//П’ятдесятниця. Зелені Свята

П’ятдесятниця. Зелені Свята

Одним із найстарших і найновіших питань, яке ставить людство, є питання існування Бога та Його буття. Люди часто задають собі питання: «А чи існує Бог? Чи є Бог? Яким є Бог?» Ці питання найстарші у світі і найновіші, бо їх ставлять наші сучасники. Ці питання ставилися і будуть ставитися людиною постійно. Людина, яка хоче пізнати сенс свого буття і існування, хоче знайти джерело, витоки буття. Дві області культури, або два її напрямки займаються питанням Бога. Це релігія і філософія.

Релігія завжди дає на питання існування Бога позитивну відповідь. Філософія – майже завжди, бо, на жаль, матеріалістична філософія відкидує існування Бога. Матеріалізм – це практичний атеїзм. Незважаючи на те, що послідовники матеріалістичної філософії відкидують існування Бога, вони завжди мають якісь амулети, якісь речі, перед якими схиляються і просять у них допомоги, порятунку, захисту. Це означає, що вони визнають Вищу Силу, але не бажають називати цю силу Богом. Якщо дивитися глибоко в суть речей, то ані філософія, ані релігія ніколи не відкидали існування Бога. На питання існування Бога ці дві області культури фактично відповідають позитивно.

Другим питанням, яке поділяє, відокремлює і різнить людей є питання: «Яким є Бог»? і «Ким є Бог»? Безліч релігій, які існують у світі витворили собі своє бачення Бога. Від такого різноманітного погляду пішли у світі всі роздори, непорозуміння, безлад.

Питання «Яким є Бог? і Ким є Бог?» розділило людство за релігійними переконаннями. Поруч із поганськими релігіями, де існує переконання існування безлічі божків, існують монотеїстичні релігії, які сповідують існування лише Одного Бога. Цими монотеїстичними релігіями є юдаїзм, християнство та іслам. Юдаїзм і іслам проголошують існування Одного Бога. Християнство також проголошує існування Одного Бога, але з тією різницею, що в Бозі існують Три Особи: Отець, Син і Святий Дух.

Християнський світ був навчений Ісусом із Назарету, Якого визнано Месією, Спасителем і Відкупителем світу. Ісус виявив нам правдивий образ Бога, Який є даний нам із Об’явлення. Якщо дивитися з точки зору історії релігій, то християнство є єдиною релігією, яка має Одного Бога в Трьох Особах. Людський розум ніколи не в силі збагнути цієї таємниці, ніколи не в силі відкрити цього і дійти до такого розуміння Бога. Це є ще один доказ того, що християнство є релігією Об’явлення.

Християнство – релігія відкрита Богом, а тому – правдива. Правдою є тільки те, що відкрито Богом. 

До сьогоднішнього дня людина ставить питання: «А Яким є Бог? Ким є Бог?» Ісус Христос перед Своїм вознесінням на небо до апостолів говорить: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Mт. 28, 18–20). 

Христос не тільки відкриває Ім’я Боже, але виразно показує Яким є Бог. Христос відкриває таємницю Пресвятої Трійці, тобто існування Бога в Трьох Особах. Хоча існує Єдине Божество, але в Божестві, у природі Божества є Три Особи, Які різняться між Собою. У різних Символах віри: Апостольському, Нікейському та інших, проголошується буття Бога в Трьох Особах. Найбільше проголошуємо буття Бога в Трьох Особах, коли хрестимося в Святій Тайні Хрещення, коли накладаємо на себе знак святого хреста, коли проголошуємо славу Богові, або говоримо: «Слава Отцю і Сину і Святому Духові» Всі ці короткі вислови  і ісповідання віри виявляють нашу віру в існування Пресвятої Трійці.

Людина постійно переймається питанням: «Яким є Бог, і Ким є Бог»?

До знаменитого філософа стародавнього світу Симоніда підійшов цар і запитав: «Який є Бог, Ким є Бог?». Філософ попросив вісім днів для того, щоби обміркувати відповідь на це питання. Коли після закінчення восьми днів, виділених для відповіді, філософ не був готовим, то він попросив ще чотирнадцять днів, потім місяць. Цар був роздратований і вважав це зневагою своєї гідності. Вимагав негайної відповіді. Симонід відповів: «Чим більше я думаю над цим питанням, тим менше я його розумію».

Святий Тома Аквінат, який написав про Бога найбільше трактатів, в кінці свого життя, на здивування всіх його учнів і послідовників твердив, що про Бога він, власне, ще нічого не починав писати. Святий Тома Аквінат визнав, що ми говоримо про Бога, мов немовлята.

Святий Августин вважав, що у світі дуже мало, або лише декілька осіб, які, говорячи про Трійцю, знають про що говорять. Скільки людей населяє землю, а лише декілька можуть щось сказати про Бога.

Знаменитий богослов сучасності Мольтман говорить: «Хто хоче дізнатися Ким є Бог, той повинен вклякнути біля підніжжя Його хреста. Місцем об’явлення та наближенням до глибини Самого Бога, є пасхальна таємниця: хрест, освітлений світлістю воскресіння. Хрест Розп’ятого, є місцем, з якого Бог говорить найголосніше і дарує нам доступ до незбагненної глибини Своєї таємниці. Найкращим місцем, де можна про це дізнатися, є християнська молитва, контемпляція і служба Богові. Бог, в Якого віримо і про Якого говоримо, є рівночасно далекий і близький, таємничий і знайомий, грізний і милостивий, невимовний у Своїй величі і парадоксальний у Своїх поступках».

Коли Мойсей, після першого сходження із гори Синай, розбив у гніві таблиці Божих Заповідей, бо народ відступив від Бога і зробив собі божка у вигляді золотого бика (єгипетського божества), то розпочинає друге сходження на Синай. Тепер Мойсеєві не легко буде стати перед Лице Бога. Але Бог Сам проявляє ініціативу і проголошує перед Мойсеєм Своє ім’я: «Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (Вих. 34, 6). Тричі виголошується Боже ім’я: «Господь, Господь, Бог». Це сліди Пресвятої Трійці у Старому Заповіті. «Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (Вих. 34, 6), – ось наш Бог, як Сам Він відкриває Себе перед Мойсеєм.

Сучасна людина хоче зробити якусь аналогію, хоче зробити порівняння, через які може дещо більше пізнати Бога. Коли визнаємо, згідно Святого Письма, що людина створена на образ Божий і Божу подобу, то приймаємо і віримо, що носимо в собі образ Триєдиного Бога, образ Пресвятої Трійці. Святий Августин бачив цей образ у трьох проявах душі: пам’яті, розумі і волі. Всі ці три є складовими людської душі, але ж душа в людини одна. Душа одна неподільна, а проявляється у цих трьох своїх проявах. Так само можна говорити про Божество, в Якому Три Божі Особи, але Один Бог. 

Класична філософія говорить про трансценденцію людини в природі через інтелектуальне пізнання, духовну любов і свободу. Це є також аналогією до Пресвятої Трійці, до Бога. Людина, отже, вирізняється від всього іншого земного творіння цими трьома складовими: інтелектуальним пізнанням, духовною  любов’ю  і свободою.

Для християнина Пресвята Трійця є взірцем родини, спільноти і метою всього життя, в якому найбільшу роль повинна виконувати любов. У Бозі Отець в любові народжує, Син в любові народжується, а Святий Дух в любові походить і є Любов’ю Отця і Сина.

Кожна спільнота повинна бути поєднана любов’ю. Буття Пресвятої Трійці є зразком цієї любові для родини,  спільноти, народу, Церкви. Так як Святий Дух єднає Церкву, так ми всі повинні дбати про будь–яку єдність у всіх проявах життя спільноти: сім’ї, родини, парафії, громади, народу. Пресвята Трійця є джерелом всякого добра, пошани і любові.

У Бозі існує лише любов, згода і єдність. Коли в сім’ї, родині, спільноті немає всіх цих елементів, то перестає битися її серце, вона завмирає.

Свято Пресвятої Трійці є для нас взірцем і метою нашого життя, нашого існування для любові, єдності і стремління та прямування до Бога – свого Джерела.

Роман ВАСИЛІВ, отець-доктор, декан Бориславський УГКЦ