//Польський партнер Східниці із берегів Вісли

Польський партнер Східниці із берегів Вісли

Східницький селищний голова Піляк Іван, перебуваючи у Словенії, підписав листа про наміри щодо партнерства між муніципалітетом словенського міста Шмарєшке Топліце та Східницею. Таким чином міська громада Шмарєшке Топліце після румунської комуни Бистрий, польських міст Полянчика та Юзефова над Віслою, латвійського Ауце та литовського Акме стала шостим населеним пунктом, з яким українське курортне селище Східниця має сталі партнерські стосунки.
Із польським містом Юзефов над Віслою угоду про партнерство Східниця підписала два роки тому. Кажуть, що ідея співпраці української Східниці та польського містечка Юзефов над Віслою виникла у бургомістра Юзефова Гжегоша Капіци та селищного голови Східниці Піляка Івана в Латвії під час святкування Дня міста Ауце. А угода про партнерство була підписана відразу після особистого знайомства Гжегоша Капіци зі Східницею.

Юзефов над Віслою належить до числа «репресованих» міст Польщі. За активну участь у січневому антиросійському повстанні 1863-1864 років цар позбавив Юзефов над Віслою статусу міста, ліквідувавши на його території монастир, монахи якого були активними учасниками боротьби за незалежність Польщі. Слід відзначити, що учасниками антиросійського повстання 1863-1864 років на території Речі Посполитої, були також литовці, білоруси та українці, які після придушення повстання зазнали серйозних утисків від російської окупаційної влади. Російський уряд жорстоко розправився з учасниками повстання: сотні учасників стратили, тисячі вислали до Сибіру або віддали до армії, а їхнє майно конфіскували. Після придушення повстання російський уряд скасував залишки автономії Польського Королівства, а столиця Литви місто Вільно було пацифіковане російськими загонами Муравйова, який вдався до жорстоких розправ цивільного населення.

Статус міста Юзефов над Віслою зумів повернути собі рік лише тому – 1 січня 2018 року. Відповідне рішення ухвалив польський уряд. На той час Юзефов уже мав статус адміністративного центру окремої однойменної гміни, у склад якої увійшли 33 невеликі села Опільського повіту. Загалом у гміні проживає трохи більше 7 тисяч мешканців. Населення самого міста складає трохи менше тисячі, що аж ніяк не заважає Юзефову над Віслою бути водночас самоврядною міською територією та адміністративним центром гміни.

Загальна площа гміни Юзефов над Віслою складає 141,5 квадратних кілометра, із яких більше 100 задіяні під сільськогосподарське виробництво. Садівництво – основна галузь сільськогосподарського виробництва гміни, а основним продуктом, на вирощуванні якого спеціалізуються місцеві виробники, є промислово вирощене яблуко, хоч у садах, у яких в буквальному розумінні слова потопає Юзефов над Віслою, можна побачити і вишню, і черешню, і сливу, і грушу, і навіть абрикос та персик.


Як пояснив голова міської ради Юзефова над Віслою Пйотрик Стояк, абрикос та персик місцеві садівники вирощують, так би мовити, для власного споживання. У промислових масштабах тут вирощують в основному яблука, які є основним сільськогосподарським продуктом цієї території. Яблуко настільки популярне в Юзефові над Віслою, що різноманітні сувеніри у вигляді яблука потрапляли мені на очі впродовж всього перебування у місті – і в адміністративній будівлі мерії та адміністрації гміни, і в школі, і навіть у приватних оселях самих юзефчан. Кажуть, що серед поширених у Польщі смаколиків є особливий вид печива, який має назву «Шарлотка по-юзифовськи».


Відтак не слід шукати чогось дивного у тому, що у мешканців гміни до садів особливе ставлення. Дерева висаджені рівнесенько, наче під шнурочок, територія саду доглянута і сприймається наче намальована: жодного тобі сухого дерева чи покинутої випадково гілки тут не побачиш. Хоч поневолі увагу привертають грунти, які за українськими мірками є бідними і не придатними для традиційного сільськогосподарського виробництва.


Проте, як виявилося, що дерново-підзолисті та карбонатні грунти Юзефова над Віслою у поєднанні із особливим кліматом, що формується під впливом найбільшої ріки Польщі – Вісли, виявилися придатними для розвитку садівництва. Відтак цю особливість місцеві мешканці почали використовувати для власної користі, перетворивши вирощування фруктів в основну галузь виробництва краю.

Із розповідей Пйотрика Стояка, найбільш складною для промислового вирощування є черешня. Вона вимагає додаткового поливу та особливого захисту під час дозрівання плодів від птахів та інших шкідників, через що черешневі сади мають спеціальні поливні водопроводи та особливе накриття для плодових дерев у період дозрівання, що дозволяє вберегти ягоди черешні від пошкодження. Проте вирощування вишні, сливи, груші та того ж таки яблука також мають свої особливості та потребують значних затрат. Особливо, коли йдеться про продукт, призначений для роздрібної торгівлі, який повинен відповідати жорстким європейським стандартам. Власне, тих жорстких стандартів у Юзефові над Віслою навчилися дотримуватися, через що самі мешканці краю поміж собою жартують, що кожне друге європейське яблуко виросло у садах Юзефова над Віслою.

Окрім садів, особливою гордістю мешканців гміни є школа, в комфортабельними автобусами звозяться на навчання діти з усіх населених пунктів гміни. Голова міської ради Юзефова над Віслою пан Пйотрик Стояк зазначив, що, окрім дітей гміни, у школі навчаються також діти з інших населених пунктів повіту, які виявили бажання навчатися саме у цій школі.

Треба віддати належне директорові школи Йоанні Суховоляк, яка знайшла можливість візуально ознаймити мене із приміщенням навчального закладу. За статусом школа в Юзефові над Віслою є основним навчальним закладом гміни, де, окрім цього навчального закладу, є ще дві початкові школи в селах Правно та Старих Бойсках. В комплекс систему освіти гміни входять також дошкільний навчальний заклад місцевого самоврядування Адама Міцкевича, молодша середня школа місцевого самоврядування Івана Павла ІІ, початкова школа Адама Міцкевича, середня школа Івана Павла ІІ, громадська початкова школа в Грушлінках Юзефовських, якою керує Асоціація сталого розвитку сіл Грушлінки Юзефовські та Ідаліна.


Як зазначила пані Гражина Прокоп’як, початкові школи у Польщі – це шестирічні навчальні заклади з внутрішнім поділом на два навчальні цикли: інтегроване навчання в I – III класах та базове викладання у IV – VI класах. У школах діють ради батьків. Тісна співпраця з батьками, взаємна довіра та доброта забезпечують умови для належного навчання та інтелектуального розвитку учнів. Невеликі школи, за висловом пані Гражини, в яких є декілька класових колективів, характеризуються хорошою організацією роботи, індивідуалізацією навчання, інтимною атмосферою класу. У таких школах працюють вчителі, повністю віддані своїм учням.


Складно судити, наскільки слова директорки відповідають дійсності. Проте мушу відзначити, що під час знайомства із школою в Юзефові над Віслою в око впали дві речі – матеріальне забезпечення навчального процесу та раціональне використання площ навчального закладу, де кожен закуток використовується раціонально і несе якщо не навчальну, то виховну інформацію. Практично у кожному класі є інтерактивна дошка, шкільна їдальня укомплектована меблями для різних вікових груп, а у підвальних приміщеннях облаштовані ігрові та творчі кімнати. У рекреаціях можна побачити тематичні кутки, які розповідають про досягнення школярів та відображають зв’язки школи із навчальними закладами з іншими країн. На початку листопада школярі Юзефова над Віслою планують відвідати своїх ровесників у Східниці. Як правило, подібні контакти є для дітей серйозним стимулом для вивчення англійської мови, адже школярі спілкуються поміж собою англійською, а кожна поїздка за межі країни створює передумови для застосування отриманих у школі знань на практиці. Треба зазначити, що між середньою школою у Східниці та школою Юзефова над Віслою підписана угода про співпрацю, згідно якої контакти та культурний обмін між учнівськими та педагогічними колективами відбуватиметься постійно.

Під час зустрічі у мерії міста із бургомістром Гжегошем Капіцею, секретарем Анджеєм Заребські та головою міської ради Юзефова над Віслою Пйотриком Стояком ми повели мову про актуальність співпраці територіальних громад України та Польщі у сучасних умовах. Не секрет, що попри намагання посіяти розбрат у добросусідські відносини України та Польщі, співпраця між нашими народами постійно поглиблюється. Польща виявилася тією країною Європейського Союзу, якій вдалося домогтися судового рішення про блокування газопроводу OPAL, без якого використання Північного потоку – 2 стає неможливим. Україна відчуває постійну підтримку Республіки Польща на міжнародній арені.


Яскравим свідченням добросусідських відносин між поляками та українцями може стати той факт, що українці є бажаними працівниками в Юзефові під час збирання урожаю. Під час зустрічі із директоркою Агенції тимчасової праці Жанною Заремба-Котовською з’ясувалося, що для добросовісних працівників-українців робота в Юзефові над Віслою знайдеться завжди. Було б тільки бажання працювати. Усі інші клопоти, пов’язані із офіційним працевлаштуванням, набуттям навиків нової професії та облаштуванням побуту Агенція пані Жанни бере на себе.

Зрозуміло, що польських партнерів Східниці цікавили питання діяльності новообраної Верховної Ради України та офісу Президента щодо подальшого реформування української держави та збереження стратегічного курсу України на вступ до НАТО та Європейського Союзу. Із характеру запитань та атмосфери розмови можна було зрозуміти, що в невеликому польському містечку Юзефов над Віслою українська Східниця знайшла партнерів, які щиро вболівають не лише за успішний розвиток селища-курорту, але й благополуччя усієї української держави.

І це не дивно. Адже муніципальне співробітництво сьогодні є однією із форм стратегічного розвитку громад в Європі, яке є не лише своєрідним поясом безпеки, але й серйозним стимулом для розвитку громад та територій, що дозволяє використовувати для досягнення успіху не лише багатий європейський досвід місцевого самоврядування, але й суттєву фінансову підтримку для реалізації інфраструктурних проектів, що фінансуються Європейським Союзом.

Петро МАГУР