Минулого тижня преса, телебачення і радіомовлення тільки й говорили про тимчасове усунення від обов’язків в. о. Міністра охорони здоров’я пані Уляни Супрун. Найкраще цю ситуацію висвітлив пан Тарас Чорновіл. Переповім коротко. Від в. о. МОЗ пані Супрун тимчасово усунули від роботи через її подвійне громадянство: США і Україна. Але, згадайте, близько двох років тому був арештований керівник ДФСУ (податкової служби України) Роман Насіров. Серед провин – зловживання службовим становищем (розкрадання коштів) та подвійне громадянство України і Великобританії.

Через два роки судової тяганини Насірова, рішенням обласного адміністративного суду Києва, поновили на роботі і зобов’язали повернути йому всю зарплату за вимушений прогул. При тому, документально підтверджене урядом Великобританії його громадянство цієї країни, суд до уваги не взяв. Дрібниця, мовляв.

Уляна Супрун, в. о. Міністра охорони здоров’я – громадянка України. Народилася, працювала і здобувала освіту у США. Зрозуміло, що була громадянкою Сполучених Штатів. Але чи має це громадянство на даний час – ніякого документального підтвердження нема. Та врешті, з таким запитом до Уряду США ніхто і не звертався. То звідки суд взяв, що вона громадянка США і має це громадянство на сьогодні? Але той самий обласний адміністративний суд Києва через подвійне громадянство не допускає до роботи пані Супрун.

Виходить, як у селі на пльотках жінки розмовляють:
–А ти звідки це знаєш?
– Одна баба сказала…

Від себе додам, що Р. Насіров, громадянин України та Великобюританії, зареєстрований кандидатом у Президенти нашої держави! А ЦВК ці важливі моменти з його біографії ніби й не знає. Стає зрозумілим тепер, чому деякі фракції у ВР так домагались і добились квоти членства у Центральній виборчій комісії.

Відсутність справедливості, – бездіяльність судів, закони прописано так, що їх можна тлумачити як завгодно, відверте ігнорування законів – ось головна, після війни на сході країни, проблема. А результат – закони наші судді трактують кожен на свій розсуд, а то й не виконують їх зовсім.

Наші окуповані олігархами і проплачені грошима медичної мафії ЗМІ довгий час розкручували брехню про нібито некомпетентність Уляни Супрун, про розвал медицини, що справді за час їхнього керівництва була розвалена дорешти. Навіть спалах кору, що значною мірою був обумовлений їхніми ж маніпулятивними багаторічними спекуляціями щодо шкідливості вакцинування дітей, ставили за вину новому керівнику МОЗУ. А я хотів би запитати: «Ви хочете теж лікуватися як в Італії, Чехії, Польщі?» Називаю ці країни, бо там найбільше наших заробітчан і багато з них таки відчули на собі справді сучасне медичне обслуговування. Тож краще чи гірше стало від впровадження медичних реформ, що завдяки великим зусиллям команди Уляни Супрун таки змінюють нашу медицину, запитайте у лікарів, медперсоналу первинної ланки – сільських амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів. Вони справді задоволені і тим, що є все необхідне для нормальної роботи, і рівнем зарплат. Реальні зміни вже відчули і пацієнти.

Хіба ж не зрозуміло, що вся ота брудна кампанія проти Уляни Супрун, обумовлена тим, що саме вона прибрала усіх посередників між МОЗ і виробниками ліків. Тих, хто паразитував на здоров’ї громадян України. Закупівельна вартість багатьох необхідних препаратів зменшилася на 30 – 50 відсотків. Скажете, що в аптеках, як було, так і залишається, а деякі препарати стали навіть дорожчими. Ото ж то, підійшла черга навести порядок і з аптеками.

За часів СРСР в Бориславі було шість аптек і всім ліків вистачало. А зараз більше ніж аптек в місті хіба що барів і кафе, – і всі рентабельні! А якщо зменшити в розумних розмірах ціни на медпрепарати? Це якраз і передбачає медична реформа, а тому такий шалений спротив кожному кроку у цьому напрямку. І все ж вдалося досягти реальних результатів. Та ж програма «Доступні ліки», що надає хворим на цукровий діабет другого ступеня, астматикам, деяким хворим на серцево-судинні недуги безплатні ліки за рецептом лікаря. І якщо їх в аптеці немає, то тільки тому, що фармацевти не заключили договір на реалізацію цих препаратів, а не тому, що МОЗ нібито не виділив коштів.

Тепер про кір. Прививки від цієї недуги робляться у віці 1 рік та 6 років. А тепер згадайте, що від часів Горбачова у ЗМІ велась невтихаюча пропаганда проти цих щеплень. В результаті одні батьки, що вірять більше радіо і телебаченню, ніж здоровому глузду, категорично відмовлялися вакцинувати дітей. Інших агітували непорядні медики: «Нащо вам того, бачите, що робиться – не такі вакцини, можуть бути ускладнення…». А в результаті маємо ледь не епідемію кору, хвороби, про яку у світі та й у нас свого часу вже й забули.

Але повернусь до нашої в. о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. 31 березня, коли раптом поміняємо Президента, проблеми звільнити її не буде. Не вийде у березні, то у вересні – вибори до Верховної Ради, також можливість позбутися людини, що хоче врешті вивести нашу медицину на цивілізований рівень. І на тому всі реформи закінчаться. Бо Уляна Супрун не замішана ніяким боком у добре налагоджених схемах паразитування мафіозі від медицини на наших хворобах, нашому здоров’ї і дуже вже заважає «борцям за народне благо» заробляти мільйони чи й мільярди на людській біді.

А на завершення про те ж, але трохи про інше. Засоби масової інформації, а особливо телебачення, дуже багато говорять про намір Росії втрутитися у наші вибори. Та не про наміри йдеться. Росія уже атакує по всіх можливих напрямках. І здохлі від африканської чуми свині, і сорок чотири кандидати на посаду президента, зареєстровані ЦВК, і блокування реформ у медицині, про що сказано вище, як і діаметрально протилежні рішення одного й того ж суду з одного й того ж питання – все це в одній антиукраїнській сув’язі. І власне відсутність справедливості у визначальних напрямках суспільного життя, на мою думку, – є однією з головних, після ООС – війни на сході країни з російськими окупантами, проблем України.

Михайло БАЙРАК