Упродовж трьох днів – п’ятниці, суботи та неділі минулого тижня, село Урич Сколівського району стало місцем зацікавлення усієї України. Фестиваль середньовічної культури «Ту Стань» знову зібрав своїх прихильників.Танці і співи, лицарські бої та справжнісінький нічний штурм фортеці, ремесла і смачна кухня, духовна територія, майстер-класи для дітей і найцікавіші екскурсії. А ще – лазерне шоу і машина часу – мандрівка в минуле з допомогою доповненої та віртуальної реальності – ось далеко не повний перелік основних атракцій, який запропонували відвідувачам організатори цьогорічного 14 фестивалю «Ту Стань! 2019». Учасники цього історичного дійства мали можливість познайомитися із усіма гранями життя та побуту середньовічного міста епохи розквіту Київської Русі. Люди не тільки спостерігали, а й могли бути всередині легенди, стати тими, хто живе духом волі та нескореності. Фестиваль «Ту Стань» – це справжнє дійство, що на три дні абсолютно стирає часові межі і занурює у феєрію легенд!

Фестивальне дійство «Ту Стань 2019» було організоване колективом Державного історико-культурного заповідника та Львівською обласною громадською організацією «Тустань» спільно із військово-історичною дружиною «Чорна Галич», при підтримці Львівської обласної ради та облдержадміністрації , Сколівськоїрайонної ради та державної адміністрації, Національного парку «Сколівські Бескиди», Підгірецької сільської ради та громади села Урич при фінансовій підтримці Українського культурного фонду, Віталія Дем’янюката Клубу «Коло» за сприяння голови Верховної Ради України Андрія Парубія та голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина на високому рівні.

На цьогорічний фестиваль до Урича з’їхалось чимало шанувальників давньої історії з усіх куточків України. Окрім наших співвітчизників, на фестивалі були і гості з Литви –клуб «Паялта» таІзраїлю –клуб живої історії «KingdomofJerusalem». У розмові з кореспондентом газети «Нафтовик Борислава» іноземні гості зазначали, що надзвичайна енергетика фестивалю надовго залишить у їхніх серцях лише позитивні спогади.Також слід додати, що іноземці були вражені неповторною красою Карпат.

– «Ту Стань» – це унікальний фестиваль. Святкове дійство біля стін фортеці дозволяє не лише зануритися в історію вашої країни, а й стати її учасниками. Думаю, через пару років сюди масово будуть з’їжаться люди з усього світу, – сказав пан Томас з Литви.

На жаль, попри всі обіцянки, працівники дорожнього господарстваобласті так і не спромоглися заасфальтувати невеликий відтинок шляху із Східниці, відтак автомобілісти вимушені були добиратися до Уричагравійною дорогою, здіймаючи за собою куряву. Однак, ані відсутність нормальних доріг, ані дощова погода не зупинили людей, котрі горіли бажанням зануритися в епоху українського середньовіччя.

У вітальному слові до гостей та учасників середньовічного свята голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин зазначив, що подібні фестивалі є вкрай необхідні для всіх нас, тому що ми збагачуємо свою національну культуру і популяризуємо її.

– Ми знаємо про свої традиції, історію, – зазначив очільник області. – Ми передаємо ці знання нашим нащадкам і саме в такий спосіб вони пізнають, як формувалася наша нація. Осередок «Ту Стані» є вкрай важливим, бо тут формувався військовий дух України. Зараз цей військовий дух боронить мирну землю на сході країни. Важливо, щоб ми пам’ятали, що від кожного з нас залежить, якою буде наша держава, – переконаний пан Олександр.

Директор історико-культурного фестивалю «Ту Стань!» Василь Рожко наголосив, що історичне дійство – це один з небагатьох добрих прикладів успішного сучасного музейництва в Україні.

– У «Ту Стані» найсучасніші віртуальні проекти, в нас є гарні експозиції, гарні програми, величезні атракції та заходи. І найголовніше – в нас є дуже добра, висока і давня культура, на яку ми можемо опиратися і опираємося у своєму прагненні стати складовою частиною Європейської спільноти. Також від імені оргкомітету я хочу подякувати всім, хто долучився, хто ділився своїми знаннями, хто просто завітав і став частиною атмосферного світу Фестивалю української середньовічної культури «Ту Стань!». Вірю, що ці моменти назавжди залишаться у вашому серці, – сказав директор історико-культурного фестивалю «Ту Стань».

Фестивальний простір, що розкинувся біля підніжжя скель, які досі нагадують про добре укріплений замок епохи Київської Русі, був поділений на декілька так званих галявин. Самі назви галявин говорять про їхнє тематичне спрямування: «Сцена», «Відеолекції», «Мотузковий парк», «Популярна наука», «Тустановецький крам», «Локація Традиція», «Локація Література», «Фортеця казок», «Княжа конюшня», «Бойова школа», «Облогові машини», «Дитинець», «Локація Духовна територія», «Середньовічне містечко», «Локація Університет», «Стрілецька школа», «Бойова школа», «Розповідь про петрогліфи», «Ристалише». Треба відзначити, що кожна дільниця мала власну програму, таким чином відвідувачі мали змогу підібрати для себе найбільш цікаву. Для дітей на фестивалі функціонували «Дитячий майданчик» та «Дитяча бойова школа».

Технічним ноу-хау цьогорічного фестивалю стала локація «Віртуальна реальність». На ній відвідувачі могли здійснити захопливий віртуальний політ над фортецею. Відчуття віртуальної реальності ставало можливим завдяки спеціальній конструкції для пілота та реалістичним VR-окулярам. Цю площадку розробили партнери фестивалю – ІТ-компаніяSoftServe.

Запрошені на «Ту Стань» майстри історичної реконструкції ретельно відтворили найдрібніші деталі середньовічних костюмів, зброї, обладунків, навіть кухні тих часів. Кожен відвідувач фестивалю мав можливість віднайти щось цікаве для себе – тут були і танці, і музика, і стрільба з лука, і майстер-класи народних умільців. А коли на землю опустився вечір – влаштували нічний штурм фортеці з вогняним шквалом стріл і тараном.

Упродовж всього фестивалю працювали ігрові майданчики та майстерні, на території яких кожен охочий зміг пройти випробування для справжнього лицаря, а найбільш успішні отримали призи та нагороди.

На фестивалі можна було зустріти відомого дрогобицького художника-реставратора Левка Скопа. На «Ту Стані» пан Левко прочитав лекцію «Самобутність українського іконопису» та провів майстер-клас з малювання ікони в середньовічному стилі.

Історичний табір традиційно розташувався на галявині фестивалю. Тут хоробрі воїни-русичі та прекрасні русинки жили зовсім так, як у Х – ХІІ століттях жили на цих землях наші предки. Вони були одягнені у старовинні костюми, ночували у наметах, харчувалися середньовічними стравами з давнього посуду, танцювали та бавилися. Причому кожен охочий мав змогу замовити екскурсію історичним табором і навіть переодягтися в історичні костюми за символічну плату.

Член стрийського історичного клубу «Бакарет» пан Дмитро розповів, що займається історичною реконструкцією не один рік. У звичайному буденному чоловік працює корпоративним юристом. Свої лицарські лати, як і більшість учасників фестивалю, збирав упродовж багатьох років. Рицарський костюм Дмитра важить орієнтовно більше 30 кілограми і здатен захистити тіло від прямого удару меча і навіть бойової сокори. А ще лицарський костюм дає Дмитру неперевершене відчуття честі та гідності середньовічного воїна, кодекс честі котрого складався із декількох найважливіших речей – віри та звитяги, честі та мужності, благородності та шляхетності.

Реставратор зі Львова Назар відверто признався, що у клуб «Чорна Галич» його привело безумовне дотримання реставраторами основних лицарських законів, які базуються на прагненні здобути добре ім’я своєю честю, зобов’язують обороняти убогих і немічних та допомагати тим, що самі оборонятися не можуть, і бути завжди готовим обороняти свою Батьківщину. Лицарський закон наказує: не роби нічого такого, що може завдати комусь шкоди чи зневаги, вимагає працювати за честь і не шукати зиску, боронити своїм життям честь Батьківщини та ніколи не ламати своєї обіцянки. «Краще чесно помри, ніж маєш ганебно жити», – говорить лицарська мудрість епохи Середньовіччя.

Під час невеличкої прес-конференції директор історико-культурного фестивалю «Ту Стань» Василь Рожко підкреслив, що цьогорічний фестиваль зазнав позитивних змін:

– У своїй суті фестиваль – це життя фортеці. Це лицарство, воїни, ремісники, середньовічні мешканці, котрі жили в фортеці і довкола неї і котрих вона захищала. «Ту Стань» – це відтворення цього життя . Головне завдання фестивалю: показати життя мешканців середньовічної фортеці тисячам людей, які приїдуть сюди, а також десяткам, сотням тисяч тих, хто спостерігає за дійством через всесвітню мережу Інтернет. Завдяки Українському культурному фонду, який фінансує цього року проект «Ту Стань», появились нові можливості. По-перше, в нас є міжнародні партнери з Литви та Ізраїлю. По-друге, цього року ми змогли більше розповісти світу про фестиваль та про той період, коли Україна була великою і сильною державою з високою культурою. Подекуди в Європі не було такої культури, яка була в Київській Русі. І тому дуже важливо пам’ятати історію свого краю.

Наступною до журналістів звернулась режисер фестивалю Уляна Мороз. Пані Уляна зазначила, що за тринадцять років фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань»став своєрідним стрижнем єднання людей навколо ідеї розвитку Української держави. Саме тут, біля скель неприступної фортеці відчувається справжній дух українського лицарства, який ми усі зобов’язані поширювати , не гучними гаслами, а невтомною працею. Тож недаремно гаслом цьогорічного фестивалю став вислів: «Твоя земля! Твоя фортеця!». Також режисер додала, що цього року територія «Ту Стані» стала більшою, самихлокацій стало більше.

Дальше до слова запросили керівника напряму історичної реконструкції Ярему Іванціва.

– Завдання фестивалю – популяризувати фортецю і поглиблювати знання української історії. Відтак, цьогоріч на фестиваль завітало дуже багато цікавих особистостей,серед яких є іноземні гості. Це клуб «Паялта» з Литви. Члени цієї команди займаються історичною реконструкцією на професійному рівні. Вони є науковцями Вільненського університету. Також до нас завітали дуже цікаві та неординарні гості з Ізраїлю: клуб живої історії «KingdomofJerusalem, члени якого займаються різноманітними цікавими проектами, зокрема реставрацією Хрестових походів. Також вперше у цьому році на фестиваль завітали учасники проекту «Середньовічна корабельня». З кожним роком учасники фестивалю покращують свої знання та навички, – сказав пан Ярема.

За висловом директора Державного історико-культурного заповідника «Ту Стань» Андрія Котлярчука, котрий виступив перед журналістами слідом за Яремою Іванцівим, унікальні урвисті скелі посеред Сколівських Бескидів потребують оживлення, щоб не залишитись німим свідком нашої героїчної історії. Саме через те фестиваль з першого року заснування заповідника «Ту Стань» є тим унікальним дійством, яке вдихає у душі його учасників почуття гордості за наш український народ, котрий в епоху Середньовіччя зумів створити унікальний зразок оборонної фортеці, яка викликає захоплення військових спеціалістів і сьогодні. Захисна фортеця, зведена нашими предками, стала справжнім втіленням не лише будівничого мистецтва, а у першу чергу – своєрідним символом сили та нескореності українського духу, який оселився на цих скелях. Цей дух надихав наших предків на боротьбу із ворогом. Він і сьогодні надихає наших героїв на сході, де наші мужні воїни стримують ворожнечу навалу.

В кінці брифінгу до журналістів звернувся представник Українського культурного фонду Богдан Грушецький. Пан Богдан підкреслив, що співпраця між організацією, яку він представляє та оргкомітетом «Ту Стані» принесла чудові плоди. Адже, цього рокуфестиваль потрохи почав виходити на міжнародний рівень.

– Я думаю, що це унікальне історичне дійство буде далі жити, працювати на благо нашої країни і розповсюджувати знання про наше героїчне минуле серед молодшого поколіннямешканців країн Європейського Союзу, і, зрозуміло, серед всіх українців. Як свідчить наша історія, нам завжди треба пам’ятати про минуле для того, щоб краще будувати наше майбутнє, – підсумував представник Українського культурного фонду.

Три дні! Сотні реконструкторів, лекторів, майстрів! І тисячі щасливих гостей! Фестиваль середньовічної культури «Ту Стань» – це справжнісінька пригода, у якій її учасники випробовували міцність мечів, ловили відблиски вогнищ, співали на давні пісні і почувалися такими щасливими!

Ольга МЕЛЬКО