//«ДРОГОБИЦЬКА ГОЛГОФА. РЕКВІЄМ». ЖОРСТКА ПРАВДА ПРО «ВИЗВОЛЕННЯ» ДРОГОБИЧА ТА ЙОГО «ВИЗВОЛИТЕЛІВ»

«ДРОГОБИЦЬКА ГОЛГОФА. РЕКВІЄМ». ЖОРСТКА ПРАВДА ПРО «ВИЗВОЛЕННЯ» ДРОГОБИЧА ТА ЙОГО «ВИЗВОЛИТЕЛІВ»

Минулої  суботи у муздрамтеатрі ім. Ю.Дрогобича відбувся допрем’єрний показ художньо-документального фільму «Дрогобицька Голгофа. Реквієм». Особливість цієї, поза всяким сумнівом, цікавої роботи дрогобицьких кіномитців – сценариста Тараса Метика, режисера Олександра Короля та продюсера Наталії Копичин – полягає у тому, що повнометражну стрічку було створено цілком на місцевому матеріалі за участі Львівського академічного музично-драматичного театру ім. Ю.Дрогобича (директор Микола Гнатенко), Заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина» (директор Любов Стадник), самодіяльних театрів ім. Лесі Українки Народного дому ім. І.Франка (худ. керівник Віталій Мельничук) та «Альтер» (худ. керівник Андрій Юркевич). Головні ролі у фільмі виконали актори Львівського академічного музично-драматичного театру ім. Ю.Дрогобича Іван Герасимчук та Влад Сорокін. У масових сценах знялися актори дрогобицьких самодіяльних театрів та прості дрогобичани. Кінозйомки і монтаж стрічки здійснила студія «Вест Арт» зі Львова (керівник Дмитро Кошлань).

 

«Дрогобицька Голгофа. Реквієм» – це стрічка про історію нищення духовенства УГКЦ та української інтелігенції, політичні репресії серед мирного населення під час окупації Галичини московсько-більшовицькою владою у 1939-41 та 1944-47 роках минулого століття. Події відбуваються у Дрогобичі.

У вересні 1939 року Галичина з квітами і синьо-жовтими прапорами зустрічала «червонозоряних братів зі сходу». Однак уже через кілька днів радість змінилася на сум і тривогу. Нова влада запроваджує свої закони: заганяє людей в радгоспи і колгоспи, конфісковує майно церков, монастирів та заможних господарів, арештовує керівників установ та підприємств, інтелігенцію. Репресії проти населення посилюються з кожним днем. Колишнє приміщення повітового суду на вул. Стрийській у Дрогобичі перетворюється на катівню обласного управління НКВД. Влада робить усе, щоб ліквідувати УГКЦ та можливість будь-якого спротиву новій окупаційній владі з боку цивільного населення.

Священики УГКЦ, ієромонахи Чину св. Василія Великого Северіян Бараник, Віталій Байрак і Яким Сеньківський стали невинними жертвами сталінської репресивної машини разом із великою кількістю невинних дрогобичан. Отці неодноразово мали розмову з оперуповноваженим НКВД про те, що «релігія – опіум для народу». Їм заборонили проводити уроки релігії в школах, здійснювати відправи у масових місцях, брати участь у громадському житті. Але отці Яким, Северіян і Віталій попри погрози окупаційної більшовицької влади не мовчать, а продовжують жертовно служити Богу і людям, наражаючи себе на смертельну небезпеку.

Початок війни  між гітлерівською Німеччиною і Радянським Союзом приносить на Галичину нову хвилю репресій. За наказом із Москви, готуючись до відступу, більшовики нещадно розправляються у тюрмах з тими, хто вже туди потрапив. Перед самим приходом до Дрогобича німецьких військ НКВД заарештовує священиків Якима, Северіянина і Віталія, яких піддає жахливим катуванням і страті.

Стрічка у буквальному розумінні слова переповнена сценами масових знущань, катувань та знищення мирного українського населення Дрогобиччини.

«Дрогобицька Голгофа. Реквієм» – це крик душі, це море страшних емоцій, зазнати яких не побажав би нікому. Але, на жаль, – як зазначив сценарист стрічки Тарас Метик, – це трагічна сторінка нашої історії, про яку ми не завжди хочемо говорити, а то й дуже часто забуваємо. Особливо зараз, коли на сході держави йде повномасштабна війна. Власне, цю страшну сторінку історії нашого краю було відтворено засобами кіно творчим колективом фільму.

Фільм складний. За жанровими ознаками реквієм мав би мати скорботно-патетичне звучання, однак у стрічці патетика у звичному її сприйнятті відсутня, зате скорбота виразно домінує. І не лише скорбота, а й туга, розчарування, відчай, які, беручи до уваги кількість та масовий характер мізансцен знущань над особистістю, тортур та масових розстрілів, набувають характеру загальної скорботи – своєрідного «вельтшмерцу», який суперечить самій сутності людини.

Та, попри перенасиченість картини сценами насильства та жорстокості, фільм «Дрогобицька Голгофа. Реквієм» аж ніяк не можна віднести до кінофільмів, які здатні розчарувати глядача, посіяти у його душі зерна приреченості чи спонукати до голосіння над собою та гіркою долею українського народу.

«Дрогобицька Голгофа. Реквієм» – це, у першу чергу, осуд насильства над особистістю, вирок будь-якому тоталітарному режиму. Це фільм про людські страждання й горе та незмінну віру в майбутнє.

Не зважаючи на складність сприйняття сюжету, стрічка сповнена справжньої людяності, скорботної лірики, трагічного пафосу, які передаються глядачеві через майстерне виконання головних ролей акторами Іваном Герасимчуком та Владом Сорокіним. У безкомпромісному протистоянні греко-католицького священика і оперуповноваженого НКВД у черговий раз переконуєшся в істині, що перед силою людського духу не здатен встояти жоден тоталітарний режим.

Дуже доречними у стрічці є пролог та епілог, які разом із вдало підібраними витягами із офіційних документів окупаційної «большевітськой власті» дають глядачеві можливість зорієнтуватися у подіях, що відбуваються на екрані. Окрім того, вміле поєднання у картині елементів документалістики та прийомів художнього узагальнення спонукає глядача до глибоких розумів та породжує у душі несприйняття та внутрішній протест проти вияву будь-якого насильства.

Очевидним є також факт, що творчому колективу стрічки «Дрогобицька Голгофа. Реквієм» необхідно було виявити неабияку громадянську мужність, щоб сказати відверту правду про той страшний злочин проти українського народу, який вчинила окупаційна «совіцька влада» напередодні і після завершення Другої світової війни у Дрогобичі.

 

Слід також відзначити, що фільм «Дрогобицька Голгофа. Реквієм» внесена у позаконкурсну програму міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат», який 7 – 10 листопада проходитиме у Трускавці. Відтак усі, хто не зумів потрапити на допрем’єрний показ чи прем’єру фільму в Дрогобичі, матимуть можливість зробити це 8 листопада у Трускавці. Фільм «Дрогобицька Голгофа. Реквієм» буде демонструватися в музеї міста-курорту 8 листопада о 16.00. Вхід безкоштовний.

Петро МАГУР