Німці називають свою країну Дойчланд (Deutschland). Ми ж кажемо Німеччина. І це не вважається чимось хибним, бо відповідає нормам сучасної української літературної мови. Подібних прикладів, коли зафіксована у конституції держави назва різниться з тією, що її вживають за кордоном, чимало. Зараз настав час поповнити такий перелік.

Бо нам уже мало писати «росія» і «російська федерація» з малої літери. Ці слова слід на офіційному рівні усунути з лексики як терміни, що стосуються території із столицею у Москві. Однозначно зрозуміло, навіть, чим їх замінити. Здавна відомим і часто вживаним словом – московія. І жахлива війна, що її приніс на українську землю московський нацизм, є аж ніяк не єдиною підставою для такого перейменування.  

Перш за все йдеться про відновлення історичної справедливості. Назва «росія» привласнена Московським царством понад три століття тому. Попросту вкрадена. Не було підстав, аби відокремлена монголо-татарською навалою околиця Київської Русі оголошувала себе спадкоємцем цієї колись могутньої й дотепер славетної держави.  

По-друге, саме тоді було зачато у гріху злодійства потвору московського нацизму і нам належить максимально дистанціювати це огидне явище від шляхетного поняття Русь. Візьмімо хоча б фундаментальну працю Михайла Грушевського «Історія України-Руси». На її тлі будь-яка «росія» із столицею у Москві є блюзнірством.  

Третє стосується необхідності дезавуювати поняття «руській мір», який імперська Москва намагається просунути ледь не усюди по світу. Ставши «московскім міром», він позбудеться історичної масштабності й здрібніє до сміхотворного явища. 

Врешті – четверте. Слід нейтралізувати двозначне становище, у якому опиняються етнічні росіяни, що належать до української політичної нації та є справжніми патріотами нашої держави. Вони героїчно борються на фронтах і самовіддано трудяться заради перемоги над московсько-фашистськими окупантами, гинуть під варварськими обстрілами і не повинні асоціюватися з агресором навіть у термінології.   

Відтак – «московити» і «росіяни» стануть окремими, відмінними поняттями. Так само й «московська мова» та «російська мова». Тим паче, війна уже показала, що між ними є помітні відмінності.  

Звісно, від таких перейменувань якийсь час відчуватимемо певні незручності. Але це скоро мине. Адже звикли казати білорусь замість білорусія, Молдова замість Молдавії і, навіть, Башкортостан замість Башкирія. Кожен народ сам вирішує, як йому називати ті чи інші географічні об’єкти. На це впливають історичні, культурні, мовні аспекти. Для прикладу, Китай китайською називається Чжунхуа, а Італія польською – Влохи. Українці говорять Угорщина, а не Вєнгрія чи Мадярорсаг. 

Так, на Москві з цього приводу почнеться істерика. А нам що до того? Врешті, у них замість Дойчланд кажуть Ґерманія, але її народ чомусь називають «нємци». Отож, хай спершу з цим розберуться. А нам подякують, що не внормували назву «кацапія».  

Володимир СИНЬООКИЙ, Leopolis.news