера «Фізичні аспекти природних катастроф», в книгах Дж. М. Т. Томпсона «Нестійкості і катастрофи в науці і техніці» та Дж. Т. К. Андерсона, К. Ф. Тригга «Цікаві випадки з практики інженерної геології» тощо. У всіх цих книгах мова йде про те, як будувати наземні і підземні інженерні споруди, щоб не порушити природної рівноваги середовища, що може призвести до непередбачуваних наслідків, катаклізму.

У місті Бориславі уже маємо порушення природного середовища надр тисячами нафтових колодязів, сотнями нафтових свердловин, кілометрами підземних штолень, – виробок озокеритової руди. Як зберегти цю рівновагу природного середовища при такому техногенному навантаженні – це архіважлива задача! І якщо б це вдалося, то варто було б виконати ці дослідження на найвищому, на Європейському рівні.

Позатим, геохімічні дослідження території міста Борислава проводилися раніше. Передусім, силами УкрДГРІ, Кришталь І.В., Венглінський Г.І., Золотарьов І.Ф., Бойдюк С.І у 1973 – 1988 роках. На основі цього вивчення була створена на ватмані тушшю «Карта розташування газових аномалій на території міста Борислава за матеріалами газометричної зйомки. Мірило 1 : 10000». Далі, уже у ХХІ сторіччі силами ЦАКДЗ ІГН НАН України, Мичак А. Г., Кудряшов О. І. на основі проведених досліджень було складено, уже комп’ютерний варіант ряду карт, зокрема «Джерел аномально високих концентрацій природного газу у приземному шарі атмосфери міста Борислава», 2000; «Карта геохімічних аномалій вуглеводнів метанового ряду природного походження у приземному шарі атмосфери міста Борислава (з використанням матеріалів аерокосмічної зйомки), 2001» та інші.

Очевидно, що при такій щільності гірничих споруд на території нашого міста з видобутку нафти і газу та озокериту з їх інфраструктурою транспортування та зберігання аномального явища концентрацій газу у тому, чи іншому місці треба було сподіватися. Адже давній і дуже відомий спеціаліст з царини нафтогазової справи Прикарпаття М. Ладиженський образно казав: «у Бориславі за кожним обцасом просочується нафта».

Підставою для видачі технічного завдання щодо комплексного моніторингу на території міста Борислава послужило сім нормативних актів, серед яких лише два належать до ХХІ сторіччя. Здається таке всеоб’ємне дослідження повинно ще й відповідати іншим законодавчим документам, а саме: Закону України № 2245-ІІІ від 18.01.2001р. «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
Правилам безпеки у нафтогазовидобувній промисловості, затвердженими Наказом № 95 від 06. 05. 2008 р. Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Закону України № 6229 від 18. 09. 2018 р. «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».

Меморандуму між Міністерством екології та природних ресурсів України, ЄБРР та НАК «Нафтогаз України» щодо скорочення неорганізованих викидів метану в Україні, який було підписано 12 листопада 2018 року тощо.

Чомусь у документах для підписання територія міста Борислава поділяється на житлову і на промислову зону? Хоч по факту на сьогодні майже уся площа міста є промисловою зоною, з огляду на густоту розташування гірничих споруд різного віку, глибини і стану.
Щодо території проведення комплексного моніторингу. Далеко за містом знаходяться ділянки Помірки та Мразниця, отож їх включення до «Техзавдання» зайве… Не потрібно досліджувати і усю Північно-Бориславську площу, а лише цю ділянку, що у межах міста. Разом з цим, до значущих суб’єктів господарювання міста слід додати ПАТ «Львівгаз» чи ТОВ «Львівгаззбут», тобто тих, хто опікується газорозподільною мережею міста Борислав.

І на кінець. 19 вересня минулого року було п’ятивекторне «Звернення Бориславської міської ради про наслідки подолання наслідків тривалого нафтовидобутку в Бориславі до Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України та голів правління НАК « Нафтогаз Україна» та ПАТ «Укрнафта». Уже минуло більше трьох місяців і ці вельми поважні інституції держави повинні були дати аргументовані відповіді на наше актуальне звернення.

У редакційній статті часопису «Нафтовик Борислава» йшлося і про створення комунального підприємства «Надра Борислава». Таке підприємство потрібне для зниження у рази оплати за спожитий газ, який є продуктом наших надр, або ж електроенергії на 75% дешевшої при його застосування «у когенераційних установках».

Отож, тільки після отримання відповідей від владних інституцій на «Звернення…» міськради Борислава та розуміння на які основні фонди може претендувати нове підприємство можна затверджувати статут КП «Надра Борислава» і т. д., і т. п.

Любомир МИХАЛЕВИЧ